страница №1
В.О.Мандибура. ТІньова економІка як об'Єкт системного наукового дослІдження
керЁвник Науково-аналЁтичного управлЁння СекретарЁату Верховної Ради
України, кандидат економЁчних наук
Рецензенти:
АНДРІЄНКО В. Ю.,
доктор економЁчних наук
ШАМОТА В. М.,
кандидат економЁчних наук
ВисвЁтленЁ теоретичнЁ пЁдходи щодо визначення поняття "тЁньова"
економЁка у широкому та вузькому розумЁннЁ цього економЁчного явища.
ВикладенЁ основнЁ принципи структурування та розмежування внутрЁшнЁх
функцЁональних складових "тЁньової"' економЁки. ПроаналЁзованЁ тенденцЁї та
особливЁсть розвитку, а також оцЁненЁ масштаби "тЁньової" економЁки СРСР як
вихЁдної бази "тЁньових" процесЁв, що мають подальший, якЁсно новий розвиток
в умовах розбудови незалежної української держави.
Розкрита найбЁльш характерна специфЁка Ёснуючих умов, дослЁдженЁ
основнЁ тенденцЁї та джерела "живлення" розвитку "тЁньової" економЁки
України. ЗдЁйснена також аналЁтично-експертна оцЁнка реальних масштабЁв
"тЁньового" перерозподЁлу доходЁв Ёз врахуванням можливостЁ застосування
широкого спектру методик, свЁтового Ё вЁтчизняного походження та авторського
бачення шляхЁв вирЁшення цЁєй проблеми.
Значна увага придЁляється розробцЁ широкого спектра диференцЁйованих
економЁко-правових та органЁзацЁйно-процедурних пЁдходЁв Ё рекомендацЁй щодо
формування та реалЁзацЁї законодавчої стратегЁї Верховної Ради України, яка
має бути спрямована на обмеження масштабЁв "тЁньових" вЁдносин Ё "тЁньових"
форм економЁчної дЁяльностЁ та на цивЁлЁзовану легалЁзацЁю суспЁльне
корисних секторЁв "тЁньової" економЁки.
Розраховано на народних депутатЁв України, економЁстЁв-науковцЁв,
фахЁвцЁв органЁв законодавчої Ё виконавчої влади, пЁдприємцЁв, яких не
влаштовують умови кримЁнально-тЁньового оточення, їх бЁзнесової дЁяльностЁ,
працЁвникЁв державних правоохоронних органЁв, профспЁлкових дЁячЁв, а також
всЁх чесних громадян, яким небайдужа подальша доля та мЁжнародний авторитет
незалежної України.
ISBN 966-7288-34-X
Є В. О. Мандибура, 1998
ПЕРЕДМОВА
СитуацЁя, що склалася на цей час в УкраїнЁ внаслЁдок
масштабно-вибухового поширення такого явища, як "тЁньова" економЁка,
потребує глибоких Ё комплексних наукових дослЁджень цього найбЁльш
своєрЁдного феномена перехЁдної (Ё не тЁльки перехЁдної) економЁки.
СпрощенЁ, поверхневЁ суспЁльнЁ уявлення щодо реальних масштабЁв Ё
якЁсних особливостей такого складного системного явища, яким є "тЁньова"
економЁка, мають досить негативний вплив на ситуацЁю, що склалася у цЁй
сферЁ.
З одного боку, це потенцЁйно призводить до формування у державнЁй
полЁтицЁ легковажних настроїв своєрЁдного "шапко-закидацтва", коли здається,
що для досягнення успЁхЁв на цьому надважкому суспЁльному напрямЁ досить
провести разову "кавалерЁйську атаку", яка принесе миттєвий успЁх. З Ёншого
боку, зазначене сприяє поширенню своєрЁдного синдрому економЁчної
"манЁловщини", коли вважається, що весь негатив, який накопичився у
"тЁньовЁй" сферЁ, може якось сам по собЁ "розсмоктатися" Ё навЁть
автоматично трансформуватись у дещо економЁчно позитивне. За кЁнцевими
наслЁдками, Ёснування зазначених крайнощЁв у пЁдходах до пошуку шляхЁв
розв'язання цЁєї проблеми тЁльки сприяє подальшому масштабуванню процесЁв
"тЁнЁзацЁї" економЁки та пролонгує на майбутнє зростання ускладнень, що
пов'язанЁ з позитивним вирЁшенням цього питання.
НегативнЁ суспЁльнЁ наслЁдки також можуть мати мЁсце Ё в разЁ
реалЁзацЁї владними структурами так званої "ЁмЁтацЁйно-про-фанацЁйної"
полЁтики боротьби з найбЁльш "чорними" проявами "тЁньових" процесЁв. Тобто,
коли владнЁ дЁї, в основному, спрямовуються на формально-поверхневе
вирЁшення завдань подолання кримЁнально-економЁчної злочинностЁ (у першу
чергу корупцЁї),
Ё якЁ, в основному, зводяться до використання вЁдпрацьованих
бюрократЁєю механЁзмЁв суспЁльного "окозамилювання", що проявляються,
скажЁмо, у манЁпулюваннЁ статистикою зростання динамЁки "викриття" та
"покарання" дрЁбного "тЁньового планктону" Ё мЁлкої кримЁнально-економЁчної
"сошки". При цьому, як правило, цЁ дЁї не виходять на рЁвень мафЁозного
"генералЁтету" та їх владних покровителЁв Ё не торкаються базових глибинних
джерел живлення "чорного" ринку. Тому саме така полЁтика спроможна лише
загнати хворобу у глиб та сприяти з часом доведенню ситуацЁї до стану
вибухово-небезпечної екстремальностЁ.
Невраховування реально Ёснуючих масштабЁв "тЁньової"" економЁчної
дЁяльностЁ призводить також до значного перекручення макроекономЁчних
показникЁв, що у кЁнцевому наслЁдку впливає на допущення серйозних помилок
при аналЁзЁ, прогнозуваннЁ та моделюваннЁ соцЁально-економЁчної ситуацЁї.
Особливо це вЁдчутно в процесЁ реалЁзацЁї сучасної монетарної полЁтики
НацЁонального банку України.
СлЁд також зазначити, що не осмисливши того, що вЁдбувається у
"тЁньовЁй" економЁцЁ, фактично неможливо розЁбратися з Ёснуючими тенденцЁями
та повною мЁрою оцЁнити реальнЁ процеси, якЁ вЁдбуваються у легальнЁй, або
"свЁтлЁй", економЁцЁ. Тобто без останнього неможливо достатньо точно
спрогнозувати перспективи подальшого соцЁально-економЁчного розвитку країни.
На цей час бЁльшЁсть спецЁалЁстЁв, якЁ дослЁджують питання, що
пов'язанЁ Ёз функцЁонуванням "тЁньової" економЁки, вказуючи на причини та
форми її проявЁв, визначаючи масштаби поширення, в цЁлому недооцЁнюють її
справжнього руйнЁвного впливу як на поточний стан, так й на перспективи
загальноекономЁчного розвитку країни. У той же час "тЁньова" економЁка була
Ё залишається однЁєю з найгострЁших проблем сучасного соцЁально-економЁчного
життя країни, що у багатьох своїх проявах є аналогЁчною, скажЁмо, проблемЁ
подолання забруднення навколишнього середовища або СНІДу.
У зв'язку Ёз цим виникає низка питань, як теоретичного, так Ё
практичного характеру, без чЁткої та максимально об'єктивної вЁдповЁдЁ на
якЁ економЁчна полЁтика як у короткотермЁновому, так Ё у довгостроковому
планЁ приречена на неефективнЁсть, а у багатьох випадках Ё на повний провал.
Серед цих питань найбЁльш важливими є наступнЁ. Що собою являє
"тЁньова" економЁка? ЯкЁ чинники та стимули генерують Ё якЁ основнЁ джерела
живлять "тЁньову " економЁку? Яка її ЁнституцЁональна структура? Як
максимально точно оцЁнити масштаби "тЁньової" економЁки, а також питому вагу
її структурних складових? Чи необхЁдно враховувати, а якщо необхЁдно, то
яким чином слЁд враховувати обсяги "тЁньової" економЁки у структурЁ валового
внутрЁшнього продукту країни (ВВП)? Яка роль Ё наслЁдки дЁяльностЁ
"тЁньового" сектора економЁки та його окремих структурних складових в
нацЁональному господарствЁ та суспЁльно-полЁтичному життЁ країни? ЯкЁ
причини у минулому сприяли Ё на цей час продовжують генерувати значне
зростання "тЁньової" економЁки України? У чому полягають характернЁ
особливостЁ та якЁснЁ вЁдмЁнностЁ вЁтчизняних "тЁньових " процесЁв у
порЁвняннЁ з аналогЁчними явищами, що мають мЁсце в умовах країн з
розвинутими ринковими вЁдносинами?
ВЁдповЁдь на цЁ питання може надати структурам державної влади реальну
можливЁсть пЁдвищити рЁвень об'єктивностЁ щодо визначення найбЁльш
перспективних заходЁв, спрямованих на посилення ефективностЁ застосування
конкретних пЁдходЁв, методЁв Ё механЁзмЁв соцЁально-економЁчного та
правового впливу держави (диференцЁйовано до функцЁй кожної з гЁлок влади)
на подальшу долю цього специфЁчного економЁчного укладу. Тобто системнЁ
науковЁ розробки у цЁй сферЁ можуть сприяти розширенню можливостей щодо
забезпечення необхЁдної оп-тимЁзацЁї напрямЁв соцЁально-економЁчної полЁтики
держави, що мають бути спрямованЁ або на повну лЁквЁдацЁю, або на часткове
обмеження, або на повну легалЁзацЁю тої чи Ёншої структурної складової
"тЁньової" економЁки в залежностЁ вЁд рЁвня її суспЁльно-економЁчного
значення, а також вЁд реальної оцЁнки ступеня соцЁальної небезпеки її
подальшого функцЁонування та розвитку. АналЁтичнЁ наробки з цього питання
дозволять оцЁнити можливостЁ комплексного застосування певної комбЁнацЁї
зазначених пЁдходЁв у тих чи Ёнших пропорцЁях диференцЁйовано до кожної
складової системи "тЁньових" вЁдносин, що у кЁнцевому пЁдсумку сприятиме
максимальному прискоренню реалЁзацЁї кЁнцевої мети суспЁльної трансформацЁї
— створенню цивЁлЁзованої, прозорої, соцЁальне орЁєнтованої ринкової
економЁки.
Враховуючи багатограннЁсть якЁсних проявЁв Ё вЁдносин "тЁньової""
економЁки, можливЁсть її проникнення у всЁ сфери господарської та
комерцЁйної дЁяльностЁ, державного управлЁння й суспЁльного життя в цЁлому,
а також, розумЁючи її реальний вплив на соцЁальну стабЁльнЁсть та економЁчну
безпеку держави, ця сфера суспЁльних вЁдносин повинна стати окремим об'єктом
комплексних дослЁджень економЁстЁв, юристЁв, полЁтологЁв та Ёнших фахЁвцЁв.
При цьому важливо, щоб найбЁльш прагматичнЁ та плЁднЁ теоретичнЁ
наробки, як вЁтчизняних вчених, так Ё свЁтової науки були максимально повно
врахованЁ у процесЁ формування законодавчої стратегЁї, спрямованої на
обмеження "тЁнЁзацЁї" економЁки України. Особливо це стосується процесу
лЁквЁдацЁї тих Ёснуючих зон правового вакууму, наявнЁсть яких провокує
поширення процесЁв економЁчної "тЁнЁзацЁї" й кримЁналЁзацЁї. ЗначнЁ
прогалини, що Ёснують на цей час у чинному законодавствЁ, не дають
можливостЁ, навЁть за умови виявлених конкретних (кримЁнальних за свЁтовими
стандартами) злочинЁв у сферЁ ринкових вЁдносин, притягувати до
вЁдповЁдальностЁ порушникЁв, тому сприяють груповЁй Ё особистЁй
безвЁдповЁдальностЁ та безкарностЁ, що на цей час в УкраїнЁ носить особливо
масовий характер.
Отже, чим швидше держава буде спроможна занурити власну економЁку, яка
реформується, та безпосередньо всЁх суб'єктЁв ринкових вЁдношень у нове,
достатньо розвинене Ё ретельно опрацьоване нормативно-юридичне середовище,
тим бЁльше можливостей з'явиться у суспЁльства щодо встановлення контролю
над "тЁньовими" процесами та подолання найбЁльш небезпечних
кримЁнально-чорних складових "тЁньової"" економЁки.
Враховуючи сказане, у запропонованому аналЁтичному дослЁдженнЁ поряд з
питаннями вивчення теоретичних характеристик "тЁньової"" економЁки та
аналЁзом характерних особливостей Ё загальних масштабЁв її проявЁв в умовах
вЁтчизняного сьогодення, ставиться мета окреслити основнЁ напрями та
визначити найбЁльш характернЁ особливостЁ комплексної реалЁзацЁї правової
полЁтики у вирЁшеннЁ зазначеного питання. Також на базЁ максимального
врахування свЁтового досвЁду ставиться мета сформулювати й надати конкретнЁ
пропозицЁї, реалЁзацЁя яких (в першу чергу законодавчою гЁлкою влади) вже у
найближчЁй перспективЁ може сприяти пЁдвищенню ефективностЁ правового впливу
на процеси подолання "тЁнЁзацЁї'" економЁки України.
1. "ТІНЬОВА" ЕКОНОМІКА ЯК ОБ'ЄКТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
/. /. ТеоретичнЁ аспекти аналЁзу "тЁньової" економЁки та визначення ТЁ'
структурних складових
Як суспЁльне явище "тЁньова" економЁка притаманна усЁм країнам
незалежно вЁд моделЁ та рЁвня їх соцЁально-економЁчного розвитку.
Практика засвЁдчує, що доки Ёснуватиме державна форма органЁзацЁї
суспЁльного життя, а держава у той чи Ёнший правовий спосЁб впливатиме на
економЁчний розвиток шляхом реалЁзацЁї бюджетної, податкової,
грошово-кредитної, валютної полЁтики тощо, доти зберЁгатиметься й "тЁньова"
економЁка. Суттєво може змЁнюватись лише її питома вага, роль, яку вона
вЁдЁграє у суспЁльному життЁ, а також механЁзми її взаємодЁї з легальною
економЁкою та "кольорова палЁтра", що має "тЁньова" економЁка — вЁд
свЁтло-сЁрої до криваво-чорної.
Проте науковЁ дослЁдження "тЁньової"" економЁки пов'язанЁ з чималими
труднощами як теоретичного, так Ё практичного характеру. Це пояснюється тим,
що "тЁньова" економЁка являє собою значно складнЁший об'єкт дослЁдження, нЁж
економЁка офЁцЁйна, "свЁтла".
Вагомою проблемою, що ускладнює дослЁдження "тЁньової"" економЁки, є
суттєва нестача, а нерЁдко Ё повна вЁдсутнЁсть необхЁдних
ЁнформацЁйно-статистичних даних. ДослЁдженням перешкоджає або кон'юнктурне
вЁдомче приховування необхЁдної наявної ЁнформацЁї, або фактична
неможливЁсть застосування загальноприйнятих пЁдходЁв до предметного
дослЁдження суб'єктЁв Ё об'єктЁв системи "тЁньових" економЁчних вЁдношень та
характерних особливостей функцЁонування внутрЁшнЁх структур Ё складових
механЁзмЁв зазначеного економЁчного укладу.
Саме в "тЁньовому" секторЁ економЁки система соцЁально-економЁчних
вЁдносин характеризується значно бЁльшою складнЁстю та хитросплетЁнням їх
найрЁзноманЁтнЁших типЁв Ё форм. СкладнЁсть дослЁдження виробничих вЁдносин
"тЁньової" економЁки трансформацЁйного перЁоду в УкраїнЁ також зумовлена
масштабною ЁнтеграцЁєю в нЁй як сукупностЁ вЁдносин дрЁбного товарного
виробництва Ё обмЁну, так Ё рЁзних за рЁвнем капЁталЁзацЁї приватних
вЁдносин (монопольно-капЁталЁстичних та монопольно-кримЁнальних Ё, нарештЁ,
вЁдносин державно-бюрократичного пЁдприємництва).
Проте, будь-якЁ мЁркування щодо "тЁньової"" економЁки не мають нЁякого
сенсу, якщо попередньо вЁдсутнє чЁтке понятЁйне розумЁння про що саме
йдеться.
Насамперед звертає на себе увагу Ёснуюче рЁзномаїття термЁнЁв, що
використовуються для визначення поняття "тЁньової"" економЁчної дЁяльностЁ.
Із захЁдної лЁтератури до нашого внутрЁшнього вжитку їх перекочувало не
менше дюжини: "тЁньова економЁка", "неформальна економЁка", "скрита
(прихована) економЁка", "неофЁцЁйна економЁка", "вторинна економЁка", "чорна
економЁка", "таємна економЁка", "пЁдпЁльна економЁка", "нелегальна
економЁка", "контрекономЁка", "друга економЁка", "паралельний ринок",
"чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний набЁр термЁнЁв не є випадковим Ё
вЁдображає не стЁльки вЁдсутнЁсть єдностЁ щодо понятЁйного розумЁння сутЁ
зазначеного питання, скЁльки вЁддзеркалює рЁзнЁ аспекти Ё структурнЁ
складовЁ "тЁньової" економЁки, а також пЁдкреслює внутрЁшню якЁсну
складнЁсть цього феноменального явища суспЁльного життя, що, як зазначалось,
притаманний всЁм країнам.
Як органЁчна складова економЁки будь-якого суспЁльства, "тЁньова"
економЁка являє собою господарсько-комерцЁйну дЁяльнЁсть, яка внаслЁдок
певних причин (Ёнколи Ё Ёсторично виправданих), прагне уникнути державного
облЁку та контролю. При цьому мЁж офЁцЁйною економЁкою та її тЁнню є досить
"розмита" зона, Ё критерЁї видЁлення "тЁньової" економЁки у порЁвняно
локальний сектор господарювання мають переважно не стЁльки економЁчний,
скЁльки соцЁально-правовий характер.
СпосЁб суспЁльного виробництва має визначальний вплив як на
характеристики, що визначають якЁснЁ особливостЁ тЁньової економЁки в
цЁлому, так Ё на її внутрЁшнЁ структурнЁ компоненти. Так, в основЁ появи та
розвитку тЁньового господарського укладу, що вЁдповЁдає системЁ вЁдносин
ринкової економЁки (коли її розвиток мав еволюцЁйний, а не революцЁйний
характер), лежать об'єктивнЁ суперечностЁ, що виникають мЁж
короткотермЁновими цЁлями економЁчних агентЁв (ЁндивЁдЁв, домашнЁх
господарств та приватних фЁрм) Ё довготермЁновими макроекономЁчними
завданнями суспЁльства.
З методологЁчної точки зору суттєвим є питання з'ясування
ЁнституцЁональної структури "тЁньового" сектора. "ТЁньова" економЁка не є
якЁсно однорЁдною як за своїми структурними складовими, так Ё за кЁнцевими
наслЁдками їх впливу на соцЁально-економЁчнЁ процеси та вЁдносини. Тому дуже
важливо максимально чЁтко визначити її структуру, тобто з'ясувати, якЁ
найбЁльш характернЁ види економЁчної дЁяльностЁ можуть включатися до складу
"тЁньової" економЁки, а якЁ нЁ.
Практика засвЁдчує, що структуризацЁя "тЁньової" економЁки є процесом
перманентним та якЁсно рЁзноманЁтним для всЁх Ёснуючих моделей суспЁльного
розвитку. У той же час за умов рЁзних соцЁально-полЁтичних систем Ёснують
рЁзнЁ методологЁчнЁ пЁдходи як до загального окреслення обсягЁв "тЁньової""
економЁки, так Ё до структурування її внутрЁшнЁх складових'.
Зупинимося на традицЁйнЁй класифЁкацЁї, яку застосовують науковцЁ в
країнах розвинутої ринкової економЁки для визначення поняття "тЁньова"
економЁка.
Так, в ЁноземнЁй лЁтературЁ термЁн "прихована економЁка"
використовується для характеристики "неоголошеної", але законної за своїм
характером дЁяльностЁ, яка йде вкупЁ з нелегальним пЁдприємництвом. Головне
тут полягає у неможливостЁ
1 НеобхЁдно зазначити, що системне, наукове дослЁдження питань
"тЁньової" економЁки постЁйно проводиться в країнах розвинутого ринкового
господарства. Так, наприкЁнцЁ 70-х - початку 80-х рокЁв парламентами Ё
урядами ряду країн були створенЁ спецЁальнЁ робочЁ групи щодо системного
вивчення "тЁньової" економЁки. З 1984 року така група почала функцЁонувати в
АвстрЁї. Вона вивчала сфери Ёснування, обсяги Ё тенденцЁї розвитку
"тЁньової" економЁки. АналогЁчнЁ роботи почали виконували фахЁвцЁ ФранцЁї,
ВеликобританЁї, ПортугалЁї, НЁдерландЁв та Ёнших країн Європейської
спЁльноти. Конгресом США постЁйно видЁляються значнЁ асигнування науковим
органЁзацЁям Ё окремим дослЁдникам на поглиблення дослЁджень цЁєї проблеми.
Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Тоневая зкономика: методьЁ анализа й
оценки (обзор работ западньїх зкономис-тов). - М.: ЦЗМИ АН СССР. - 1987. -
С. 43.
врахування офЁцЁйною статистикою обсягЁв виробництва доданої вартостЁ
цього сектора економЁки в структурЁ валового внутрЁшнього продукту та в
ухиленнЁ суб'єктЁв пЁдприємницької дЁяльностЁ вЁд участЁ у податковЁй
системЁ держави.
ТермЁни "неформальна" або "неорганЁзована", "нерегла-ментована"
економЁка застосовуються для характеристики економЁчних процесЁв та
вЁдносин, що вЁдбуваються при досить слабкому втручаннЁ у них офЁцЁйних
економЁчних структур держави, або взагалЁ поза межами будь-якого державного
облЁку Ё контролю.
ОскЁльки така розкиданЁсть понять не досить зручна, то багато
дослЁдникЁв використовують бЁльш однозначний пЁдхЁд, побудований на
правовому критерЁї, згЁдно з яким економЁка дЁлиться на двЁ частини: на
легальну (тобто "бЁлу", "свЁтлу") Ё "тЁньову" (приховану). Остання в свою
чергу включає напЁвлегальну ("сЁру"), нелегальну Ё кримЁнальну або "чорну"
економЁку. Тобто за таким пЁдходом вони суттєво звужують зону "тЁньової"
економЁки, що визначається проявами протизаконностЁ суб'єктЁв виробничих
вЁдносин у виробничЁй та комерцЁйнЁй дЁяльностЁ.
ПЁдсумовуючи наведене, зазначимо, що при визначеннЁ змЁсту поняття
"тЁньова" економЁка необхЁдно враховувати, що воно може мати як широке, так
Ё вузьке розумЁння. У "широкому" розумЁннЁ' до складу "тЁньової" економЁки
можуть бути вЁднесенЁ всЁ види "неврахованої", "нерегламентованої",
"прихованої"" та "законспЁрованої" економЁчної дЁяльностЁ незалежно вЁд
того, чи є вони протиправними, чи нЁ (див. мал. 1, сектори 2, 3 Ё 4). У
вузькому розумЁннЁ поняття "тЁньова" економЁка обмежується виключно тими
видами економЁчної дЁяльностЁ та вЁдповЁдними вЁдносинами, якЁ за своїм
змЁстом є або протиправними, або суспЁльне небезпечними /що на практицЁ не
завжди спЁвпадає/ (див. мал. 1, сектор 4).
Умовна схема структурних складових економЁки та її "тЁньових"
компонентЁв
' Так, наприклад, Є. Фейг (США) включає до складу "тЁньової" економЁки
всю економЁчну дЁяльнЁсть, що за тих чи Ёнших причин не враховується
офЁцЁйною статистикою Ё не включається до складу валового нацЁонального
продукту. (Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Теневая зкономика: мето-дьЁ
анализа й оценки (обзор работ западньїх зкономистов). - М.: ЦЗМИ АН СССР.-
1987.-С.4.
Мал. 1
1. "ОфЁцЁйна" ("легальна", "свЁтла", "традицЁйна") економЁка. 1. Сектор
"домашнЁх" господарств (сектор натурально-
го самозабезпечення населення).
3. "Неформальний" сектор (сектор "нерегламентованої'" дЁяльностЁ:
дрЁбне виробництво, послуги Ё торгЁвля), "свЁтло-сЁрий" сектор економЁчної
дЁяльностЁ.
4. ТЁньова економЁка.
4.1. "Темно-сЁрий" сектор тЁньової економЁки (законспЁрований сектор
легЁтимних видЁв економЁчної дЁяльностЁ.
4.2. "Чорний" (в тому числЁ кримЁнальний, "криваво-чорний") сектор
тЁньової економЁки.
4.3. ДиверсифЁкованЁ частки "чорної" економЁки.
До "тЁньової" економЁки в широкому розумЁннЁ цього поняття можуть бути
включенЁ сектори 2 (частково), 3 Ё 4. До "тЁньової" економЁки у вузькому
розумЁннЁ включається тЁльки сектор 4 Ёз зазначеними внутрЁшнЁми
структурними складовими (4.1, 4.2 Ё 4.3).
10
11
Сектор домашнЁх господарств (сектор натурального самозабезпечення
населення), що виробляє товари та послуги, якЁ споживаються всерединЁ
домашнЁх господарств. НайважливЁшою характерною ознакою цього сектора є те,
що матерЁальнЁ блага та послуги, що тут виробляються, не продаються, тобто
не є об'єктами ринкових вЁдносин.
Тому вЁдсутнЁсть ринкових транзакцЁй робить оцЁнку вартЁсних обсягЁв
виробництва товарЁв та послуг в домашнЁх господарствах надзвичайно важким
завданням. В усЁх країнах, що мають ринкову економЁку, робота у домашнЁх
господарствах практично повнЁстю виключається з розрахункЁв обсягЁв валового
внутрЁшнього продукту або враховується умовно Ё в дуже обмежених обсягах.
ОкрЁм домашньої працЁ, в країнах, що розвиваються або знаходяться у
станЁ трансформацЁї, продукцЁя, що отримана вЁд роботи на присадибнЁй,
приватнЁй чи оренднЁй земельнЁй дЁлянцЁ, має велике значення для виживання
та вЁдтворення сЁм'ї.
ВЁдносини обмЁну, що можуть виникати мЁж домашнЁми господарствами цього
економЁчного сектору, мають скорЁше характер своєрЁдного бартерного обмЁну
життєвими благами Ё послугами, нЁж є дЁйсно ринковими операцЁями товарної
реалЁзацЁї, що вЁдбуваються на вартЁснЁй основЁ.
Неформальний сектор економЁки ("свЁтло-сЁра" економЁка) складається з
дрЁбних виробникЁв та їх найманих робЁтникЁв разом Ёз самостЁйними
виробниками товарЁв та послуг (наприклад, транспортних, будЁвельних,
ремонтних тощо), а також комерсантЁв-посередникЁв. ДЁяльнЁсть вуличних
торговцЁв є найбЁльш поширеним Ё видимим проявом дЁяльностЁ неформального
сектора, хоч продукцЁя малих майстерень та ремЁсникЁв, що досить часто
працюють у домашнЁх умовах, має на цей час в країнах ринкової економЁки
значно бЁльшЁ обсяги, нЁж в УкраїнЁ.
Неформальний сектор, на вЁдмЁну вЁд сектора домашнЁх господарств,
пов'язаний з купЁвлею-продажем товарЁв та послуг, тобто вЁн обов'язково
повинен бути врахований у складЁ ВВП. СлЁд зазначити, що цей сектор у
багатьох країнах, що розвиваються або тих, якЁ знаходяться у станЁ ринкової
трансформацЁї, на цей час практично не враховується. Основною причиною тут
12
є велика чисельнЁсть дуже дрЁбних об'єктЁв дослЁдження та податкового
контролю, а також занадто мЁзерний обсяг персонЁфЁкованих доходЁв, що
отримує бЁльшЁсть суб'єктЁв цього сектора, Ё якЁ за сукупною величиною
фактично не перевищують Ёснуючої нульової ставки податку на (мЁсячнЁ чи
рЁчнЁ) доходи громадян. При цьому виробленЁ цим сектором товари Ё послуги за
своєю споживчою якЁстю є легальними, Ё загалом при їх виробництвЁ Ё дрЁбнЁй
реалЁзацЁї ринковий "планктон" не порушує закони. Правда, в багатьох
країнах, що розвиваються, є закони про лЁцензЁї, ЁншЁ норми, що можуть
Ёгноруватися при операцЁях у неформальному секторЁ. Але вЁрним є й те, що в
бЁльшостЁ випадкЁв властЁ докладають дуже мало зусиль для впровадження цих
законЁв у життя, оскЁльки це пов'язано перш за все Ёз низьким рЁвнем
доходЁв, що отримують суб'єкти пЁдприємницької дЁяльностЁ неформального
сектора економЁки, Ё якЁ для держави не можуть бути суттєвим джерелом
наповнення бюджету.
"Темно-сЁрий" сектор "тЁньової" економЁки пов'язаний з бЁльш серйозними
порушеннями дЁючих законЁв (наприклад, про реєстрацЁю пЁдприємницької
дЁяльностЁ та найманої робочої сили; ухилення вЁд сплати податкЁв Ёз значних
доходЁв; про мЁнЁмальну заробЁтну плату; про охорону працЁ та соцЁальне
забезпечення). Тобто це сектор свЁдомо прихованих видЁв дЁяльностЁ. РозмЁри
такої дЁяльностЁ останнЁм часом значно зросли в багатьох розвинених країнах.
Це явище отримало багато назв: вЁд "чорної економЁки" в європейських країнах
до "пЁдземної" ("underground" або "subterranean") в США. ОцЁнка розмЁрЁв
цього сектора особливо складна, оскЁльки порушники законЁв ретельно
приховують ЁнформацЁю. У деяких країнах продукцЁю "тЁньового" сектора
враховують в нацЁональному доходЁ, хоча цЁ оцЁнки базуються не на точнЁй
статистицЁ, а не експертних оцЁнках. Зростання розмЁрЁв цього сектора в
багатьох країнах дуже турбує органи влади саме через великЁ втрати в
офЁцЁйних цифрах нацЁонального доходу. Тому основнЁ зусилля влади
спрямовуються на забезпечення повноти сплати податкЁв, запобЁгання порушень
законодавства, а не на припинення випуску продукцЁї. ПродукцЁя цього сектора
легальна, проте виробництво Ё/або розподЁл товарЁв та послуг завжди мають
протиправнЁ Ё навЁть кримЁнальнЁ ознаки.
13
"Чорний" (в т. ч. кримЁнальний) сектор "тЁньової" економЁки має своє,
притаманне тЁльки йому амплуа. Тобто вЁн має справу з виробництвом,
розподЁлом, обмЁном Ё споживанням соцЁальне небезпечних та руйнЁвних для
розвитку особистостЁ продукцЁї та послуг, до яких перш за все вЁдносяться:
крадЁжки Ё перепродаж краденого, рекет, наркотики, корупцЁя, "вЁдмивання" та
фальшування грошей, "кЁллерськЁ послуги", торгЁвля живим товаром тощо. Тому
природним є те, що надвисокЁ протиправнЁ доходи цього сектора уникають
участЁ у податковЁй системЁ. Однак владу бЁльше цЁкавить припинення
виробництва товарЁв та послуг цього сектора, нЁж сплата податкЁв вЁд них.
ПродукцЁя Ё доходи вЁд кримЁнального сектора не повиннЁ включатися до
нацЁонального доходу (хоч, виявляється, це стосується не всЁх видЁв
кримЁнальної дЁяльностЁ).
ФункцЁонування "чорної"" (кримЁнальної) економЁки в автономному режимЁ
не є типовим явищем, бо, проникаючи в бюрократичнЁ структури, вона змушує
працювати на себе потужну складову адмЁнЁстративної системи управлЁння
державою.
Особливо необхЁдно вЁдзначити, що "чорна" економЁка має тенденцЁю до
постЁйної диверсифЁкацЁї у "свЁтлу" (традицЁйну) економЁку, бруднить
легальнЁ виробничЁ вЁдносини. ЯкЁсною особливЁстю диверсифЁкованих "метастаз
чорної економЁки" є те, що вони функцЁонують Ё живляться виключно за рахунок
легальної сфери економЁки. Ця частина "чорної тЁнЁ" являє собою економЁчну
основу вЁдтворення корумпованої економЁки та її суб'єкта — корумпованої
бюрократЁї, що за певних умов стає структурою мафЁї. Тому зазначене явище
потребує системних наукових дослЁджень, що особливо актуальнЁ для умов
країн, якЁ знаходяться у станЁ ринкової трансформацЁї.
До проявЁв диверсифЁкованих часток "чорної" економЁки можна, перш за
все, вЁднести всЁ види корупцЁї (аж до вЁдносин бюрократичного бартеру, що
отримав у народЁ назву "блат", Ё який базується на вЁдносинах, побудованих
на принципЁ: ти — менЁ, я — тобЁ). До них також вЁдносяться всЁ прояви
використання та привласнення державної, кооперативної, акцЁонерної,
корпоративної та Ёнших Ёнтегрованих форм власностЁ, у тому числЁ й
фЁнансових ресурсЁв держави, як для особистого збагачення
14
окремих фЁзичних осЁб, у розпорядженнЁ та користуваннЁ яких вони
знаходяться (перш за все чиновникЁв), так Ё для наживи суб'єктЁв
кримЁнальної злочинностЁ та мафЁозних кланЁв, джерела доходЁв яких пов'язанЁ
з використанням вищезазначених методЁв.
1.2. ЯкЁснЁ особливостЁ розвитку "тЁньової" економЁки в умовах
адмЁнЁстративно-командної системи господарювання
АналЁз "тЁньової" економЁки України, її якЁсних особливостей, багато в
чому успадкованих вЁд системи директивно-планових вЁдносин, не може бути
достатньо повним без узагальнення Ёсторичного досвЁду. Тобто, цей аналЁз,
пердусЁм повинен базуватися на вивченнЁ ретроспективи розвитку процесЁв
"тЁнЁзацЁї", що вЁдбувалися в економЁцЁ колишнього СРСР.
Це важливо зробити ще й тому, що на цей час має мЁсце досить хибна
точка зору, що сучасну "тЁньову" та кримЁнальну економЁку, а також сучасну
"мафЁю" породила Ёснуюча влада, Ё цьому як каталЁзатор сприяв виключно
процес ринкової трансформацЁї.
Некон'юнктурний погляд на наше не зовсЁм далеке минуле насправдЁ
засвЁдчує, що це далеко не так. Масштабна "тЁнЁзацЁя" економЁки та вихЁд на
арену економЁчного кримЁналЁтету в СРСР припадає на середину 60-х — початок
70-х рокЁв, а вже наприкЁнцЁ 80-х — тЁньовий оборот її
господарсько-комерцЁйної дЁяльностЁ за експертними оцЁнками перевищував
навЁть бюджети деяких союзних республЁк. Таким чином, не витримала "Ёспиту"
часом Ё досить поширена теза, що органЁзована злочиннЁсть та кримЁнальна
економЁка не можуть виникнути та Ёснувати за умов тоталЁтарної держави, яка
за логЁкою не повинна допускати подЁлу влади нЁ з ким Ёншим.
Вивчаючи ретроспективу дослЁджень "тЁньової"" економЁки та її
структурних складових в СРСР, передусЁм необхЁдно зазначити, що першЁ
науковЁ наробки з цього питання започаткували вченЁ Заходу'.
Див.: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption //
Soviet Economy in a Time of Change: A Compendium of Papers Submitted to the
Joint
15
У своїх роботах, якЁ стосувалися цього явища, на початковЁй стадЁї
дослЁджень вони використовували дещо Ёнший термЁн — "друга" економЁка. Так,
ранЁше Ёнших про це явище сказав К. С. Керол, який надрукував у No 1 журналу
"Нью стейтсмен" за 1971 p. статтю "БесЁди в РосЁї"".
СлЁд пЁдкреслити, що в радянськЁй економЁчнЁй лЁтературЁ спочатку також
використовувався термЁн "друга" (вторинна) економЁка" . На це в своїх
роботах вказував Г. Гроссман, згадуючи, до речЁ, Ё про застосування у тому ж
понятЁйному змЁстЁ Ёнших термЁнЁв, таких як "контрекономЁка", "неофЁцЁйна
економЁка", "паралельний ринок", "приватне пЁдприємництво", "економЁка
чорного ринку" тощо.
У надрукованЁй в 1984 роцЁ статтЁ Ф. Фельдбругге у заголовку був вже
винесений термЁн "тЁньова" економЁка, але за текстом вЁн цЁлком
ЁдентифЁкувався Ёз термЁном "друга" економЁка2. БЁльше того, пЁдкресливши на
початку статтЁ повне спЁвпадЁння обох понять, автор у подальшому вЁддавав
перевагу традицЁйному визначенню — "друга" економЁка3.
Радянська наукова та суспЁльно-полЁтична лЁтература на початку 80-х
рокЁв фактично майже повнЁстю вЁдмовилась вЁд вживання термЁну "друга"
економЁка, на змЁну якому прийшов термЁн "тЁньова" економЁка. У такому
розумЁннЁ вона Ёз самого початку проголошувалась абсолютно негативним
явищем, що повинно бути лЁквЁдовано.
ЗахЁдна наукова лЁтература широко використовувала зазначенЁ термЁни
дещо в Ёнших, нЁж було прийнято в СРСР, значеннях. Це пояснювалося тим, що
аналЁтики Заходу виходили Ёз того, що в СРСР, з одного боку, Ёснувала
вЁдповЁдна модель
Economic Committee Congress of the United States, vol. 2. 1979 October
10. Washington: VS Gov.Printing Off. 1979; - P. 844; Rummer W. Structural
Imbalance in the Soviet Economy// Problems of Communism. 1984. July-August,
vol. 33 No 4. -P. 26; Feldbrugge F. J. M. Goverment and Shadow Economy in
the Soviet Union// Soviet Studies, vol. 36. - October 1984. - No• 4. - P.
528 - 543.
' Див. напр.: Критика антимарксистских теорий в преподавании
политичес-кой зкономии // под ред. А. Д. Смирнова. - M.: Политиздат. - 1981.
- С. 267 - 272.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984. - No 4. - P. 528.
Ibid. - P. 528 - 543.
"централЁзовано-керованого господарства", "командна економЁка", а з
Ёншого — "друга" (тЁньова), що охоплювала багато видЁв легальної й
напЁвлегальної господарської дЁяльностЁ, якЁ не були залученЁ в орбЁту
централЁзованого планування, облЁку Ё контролю з боку держави. З цих позицЁй
до елементЁв "другої"" ("тЁньової"") економЁки вЁдносились: особисте
пЁдсобне господарство, ЁндивЁдуальна трудова дЁяльнЁсть, "неформальнЁ" ринки
тощо. Зазначений пЁдхЁд до визначення понятЁйного змЁсту цих явищ був
характерним для Г. Гроссмана, Б. Румера, Л. Ронсека та багатьох Ёнших
захЁдних дослЁдникЁв'.
ІноземнЁ автори в межах "другої"" ("тЁньової"") економЁки СРСР
розглядали не тЁльки легальнЁ (напЁвлегальнЁ) "приватнЁ" види дЁяльностЁ,
але й явно протиправнЁ, вважаючи, що межЁ мЁж першими й другими на той час
були досить рухомЁ та часто носили досить умовний характер. Так, вЁдомий
совєтолог А. Бергсон писав: "ВЁдносно СРСР термЁн "друга" економЁка, як
часто мається на увазЁ, охоплює дЁяльнЁсть легальну, але приватну, найбЁльш
характерним вЁдображенням якої є виробництво на присадибних дЁлянках (Г.
Гроссман 1977, 1979). Я ж, для уникнення невизначеностЁ, буду вважати Ё
легальнЁ приватнЁ, квазЁлегальнЁ та нелегальнЁ доходи, як доходи, що
отриманЁ через канали "другої"" економЁки"2.
Застосовуючи термЁн "тЁньова" економЁка та вказуючи на неможливЁсть
розмЁжування в СРСР легальних Ё нелегальних видЁв економЁчної дЁяльностЁ, Ф.
Фелдбругге розглядав їх практично в одному контекстЁ. Автор нараховує 179
видЁв "тЁньової"" дЁяльностЁ, класифЁкує Ё зводить їх у 9 таблиць. При цьому
вЁн вЁдзначає, що всЁ вони, згЁдно з радянськими законами, можуть заслужити
як "смертну кару", так Ё офЁцЁйне заохочення3.
' Див.: Grossman G. The "Second Economy" of the USSR/ Problems of
Communism, 1977. Vol. 26. No 5. - P. 25 - 40; Rumer В. The "Second"
Agriculture in the USSR// Soviet studies. Vol. 26. - No 4. - P. 560 - 572;
Roncek L. Private Enterprise in Soviet Political Debate// Soviet studies.
Vol. 40, Jan. 1988. - No 1. - P. 46 - 63.
2 Див.: Bergson A. Income Ineguality Under Soviet Socialism// The
Journal of Economic Literature. September. - 1984. - Vol. 22 . - P. 1057.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984^ " •• " "°
16
б с; о с, о (ї уу А й О -J б V Ё
U
.І, РгУП ХаркЁзеьк" p,e-nWs-'*i НАУКОВА бЁВ.'ПОТЕЙА Ёк. 5. Г.
K"fussss!sa
к^-^405^
Виходячи з поняття розмитостЁ термЁну "друга" економЁка, деякЁ захЁднЁ
економЁсти робили спроби звузити предмет дослЁджень. Частина з них,
наприклад, Б. Румер пЁшли шляхом обмеження сфери дослЁджень одним або
кЁлькома Ёз секторЁв народного господарства СРСР (скажЁмо сЁльським
господарством, торгЁвлею тощо).
НайбЁльш Єрунтовними та вдалими були пошуки шляхЁв поглиблення
дослЁджень "тЁньової"" економЁки СРСР визнаним американським теоретиком з
цього напряму Г. Гроссманом. Так, вЁд розмитого поняття "другої" економЁки
вЁн перейшов до аналЁзу "нелегальної приватної економЁки та корупцЁї"'. Вже
в той час Г. Гроссман вЁдзначав, що за масштабами нелегальної економЁки СРСР
може претендувати на одне з провЁдних мЁсць у свЁтЁ2.
Перша спроба в СРСР врахувати "тЁньову" економЁку в науковому аналЁзЁ
була здЁйснена на галузевому рЁвнЁ у 70-Ё роки в науково-дослЁдницькому
технологЁчному ЁнститутЁ побутового обслуговування МЁнпобутобслуговування
РСФСР. Цей аналЁз проводився з метою доповнити недостатньо репрезентативний
показник офЁцЁйно визначеного рЁвня споживання послуг громадянами та
домашнЁми господарствами. Тому саме сфера побутового обслуговування стала
першим полЁгоном вЁдпрацювання методологЁчних Ё методичних пЁдходЁв щодо
вивчення радянської "тЁньової" економЁки та використання цих результатЁв у
подальших економЁчних прогнозах.
ЛогЁчне продовження зазначеної роботи, яка була вже виконана на
макроекономЁчному рЁвнЁ аналЁзу "тЁньової"" економЁки мали дослЁдження, що
виконувалися фахЁвцями науково-дослЁдницького Ёнституту при ДержпланЁ СРСР3.
Робота по цЁй темЁ
' Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 834 - 855.
2 Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 843.
3 НеобхЁдно зазначити, що за весь перЁод Ёснування СРСР проблема
"тЁньово'г" економЁки як окремого об'єкту системного аналЁзу нЁколи не
ставилася перед науковцями країни владними структурами держави (оскЁльки
особливо у "застЁйнЁ" роки все, що не пЁдходило пЁд визначенЁ стандарти
вЁтринного благополуччя просто вЁдкидалось, Ё тим самим сприймалося за
начебто неЁснуючЁ в ре-
18
у зазначеному ЁнститутЁ виконувалася лише у зв'язку з розробкою питань
подолання незбалансованостЁ споживчого ринку, оскЁльки масштаби нелегального
надання послуг у 70-тЁ роки зросли настЁльки, що їх неврахування рЁзко
знижували достовЁрнЁсть фактичних Ё прогнозних оцЁнок потреб населення у
товарах Ё послугах.
НадалЁ дослЁдження "тЁньової" економЁки почали охоплювати також Ё сферу
матерЁального виробництва та народногосподарського управлЁння.
У своїх "доперебудовних" дослЁдженнях радянськЁ науковцЁ, як правило,
до "тЁньової" економЁки вЁдносили приховану господарську дЁяльнЁсть, що
базувалася на нецЁльовому використаннЁ державних виробничих ресурсЁв; на
технологЁчних, фЁнансових, екологЁчних порушеннях офЁцЁйних норм з метою
особистого або групового збагачення; на корупцЁї; на викривленЁй звЁтнЁй
ЁнформацЁї (на користь пЁдприємств Ё вЁдомств). До цих видЁв тЁньової
дЁяльностЁ вЁдносилися: приписки, розкрадання державних матерЁальних,
технЁчних Ё фЁнансових ресурсЁв;
дрЁбне розкрадання на виробництвах ("несуни"), що набули масового
характеру; пЁдпЁльна пЁдприємницька Ё виробнича дЁяльнЁсть ("цеховики");
випуск неврахованої продукцЁї (послуг) на державних пЁдприємствах; порушення
в роздрЁбнЁй торгЁвлЁ та громадському харчуваннЁ; перепродаж дефЁцитних
побутових товарЁв Ё продуктЁв харчування (спекуляцЁя); неофЁцЁйне надання
побутових послуг, виготовлення та реалЁзацЁя самогону та Ёнших спиртних
напоїв домашнього виробництва тощо. До "тЁньової"" економЁки вЁдносили Ё
"кримЁнальну" економЁку (наркобЁзнес, проституцЁю, спекуляцЁю, торгЁвлю
краденим тощо). Також до "тЁньової" економЁки вЁдносили особисте пЁдсобне
господарство та ЁндивЁдуальну трудову дЁяльнЁсть.
Головним висновком, який робили у цьому випадку фахЁвцЁ, був той, що
"тЁньова" економЁка — це тЁнь, яку має офЁцЁйне державне господарство, Ё
вона не є чимось самостЁйним по вЁдношенню до нього та може зникнути разом
Ёз лЁквЁдацЁєю його
альнЁй дЁйсностЁ процеси). Див.: Корягина Т. "Теневая зкономика" в СССР
(анализ, оценка, прогнози)// ВопросьЁ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 110 -
111.
19
недолЁкЁв або, у кращому разЁ, з висвЁтленням, тобто взяттям пЁд
жорсткий облЁк Ё контроль з боку правоохоронної системи.'
Значно посилилася увага до вивчення "тЁньової"" економЁки в СРСР пЁд
час перЁоду "перебудови". Це можна пояснити тим, що саме життя вимагало
некон'юнктурного аналЁзу цЁєї суттєвої складової соцЁалЁстичної економЁки,
оскЁльки пЁсля рокЁв "застою", саме "тЁньова" економЁка почала бурхливо
розвиватися на раннЁх стадЁях процесу ринкової трансформацЁї.
Саме в перЁод перебудови багато вчених почали вЁдкривати Ёснуючу
"аномалЁю", тобто те, що "тЁньова" економЁка може також справляти Ё певний
позитивний вплив на нормалЁзацЁю процесЁв, якЁ вЁдбувалися у народному
господарствЁ2. Починаючи з другої половини 80-х рокЁв вже не можливо було
назвати жодної галузЁ економЁки, де б не переплЁтались процеси, що начебто
виключали один одного, а вся економЁка почала носити парадоксальний
характер, коли гранЁ мЁж "свЁтлом" Ё "тЁнню" сильно розмивалися. "ТЁньова"
економЁка СРСР на цьому етапЁ мала низку характерних особливостей, що були
притаманнЁ тЁльки їй. З одного боку, за походженням вона залишалася
наслЁдком адмЁнЁстративно-командної системи та не сприймала законЁв
цивЁлЁзованого ринку. З Ёншого боку, тЁньовЁ дЁлки вже на той час змушенЁ
були пускати в продуктивний обЁг свої капЁтали й, тим самим пЁдштовхувати
"маркетизацЁю" господарського життя, прискорювати процеси ринкової
трансформацЁї.
Це своєрЁдне переплетення протилежних якЁсних проявЁв Ё визначало
характер дЁяльностЁ, структуру та функцЁї "тЁньової" економЁки, що дЁяли за
умов розпаду адмЁнЁстративно-централЁзованої економЁчної системи СРСР.
ПерЁод "перебудови" засвЁдчив про подальшу неможливЁсть "списувати" все
те, що пов'язане Ёз "тЁньовою" економЁкою, на недолЁки правоохоронної
дЁяльностЁ. Тому на цьому
' Див.: Олейник П. Зто касается всех // Политическое самообразование.
-1982.-.Nb4.-C.51-58
2 Див.: Шулус А. Теневая зкономика: реализм оценок или предвзятость? //
Зкономические науки. - 1990. - No 5. - С. 108 - 110; Никифоров Л.,
Кузнецо-ва Т., Фельзенбаум В. Теневая зкономика: основьЁ возникновения,
зволюции й ослабленим // ВопросьЁ зкономики. - 1991. - No 1. - С. 100 - 111.
20
етапЁ дослЁдники почали грунтовно вивчати також Ё реальнЁ вади
командно-бюрократичного способу виробництва, що були суттєвими чинниками
посилення процесЁв "тЁнЁзацЁї" та кримЁналЁзацЁї економЁки.
У цей перЁод аналЁтики констатували, що адмЁнЁстративно-командна
система ще в перЁод свого зародження диференцЁювала суспЁльство на
"обранцЁв" Ё "масу", розмежовувала його на привЁлейованих суб'єктЁв та Ёнших
громадян. Зазначене створювало сприятливЁ передумови для формування
"тЁньової" економЁки. ІнтенсивнЁсть її розвитку була прямо пропорцЁйною до
процесЁв зростання номенклатурної бюрократизацЁї та руйнування
еквЁвалентностЁ економЁчних вЁдносин у сферЁ виробництва, розподЁлу Ё обЁгу
матерЁальних та фЁнансових ресурсЁв держави.
Серед основних причин розростання "тЁньового" сектора в СРСР радянськЁ
вченЁ видЁляли такЁ: 1) загальне одержавлення власностЁ; 2)
гЁперцентралЁзацЁя народногосподарського комплексу; 3) недосконалЁсть
господарського механЁзму, адмЁнЁстративно-команднЁ форми управлЁння
економЁкою; 4) непаритет-нЁ та неврЁвноваженЁ цЁни; 5) заборони щодо
ЁндивЁдуальної трудової та комерцЁйної дЁяльностЁ, що базуються на приватнЁй
власностЁ; 6) довЁльнЁ податки; 7) недолЁки правового регулювання
господарської дЁяльностЁ, що залишають значнЁ можливостЁ для злочинних дЁй,
або провокують до них; 8) недостатнЁсть офЁцЁйних стимулЁв Ё мотивЁв до
трудової дЁяльностЁ громадян та виробничої дЁяльностЁ пЁдприємств; 9)
значний товарний дефЁцит, який був наслЁдком зазначених вад Ё викликав на це
вЁдповЁдну реакцЁю "пЁдприємливих" людей'.
Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Ком-мунист. -1990. - No 1. - С. 67 - 77; Козлов Ю. Теневая зкономика й
преступность // ВопросьЁ зкономики. -1990. - No 3. - С. 120 -127; КрьЁлов А.
"Тени" советской зкономики // Зкономические науки. - 1990, - No 5. - С. 103
- 108; Лазовский В. О сущности, структуро й субьектах "теневой" зкономики.
// Зкономические науки. -1990. - No 8. - С. 62-67; Осипенко О. Зкономическая
криминология: проблеми старта// Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
130 - 133; Осипенко О.. Канализу феномена "черного рьЁнка" // Зкономические
науки. - 1990. - No 8. -С. 67 - 77; Осипенко О. Мафия как зкономический
феномен // Зкономические иауки. - 1991. - No 1. - С. 71 - 76; 8. Панкратов
В. Освязи кризисного денежно-финансового положення страньї с
функционированием структури "теневой" зко-
21
До структурних особливостей "тЁньової"" економЁки СРСР (якЁ мали мЁсце
напередоднЁ проголошення державної незалежностЁ України) науковцЁ вЁдносили
Ёснування двох особливих, притаманних саме їй структурних елементЁв. Перший
— неформальна економЁка, що Ёснувала в межах системи централЁзованого
регулювання господарської дЁяльностЁ й базувалась на безконтрольному
використаннЁ державного капЁталу, та другий — фЁктивна економЁка .
МеханЁзм функцЁонування "неформально-бюрократичного" сектора "тЁньової"
економЁки був побудований на використаннЁ особистих, владних мотивацЁй в
адмЁнЁстративно-командних процедурах, прийняттЁ планових Ё
господарсько-управлЁнських рЁшень. Власне "неформально-бюрократична"
економЁка являла собою ту сферу економЁки, в якЁй офЁцЁйнЁ, зумовленЁ
законодавчим полем економЁчнЁ вЁдносини мЁж контрагентами пЁдмЁнялись
неформальними, здебЁльше просто приятельськими зв'язками. В умовах, як
об'єктивно реальної, так Ё штучно створеної дефЁцитностЁ вЁдношення
протекцЁонЁзму, кумЁвства, "блату", земляцтва, набували надзвичайної
потужностЁ й величезної стЁйкостЁ. Саме дефЁцитнЁсть, дЁяльнЁсть
"дефЁцитоносЁя" були економЁчною основою функцЁонування "неформальної"
економЁки.
Головними суб'єктами "неформальної номенклатурно-бюрократичної"
економЁки були адмЁнЁстративно-управлЁнськЁ працЁвники рЁзних ланок Ё рЁвнЁв
керЁвництва народним господарством, що виступали, вЁдповЁдно, у ролЁ
фондорозпорядникЁв Ё фондоспоживачЁв. МЁж цими суб'єктами досягалися
неформальнЁ угоди (якЁ вЁдбувалися на неформальних "ринково-бюрократичних"
торжищах), що стосувалися змЁни плану (корекцЁї), його ресурсного
забезпечення тощо. Характерна особливЁсть "неформально-бюрократичних "
ринкових вЁдносин полягала у тому, що у цЁй сферЁ "тЁньової" економЁчної
дЁяльностЁ обмЁн матерЁальними благами та послугами здЁйснював-
номики // ВопросьЁ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 127 - 129; Шохин А.
"Теневая" зкономика: мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No
33. - С. 9.
' Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Коммунист. - 1990. - No 1. - С. 67 - 77; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифьЁ
й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9.
22
ся на бартернЁй (тобто безгрошовЁй) основЁ за схемами: товар на товар;
товар на послугу; послуга на послугу.
НеформальнЁ вЁдносини були основною передумовою корупцЁї, кругової
поруки, посадових зловживань, безвЁдповЁдальностЁ та безкарностЁ, кастовостЁ
Ё, у кЁнцевому рахунку, — кадрового переродження номенклатурЁ. До форм
прояву "фЁктивної"" економЁки за оцЁнками фахЁвцЁв вЁдносилися: "фЁктивна"
вартЁсть, "фЁктивна споживча вартЁсть", "фЁктивна компонента в цЁнЁ
продукцЁї"".
В умовах планово-директивного регулювання виробництва формування
доходЁв вЁдбувалося легальними каналами, але з використанням нелегальних
методЁв. ФЁктивна вартЁсть, як джерело отримання незаконних доходЁв,
формувалась, пердусЁм, за рахунок приписок Ё рЁзноманЁтних видЁв порушень
планової та фЁнансової звЁтностЁ тощо.
ВидЁлилася Ё така форма використання фЁктивної вартостЁ (що живила
незаконнЁ доходи), як реалЁзацЁя ресурсЁв отриманих внаслЁдок вЁдхилення вЁд
встановлених норм Ё стандартЁв (погЁршення якостЁ, випуск некомплектної Ё
нестандартної продукцЁї, технологЁчнЁ порушення, манЁпулювання, пересортиця
тощо).
НайбЁльш гостро характеризує "тЁньову" економЁку СРСР В. Селезньов,
який вважає, що вона за сутнЁстю є незаконною, прихованою (законспЁрованою)
економЁчною дЁяльнЁстю з метою збагачення або отримання незаконних пЁльг
особами, що займаються цЁєю дЁяльнЁстю. На його думку, термЁн "тЁньова
економЁка" не є досить точним, тому у цьому зв'язку краще говорити про
злочинну або паразитичну економЁку"2.
Сфери "тЁньового" ринку Ё "тЁньових" неформальних вЁдносин були тЁсно
переплетенЁ. Як правило, "неформальнЁ" торги розширювали сферу економЁчної
злочинностЁ, оскЁльки базувалися на незаконному перерозподЁлЁ дефЁцитних
матерЁальних ресурсЁв, бюджетних коштЁв, на створеннЁ бЁльш сприятливих умов
щодо господарської дЁяльностЁ одних за рахунок Ёнших, що у кЁнцевому
наслЁдку призводило до посадової корупцЁї Ё тотального хабарництва. У
"неформальнЁй" економЁцЁ чесний керЁвник стає махЁнатором, "безсрЁбник" --
хабарником тощо.
Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. //
Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
23
До найбЁльш характерних особливостей "тЁньової економЁки" СРСР В.
Селезньов вЁдносив такЁ': 1) "тЁньова економЁка" нЁ фактично, нЁ юридичне не
має власностЁ, що її вЁдрЁзняє Ё використовує у своїх Ёнтересах ЁснуючЁ
форми останньої, паразитує на них;
2) "тЁньова економЁка" концентрується головним чином на посередницьких,
розподЁльчо-обмЁнних функцЁях, оперує монопольне високими цЁнами; 3)
оскЁльки покращення справ в офЁцЁйнЁй, "свЁтлЁй" економЁцЁ б'є по
"тЁньовЁй", її органЁзатори Ё керЁвники всЁма засобами прагнуть пЁдЁрвати
офЁцЁйну економЁку, використовуючи при цьому будь-якЁ методи, нЁ перед чим
не зупиняючись; 4) Ёснування "тЁньової економЁки" неможливе без
систематичної пЁдтримки Ё допомоги корумпованих офЁцЁйних осЁб Ёз
партЁйного, державно-господарського, правового апарату, особисто
зацЁкавлених у розкриттЁ злочинного бЁзнесу; 5) "тЁньова економЁка"
об'єктивно створює економЁко-органЁзацЁйнЁ умови для виникнення Ё розвитку
мафЁозних груп, рЁзних за своїми масштабами Ё роллю, а сама є складним
переплетенням, сплавом рЁзноманЁтних антису-спЁльних вЁдносин; 6) "тЁньова
економЁка" сприяє деградацЁї суспЁльства, поглиблює його соцЁально-майнове
розшарування. "ТЁньова" економЁка може сприйматись як сукупнЁсть пЁдпЁльних
антисоцЁальних корпорацЁй, що ведуть злочинну дЁял...
