В.О.Мандибура. ТІньова економІка як об'Єкт системного наукового дослІдження
страница №2
...ьнЁсть.1.3. ОцЁнка масштабЁв та структури "тЁньової" економЁки СРСР --
генетичної основи розвитку тЁньових" процесЁв у незалежнЁй УкраїнЁ
АналЁз наукових робЁт кЁнцевого перЁоду "перебудови", у яких
дослЁджувались структурнЁ та якЁснЁ особливостЁ "тЁньової"" економЁки СРСР,
потребує свого доповнення аналЁтичним спЁвставленням оцЁнки сукупних
масштабЁв та обсягЁв "тЁньових" структурних складових, що наводили офЁцЁйнЁ
ЁнформацЁйнЁ джерела, Ёз тими показниками, що показували в експертних
оцЁнках радянськЁ вченЁ, якЁ аналЁзували зазначену проблему.
Так, Держкомстат СРСР пЁсля уточнення за 1990 рЁк обсягЁв грошових
доходЁв, "тЁньової"" економЁки (виходячи з цЁн, якЁ
' Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О.
// Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
24
склалися на кЁнець року, та експертних оцЁнок, що спиралися на данЁ
масової статистики, соцЁологЁчнЁ обстеження Ё бюджетну сЁмейну статистику)
наводив такЁ данЁ':
Таблиця 1.
Доходи "тЁньової" економЁки
Млрд.крб.
%
Перепродаж непродовольчих товарЁв за
спекулятивними цЁнами (будматерЁалЁв,
легкових автомобЁлЁв, запасних частин до
2-5 1
^>-J ^ 1
23 1
••-"-',i
них, краденого бензину та Ён.)
НезаконнЁ доходи працЁвникЁв торгЁвлЁ
та сфери послуг (у зв'язку з обдурюванням
24 3 ^--^
24,4
покупцЁв, замовникЁв; хабарЁ, чайовЁ, пЁд
ношення)
Виробництво Ё продаж самогону
35,0
35,1
ПрихованЁ вЁд оподаткування доходи
осЁб, що займаються ЁндивЁдуальною Ё ко
4,2
4,2
оперативною трудовою дЁяльнЁстю
Розкрадання (включаючи дрЁбнЁ) держа
5,4
5,4
вного Ё суспЁльного майна
ХабарЁ посадових осЁб, отриманЁ вЁд ко
3,0
3,0
оперативЁв
НаркобЁзнес, проституцЁя, контрабанда
4,8
4,8
та Ён.
Всього
99,8
100,0
У цЁй таблицЁ впадає в око вЁдчутна неспЁвставнЁсть обсягЁв "тЁньових"
доходЁв, що були отриманЁ населенням СРСР з рЁзних латентних (прихованих)
джерел надходжень. Так, доходи вЁд перших трьох позицЁй, репрезентативно
визначенЁ офЁцЁйною статистикою, становлять 82,6 % вЁдносно всЁх оцЁнених
обсягЁв сукупних "тЁньових" надходжень. У той же час сумарнЁ "тЁньовЁ"
' У цЁлому за даними офЁцЁйної статистики тЁльки у 1990 роцЁ обсяг
"тЁньової" економЁки зрЁс бЁльше нЁж у два рази. Проте офЁцЁйна оцЁнка була
у 1,5 - 2,0 раза нижчою, нЁж її давали експерти. (Див.: Зкономика й жизнь.
-1991 г.-No 38.-С. 6.)
25
доходи вЁд останнЁх чотирьох "тЁньових" джерел були майже на порядок
заниженЁ. На час визначення цЁ надходження за їх сумою фактично були
еквЁвалентнЁ першЁй групЁ доходЁв, що засвЁдчує подальший аналЁз експертних
оцЁнок незалежних дослЁдникЁв щодо сукупної величини вартостЁ обсягЁв
"тЁньової" економЁки.
НеобхЁдно зазначити, що за розрахунками радянських економЁстЁв на
початок 1990 року в держсекторЁ економЁки СРСР знаходилося бЁля 470 млрд.
крб. (в УРСР близько 100 млрд. крб.) наднормативних запасЁв ресурсЁв
виробництва. Тобто мЁж пЁдприємствами державного сектора економЁки було
розподЁлено значно бЁльшу кЁлькЁсть матерЁальних ресурсЁв, нЁж це було
необхЁдно для планового забезпечення функцЁонування виробництва. За своєю
вартЁсною оцЁнкою нормативнЁ запаси були спЁвставнЁ Ёз вартЁстю виробленого
рЁчного нацЁонального доходу держави. Саме цЁ матерЁальнЁ цЁнностЁ та кошти
у першу чергу Ё були одним Ёз головних Ё найбЁльш реальних джерел
кримЁнальних операцЁй "тЁньовикЁв".
Іншим джерелом, що живило "тЁньову" економЁку СРСР, були неврахованЁ
матерЁальнЁ та фЁнансовЁ ресурси. КримЁнальна практика минулого засвЁдчує,
що хабарЁ посадовим особам давались за передчасне вибуття фондЁв, за
поставку непотрЁбної продукцЁї, за вигЁдну корекцЁю плану тощо.
ОфЁцЁйна статистика також нерепрезентативно визначала й реальнЁ обсяги
"тЁньових" доходЁв, що приховувались вЁд оподаткування.
Так, Альберт ПЁн ще у 1985 роцЁ оцЁнював доходи сектора "тЁньової"
приватної трудової дЁяльностЁ (тобто дЁяльностЁ, з доходЁв вЁд якої не
сплачувались податки) у 5 - 6 млрд. крб. За його оцЁнками лише в
неофЁцЁйному сервЁсЁ на той час працювало 17-20 млн. осЁб (з рЁзним рЁвнем
трудової участЁ, оскЁльки, як правило, вони були зайнятЁ за основним мЁсцем
своєї роботи).'
Ще напередоднЁ перЁоду "перебудови" у загальному обсязЁ побутових
послуг, якими користувалося мЁське населення на приватно-тЁньовий сектор
припадало: 45 % — ремонту квартир;
40 % — ремонту автомобЁлЁв; ЗО % — ремонту складної побуто-
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 26
вої технЁки. У сЁльськЁй мЁсцевостЁ питома вага "тЁньових" побутових
послуг досягала 80 %. І, навЁть, як вЁдзначалося, за цих обсягЁв
"нерегламентованої" дЁяльностЁ незадоволений попит на побутовЁ послуги
оцЁнювався у 5,5 млрд. крб.
Доходи вЁд "тЁньової" дЁяльностЁ, що отримувало населення СРСР у 1990
роцЁ, оцЁнювалися фахЁвцями вже у розмЁрЁ 25 -45 млрд. карбованцЁв.
Враховуючи сказане, вартЁснЁ обсяги "тЁньової" економЁки СРСР (тобто
експертної оцЁнки її щорЁчного валового доходу) в кЁнцЁ 80-х на початку 90-х
рокЁв оцЁнювались фахЁвцями приблизно у 130...200 млрд. крб." тобто близько
10...20 вЁдсоткЁв ВНП.
Як же визначалася ця цифра? ЯкЁ пЁдходи Ё методи для цього
використовувалися аналЁтиками?
ЧастЁше у своїх дослЁдженнях радянськими науковцями використовувалися
такЁ методи оцЁнки обсягЁв "тЁньової" економЁки.
/. Метод мЁждержавних спЁвставлень
Метод було побудовано на базЁ спЁвставних мЁжнародних оцЁнок. ОскЁльки
статистичнЁ данЁ свЁдчили про те, що протягом останнього сторЁччя питома
вага кЁнцевого особистого споживання у валовому нацЁональному продуктЁ для
всЁх країн свЁту практично коливалась на рЁвнЁ 60 - 70 вЁдсоткЁв, у той час
як в СРСР її величина була близько 45 вЁдсоткЁв, то аналЁтики припускали, що
рЁзницю мЁж середньосвЁтовими стандартами Ё фактичним споживанням населення
СРСР "добирало" самостЁйно, шляхом як натурального самозабезпечення себе
життєвими благами та послугами, так Ё за рахунок використання каналЁв
"тЁньової" економЁки. Тому, маючи ВНП, що перевищував
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31.
2 Див. Осипенко О. К анализу феномена "черного рьЁнка// Зкономичес-кие
науки. - 1990. - No 8. - С. 67; Корягина Т. Теневая зкономика в СССР
(анализ, оценки, прогнозьЁ) // Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
120;
Шохин А. Теневая зкономика, мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь.
-1990.- No33.-С.8.
27
900 млдр. крб., обсяг "тЁньових" доходЁв мав би за цим пЁдходом
скласти приблизно 180 - 200 млрд. карбованцЁв.
2. КримЁнологЁчно-латентний метод
За цим методом аналЁтиками пЁдсумовувались всЁ види розкрадань, що
фЁксувалися правоохоронними органами за рЁк (у кЁнцЁ 80-х рокЁв їх
фЁксувалося на суму бЁля 18 млрд. крб. щорЁчно). Беручи до уваги високий
рЁвень латентностЁ (прихова-ностЁ) злочинЁв, пов'язаних Ёз "тЁньовою"
економЁкою (за рЁзними оцЁнками їх розкриття за свЁтовими стандартами не
перевищує 10-15 вЁдсоткЁв), обсяги "тЁньової" економЁки за оцЁнками могли б
становити бЁля 120 - 180 млрд. карбованцЁв.
3. Метод, заснований на ототожненнЁ так званих "гарячих" грошей Ё
надлишкових збережень з доходами "тЁньовикЁв"
Цей метод був побудований на припущеннЁ, що власники трудових "гарячих"
грошей за умов дефЁцитної економЁки миттєво поспЁшають їх отоварити, а
оскЁльки єдиною можливЁстю для них був "чорний" ринок — вся сума
надлишкових збережень, тобто незадоволеного попиту (а це оцЁнювалося вЁд 165
до 200 млрд. крб.) могла бути доходами дЁлкЁв "тЁньової" економЁки.
4. Метод Ёнтегрального узагальнення окремих складових елементЁв доходЁв
суб'єктЁв "тЁньової" економЁки за сферами дЁяльностЁ, де вони отриманЁ
За оцЁнками фахЁвцЁв у кЁнцЁ 80-х рокЁв у народному господарствЁ
абсолютний рЁвень привласнених "тЁньових" доходЁв у сЁльському господарствЁ
становив близько 23 млрд. крб., далЁ йшли: ринок "тЁньових" послуг (20 - 22
млрд. крб.); торгЁвля Ё суспЁльне харчування (бЁля 17 млрд. крб.);
будЁвництво (бЁля 12 млрд. крб.); промисловЁсть (10 млрд. крб.); ЁншЁ сфери
матерЁального Ё нематерЁального виробництва ще близько 25 млрд. крб. До
цього додавалися доходи вЁд кримЁнальної дЁяльностЁ "чорної"
28
економЁки (оскЁльки, наприклад, лише обороти наркобЁзнесу оцЁнювалися у
15 млрд. крб.)1.
В економЁчнЁй системЁ СРСР, де домЁнували номенклатурно-бюрократичнЁ
вЁдносини, рЁзноманЁтнЁ приписки Ё списання були не чим Ёншим, як
вЁдповЁдним способом конспЁрацЁї "тЁньовикЁв". Так, обсяги приписок
вимЁрювалися в 1 - 3 вЁдсотка вЁд обсягу виконаних робЁт Ё оцЁнювалися
аналЁтиками в 15 -40 млрд. карбованцЁв.2
СлЁд також констатувати, що навЁть найвищЁ оцЁнки обсягЁв "чорних"
складових "тЁньової" економЁки не можна визнати повнЁстю об'єктивними,
оскЁльки в них на той час не були фактично врахованЁ данЁ щодо обсягЁв
розкрадання бюджетних дотацЁй, якЁ спрямовувалися на закупЁвлю
сЁльгосппродуктЁв (на це в кЁнцЁ 80-х рокЁв витрачалося бЁля 50 - 60 млрд.
крб. Ё тЁльки по м'ясу — бЁля 20 млрд. крб.). Як засвЁдчувала практика,
основна частка цих коштЁв розкрадалася за рахунок рЁзницЁ "полюсних
потенцЁалЁв", що робило можливим Ёснування високих закупЁвельних Ё низьких
роздрЁбних цЁн. БЁльше того, вагома частка зафЁксованої статистикою
сЁльгосппродукцЁї заготовлялася Ё передавалася споживачам лише на паперЁ, що
частково пояснює на той час Ёснування певних дефЁцитЁв.
ПЁдсумовуючи викладене, можна вЁдзначити, що аналЁз структури та
якЁсних особливостей формування внутрЁшнЁх секторЁв, а також оцЁнка
загальних масштабЁв "тЁньової" економЁки СРСР, яка була вихЁдною базою
стартового розвитку "тЁньової" економЁки незалежної України, надає у
подальшому можливостЁ на основЁ генетичної економЁчної спадковостЁ провести
бЁльш грунтов-
' Див.: Теневая зкономика// А. П. Бунич, А. Й. Гуров, Т. Й. Корягина,
А. А. КрьЁлов, О. В. Осипенко, К. А. Ульїбин: Сост. Б. А. Дружинина. - М.:
Зкономика, 1990. - С. 40 - 41; Шулус А. "Теневая зкономика": реализм
оценок или предвзятости? // Зкономические науки. -1990. - No 5. - С. 112
-113.
2 За твердженнями окремих фахЁвцЁв питома вага приписок у промисловостЁ
СРСР становила вЁд 10 до 15 вЁдсоткЁв (див.: Социалистический труд. -1987. -
No 8. - С. 102 - 103). Ще бЁльшЁ обсяги приписок Ёснували на транспортЁ Ё в
будЁвництвЁ. За експертними оцЁнками обсяги приписок у цих галузях складалаи
15 - 20 вЁдсоткЁв. Стосовно фондЁв заробЁтної плати працЁвникЁв цих галузей
це означало, що як мЁнЁмум 3-4 млрд. крб. виплачувалося за невиконану роботу
в промисловостЁ Ё 2 - 3 млрд. крб. на транспортЁ. (Див.: Актуаль-ньЁе
вопросьЁ распределительной политики. - М.: НИИЗИ, 1987. - С. 26).
29
не дослЁдження цього явища, що не тЁльки продовжує функцЁонувати, але
й перманентне трансформується в умовах сучасної соцЁально-економЁчної
системи незалежної української держави.
2. СПЕЦИФІКА УМОВ ФУНКЦІОНУВАННЯ
ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ "ТІНЬОВОЇ" ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
2.1. Чинники, якЁснЁ особливостЁ розвитку
та основнЁ джерела живлення вЁтчизняної "тЁньової" економЁки
На перший погляд може скластися враження, що радикальнЁ економЁчнЁ та
соцЁально-полЁтичнЁ реформи, основною метою яких є перехЁд до соцЁальне
орЁєнтованої ринкової економЁки та побудова правової держави, повиннЁ були
зруйнувати, як саму адмЁнЁстративну систему господарювання, так Ё її
задзеркалля — "тЁньову" економЁку бюрократичного типу. Проте, практика
засвЁдчує, що в реальному життЁ цього не сталося.
ЯкЁ ж основнЁ об'єктивнЁ та суб'єктивнЁ причини сприяли масштабному
зростанню вЁтчизняної "тЁньової" економЁки, що до того ж набуває якЁсно
нових рис та ознак?
Серед низки причин генерування останнього можна впевнено назвати двЁ
основнЁ.
По-перше, об'єктивно, згЁдно з теорЁєю трансформацЁй, розпад будь-якої
системи (тим бЁльше такої складної, як соцЁально-економЁчна) на перших
етапах закономЁрно може сприяти суттєвому примноженню тих основних недолЁкЁв
Ё вад, якЁ Ёма-нентно були властивЁ системЁ, що розпалась.
Саме тому фактичне збереження в УкраїнЁ найбЁльш характерних параметрЁв
господарського механЁзму, заснованого на безконтрольнЁй державнЁй власностЁ
та державнЁй монополЁї, що вЁдбувалося на тлЁ рЁзкого послаблення, а у
подальшому Ё повної лЁквЁдацЁї директивного принципу планування Ё розподЁлу
матерЁальних, фЁнансових та трудових ресурсЁв, суттєво загострило недолЁки
старої системи господарювання, оскЁльки вимагало не-
30
змЁрного зростання масштабЁв "тЁньової пЁдмазки" старих
гЁпер-трофованих механЁзмЁв прийняття рЁшень, що почали дЁяти на "новЁй",
так би мовити "ринковЁй" основЁ.
По-друге, суб'єктивно, хоча старЁ владнЁ структури колишньої держави Ё
розпалися, проте не розпалися тЁ соцЁальне стру-ктурованЁ у минулому
спЁльноти, що їх персонЁфЁкували. Тобто залишилися люди, якЁ входили до цих
структур Ё якЁ не тЁльки не втратили мЁж собою набутих тЁсних зв'язкЁв, але
й до цього часу продовжують зберЁгати у недоторканостЁ саме тЁ специфЁчнЁ
стосунки, що залишаються побудованими на принципах Ё вЁдносинах кругової
корпоративної поруки, земляцтва, протекцЁонЁзму, кумЁвства Ё "блату".
Як стара, так Ё генетичне нею породжена нова бюрократЁя в
трансформацЁйний перЁод опинилися у епЁцентрЁ ринкових перетворень. БЁльше
того, ця унЁкальна "родинна" спЁльнота стала провЁдним суб'єктом реалЁзацЁї
"планЁв" трансформацЁї соцЁальної та державної полЁтики ринкового
реформування.
ОскЁльки бюрократЁя була Ё постЁйно залишається зацЁкавленою у
встановленнЁ такої системи "ринкових" вЁдносин, за якою, хоч навЁть Ё у
закамуфльованому виглядЁ, має зберЁгатися апаратна монополЁя на
розпорядження (тобто на встановлення бажаного для бюрократЁї режиму
регулювання чи манЁпулювання) матерЁальними, фЁнансово-кредитними або
трудовими ресурсами держави, то вона, як Ё за часЁв директивно-командної
економЁки, продовжує залишатися вирЁшальним ланцюгом, що зв'язує ресурси Ё
суб'єктЁв пЁдприємницької дЁяльностЁ.
Немає необхЁдностЁ доводити тезу, що влада є не тЁльки полЁтичний, й,
передусЁм, економЁчний феномен.
Як засвЁдчує попереднЁй аналЁз, за часЁв старої системи бюрократична
влада, за висловом класика марксизму, фактично мала у своїй власностЁ саму
державу (тобто у її практично безконтрольному розпорядженнЁ знаходились
державне майно, фЁнансовЁ та нацЁональнЁ природнЁ багатства). МеханЁзми
реалЁзацЁї цЁєї влади, перусЁм, базувалися на експлуатацЁї чиновниками
статусу свого ЁєрархЁчного становища у владнЁй пЁрамЁдЁ.
31
За нових умов можливостЁ "спокушувати" чиновникЁв "нЁчийною" власнЁстю
або "тЁньовими" надвисокими доходами розширилися практично до майже
нелЁмЁтованих меж. ОднЁєю з головних пЁльг, що отримала необюрократЁя в
трансформацЁйний перЁод, стала цЁлком легальна можливЁсть експлуатацЁї
загальнонацЁональної власностЁ спЁльно з корпорацЁйними спЁльнотами
"тЁньовикЁв", що здЁйснювалась Ё продовжує здЁйснюватися пЁд гаслом
економЁчних реформ. Вигода у цьому разЁ для зазначеного своєрЁдного
"тандема" є обопЁльною.
Проте, Ё загроза для розвитку суспЁльства створюється надзвичайно
величезна.
Апаратники, привласнюючи в цих умовах надвисокЁ "тЁньовЁ" доходи,
отримують реальний доступ до полЁтичної влади. У результатЁ переорЁєнтацЁї
ЁнтересЁв високого чиновництва величезнЁ ресурси держави починають
спрямовуватися переважно на цЁлЁ, що не мають жодного вЁдношення нЁ до
процесЁв ринкової трансформацЁї, нЁ до розвитку країни в цЁлому.
Як засвЁдчує практика, трансформацЁйна лЁбералЁзацЁя не тЁльки сприяє
необхЁдному розкрЁпаченню економЁчного життя, але й суттєво посилює рЁвень
безконтрольностЁ Ё безкарностЁ влади необюрократЁї. Ця влада, в першу чергу
на свою користь, починає максимально використовувати як процеси змЁни форм
власностЁ (зокрема, приватизацЁю державного майна Ё державних фЁнансЁв), так
Ё лЁбералЁзацЁю цЁноутворення, заробЁтної плати, послаблення контролю над
експортно-Ёмпортними операцЁями, кредитно-фЁнансовими та валютно-грошовими
вЁдносинами, лЁквЁдацЁю державної монополЁї на виробництво та реалЁзацЁю
спиртних напоїв, тютюнових виробЁв, операцЁї з дорогоцЁнними Ё стратегЁчними
металами тощо.
ЗазначенЁ об'єктивнЁ Ё суб'єктивнЁ чинники на цей час призвели до
аномального зрощування всЁх найгЁрших властивостей "тЁньової" економЁки
старого, так званого "номенклатурно-бюрократичного", Ё нового, "традицЁйно
ринкового" типу.
Можна впевнено стверджувати, що в УкраїнЁ вже практично завершився
процес формування унЁкального "тЁньового" гЁбриду, що має надпотужне
"кримЁнально-чорне" ядро. ЯкЁсною особливЁстю цього системного "тЁньового"
конгломерату є ще
32
невЁдома до цього часу у свЁтовЁй практицЁ неймовЁрна витривалЁсть
цього феномена до будь-яких проявЁв впливу зовнЁшнього середовища, тобто
надзвичайна його спроможнЁсть до гнучкої Ё практично миттєвої адаптацЁї
вЁдносно будь-яких рЁзких змЁн, економЁчних та полЁтичних умов Ёснування.
НеобхЁдно звернути увагу на те, як легко Ё досить природно вЁдбувся
процес тЁсного зрощування апаратної Ё тЁньової приватизацЁї. На
трансформацЁйнЁ змЁни форм власностЁ, як Ё ранЁше, вирЁшальний вплив
справляла Ё справляє позицЁя конкретних посадових осЁб та їх особистЁ
неформальнЁ зв'язки, а не ринковЁ закони та вЁдповЁдна їм досконала правова
Ёнфраструктура, що чЁтко регламентує економЁчнЁ вЁдносини. Саме це стає
основною перешкодою на шляху створення справжнього ринкового конкурентного
середовища в УкраїнЁ.
Складається унЁкальна структура економЁки, яка живиться ЁнфляцЁєю,
нееквЁвалентним обмЁном результатЁв працЁ мЁж суб'єктами ринкових вЁдносин,
перерозподЁлом Ё захопленням чужої власностЁ, постЁйним зубожЁнням
переважної частини населення. Ця структура перетворює корупцЁю та "тЁньовЁ"
принципи пЁдприємництва на реальнЁ чинники економЁчного розвитку. По сутЁ,
на наших очах майже миттєво сформувався найгЁрший рЁзновид "ринкового"
пЁдприємництва, що Ёснує лише за умов розквЁту корупцЁї, вЁдвертої
кримЁналЁзацЁї господарсько-комерцЁйних стосункЁв мЁж суб'єктами ринкових
вЁдносин Ё домЁнуваннЁ абсолютної та вЁдвертої неповаги до закону.
У зв'язку з цим цЁкавою є думка, що була висловлена авторами проекту
"ПриватизацЁя" Центрального європейського унЁверситету (Р. ФрЁдманом, К.
МеррЁ та А. Рапачинським), якЁ системно займалися дослЁджуванням еволюцЁї
номенклатурної бюрократЁї у постсоцЁалЁстичних державах. Так, вони вважають,
що номенклатурний капЁталЁзм, який формується у деяких Ёз цих країн, є
неприйнятним нЁ з моральної, нЁ з економЁчної точок зору' . "З моральної--
тому, що номенклатура своїм перетворенням на клептократЁю, по сутЁ, втЁлила
в життя вЁдомий вислЁв соцЁалЁста П'єра Прудона: "Приватна власнЁсть — це
крадЁжка". З еконо-
' Див.: Огородник В. ТЁньова економЁка як кримЁнально-економЁчний
феномен. // ПолЁтична думка. - 1996. - No> 3 - 4. - С. 91.
2 " 2 33
г
мЁчної -- тому, що "приватизацЁя, як стрижень економЁчних реформ,
перетворюється на машину полЁтичного торгу Ё жорсткого протекцЁонЁзму Ё тим
самим може стати просто брязкальцем на кораблЁ номенклатурного режиму,
оскЁльки приватизацЁя явно просувається не тим курсом, на який сподЁвалася
бЁльшЁсть реформаторЁв. Номенклатура, особливо в країнах СНД, як Ё ранЁше,
залишається могутнЁм гравцем на полЁ бЁзнесу, Ё її подальша присутнЁсть тут
матиме як найсерйознЁшЁ наслЁдки".
Саме цим Ё можна пояснити те, що економЁка України за часЁв радикальної
трансформацЁї стала ще менш контрольованою Ё набула ще бЁльш фЁктивного
характеру. Про це незаперечне свЁдчать Ё показники масштабного падЁння
обсягЁв матерЁального виробництва, Ё гЁпертрофована змЁна його структури, Ё
економЁчно неможливе за нормальних ринкових умов збЁльшення рЁвня питомої
ваги готЁвкової маси в структурЁ грошового обороту, Ё зростання фЁктивної
складової суспЁльного капЁталу за умов стагнацЁї її виробничої складової, Ё
перетворення функцЁонального капЁталу в особисте майно (нерухомЁсть, валюту,
предмети розкошЁ, антикварЁат, коштовностЁ тощо). Про наведене також
свЁдчить масова втеча "гарячих" грошей за кордон (не треба плутати це явище
з об'єктивно нормальним процесом експорту капЁталу).
Тому успЁхи приватизацЁї, якЁ в офЁцЁйних звЁтах фЁгурують переважно у
показниках швидкого зростання нових органЁзацЁйних форм господарювання,
збЁльшення питомої ваги приватного сектора економЁки майже нЁякою мЁрою не
впливають на створення тих умов, що необхЁднЁ для звуження масштабЁв
"тЁньової" економЁки. БЁльше того, можна стверджувати, що масштаби
економЁчної "тЁнЁзацЁї" швидко збЁльшуються внаслЁдок вже названих Ё
наступних чинникЁв:
1) включення в процес розподЁлу власностЁ нових об'єктЁв, що ранЁше
були виключенЁ з нього (земля, стратегЁчнЁ засоби виробництва,
ЁнфраструктурнЁ галузЁ, природнЁ родовища, воднЁ ресурси тощо);
' Див.: Огородник В. ТЁньова економЁка як кримЁнально-економЁчний
феномен. // ПолЁтична думка. - 1996. - No 3 - 4. - С. 91 - 92.
34
2) поглиблення розриву традицЁйних господарських зв'язкЁв та
товарно-грошових вЁдносин пЁдприємств Ё цЁлих територЁй мЁж собою, а також
масштабування непомЁрної бартеризацЁї економЁчних вЁдносин;
3) недостатнього та недосконалого нормативного забезпечення економЁчної
реформи, слабкої Ё неефективної системи державного облЁку Ё контролю, що
тЁльки формується пЁсля "революцЁйного" зламу аналогЁчної системи, що хоч Ё
досить недосконало, проте функцЁонувала у державЁ, яка розпалась;
4) швидкої та недостатньо ефективної реорганЁзацЁї структури виконавчої
влади, що призводить до бюрократичного (як органЁзацЁйного, так Ё
структурного), збоченого розбухання державного апарату за принципом "де
густо, а де пусто", що у свою чергу сприяє "тЁнЁзацЁї'"
управлЁнсько-господарських вЁдносин.
5) наявностЁ потужного фЁскально-податкового пресу, що є
антагонЁстичним до ЁнтересЁв Ё можливостей переважної бЁльшостЁ фЁзичних та
юридичних осЁб, якЁ функцЁонують у межах Ёснуючого законодавчого поля
України; вЁдсутностЁ привабливої ЁнвестицЁйної альтернативи щодо залучення
"тЁньових" некри-мЁнальних капЁталЁв у легальну вЁтчизняну економЁку;
6) високої динамЁки зростання кЁлькостЁ кримЁнальних структур Ё їх
вЁдносно безкарної дЁяльностЁ, ЁнтеграцЁї органЁзованої злочинностЁ Ёз
суб'єктами легЁтимної економЁчної дЁяльностЁ, недостатнЁх зусиль держави
щодо обмеження процесу легалЁзацЁї кримЁнальних авторитетЁв (Ё в тому числЁ
— в суспЁльно-полЁтичному життЁ);
7) слабкостЁ механЁзмЁв суспЁльно-правового захисту громадян Ё
пЁдприємств вЁд економЁчних зазЁхань та силового тиску з боку злочинних
угруповань, а також досить неефективної дЁї системи попередження,
недопущення або суттєвого обмеження можливостей встановлення контролю за
дЁяльнЁстю легального бЁзнесу та масштабних проявЁв здирництва з боку
мафЁозно-кримЁнальних структур;
8) майже повної правової незахищеностЁ суб'єктЁв економЁчної дЁяльностЁ
вЁд зловживань, утискЁв, протидЁї та дискримЁнацЁйних вимагань з боку
непрофесЁйних, несумлЁнних та
35
нечесних чиновникЁв державного апарату на всЁх його функцЁональних
рЁвнях;
9) вЁдсутностЁ досконалого, стабЁльного Ё збалансованого законодавства,
яке б максимально чЁтко регламентувало та процедурне забезпечувало потреби
та узгодження ЁнтересЁв суб'єктЁв економЁчної дЁяльностЁ; поширення
правового нЁгЁлЁзму представникЁв владних структур, а також бЁльшостЁ
населення країни, що активно (а подекуди Ё агресивно) бореться за виживання
в несприятливих соцЁально-економЁчних умовах;
10) посилення мЁждержавної ЁнтеграцЁї "кримЁнально-тЁньових" секторЁв
економЁки Ё суб'єктЁв (їх спЁльнот), що займаються "чорною" економЁчною
дЁяльнЁстю; подальша ЁнтернацЁоналЁзацЁя "кримЁнально-тЁньових" вЁдносин;
11) поширення келЁйностЁ у органЁзацЁї, а також наявностЁ чисельних
процедурних вад, що мають мЁсце у проведеннЁ приватизацЁї економЁчно
перспективних об'єктЁв, переважно практичного Ёгнорування принципЁв
конкурентностЁ Ё доступностЁ для легальних капЁталЁв (в тому числЁ Ё
закордонних) об'єктЁв приватизацЁї, що вЁдбувається за умови штучного
заниження величини їх справжньої ринкової вартостЁ у спЁвставленнЁ Ёз
свЁтовими цЁнами на аналогЁчнЁ об'єкти;
12) швидкої втрати Ёсторичних, глибоко притаманних українському народу
моральних традицЁй, етичних норм поведЁнки, що лежать в основЁ соцЁальної
престижностЁ чесної, квалЁфЁкованої працЁ, поваги до приватної Ё спЁльної
власностЁ, а також становлять вихЁдну базу щодо дотримання кодексЁв
пЁдприємницької та робЁтничої честЁ тощо.
Головною закономЁрнЁстю "тЁньового" господарства, Ё особливо його
"чорної" складової (а це легко визначається навЁть емпЁрично), є те, що вона
не тЁльки паразитує на Ёснуючих недолЁках офЁцЁйної економЁки, але також Ё
значно їх посилює та поширює.
Як результат, кримЁнальна складова процесЁв "тЁнЁзацЁї" базується на
джерелах проїдання Ё привласнення накопичених у минулому суспЁльних
багатств. Ми є свЁдками того, як миттєво "розтанули" величезнЁ наднормативнЁ
запаси, що були накопиченЁ на державних пЁдприємствах (особливо у
машинобудЁв-
36
ному комплексЁ України). Хто на цей час може вимЁряти рЁвень втрат
централЁзованих Ё децентралЁзованих (на пЁдприємствах) оборонних запасЁв, що
Ёснували на момент проголошення державної незалежностЁ? Хто визначить
справжнЁ обсяги проїдання суспЁльного виробничого капЁталу за умов, коли
внаслЁдок ЁнфляцЁї амортизацЁйнЁ вЁдрахування впали настЁльки, що вже
неспроможнЁ вЁдтворити Ё десятої частки функцЁональних потреб економЁки (до
того ж Ё тЁ вартЁснЁ крихи амортизацЁйних залишкЁв здебЁльшого мали
нецЁльове функцЁональне використання)? До цього слЁд добавити Ё
лавиноподЁбне зростання зовнЁшньої заборгованостЁ (з нульової позначки до
межЁ, що перевищила десять мЁльярдЁв доларЁв), що стало потужним живлячим
джерелом "тЁньовикЁв", а також тЁ доходи, що були отриманЁ на посередницьких
"кидках", якЁ базувались на використаннЁ протягом чотирьох рокЁв так званого
ефекту "дворЁвневої" економЁки.
На цей час неможливо вже заплющувати очЁ на ЁснуючЁ чинники розширення
Ё поглиблення явищ, що по справжньому є деструктивними Ё антисуспЁльними, Ё
якЁ пЁдривають не тЁльки соцЁально-економЁчнЁ, а Ё полЁтичнЁ пЁдвалини
української державностЁ. До найбЁльш небезпечних з них, передусЁм, належить
корупцЁя.
Саме провЁдна роль бюрократЁї, яку вона вЁдЁграє в процесЁ
приватизацЁї, суттєво впливає на посилення корупцЁї, розширення її поля за
рахунок залучення все нових Ё нових джерел живлення. На цей час серед таких
одночасно простих за технологЁєю використання та надзвичайно потужних, а
тому Ё найбЁльш поширених джерел живлення корупцЁї можна назвати наступнЁ:
1) систему прямого пЁдкупу посадових осЁб, суспЁльних Ё полЁтичних дЁячЁв,
якЁ мають можливЁсть сприяти успЁхам комерцЁйних структур шляхом створення
для них тих чи Ёнших переваг, привЁлеїв та економЁко-правових пЁльг; 2)
систему, що органЁзацЁйно будується на створеннЁ акцЁонерних компанЁй Ё
товариств Ёз включенням до них як державних, так Ё приватних пЁдприємств
(першЁ включаються у якостЁ "дЁйних корЁв", якЁ вносять державне майно Ё
грошовЁ внески, що Ёз часом перерозподЁляються за принципом: "з'їмо сало
твоє, а потЁм кожен своє", на користь приватних структур); 3) систему, за
якою державнЁ кошти вно-
37
сяться у приватнЁ структури, а у подальшому процедурне вЁдбувається
процес списання цих боргЁв державою, виходячи з умов "крайньої"'
необхЁдностЁ (скажЁмо, пЁд гаслами допомоги малому й середньому бЁзнесу,
пЁдтримки вЁтчизняного товаровиробника тощо); 4) механЁзм, що базується на
наданнЁ державних економЁчних та правових гарантЁй пЁд кредити, якЁ
отримують суб'єкти пЁдприємницької дЁяльностЁ недержавної форми власностЁ,
що дозволяє у разЁ їх природного або штучного банкрутства повнЁстю
перекласти тягар виконання боргових зобов'язань на казну держави (тобто на
масового платника податкЁв).
Одним Ёз надпотужних (хоча на цей час вже Ё "мЁлЁючих") джерел живлення
"тЁньовикЁв" був вивЁз за кордон матерЁалЁв (насамперед, металЁв), сировини
та енергетичних ресурсЁв. МожливостЁ масштабЁв останнього явища, як
вЁдзначалось, пояснюються наявнЁстю величезних, так званих запасЁв
"наднор-мативЁв" та "нелЁквЁдЁв" (сировини, матерЁалЁв, устаткування,
обладнання), а також значних стратегЁчних запасЁв, що залишились у спадщину
вЁд адмЁнЁстративно-планової системи розподЁлу ресурсЁв. ЦЁ запаси
товарно-матерЁальних цЁнностей, за рЁзними оцЁнками фахЁвцЁв, становили вЁд
третини до рЁчного суспЁльного продукту. ТоргЁвля цими ресурсами, за
залишковою вартЁстю, в тому числЁ Ё вивЁз її за кордон, здЁйснювалася у
великих обсягах (досить нагадати "золотий" для вЁтчизняних
товарно-сировинних бЁрж перЁод) Ё приносила "тЁньовикам" величезнЁ особистЁ
доходи, що осЁдали у сейфах банкЁвської системи Заходу мЁльярдами доларЁв.
Тому можна погодитися з думкою Роберта Лейкена, що "там де корупцЁя є
системою, ринковЁ та адмЁнЁстративнЁ реформи... можуть стати навЁть
антипродуктивними... Послаблення державного контролю може полегшити
незаконну ...економЁчну дЁяльнЁсть. БЁльш того, щоб компенсувати втраченЁ
доходи бюрократи шукатимуть "заробЁткЁв" у Ёнших сферах"'.
Тобто коли за економЁчну реформу видається переважно те, що її тЁльки
ЁмЁтує, а по сутЁ нею не є, то такЁ "реформаторськЁ"
' Див.: КорупцЁя: основнЁ аспекти //ЗахЁд: вЁкно в Україну, - No
43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1.
38
дЁї можуть лише провокувати посилене генерування корупцЁї. У той же час
справжнЁ, добре запланованЁ Ё скоординованЁ реформи, що максимально повно
враховують по-справжньому позитивний свЁтовий досвЁд, навпаки, значно
скорочують поле коруп-цЁйних ЁнтересЁв та лЁквЁдують потенцЁйнЁ джерела їх
задоволення.
Цю думку також пЁдтверджують Ё висновки аналЁтикЁв Заходу:
"НапЁвреформи, безкарнЁсть Ё безвЁдповЁдальнЁсть, що ними породжуються,
сприяють змЁцненню позицЁй корупцЁї, оскЁльки з нарощенням фЁнансової
могутностЁ Ё полЁтичної влади Ёнтереси елЁтних угрупувань щодалЁ важче
пЁддавати позитивним змЁнам Ё тому цей соцЁальний прошарок стає активною
силою, що перешкоджає чи спотворює процес ринкового реформування. Безглуздо
нарощувати антикорупцЁйнЁ служби там, де бюрократЁя має необмеженЁ
можливостЁ як завгодно довЁльно манЁпулювати регулятивними обмеженнями, або
вЁдповЁдно створювати любЁ режими вибЁркового цЁльового економЁчного
сприяння"'.
НеспроможнЁсть значної частини представникЁв колишньої "директорської
гвардЁї" здЁйснювати керЁвництво вже "майже комерцЁйними" пЁдприємствами
(здебЁльше холдЁнговими компанЁями), що були створенЁ останнЁми пЁд себе,
пЁд своє найближче Ё найвЁдданЁше оточення, а також пЁд певне коло рЁдних Ё
близьких їм осЁб), призводить до поглиблення виробничо-комерцЁйної
стагнацЁї, накопичення величезної заборгованостЁ та Ёнших економЁчних
негараздЁв. У той же час необмежена можливЁсть цих суб'єктЁв виробничих
вЁдносин контролювати значнЁ обЁговЁ кошти, урядовЁ дотацЁї та пЁльговЁ
кредити (в т. ч. Ё закордоннЁ) дає солЁдний потенцЁал для подальшого
забезпечення особистого достатку керЁвництва зазначених компанЁй, навЁть
якщо це Ё вирЁшується за рахунок невиплати заробЁтної плати працЁвникам цих
пЁдприємств, їх вЁдправки у вимушенЁ багатомЁсячнЁ вЁдпустки Ёз подальшим
скороченням тощо.
Саме "економЁя", що має мЁсце за рахунок "безкоштовного" використання
"безкоштовно" отриманих основних фондЁв є суттєвою особливЁстю сучасного
етапу еволюцЁї процесЁв "тЁнЁзацЁї"
Див.: КорупцЁя: основнЁ аспекти //ЗахЁд: вЁкно в Україну, - No 43(301),
15 серпня 1997р. -С. 1.
39
економЁки. Серед проявЁв механЁзму реалЁзацЁї останнього можна
передусЁм видЁлити наявнЁсть особливого об'єкта "тЁньової" експлуатацЁї,
якими виступають ресурси держави, великЁ державнЁ (або вже змЁшанЁ)
пЁдприємства, де держава має так званий "контрольний" пакет акцЁй. Практика
засвЁдчує, що на багатьох цих пЁдприємствах, незважаючи на так звану "змЁну
форми власностЁ" продовжується подальше проїдання та неефективне
використання капЁталу, бартерЁзацЁя вЁдносин, розквЁтає розбазарювання Ё
розкрадання матерЁальних Ё фЁнансових ресурсЁв, марнотратство коштЁв, їх
нецЁльове використання тощо.
Особливої уваги потребує висвЁтлення однЁєї з найбЁльш яскравих якЁсних
особливостей, яка притаманна вЁтчизняним процесам "тЁнЁзацЁї", що за суттю
являє собою тЁсне Ё динамЁчне зрощування "тЁньової"" економЁки Ё "тЁньової"
полЁтики.
Так, експерти Українського центру економЁчних Ё полЁтичних дослЁджень
вважають, що в УкраїнЁ на цей час сформувався не тЁльки "тЁньовий сектор в
економЁцЁ, але Ё паралельна нелегальна влада, яка зростає Ё почала дублювати
найважливЁшЁ функцЁї держави"'.
Досить Єрунтовний аналЁз тенденцЁй ЁєрархЁчного структу-рування владних
угруповань, дЁяльнЁсть яких спрямована на тЁньовий перерозподЁл
пЁдконтрольного їм економЁчного потенцЁалу країни, а також дослЁдження
особливостей процесу зрощування "тЁньової" економЁки Ё "тЁньової" полЁтики
був проведений фахЁвцями Інституту економЁчних реформ.
За цими дослЁдженнями зазначений процес вже пройшов наступнЁ основнЁ
етапи2.
На першому етапЁ (1991 - 1993 р.р.) вЁдбувалося зрощування офЁцЁйних Ё
"тЁньових" економЁчних вЁдносин, що як правило, будувались за галузевою
вертикаллю (мЁнЁстерство — пЁдприємство). На цЁй основЁ формувалися
галузевЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (ГГ). З часом їх значення суттєво
знизилося,
' Див.: ТЁньова економЁка та органЁзована злочиннЁсть в УкраїнЁ:
сучасний стан та проблеми боротьби з ними. //АналЁтична доповЁдь. - 1996. -
С. 1.
2 Турчинов О. "ТЁньова економЁка Ё тЁньова полЁтика". //ПолЁтична
думка. -1996. -No3 -4. -С. 75 -78.
40
що пов'язується Ёз порЁвняною доступнЁстю цих структур для контролю з
боку правоохоронних Ё податкових органЁв.
На другому етапЁ (1993 - 1994 р.р.) розбудова офЁцЁйних Ё "тЁньових"
вЁдносин базувалася за регЁональним принципом. В цей перЁод навколо
керЁвникЁв регЁональних державних структур на грунтЁ спЁльних економЁчних Ё
полЁтичних ЁнтересЁв представникЁв держапарату Ё комерцЁйних структур
формувались могутнЁ регЁональнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (РГ).
Паралельно Ёз цим керЁвники центральних органЁв влади та їх оточення також
створювали довЁренЁ комерцЁйнЁ структури, що функцЁонували, як Ё РТ, але вже
в масштабах всЁєї держави. З'явилися центральнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ
групи (ЦГ).
На третьому етапЁ (1994 - 1996 р.р.) йшов процес формування структур з
використанням Ёноземного капЁталу, створювались Ёноземне орЁєнтованЁ
адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (ІОГ).
На останньому етапЁ визначилась тенденцЁя об'єднання ЁнтересЁв та
Ёнфраструктури Ёснуючих чи тЁльки створюваних ІОГ з галузевими регЁональним
Ё центральними адмЁнЁстративно-економЁчними групами.
На пЁдставЁ системного аналЁзу взаємозв'язку "тЁньова економЁка Ё
тЁньова полЁтика" фахЁвцями Інституту економЁчних реформ були зробленЁ
наступнЁ досить невтЁшнЁ висновки: "ТенденцЁї, пов'язанЁ з об'єднанням
представникЁв рЁзних ланок державного апарату , фЁнансових, промислових,
аграрних та Ёнших суб'єктЁв господарської дЁяльностЁ Ё кримЁнальних
угруповань у могутнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (АЕГ), свЁдчать про
те, що найближчим часом слЁд очЁкувати економЁчного Ё полЁтичного
протистояння мЁж ними Ё жорсткої боротьби за тотальну владу в державЁ.
Остання обставина визначає негативнЁ наслЁдки розвитку АЕГ для економЁки
країни. ОскЁльки ключовим Ё об'єднуючим елементом АЕГ є високопоставленЁ
державнЁ чиновники, остЁльки економЁчне посилення однЁєї з груп автоматично
веде до змЁцнення органЁзацЁйного Ё полЁтичного потенцЁалу її
адмЁнЁстративної команди. Створюється можливЁсть для змЁцнення її позицЁй в
державнЁй ЁєрархЁї та службового просування її лЁдерЁв. НаслЁдком цього є
прагнення АЕГ до монопольного становища на окремих ринках Ё використання
державних ЁнститутЁв у боротьбЁ з
41
конкурентами. Розпочинає дЁяти механЁзм обмеження конкуренцЁї,
породження монопольне високих цЁн на широку групу товарЁв та послуг,
завдання значної економЁчної шкоди пЁдприємствам, якЁ витЁснюються АЕГ з
ринкЁв за їхню орЁєнтацЁю на ЁншЁ групи. Все це призводить до подальшої
кримЁналЁзацЁї Ё "тЁнЁзацЁї" економЁчних вЁдносин у державЁ"'.
З розвитком "тЁньової" економЁки, вЁдповЁдно до вЁдомої формули класика
марксизму, "тЁньовий" капЁтал має тенденцЁю до постЁйного зростання.
ВнаслЁдок цього вЁдбувається вЁдплив грошей з легального обЁгу, має мЁсце
розвиток процесЁв деградацЁї сфери матерЁального виробництва,
гЁпертрофований перерозподЁл грошової маси в суспЁльствЁ, маргЁнальне
розшарування людей за рЁвнем доходЁв Ё, як наслЁдок, невпинне зростання цЁн
на товари й послуги тощо.
ОскЁльки одною з особливостей тЁньового капЁталу є Ё те, що вЁн
використовується не у виробничЁй сферЁ, а переважно в посередницькЁй
дЁяльностЁ, в обЁгу, останнє надзвичайно ускладнює механЁзми здЁйснення
необхЁдного державного контролю за ним.
СлЁд також зазначити, що класична схема, яка застосовувалась у боротьбЁ
з "тЁньовими" Ё, насамперед, кримЁнально-економЁчними видами пЁдприємницької
дЁяльностЁ, на цей час помЁтних результатЁв не дала. На останнє вказав Ё
Президент України Л. Кучма на засЁданнЁ КоординацЁйного комЁтету по боротьбЁ
з корупцЁєю та органЁзованою злочиннЁстю при ПрезидентовЁ України ЗО сЁчня
1995 року.
У той же час, вЁдзначаючи особливо негативний вплив "чорної"" складової
"тЁньової"" економЁки на суспЁльне виробництво та соцЁальну сферу, неможливо
скидати Ёз рахункЁв Ё певну позитивну роль, що вЁдЁграють неформальна
економЁка та нере-гламентована трудова дЁяльнЁсть (якЁ також включаються до
"тЁньової" економЁки у широкому її розумЁннЁ) у якостЁ досить ефективних
амортизаторЁв, що пом'якшують зростання соцЁальної напруги в суспЁльствЁ. До
того ж вони є потужними стиму-
' Турчинов О. "ТЁньова економЁка Ё тЁньова полЁтика". // ПолЁтична
думка. -1996. - No3-4.-С. 82-83.
42
ляторами переквалЁфЁкацЁї кадрЁв для найбЁльш вигЁдних у ринкових
умовах видЁв Ё сфер дЁяльностЁ.
До основних чинникЁв, що сприяють зростанню неформальної економЁки
(особливо в перЁод системної кризи виробництва) можна вЁднести: 1)
недостатнЁсть ЁнвестицЁй, що спрямовуються на створення нових робочих мЁсць;
2) зростання рЁвня безробЁття, що пов'язано Ёз швидкою та Ёнтенсивною
втратою (Ё у багатьох випадках досить передчасною) лЁквЁдацЁєю старих
робочих мЁсць; 3) високий рЁвень вимушеної неповної зайнятостЁ працюючих; 4)
низькЁ у порЁвняннЁ до потреб цивЁлЁзованого вЁдтворення особистостЁ трудовЁ
доходи широких верств населення; 5) вЁдносна невигЁднЁсть працЁ у
формальному секторЁ економЁки у порЁвняннЁ Ёз доходами, якЁ можуть приносити
нерегламентованЁ види трудової дЁяльностЁ; 6) вЁдсутнЁсть належних умов для
плЁдного господарювання малих пЁдприємств (високЁ податки, складнощЁ
процедури реєстрацЁї, корупцЁя, рекет, нечесна конкуренцЁя, кабальнЁ кредити
тощо).
До найбЁльш поширених видЁв дЁяльностЁ, що мають мЁсце у неформальнЁй
економЁцЁ України можна вЁднести неступнЁ:
1) дрЁбна торгЁвля товарами, що отриманЁ внаслЁдок ЁндивЁдуального
професЁйного "економЁчного туризму" або вЁд оптовикЁв-посередникЁв; 2)
валютнЁ обмЁннЁ операцЁї, що здЁйснює дрЁбний "ринковий планктон"; 3)
наймана праця без укладання трудових угод; 4) ремЁсництво та надання послуг
у всЁх їх нереєстрованих рЁзновидах; 5) робота на дачних та присадибних
дЁлянках Ёз наступною ринковою реалЁзацЁєю отриманої продукцЁї; 6)
нелегальна трудова мЁграцЁя за кордон у країни далекого та близького
зарубЁжжя; 7) "шабашництво" у всЁх його проявах Ё рЁзновидах тощо.
Головною особливЁстю функцЁонування зазначеного прошарку дрЁбного
"ринкового планктону", який займається нерег-ламентованою дЁяльнЁстю є те,
що вЁн по справжньому не являє собою сильного суб'єкта пЁдприємницької
дЁяльностЁ (здатного до згуртованого самозахисту тощо). Навпаки, сам вЁн
стає жертвою процесЁв "тЁнЁзацЁї" Ё кримЁналЁзацЁї ринкових вЁдносин,
оскЁльки є потужним джерелом отримання здирницької наживи як малими, так
середнЁми Ё великими "хижаками" ("акулами") "кримЁнально-чорної"" економЁки
та органЁзованої злочинностЁ.
43
СлЁд також зазначити, що в сучасних умовах з'явилася широка палЁтра
нових напрямЁв масштабної "тЁнЁзацЁї" економЁчної дЁяльностЁ. Проте при
цьому багато старих форм, що ранЁше вЁдносились до "тЁньової" сфери Ё були
її вагомою складовою, на цей час або взагалЁ втратили свою актуальнЁсть Ё
зовнЁшню атрибутику (скажЁмо, спекуляцЁя, "цеховики"), або рЁзко знизили
свою частку в загальному тЁньовому оборотЁ разом Ёз зменшенням питомої ваги
державного сектору економЁки (тобто це дрЁбнЁ розкрадання в державному
секторЁ, масовЁ порушення в роздрЁбнЁй державнЁй торгЁвлЁ та громадському
харчуваннЁ тощо).
З тих видЁв "тЁньової"" економЁчної дЁяльностЁ, що Ёснували ранЁше, але
останнЁм часом незмЁрно зросли (як кЁлькЁсно, так Ё якЁсно), окрЁм корупцЁї
представникЁв державного апарату, слЁд вЁдзначити й такЁ явища, як "розквЁт"
пЁдпорядкованих мафЁї сфер економЁчної дЁяльностЁ. ЗазначенЁ явища
потребують окремого розгляду.
2.2. МеханЁзми поширення впливу "чорних" економЁчних структур на
систему державного управлЁння та економЁку
ЗбЁльшенню масштабЁв та подальша внутрЁшня реструктуризацЁя "тЁньового"
сектора економЁки сприяє замЁна одних спонукальних мотивЁв на ЁншЁ. Це
вЁдбуваються на тлЁ посилення соцЁально-екбномЁчної кризи та полЁтичної,
ЁдеологЁчної Ё адмЁнЁстративної дезорЁєнтацЁї широких верств населення. Тому
природно, що у досить значної частини населення за умови, коли мЁра працЁ
практично має незначний вплив на мЁру особистого споживання, виникає та
постЁйно генерується прагнення не тЁльки до "тЁньових" заробЁткЁв, але Ё
взагалЁ до пошуку будь-яких (навЁть Ё нелегЁтимних) додаткових джерел
особистих доходЁв. Останнє у кЁнцевому наслЁдку стає живлячим середовищем та
вагомим чинником, що сприяли Ё сприяють поглибленню розвитку процесЁв
"тЁнЁзацЁї" економЁки Ё, особливо, розширеному вЁдтворенню її
"кримЁнально-чорних" складових. Зазначене наочно спостерЁгається протягом
останнЁх п'яти рокЁв.
44
Саме тому окремого та ретельного наукового дослЁдження на цей час
потребує "чорна" економЁка, яка, про що вЁдзначалось ранЁше, є передусЁм
надзвичайно небезпечним для Ёснування держави структурним феноменом
масштабування "тЁньових" процесЁв, що мають мЁсце в економЁцЁ України.
АналЁзу, насамперед, потребують наявнЁ якЁснЁ ознаки Ё риси
диверсифЁкацЁї "чорної"" економЁки в структури "свЁтлої" (традицЁйної")
економЁки, методи Ё механЁзми цього проникнення, а також засоби її впливу на
вЁдповЁднЁ органи та суб'єктЁв системи державного управлЁння. НеобхЁдно
провести Ё аналЁтичну оцЁнку загальних наслЁдкЁв, що справляє "чорна
економЁка" на стан соцЁально-економЁчної сфери та суспЁльства в цЁлому.
Як вже вЁдзначалося, у перЁод економЁчної трансформацЁї, який спЁвпадав
з перЁодом розбудови державної незалежностЁ України, органЁзована економЁчна
злочиннЁсть була Ё на цей час залишається одною з небагатьох по-справжньому
ефективно функцЁонуючих суспЁльних структур, що здатна швидко
пристосовуватись до будь-яких соцЁальних, економЁчних Ё полЁтичних змЁн.
ДослЁдження показують, що функцЁонування "чорної"
(мафЁозно-кримЁнальної) економЁки у власному автономному режимЁ не є
закономЁрним явищем. НайбЁльш типовим явищем є те, що, проникаючи в
бюрократичнЁ структури, диверсифЁку-ючи у сферу "свЁтлої" економЁчної
дЁяльностЁ, вона активно формує кримЁнально-корумповану економЁку. Так, не є
великим секретом, що кримЁнальна економЁка хабарями стимулює та зацЁкавлює,
а за допомогою використання засобЁв силового тиску, змушує працювати на себе
адмЁнЁстративно-командну систему управлЁння.
Як свЁдчить попереднЁй аналЁз, "кримЁнально-чорна" складова колишньої
"тЁньової" економЁки бюрократичного типу базувалася передусЁм на корупцЁї та
на. витонченЁй системЁ розкрадання Державного майна за допомогою
адмЁнЁстративного контролю над потоками матерЁальних Ё фЁнансових ресурсЁв,
що розподЁлялись з умов реального або штучно створюваного дефЁциту.
Власне кажучи, саме перЁод переходу внутрЁшньо-неЁн-тегрованої Ё
кооперацЁйно-неструктурованої економЁки України
45
до ринкових вЁдносин лише надав "мафЁї"" потенцЁйно необмеженЁ
економЁчнЁ та полЁтичнЁ можливостЁ щодо поширення вже "освоєних" Ё
захоплених нових зон її монопольного впливу. Будучи досить надЁйно захищеною
своїми високими владними покровителями вЁд будь-яких форм ефективного
переслЁдування Ё справжнього (тобто еквЁвалентного заподЁянЁй шкодЁ та
збиткам) покарання, вона пЁдпорядковує пЁд свЁй контроль не тЁльки
"тЁньовЁ", але й легальнЁ, "свЁтлЁ" форми пЁдприємництва. Можна впевнено
стверджувати, що на цей час жодна державна структура не має реального
уявлення про реальний стан та динамЁку цього процесу (тобто про те, скЁльки
пЁдприємств, установ Ё органЁзацЁй вже знаходиться пЁд монопольним контролем
мафЁозних структур, скЁльки осЁб з апарату органЁв державного управлЁння
працюють на її замовлення). Отже, у суспЁльства до того часу вЁдсутня
репрезентативна ЁнформацЁя щодо дЁйсного стану Ё масштабЁв
"кримЁнально-чорної" диверсифЁкацЁї.
НавЁть без особливих зусиль можна намалювати Ёснуючу в країнЁ систему
двох величезних ринкових виробництв з практично адекватними Ё паралельно
дЁючими управлЁнськими Ё виконавчими структурами, що системно охоплюють всЁ
сфери життєдЁяльностЁ суспЁльства: економЁку, фЁнанси, соцЁальну та духовну
сферу, безпеку, полЁтику, зовнЁшнЁ зв'язки тощо.
Одне з них — це держава, її так звана "свЁтла" економЁка. Тут домЁнує
глибока системна економЁчна криза та загальна органЁзацЁйна
розбалансованЁсть, бере гору полЁтичне протистояння та небезпечно падає
рЁвень життя законослухняних громадян, втрачається соцЁальний оптимЁзм та
зростає соцЁальна напруга, знижується необхЁдно-достатнЁй рЁвень економЁчної
та полЁтичної безпеки.
Другим є паразитичне, деструктивно-руйнЁвне для суспЁльства "чорне"
виробництво, розподЁл Ё споживання. Це органЁзована економЁчна злочиннЁсть,
що є ретельно структурованою, гнучкою Ё мобЁльною системою, яка отримує
надвисокЁ доходи. На цей час ця система вЁдмЁнно захищає своїх "робЁтникЁв"
Ё "службовцЁв", максимально забезпечує задоволення їх "постЁйно зростаючих
матерЁальних Ё духовних потреб". КримЁнально-мафЁозна економЁка має
надзвичайно високу норму
46
накопичення, що надає їй можливЁсть для подальшого розширеного
вЁдтворення.
У цЁй ситуацЁї не досить важко спрогнозувати можливий масовий перетЁк
трудових, Ёнтелектуальних, фЁнансових, матерЁальних (у т. ч. Ё природних),
технологЁчних, ЁнформацЁйних та Ёнших ресурсЁв Ёз першого виробництва у
"друге".
ТрадицЁйно так склалося, що про масштаби "чорного" сектору "тЁньової""
економЁки владнЁ структури судять лише на основЁ даних щодо протокольне
зафЁксованих злочинЁв. Проте, за умови високої латентностЁ
"кримЁнально-чорної" економЁки не всЁ Ё навЁть далеко не бЁльшЁсть злочинЁв
попадають у поле зору правоохоронних органЁв Ё реєструються у вЁдповЁдних
графах звЁтЁв. Тому логЁка пЁдходЁв стосовно зазначеного залишається
примЁтивно простою, не пЁймали — не злодЁй, не зареєстрували — не було
злочину. Але мова, насамперед, має йти не про формальний або юридичний бЁк
справи, а про реальне визначення Ёснуючих латентних (тобто ретельно
прихованих вЁд держави та суспЁльної свЁдомостЁ) масштабЁв зазначеного виду
"дЁяльностЁ".
ЯкЁ ж основнЁ ознаки Ё прояви притаманнЁ сучаснЁй мафЁї та її
економЁчному базису --"кримЁнально-чорнЁй" економЁцЁ?
До найбЁльш характерних ознак зазначеного явища можна вЁднести
наступнЁ:
1) якЁсно новий стан професЁоналЁзацЁї економЁчної злочинностЁ, яка
побудована на надзвичайно високому рЁвнЁ кримЁнально-монопольної
централЁзацЁї та концентрацЁї "тЁньового" капЁталу, подальше зростання
ЁнтеграцЁї та кооперацЁї мафЁозно-кланових вЁдносин;
2) наявнЁсть чЁтко органЁзованого Ё функцЁонально розгалуженого апарату
управлЁння кримЁналЁтетом, що має системний розподЁл функцЁй Ё вЁдпрацьованЁ
механЁзми "посадової" субординацЁї на всЁх рЁвнях її внутрЁшн...
