В.О.Мандибура. ТІньова економІка як об'Єкт системного наукового дослІдження
страница №5
...вових умов та органЁзацЁйно процедурних механЁзмЁв приборканнякримЁнальної економЁки.
3.2. ДосвЁд США щодо створення умов правового обмеження проявЁв
"тЁнЁзацТ" економЁки, який може бути застосований у вЁтчизнянЁй практицЁ
ВирЁшення питання обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁї" економЁчного життя
країни передусЁм потребує здЁйснення на законодавчому, процедурному та
органЁзацЁйно-виконавчому рЁвнях вирЁшення двох питань. По-перше, створення
надЁйної системи правового попередження можливостЁ вЁдмивання "брудних"
грошей, Ё по-друге, створення надЁйної правової бази для ефективного
функцЁонування податкової системи.
У зв'язку Ёз тим, що "вЁдмивання" грошей прийняло загальносвЁтовЁ
масштаби, законодавцЁ країн, що мають розвинуту ринкову економЁку прагнуть
захистити свої країни вЁд поширення на їх територЁю цього явища. Вони
затверджують закони, що спрямованЁ на органЁзацЁю державними органами Ё
банками контролю за вкладами Ё рухом грошових коштЁв громадян, що створює
значнЁ ускладнення в дЁяльностЁ кримЁнально-мафЁозних структур та їх
"чорної" економЁчної бази.
В основному цЁ закони спрямованЁ на те, щоб зафЁксувати рух грошей на
ключових стадЁях, тобто робиться все можливе для того, щоб грошЁ залишали
"слЁд", за яким можна було б прослЁдкувати їх шлях у зворотнЁй бЁк аж до
джерела походження.
ЯкЁ ж це стадЁї? Як уже вЁдзначалось, злочинцЁ здЁйснюють велику
кЁлькЁсть рЁзних операцЁй Ё засобЁв, щоб приховати кримЁнальне походження
коштЁв. Однак, всЁ цЁ методи включають проходження грошей через стадЁї, де
можливе їх виявлення, тобто грошова готЁвка повинна або експортуватися через
територЁальний кордон, а потЁм осЁсти на рахунках в Ёноземних
кредитно-фЁнансових установах, або повернутися назад, або ж необхЁдно
запевнити вЁтчизняну банкЁвську установу, що значний вклад грошової готЁвки
є законним.
Отже, ключовими для виявлення операцЁй щодо "вЁдмивання" грошей є їх
основнЁ стадЁї, по-перше, де готЁвка входить у вЁтчизняну кредитно-фЁнансову
систему Ё, по-друге, де вона перетинає кордон для Ёнтегрування у закордоннЁ
фЁнансовЁ системи, звЁдки повертається на батькЁвщину у формЁ законних
переказЁв.
СтупЁнь Ё жорсткЁсть контролю цих етапЁв у рЁзних країнах неоднакова.
НайбЁльш рЁшуче у вирЁшеннЁ цього питання дЁють СполученЁ Штати Америки.
Вивчення правової системи Сполучених ШтатЁв Америки свЁдчить, що багато
положень федерального законодавства, спрямованих на рЁшучу боротьбу Ёз
"вЁдмиванням" грошей, були встановленЁ у зв'язку з прийняттям протягом 1970
- 1988 рокЁв п'яти спецЁальних законодавчих актЁв, змЁст яких буде
проаналЁзований нами у хронологЁчнЁй ретроспективЁ'.
Прийняття федерального "Акта про банкЁвську таємницю" (1970 p.) було
результатом усвЁдомлення та стурбованостЁ урядових кЁл, законодавцЁв та
громадськостЁ щодо зростаючого використання кредитно-фЁнансових установ у
злочинних цЁлях, а також використання громадянами США Ёноземних фЁнансових
установ з метою порушення Ё обходу американських законЁв. Цей закон надав
мЁнЁстру фЁнансЁв право встановлювати вЁдпо-
3 доповЁдної записки Головного управлЁння економЁчного аналЁзу
Державної податкової АдмЁнЁстрацЁї України "Про заходи щодо забезпечення
надходження доходЁв у 1998 роцЁ" (9 сЁчня 1998 p.). - С. 24
94
Переклади текстЁв зазначених законодавчих актЁв див.: В. О. Мандибура.
Правовий механЁзм контролю за "вЁдмиванням" грошей та напрями його
вдосконалення (аналЁтично-ЁнформацЁйно доповЁдь), додатки 1, 2 Ё 3 //
СекретарЁат Верховної Ради України, вересень 1996 p.
95
вЁднЁ вимоги на ведення облЁку Ё подання звЁтЁв фЁнансовими
установами.
У вЁдповЁдностЁ до першого роздЁлу закону кредитно-фЁнансовЁ установи
зобов'язанЁ зберЁгати щонайменше п'ять рокЁв облЁково-звЁтну документацЁю
таких видЁв, що "мають високу ступЁнь застосування в карних, податкових
розслЁдуваннях, судових процедурах".
ЦЁ документи включають: 1) ЁнформацЁю про будь-яке надання кредиту на
суму, що перевищує 10 тис. доларЁв (якщо тЁльки вЁн не забезпечений часткою
нерухомостЁ); 2) документ про будь-яке доручення, отримане або дане на
переказ, що перевищує 10 тис. доларЁв, будь-якЁй особЁ (вЁд будь-якої
особи), на будь-який рахунок (з будь-якого рахунку), в будь-яке мЁсце (Ёз
будь-якого мЁсця) поза США; 3) зразки пЁдписЁв; 4) ЁдентифЁкацЁйнЁ номери
платникЁв податкЁв для визначення рахункЁв; 5) картки бухгалтерського
облЁку, якЁ вказують на операцЁї по рахунках Ё копЁї чекЁв на суму, що
перевищує 100 доларЁв, якЁ сплаченЁ у банку.
За порушення цих вимог на банкЁвську установу, директора, посадову
особу, службовця за законом може бути накладено цивЁльно-правове покарання у
виглядЁ штрафу до 10 тис. доларЁв за кожне порушення.
Другий роздЁл цього акту вимагає надання наступних звЁтЁв вЁд
кредитно-фЁнансових установ: 1) про валютнЁ операцЁї (CTR); 2) про
мЁжнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документЁв (CMIR); 3)
про ЁноземнЁ банки Ё фЁнансовЁ рахунки (EBAR).
АмериканськЁ установи, на якЁ розповсюджуються вимоги акта (такЁ як: 1)
банкЁвськЁ установи; 2) маклерськЁ контори торговцЁв цЁнними паперами; 3)
мЁжнароднЁ пЁдприємства взаємного кредиту в нацЁональних валютах; 4) чековЁ
касири; 5) телеграфнЁ компанЁї; 6) казино, що мають лЁцензЁю та рЁчний доход
понад 1 млн.доларЁв; 7) поштову службу Ё деякЁ ЁншЁ), повиннЁ подавати звЁт
щодо кожної валютної операцЁї службЁ внутрЁшнЁх доходЁв (податкове
управлЁння Ёз правом розслЁдування фЁнансових злочинЁв — IRS), створенЁй
при МЁнЁстерствЁ фЁнансЁв США, про кожен депозит, вилучання грошей Ёз
рахунку, обмЁн
96
валюти або Ёнший платЁж або переказ, що включає валютнЁ операцЁї на
суму, що перевищує 10 тис. доларЁв.
МЁнЁстр фЁнансЁв має право дати дозвЁл на звЁльнення вЁд подання
звЁтЁв. Банки також можуть звЁльнити окремЁ операцЁї окремих клЁєнтЁв, але
лише за умови, якщо банк "може надати обгрунтованЁ висновки, що цЁ суми не
перевищують сум, спЁв-ставних Ёз звичайною поведЁнкою законного
пЁдприємництва".
Закон вимагає при заповненнЁ звЁту кредитно-фЁнансової установи подання
рЁзних вЁдомостей щодо операцЁй, що включають такЁ данЁ: 1) про особистЁсть
людини, що здЁйснює операцЁю; 2) про номер цЁєї особи в системЁ соцЁального
забезпечення, адресу, рЁд заняття Ё дату народження; 3) про тип
ЁдентифЁкацЁї, яка застосовується для встановлення особи конкретної людини,
номера ведЁйського свЁдоцтва, кредитної картки, паспорта та Ён.; 4)
документи, якЁ були використанЁ для зазначеної ЁдентифЁкацЁї; 5) номер
рахунку клЁєнта; 6) тип операцЁї Ё загальна сума, а також вЁдомостЁ про
залучення в операцЁю Ёноземної валюти; чек або телеграфний грошовий переказ.
З сЁчня 1990 року правова регламентацЁя вимагає застосовувати додаткову
форму звЁтностЁ, що має спецЁальну клЁтинку, яку необхЁдно вЁдмЁтити, якщо
установа вважає операцЁю пЁдозрЁлою. Ця форма повинна бути пЁдписана
службовцем, який її заповнив, а також посадовою особою установи, що
перевЁрила Ё затвердила її. Особи, що порушують це положення федерального
закону, пЁдлягають кримЁнальному або цивЁльно-правовому покаранню. При цьому
сума адмЁнЁстративного штрафу не може перевищувати суми валюти, залученої до
операцЁї.
ОкремЁ положення федерального закону вимагають також подавати Ёнший
звЁт за формою 8300 щодо платежЁв готЁвкою в сумЁ, що перевищує 10 тис.
доларЁв, якЁ отриманЁ в торгЁвлЁ або пЁдприємництвЁ. ІнформацЁя Ёз цих
звЁтЁв також допомагає вЁд-слЁдкувати рух грошей по каналах обЁгу Ё корисна
при розслЁдуваннЁ по справах "вЁдмивання" грошей Ё ухилення вЁд
оподаткування. Цю вимогу введено в дЁю у 1984 роцЁ Ё кодифЁковано в
Податковому кодексЁ. Заповнюючи цей звЁт, отримувач грошової готЁвки повинен
включати до нього прЁзвище, адресу Ё ЁдентифЁкацЁйний номер особи, вЁд якої
отримана готЁвка. Як-97
що угода була здЁйснена вЁд чийогось ЁменЁ, то вносяться данЁ на цю
особу. Ця форма повинна бути подана в IRS не пЁзнЁше 15 дЁб пЁсля отримання
готЁвки.
Особи, якЁ свЁдомо не подають зазначений звЁт, визнаються такими, що
чинять злочин, Ё до них застосовуються штрафи до 25 тис. доларЁв (або 100
тис. доларЁв у випадках корпорацЁї) Ё/або тюремне ув'язнення на строк до 5
рокЁв.
ЗвЁт про мЁжнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документЁв
за формою 4790 повинен надаватися митнЁй службЁ будь-якою особою, що ввозить
понад 10 тис. доларЁв у США або вивозить Ёз них. ЗвЁт надається також у
випадку, якщо особа отримує з Ёншої країни суму, що перевищує 10 тис.
доларЁв. Поняття "кредитно-грошовЁ документи" включає валюту США Ё Ёноземну
валюту, всЁ оборотнЁ документи на пред'явника (чеки, виданЁ окремими
особами, компанЁєю, банком, касиром, а також туристичнЁ чеки, борговЁ
зобов'язання Ё грошовЁ перекази, цЁннЁ папери або акцЁї на пред'явника та
Ён.).
ВЁд резидентЁв США вимагається вести облЁк Ё надавати звЁти щодо своїх
взаємовЁдносин з будь-якими Ёноземними фЁнансовими органЁзацЁями. Це
стосується осЁб, якЁ беруть фЁнансову участь в Ёноземному банку у виглядЁ
цЁнних паперЁв або Ёншого фЁнансового рахунку, а також осЁб, якЁ мають право
пЁдпису або будь-який Ёнший дозвЁл щодо користування таким рахунком. ЗвЁт
надається за формою 90-22.1 СлужбЁ внутрЁшнЁх доходЁв щорЁчно.
За порушення цих правил до особи може бути застосовано цивЁльно-правове
покарання у виглядЁ штрафу до 100 тис. доларЁв, але не бЁльше грошової суми,
що залучена в операцЁї, а також кримЁнальне покарання — штраф, що не
перевищує 250 тис.доларЁв Ё/або тюремне ув'язнення до 5 рокЁв.
Прийняття законодавчого Акту вЁд 29.10.1970 року (про внесення змЁн до
Федерального Акту про страхування вкладЁв щодо вимоги вЁд застрахованих
банкЁв вести повнЁ записи, а також надавати звЁти до Департаменту СкарбницЁ
про проведення певних операцЁй у валютЁ США) було зумовлено необхЁднЁстю
забезпечити належнЁ умови щодо надання ЁнформацЁї суб'єктами пЁдприємницької
дЁяльностЁ при веденнЁ розслЁдування
кримЁнальних справ, чим була суттєво обмежена можливЁсть "вЁдмивання"
грошей.
Законом були суттєво розширенЁ повноваження Секретаря СкарбницЁ (у
порЁвняннЁ з Кодексом США 1952 p.) щодо посилення Ё регламентацЁї вимог до
ведення вЁдповЁдних записЁв не-застрахованим банком чи незастрахованою
установою, або ж будь-якою особою, що задЁяна в пЁдприємницькЁй дЁяльностЁ,
стосовно змЁн, якЁ вЁдбулися у власностЁ, формЁ ведення облЁку Ё контролю,
формЁ управлЁння та процедурЁ подання цих звЁтЁв.
Процедурна регламентацЁя зобов'язувала означених суб'єктЁв подавати
вЁдповЁднЁ звЁти у разЁ, коли вони "є вкрай необхЁднЁ для ведення
розслЁдувань кримЁнальних справ, справ, якЁ стосуються податкЁв, та для
регулятивних розслЁдувань чи проваджень по справах".
ЗберЁгання та ведення записЁв по зазначенЁй звЁтностЁ в електроннЁй чи
автоматизованЁй формЁ дозволялись тЁльки "за умови дотримання положень,
визначених Секретарем СкарбницЁ.
У разЁ порушень закону Секретарю скарбницЁ надавалось право "прийняти
рЁшення передати справу до вЁдповЁдного районного суду США, чи вЁдповЁдного
суду США будь-якої територЁї чи Ёншого мЁсця (за умови, що вони надЁленЁ
юрисдикцЁєю США забороняти такЁ дЁї чи практику). ПЁсля належного
повЁдомлення дозволяється виносити безстрокову або тимчасову су-Ґ дову
заборону чи видавати заборонений судовий наказ без мож-а ливостЁ
використання застави. За зверненням Секретаря будь-fv який з означених судЁв
може також видавати обов'язковЁ судовЁ •||у заборони, за якими особа має
виконувати рЁшення Секретаря...". 1 Актом регламентовано, що в разЁ кожного
свЁдомого пору-й шення будь-якого положення чи порушення, скоєного через |1
НедбалЁсть, Секретар до таких осЁб, якщо вони мають форму ^ партнерства,
корпорацЁй чи Ёншу форму пЁдприємства по вЁдно-^ щенню до партнера,
керЁвника, службовця чи найманого пра-g ПЁвника цього пЁдприємства, який
свЁдомо або виключно через ^недбалЁсть бере участь у порушеннЁ, може
визначити розмЁр ІЁй штрафу за цивЁльним покаранням, який не повинен
перевищува-Ц ти 10 тис. доларЁв США.
•^&'. •
У разЁ неспроможностЁ особи сплатити будь-який штраф для стягнення
цЁєї суми в судовому порядку за рЁшенням Секретаря СкарбницЁ вЁд ЁменЁ
Сполучених ШтатЁв Америки може бути розпочата цивЁльна справа. КримЁнальне
покарання для особи, що свЁдомо порушувала положення закону, передбачало
стягнення штрафу, розмЁр якого не повинен перевищувати 1 тис. доларЁв США,
або ув'язнення строком не бЁльше одного року, або застосування обох покарань
одразу.
До особи, що свЁдомо порушує чи свЁдомо спричинює порушення будь-якого
положення роздЁлу 21 Федерального Акту про страхування вкладЁв, або роздЁлу
411 Державного акту про житло, якщо порушення має мЁсце пЁсля скоєння
будь-якого порушення федерального законодавства, яке карається ув'язненням
строком бЁльше одного року, застосовується стягнення штрафу в розмЁрЁ, що не
перевищує 10 тис. доларЁв США або ув'язнення строком не бЁльше як п'ять
рокЁв, або обидва покарання одразу.
За законом Секретар СкарбницЁ зобов'язаний забезпечувати дотримання
його положень Ё може делегувати такЁ обов'язки вЁдповЁдному банкЁвському
наглядовому агентству чи Ёншому наглядовому агентству.
Загальний акт про контроль над злочиннЁстю (1984 p.) має деякЁ
положення, що спецЁально присвяченЁ проблемЁ "вЁдмивання" грошей.
У вЁдповЁдностЁ до акта, митним офЁцерам дозволяється зупиняти Ё робити
обшук без ордера будь-яких автомобЁлЁв, лЁтакЁв, кораблЁв, контейнерЁв,
упаковок Ё особи, "якщо є розумнЁ пЁдстави вважати, що перевозяться
кредитно-грошовЁ документи з порушенням вЁдповЁдних правил".
Друге положення цього законодавчого акту дозволяє виплату винагороди
особам, якЁ надали ЁнформацЁю, що дозволила стягнути за порушення "Акта про
банкЁвську таємницю" суму, що перевищує 50 тис: доларЁв у виглядЁ штрафу або
конфЁскацЁї. Федеральний Акт про контроль за "вЁдмиванням" грошей (1986 p.)
визнав злочином "вЁдмивання" грошей, що отриманЁ вЁд протиправної
дЁяльностЁ. ВЁдповЁдно до нього злочинами визнавались два кримЁнальних
правопорушення:
100
перше — "вЁдмивання валютно-грошових документЁв";
друге — "здЁйснення грошових операцЁй у вЁдношеннЁ власностЁ, яка
отримана вЁд точно визначеної незаконної дЁяльностЁ".
Перша норма встановила вЁдповЁдальнЁсть за "вЁдмивання" грошей, яке
вЁдбувається за рахунок фЁнансових операцЁй, перевезень, вЁдправлень або
переказЁв кредитно-грошових документЁв. При фЁнансових операцЁях за законом
правопорушення має мЁсце у тому випадку, якщо особа або знає, що майно, яке
включене в цю операцЁю, являє собою доход вЁд незаконної дЁяльностЁ, але,
незважаючи на це, здЁйснює її з намЁрами сприяти продовженню такої
протиправної дЁяльностЁ або знає, що зазначена операцЁя має на метЁ
приховування або покривання природи, мЁсця знаходження, джерела походження
належностЁ доходу, або уникнення виконання певної вимоги щодо надання звЁту
про таку операцЁю. За аналогЁчних умов злочином вважається "вЁдмивання"
грошей, що пов'язане Ёз перевезенням кредитно-грошових документЁв.
Друга норма стосується особи, що заздалегЁдь сплановано здЁйснює разом
Ёз кредитно-фЁнансовою установою грошову операцЁю вЁдносно здобутої
злочинним шляхом власностЁ, джерелом якої є точно визначена незаконна
дЁяльнЁсть, на суму, що перевищує 10 тис. доларЁв. За американським
законодавством до протиправної дЁяльностЁ вЁдносяться: наркобЁзнес,
фальшування грошей, контрабанда, банкЁвськЁ та трастовЁ шахрайськЁ операцЁї,
банкЁвськЁ або поштовЁ пограбування, крадЁжки, шпигунство, рекет, кЁлерство
тощо. ТакЁ злочини у США за законом можуть каратися штрафом до 500 тис.
доларЁв Ё/або тюремним ув'язненням до 20 рокЁв.
Акт про контроль за "вЁдмиванням" грошей передбачає також цивЁльну Ё
кримЁнальну конфЁскацЁю предметЁв, якЁ залученЁ до "вЁдмивання" грошей.
За законом мЁнЁстру юстицЁї було надано право накладати цивЁльнЁ
грошовЁ штрафи до 500 доларЁв на будь-яку кредитно-фЁнансову установу, яка
за недбалЁстю порушує якесь Ёз положень "Акту про банкЁвську таємницю".
МЁнЁстру фЁнансЁв також надано право вивчати будь-якЁ бухгалтерськЁ книги та
облЁковЁ документи фЁнансової установи в частинЁ, що стосується ведення
обмЁну Ё подання звЁтЁв.
101
виконує обов'язки, або має повноваження приватного пЁдприємства; 5)
будь-яке приватне пЁдприємство або агентство, що займається будь-якою
дЁяльнЁстю, яку мЁнЁстр фЁнансЁв, згЁдно з правилами, вважає такою, що є
схожою, спорЁдненою, або замЁнює зазначену фЁнансову дЁяльнЁсть; 6) будь-яке
Ёнше приватне пЁдприємство, визначене мЁнЁстром фЁнансЁв, як таке, чиї
операцЁї з готЁвкою мають високу ступЁнь корисливостЁ стосовно кримЁнальних,
податкових та статутних питань.
За законом, мЁнЁстру юстицЁї було надане право включати до перелЁку
будь-яке пЁдприємство, що займається дЁяльнЁстю, подЁбною до тЁєї, яку
здЁйснюють перерахованЁ пЁдприємства, а також Ё будь-яке Ёнше пЁдприємство,
до "чиїх операцЁй за готЁвковий розрахунок у вищЁй мЁрЁ застосуються карнЁ
або податковЁ процедури".
Окремо необхЁдно вЁдзначити, що, окрЁм федерального законодавства,
багато штатЁв США виявили ЁнЁцЁативу в боротьбЁ Ёз "вЁдмиванням" грошей Ё
ввели в дЁю власнЁ закони, якЁ визначають "вЁдмивання" грошей державним
злочином, що розширює можливостЁ розслЁдування Ё кримЁнального
переслЁдування осЁб, якЁ займаються такими операцЁями. БЁльшЁсть Ёз штатЁв
мають вЁдповЁднЁ закони, якЁ дають право регулювати дЁяльнЁсть небанкЁвських
фЁнансових установ, що вЁдправляють грошЁ вЁд ЁменЁ клЁєнта, продають
грошовЁ перекази, туристськЁ чеки та ЁншЁ платЁжнЁ документи.
У контролЁ за рухом грошових коштЁв Ё розслЁдуваннЁ фактЁв "вЁдмивання"
грошей у США беруть участь рЁзнЁ суб'єкти — представники всЁх гЁлок
державної влади Ё, в першу чергу, виконавчої, до яких передусЁм вЁдносяться
мЁнЁстерства фЁнансЁв, юстицЁї та ЁншЁ органи. Таким чином забезпечується
чЁтко вЁдпрацьована система безсуперечного виконання зазначених законЁв.
Із затвердженням Акта про банкЁвську таємницю МЁнЁстерству фЁнансЁв США
надається головна роль у боротьбЁ з "вЁдмиванням" грошей. МЁнЁстерство
вЁдповЁдає за опублЁкування правил застосування Акта Ё за координацЁю зусиль
тих органЁзацЁй, яким вона делегована для його реалЁзацЁї. Хоча застосування
закону тЁльки МЁнЁстерством фЁнансЁв може тягти за собою лише цивЁльну
вЁдповЁдальнЁсть, у ситуацЁях, якЁ вЁдповЁдають
103
умовам кримЁнального покарання, воно працює спЁльно з МЁнЁстерством
юстицЁї (атторнеями США).
У 1989 роцЁ МЁнЁстерством фЁнансЁв була створена система контролю за
фЁнансовими злочинами, яка об'єднала численнЁ джерела даних з метою значного
розширення можливостей урядових органЁв щодо аналЁзу ЁнформацЁї Ё
розпЁзнавання дЁй, пов'язаних з "вЁдмиванням" грошей. Головними пЁдроздЁлами
МЁнЁстерства фЁнансЁв, що ведуть боротьбу Ёз "вЁдмиванням" грошей, є служба
внутрЁшнЁх доходЁв Ё митна служба.
За законом, служба внутрЁшнЁх доходЁв уповноважена розслЁдувати першЁ
порушення закону про банкЁвську таємницю (за винятком порушень положень
звЁтЁв про мЁжнароднЁ перевезення валюти або кредитно-грошовЁ документи,
розслЁдування по яких проводить митна служба) здЁйснюється управлЁнням
кримЁнального розшуку служби. Служба внутрЁшнЁх доходЁв надЁлена
повноваженнями Ёнспектувати всЁ фЁнансовЁ установи, окрЁм тих, якЁ
перевЁряються Ё контролюються федеральними органами контролю за банками, або
маклерЁв Ё торговцЁв цЁнними паперами, яких перевЁряє ревЁзЁйний пЁдроздЁл
КомЁсЁї по цЁнних паперах.
Федеральним повноваженим, що займається наглядом за проведенням в життя
кримЁнальних законЁв у США, є генеральний атторней (адмЁнЁстративна особа,
що стоїть на чолЁ адмЁнЁстративного керЁвництва МЁнЁстерства юстицЁї США).
КарнЁ справи порушуються як безпосередньо МЁнЁстерством юстицЁї США, так Ё
управлЁнням атторнеїв США, що дЁють у всЁх штатах країни.
Роботу щодо виявлення Ё розслЁдування фактЁв незаконного обороту
наркотикЁв Ё "вЁдмивання" грошей МЁнЁстерство юстицЁї здЁйснює за допомогою
двох своїх органЁв — АдмЁнЁстрацЁї по боротьбЁ Ёз наркотиками (DEA) Ё
Федеральним бюро розслЁду-ваннь (ФБР). Судовим переслЁдуванням по великих
справах щодо "вЁдмивання" грошей займається вЁддЁл з наркотичних засобЁв Ё
небезпечних речовинах МЁнЁстерства юстицЁї. Судовим переслЁдуванням за
фактами злочинних дЁй вЁд ЁменЁ штату займається головний атторней штату.
У 1984 роцЁ за розпорядженням мЁнЁстра юстицЁї США була створена робоча
група з банкЁвських економЁчних злочинЁв, яка розробила єдину систему
подання вЁдомостей, а також спецЁаль-
104
ний бланк для заявлення банками про факти можливих кримЁнальних
порушень. МЁнЁстерство юстицЁї Ё управлЁння атторнеїв США отримують такЁ
повЁдомлення Ё здЁйснюють судовЁ переслЁдування. Якщо у справЁ необхЁдно
попереднє розслЁдування, то для перевЁрки вЁдповЁдних матерЁалЁв залучається
ФБР.
Важливу роль у дЁяльностЁ органЁв по боротьбЁ з "вЁдмиванням" грошей
вЁдЁграють управлЁння полЁцЁї штатЁв, якЁ часто розкривають цЁ справи
внаслЁдок Ёнших справ, по яких вони проводять розслЁдування, особливо
пов'язаних Ёз наркотиками.
Поряд Ёз цими органами контроль за дотриманням закону про банкЁвську
таємницю здЁйснюють федеральнЁ органи контролю за банками, до яких
вЁдносяться: 1) Апарат ревЁзора з грошового обЁгу; 2) Федеральна корпорацЁя
зЁ страхування вкладЁв; 3) ПравлЁння федеральної системи резервЁв, 4)
УправлЁння контролю за економнЁстю; 5) НацЁональна адмЁнЁстрацЁя кредитного
союзу.
Цим установам Ё органЁзацЁям МЁнЁстерство фЁнансЁв надає вЁдповЁднЁ
повноваження.
ЗазначенЁ установи Ё органЁзацЁї розробили спецЁальну процедуру
експертизи для виявлення можливих порушень Ё проявЁв кримЁнальної
дЁяльностЁ. Вони у своїй роботЁ також нацЁленЁ на конкретну перевЁрку
"компетентностЁ, квалЁфЁкованостЁ, чесностЁ Ё фЁнансової самостЁйностЁ"
банкЁвських працЁвникЁв та Ёнших фЁнансових установ.
У процесЁ перевЁрки органи контролю можуть зосередити увагу на фактах
потенцЁйного шахрайства, внутрЁшнЁх зловживань' та Ёнших злочинних дЁй, в
тому числЁ "вЁдмивання" гро-
Практика США квалЁфЁкує широкий спектр можливих видЁв шахрайства Ё
внутрЁшнЁх зловживань, що можуть здЁйснюватись банкЁвськими службовцями. До
таких можна вЁднести: 1) незаконне привласнення грошей або майна до того, як
вони будуть належним чином зареєстрованЁ; 2) незаконне привласнення доходЁв;
3) манЁпуляцЁї з витратами; 4) зловживання реальними активами клЁєнта або
банку; 5) дЁї, що перевищують повноваження управлЁнського персоналу; 6)
пЁдробка документЁв або внесення до них фЁктивних записЁв;
7) незаконнЁ бухгалтерськЁ записи; 8) нечеснЁ, обманнЁ або злочиннЁ
вчинки (крадЁжка, розтрата, марнотратство, навмисне зловживання, фальшування
документЁв та Ён.). Особливої уваги потребує практика попередження
шахрайських операцЁй з цЁнними паперами з боку банкЁвських службовцЁв: 1)
спекуляцЁя
. 99
105
т
шей. Для перевЁрки дотримання Закону про банкЁвську таємницю або
розслЁдування можливих порушень будь-яких Ёнших законЁв можуть здЁйснюватися
спецЁальнЁ ревЁзЁї, що й зробила, наприклад, Федеральна корпорацЁя зЁ
страхування вкладЁв, яка створила свЁй вЁддЁл з економЁчної злочинностЁ. У
цей вЁддЁл увЁйшли спецЁально пЁдготовленЁ Ёнспектори, що здЁйснюють
перевЁрку потенцЁйної злочинної дЁяльностЁ.
При перевЁрцЁ органи контролю визначають чЁткЁсть складання Ё подання
звЁтЁв. З цЁєю метою продивляються бланки надання пЁльг, з тим щоб
впевнитись у правильностЁ звЁльнення вЁд процедури складання звЁтЁв. Якщо
орган контролю вбачає ймовЁрнЁсть злочинної дЁяльностЁ, вЁн доповЁдає про це
в МЁнЁстерство юстицЁї США. ОкрЁм того, цЁ органи вимагають вЁд банкЁвських
установ складання та подання їм спецЁальних бланкЁв про злочиннЁ дЁї, якщо
вони виявленЁ або є пЁдозра щодо злочинних порушень. ДеякЁ федеральнЁ органи
контролю вимагають вЁд банкЁвських установ надання таких бланкЁв у
вЁдповЁднЁ правоохороннЁ органи, а деякЁ — категорично рекомендують це
робити.
Одну з ключових ролей у боротьбЁ з "вЁдмиванням" грошей в Сполучених
Штатах вЁдЁграє управлЁння банкЁв штатЁв (БанкЁвський департамент), яке несе
вЁдповЁдальнЁсть за здЁйснення контролю та нагляду за такими фЁнансовими
установами, як комерцЁйнЁ банки, кредитнЁ компанЁї, установи, що займаються
переказом грошей, каси виплати по чеках та Ён. НавЁть, коли до конкретної
справи залучається полЁцЁя Ё органи обвинувачення, саме БанкЁвський
департамент має компетенцЁю щодо ведення спецЁального бухгалтерського
облЁку, обробки даних,
з цЁнними паперами, що здЁйснюється Ёз використанням банкЁвських
рахункЁв по брокерських операцЁях; 2) неправомЁрне утримання частки виторгу,
що отримана вЁд продажу цЁнних паперЁв клЁєнтЁв; 3) фЁктивнЁ витрати на
контрольному рахунку для компенсацЁї крадЁжки готЁвки; 4) крадЁжка коштЁв,
якЁ розмЁщенЁ клЁєнтами у банках, що пов'язана Ёз придбанням ЁнвестицЁй; 5)
не-дозволене вилучання Ё продаж цЁнних паперЁв; 6) невЁрне розмЁщення цЁнних
паперЁв; 7) тайна змова для звЁльнення вЁд вкрадених цЁнних паперЁв через
банкЁвський рахунок цЁнних паперЁв; 8) крадЁжка доходЁв у виглядЁ процентЁв
по цЁнних паперах; 9) замЁна знецЁнених цЁнних паперЁв на прибутковЁ цЁннЁ
папери Ёз портфеля боргових зобов'язань та Ён.
106
необхЁдних для розпЁзнавання "вЁдмивання" грошей Ё отримання доказЁв
для кримЁнального переслЁдування правопорушникЁв.
У БанкЁвському департаментЁ штату Нью-Йорк управлЁння створило у 1987
роцЁ вЁддЁл спецЁальних розслЁдувань, що не є правоохоронним органом. За
останнЁй час у законодавчЁ органи внесена пропозицЁя щодо надання цьому
вЁддЁлу такого статусу!'. ВЁддЁл займається вивченням, пошуком та
пЁдготовкою ЁнформацЁї, що стосується злочинної дЁяльностЁ, перевЁряє
бЁографЁчнЁ данЁ претендентЁв на фЁнансове Ё банкЁвське обслуговування, яким
видається лЁцензЁя. Процедура видачЁ деяких лЁцензЁй може включати перевЁрку
вЁдбиткЁв пальцЁв з метою виявлення, чи не був претендент засудженим. Якщо
вЁддЁлом отримана ЁнформацЁя про правопорушення, вЁн разом Ёз управлЁнням
починає працювати в тЁснЁй взаємодЁї з правоохоронними органами на мЁсцях,
на федеральному рЁвнЁ Ё на рЁвнЁ штату, з метою забезпечити узгодженЁсть дЁй
по виявленню Ё припиненню "вЁдмивання" грошей.
Наведений аналЁз показує, яким чином законодавство регулює здЁйснення
контролю за недопущенням можливостЁ "вЁдмивання брудних грошей" у США.
Важливе мЁсце у державнЁй системЁ обмеження "тЁньової"" економЁки у США
займають податковЁ служби. Їх значення постЁйно пЁдвищується, функцЁональнЁ
можливостЁ посилюються, а правова база постЁйно вдосконалюється. Так, крЁм
функцЁй утримання податкЁв Ё контролю за доходами населення податковЁ служби
на цей час вирЁшують також завдання боротьби
НеобхЁдно зазначити, що органЁзацЁя правоохоронних органЁв США
будується у вЁдповЁдностЁ до Ёснуючої в країнЁ державно-адмЁнЁстративною
системою. До федеральних правоохоронних органЁв, тобто органЁв, що
контролюють дотримання федеральних законЁв на всЁй територЁї країни,
вЁдносяться МЁнЁстерство юстицЁї США Ё Верховний Суд США. Проте аналогЁчної
полЁцейської органЁзацЁї на федеральному рЁвнЁ не Ёснує. До правоохоронних
органЁв на рЁвнЁ штату вЁдноситься управлЁння юстицЁї. Вищий суд Ё
управлЁння полЁцЁї штату є формально незалежними вЁд федеральних органЁв Ё
повиннЁ забезпечувати законнЁсть та правопорядок на територЁї свого штату у
вЁдповЁдностЁ до конституцЁї штату та Ёнших дЁючих у штатЁ законЁв. ОкрЁм
цього окремЁ федеральнЁ мЁнЁстерства (всього їх в США 44) мають свої
правоохороннЁ органи, що повиннЁ контролювати дотримання законЁв Ё положень,
визначених цими мЁнЁстерствами.
107
з "тЁньовою" Ё кримЁнальною економЁкою (насамперед органЁзованою
економЁчною злочиннЁстю).
Одним Ёз заходЁв скорочення дефЁциту федерального бюджету та обмеження
"тЁньового" сектору економЁки для адмЁнЁстрацЁї США є посилення боротьби з
особами, якЁ ухиляються вЁд сплати податкЁв. АмериканськЁ фахЁвцЁ вбачають у
цьому найбЁльш вагомий резерв поповнення державних коштЁв. За їх оцЁнками на
початку 90-х рокЁв недоплата податкЁв у США перевищувала 100 мЁльярдЁв
доларЁв. Основними категорЁями неплатникЁв є особи вЁльних професЁй Ё дрЁбнЁ
пЁдприємцЁ, особи, якЁ надають на бартернЁй основЁ один одному медичнЁ,
автосервЁснЁ, господарськЁ, будЁвельно-ремонтнЁ та ЁншЁ послуги, а також
особи, що займаються несанкцЁонованою Ё кримЁнальною дЁяльнЁстю.
НайвагомЁше мЁсце в податковЁй системЁ Ё, вЁдповЁдно, найбЁльше
навантаження падає на податкове управлЁння служби внутрЁшнЁх доходЁв (СВД)
мЁнЁстерства фЁнансЁв (або як її Ёнакше називають податкове управлЁння), що
є федеральним органом. Ця служба зараз нараховує близько 100 тисяч
спЁвробЁтникЁв, а її бюджет становив близько 1,5 млрд. доларЁв.
Законодавство США передбачає, що усЁ податки мають утримуватися з
населення на пЁдставЁ податкової декларацЁї, яка розроблена податковим
управлЁнням для рЁзних категорЁй платникЁв податкЁв. ДекларацЁю власноручно
заповнює особа, яка є платником податкЁв, Ё пересилає її до мЁсцевого
вЁддЁлення податкового управлЁння по поштЁ. В декларацЁї зазначаються
особистЁ данЁ, включаючи сЁмейне положення, рЁд занять, вЁк, вЁдображенЁ
вЁдомостЁ про всЁ доходи, що були отриманЁ платником податкЁв за минулий
рЁк, в тому числЁ Ё про додатковЁ, поточнЁ — премЁї, гонорари, отриманЁ
позички, спадщину тощо, а також величину збиткЁв вЁд пЁдприємницької
дЁяльностЁ Ё стихЁйного лиха:
пожежЁ, повенЁ та Ён., що вплинули на його фЁнансовий стан.
Платник податкЁв зобов'язаний повЁдомити в декларацЁї про всЁ види
рухомого Ё нерухомого майна, рахунки у банках та обсяги капЁталу,
розмЁщеного в акцЁях Ё облЁгацЁях, якЁ вЁн має (у тому числЁ Ё за кордоном).
З питань заповнення декларацЁй платник податкЁв може звертатись за
консультацЁєю до вЁддЁлення податкового управ-
108
лЁння або до приватного консультативного закладу Ё залучати до
спЁвробЁтництва приватних осЁб. Законодавством США передбачено покарання тих
фЁрм, що надають такЁ послуги, але дЁють в межах недозволеного
консультування.
Важлива особливЁсть американського законодавства полягає в тому, що не
податкове управлЁння повинне довести незаконнЁсть джерел доходЁв фЁзичної
особи, а сам платник податку на вимогу податкових органЁв зобов'язаний
документально пЁдтвердити легЁтимнЁсть походження всЁх коштЁв та майна, що
знаходяться у його розпорядженнЁ, а також знаходились у його власностЁ в
минулому. Тобто у сферЁ оподаткування Ё пЁдтвердження законностЁ майнових
прав законодавство США досить гнучко пЁдходить до застосування вЁдомого
принципу презумпцЁї невинностЁ Ё чесна громадськЁсть з розумЁнням сприймає
це "жахливе порушення " прав людини.
За законодавством фЁнансове розслЁдування може вестись як вЁдкрито
(тобто з викликом пЁдозрюваного на допити до Ёнспектора в податкове
управлЁння), так Ё таємно. СпЁвробЁтники слЁдчого вЁддЁлу можуть
конспЁративне для прикриття своєї дЁяльностЁ, використовувати документи
рЁзних урядових Ё, у разЁ необхЁдностЁ, навЁть приватних органЁзацЁй.
Повноваження фЁнансових ЁнспекторЁв, передбаченЁ законодавством США,
дозволяють їм отримати будь-якЁ види ЁнформацЁї про платника податкЁв.
АмериканськЁ громадяни погоджуються спЁвробЁтничати Ёз податковим
управлЁнням, оскЁльки побоюються, що у випадках вЁдмови самЁ можуть стати
об'єктом фЁнансового розслЁдування.
ПравоохороннЁ органи США не тЁльки користуються ЁнформацЁєю, що
накопичує податкове управлЁння, але Ё широко залучають фЁнансових
ЁнспекторЁв до проведення розслЁдувань.
Вважається, що за низкою злочинЁв проведення фЁнансового розслЁдування
— найбЁльш дЁєвий шлях притягнення злочинцЁв до суду. Це передусЁм справи,
пов'язанЁ з такими проявами "чорної" економЁчної дЁяльностЁ, як торгЁвля
наркотиками та Ёншими можливостями отримання незаконних доходЁв. Практика
засвЁдчує, що досить часто надзвичайно складно отримати докази зазначених
злочинЁв. В той же час система фЁнансово-майнового
109
r"
облЁку платникЁв податкЁв надає можливЁсть встановлювати факти
Ёстотного перевищення витрат (або накопиченої особистої власностЁ Ё майна)
понад офЁцЁйно заявленими у декларацЁї доходами. Саме таким шляхом у США
досить часто притягують до судової вЁдповЁдальностЁ за ухилення вЁд сплати
податкЁв найбЁльш законспЁрованих неплатникЁв прибуткового податку, а також
виходять на розкриття бЁльш небезпечних кримЁнальних злочинЁв.
Для цього пЁдраховуються найбЁльш великЁ покупки за декЁлька рокЁв
(купЁвля будинку, вЁлли в мЁсцях вЁдпочинку, коштовних марок, машин, яхт,
катерЁв, цЁнних меблЁв, антикварних витворЁв мистецтва, коштовних ювелЁрних
виробЁв тощо), а також витрати, що пов'язанЁ з подорожуванням,
капЁталовкладенням до статутних фондЁв у рЁзнЁ акцЁї та облЁгацЁї, прирЁст
банкЁвських рахункЁв та Ёнше. ЦЁ витрати порЁвнюються Ёз тими, що зазначенЁ
в податковЁй декларацЁї як офЁцЁйнЁ доходи, за той же перЁод часу. Якщо сума
доходЁв значно менша за суму сукупних витрат фЁзичної особи, то справу
передають до суду по звинуваченню в ухиленнЁ вЁд сплати податкЁв.
ПервиннЁ данЁ на платникЁв податкЁв, що ухиляються вЁд їх сплати,
податковЁ управлЁння отримують вЁд полЁцЁї, прокуратури та пЁдроздЁлЁв
служби безпеки.
СлЁд звернути особливу увагу також Ё на поширення у США практики
використання послуг платних ЁнформаторЁв, якЁ допомагають викрити порушникЁв
податкового законодавства. При цьому добровЁльнЁ помЁчники (частЁше всього
ними бувають колишнЁ дружини, кинутЁ коханки, заздрЁснЁ спЁвробЁтники, а
також пильнЁ сусЁди та ЁншЁ законослухнянЁ громадяни) отримують до 10
вЁдсоткЁв вЁд суми пенЁ, нарахованої за несплату податкЁв.
Те, що податковЁ служби у країнах розвинутої ринкової економЁки
поєднують у собЁ функцЁї фЁнансового Ё правоохоронного органу, в першу чергу
пояснюється поширеною практикою ухилення вЁд податкЁв, найбЁльш характерною
для осЁб, якЁ мають незаконнЁ "чорнЁ" доходи (членЁв кримЁнально-мафЁозних
угрупувань, рекетирЁв, кЁлерЁв, повЁй, сутенерЁв, хабарникЁв, шпигунЁв,
шахраїв тощо).
У бЁльшостЁ випадкЁв цЁ особи навЁть не заповнюють податковЁ декларацЁї
для того, щоб не потрапити у поле зору податко-
110
вих органЁв. ПодатковЁ служби досить активно провадять фЁнансовЁ
розслЁдування по цих видах злочинЁв, оскЁльки сума штрафЁв, як правило, у
багато разЁв перекриває всЁ витрати, що пов'язанЁ з ними.
СлЁдчЁ вЁддЁли мЁсцевих податкових органЁв, звичайно, добре
пЁдготовленЁ до подЁбних операцЁй, Ё не тЁльки мають вЁдповЁднЁ
повноваження, але Ё оснащенЁ необхЁдною апаратурою для пЁдслуховування Ё
звукозапису, а також лабораторЁями, для проведення аналЁзу достовЁрностЁ
документЁв платникЁв податку. Тут виконується також хЁмЁчна, кримЁналЁстична
експертизи та експертиза почерку особи, що пЁдозрюється.
За американськими законами ухилення вЁд сплати податкЁв є серйозним
кримЁнальним злочином. Тому методи фЁнансового розслЁдування включають в
себе не тЁльки суто фЁнансовЁ заходи, такЁ, як перевЁрка бухгалтерських книг
Ё звЁтЁв, перевЁрка кредитних документЁв Ё банкЁвських рахункЁв та чекЁв
платника податкЁв. Існують також Ё спецЁальнЁ заходи, характернЁ для роботи
правоохоронних органЁв. Це таємнЁ спостереження Ё обшуки, пЁдслуховування
телефонних розмов Ё перлюстрацЁя пошти, опитування свЁдкЁв Ё осЁб з оточення
пЁдозрюваного та Ёнше.
УсЁ зЁбранЁ данЁ зберЁгаються в електронному досьє платника податкЁв у
регЁональному вЁддЁленнЁ податкового управлЁння. У НацЁональному
обчислювальному центрЁ податкового управлЁння функцЁонує бЁля 40 рЁзних
автоматизованих систем, якЁ вирЁшують завдання щодо перевЁрки достовЁрностЁ
обчислення податкЁв, порЁвняння доходЁв Ё витрат платника податкЁв,
виявлення недоплат Ё ухилень вЁд податкЁв, складання спискЁв рЁзних
категорЁй платникЁв податкЁв.
У 1986 роцЁ Конгрес США прийняв новий закон про оподаткування, який був
спрямований на посилення контролю за доходами населення. Завдяки цьому
закону за невЁрно заповнену податкову декларацЁю може бути накладено штраф
до 1 тисячЁ ДоларЁв. За порушення термЁнЁв вЁдправки податкової декларацЁї
стягується штраф у розмЁрЁ 5 вЁдсоткЁв вЁд несплаченої вчасно суми за кожен
мЁсяць заборгованостЁ або за частину мЁсяця. Штраф не повинен перевищувати
25 вЁдсоткЁв вЁд сукупної суми несплаченого прибуткового податку.
111
Навмисне заниження величини доходу карається штрафом до 5 тисяч доларЁв
Ё тюремним ув'язненням до 5 рокЁв або тЁльки тюремним ув'язненням. До того ж
платник податкЁв зобов'язаний сплатити знов нарахованЁ податки Ё пеню у
розмЁрЁ 50 вЁдсоткЁв вЁд суми нарахованого податку.
Проте практика, що склалась у США, свЁдчить — лише незначна частина
(менше 10 вЁдсоткЁв) справ стосовно ухилення вЁд сплати прибуткових податкЁв
передається до суду.
Як правило, особи, яких було викрито у цьому порушеннЁ, пЁдписують
фЁнансовЁ зобов'язання, вЁдповЁдно до яких виплачують додатково нарахованЁ
податки Ё неустойку, щоб не потрапити пЁд дЁю бЁльших штрафних санкцЁй Ё
тюремного ув'язнення.
Податкове управлЁння має достатнЁ повноваження, щоб примусити
"закононеслухняну" частину населення сплачувати податки у повному обсязЁ.
Якщо податковЁ платежЁ простроченЁ, управлЁння має право накласти арешт на
банкЁвський рахунок платника податкЁв, утримати необхЁдну суму Ёз заробЁтної
плати, конфЁскувати машину та Ёншу, найбЁльш цЁнну рухому Ё нерухому
власнЁсть, що належить йому, закрити пЁдприємство, що належить йому,або
позбавити приватної практики (для осЁб вЁльних професЁй). Проте податкове
управлЁння досить рЁдко звертається до наведених заходЁв, оскЁльки основне
його завдання — отримати додатковЁ кошти у доход держави. Тому виплати
прострочених або прихованих податкЁв Ё штрафЁв можуть бути розтягнутЁ на
декЁлька рокЁв або навЁть зменшенЁ на 60 Ё бЁльше вЁдсоткЁв. УправлЁння
враховує, яку саме суму може сплатити платник податкЁв, щоб не стати
внаслЁдок цього банкрутом, а також ЁншЁ обставини пом'якшення санкцЁй.
ПЁдсумовуючи викладене, необхЁдно зазначити, що найбЁльш обнадЁйливим у
вирЁшеннЁ питання застосування до вЁтчизняних умов досконалих правових
механЁзмЁв, що ефективно функцЁонують у США в напрямЁ максимального
обмеження процесЁв "тЁ-нЁзацЁї" те, що при мЁнЁмальнЁй корекцЁї (що має
враховувати певну специфЁку нацЁональних умов), накопичений у США досвЁд та
правова база може бути у стислЁ строки майже повнЁстю застосована для
обмеження "тЁньової"" економЁки в УкраїнЁ.
3.3. Вдосконалення правових та органЁзацЁйно-процедурних пЁдходЁв
проведення диференцЁйованої полЁтики щодо окремих секторЁв та суб'єктЁв
"тЁньової" економЁки
Багато з того, що на цей час вЁдбувається, особливо в сферЁ вЁдносин та
управлЁння державною власнЁстю, а також в кредитно-фЁнансовЁй сферЁ та на
ринку цЁнних паперЁв (на вЁдмЁну вЁд країн Ёз розвиненою ринковою
економЁкою), як вже зазначалось, фактично не передбачено чинним вЁтчизняним
кримЁнальним законодавством у якостЁ самостЁйного злочину. Тому необхЁдно,
щоб вЁдповЁдальнЁсть за аналогЁчнЁ махЁнацЁї обов'язково Ё за короткий час
була врахована як в окремих законах, так Ё в проектЁ нового кримЁнального
кодексу.
Яких законЁв не вистачає, щоб шляхом створення необхЁдного правового
тиску подолати масштабну "тЁнЁзацЁю" економЁки?
Насамперед необхЁдно розробити Ё впровадити закони з прямим економЁчним
ефектом, якЁ б спрямовувались на попередження та активну лЁквЁдацЁю найбЁльш
поширених злочинЁв, що домЁнують зараз у ринкових вЁдносинах, а саме:
використання державної власностЁ (капЁталу, фЁнансЁв, природних ресурсЁв) з
метою особистого Ё групового збагачення, фЁнансове шахрайство, нечесний
бЁзнес та недозволена конкуренцЁя (яку у цЁй боротьбЁ використовують
кримЁнальнЁ структури), ухилення вЁд оподаткування, псевдопЁдприємство Ё
псевдобанкрутство, створення бЁржової панЁки, курсової гри, перепродаж
пЁльгових кредитЁв, проникнення у комп'ютернЁ мережЁ Ё системи
кредитно-банкЁвських установ та багато Ёнших, якЁ вже давно визначенЁ
свЁтовою юридичною практикою як кримЁнальнЁ злочини.
На шляху вдосконалення законодавчої стратегЁї подолання "тЁнЁзацЁї"
економЁки особливу увагу необхЁдно придЁлити питанням оперативної розробки
(з максимальним врахуванням досягнень свЁтової практики) Ё затвердження
таких законодавчих актЁв, що спрямованЁ на попередження "тЁньових" Ё
кримЁнальних проявЁв та на адекватне покарання суб'єктЁв економЁчної
злочинностЁ, у вЁдповЁдностЁ з рЁвнем соцЁально-економЁчної небезпеки їх
"чорної" дЁяльностЁ. До правової бази, що вкрай не-
112
113
обхЁдна для поступового подолання "тЁнЁзацЁї" та кримЁналЁзацЁї
економЁки можна вЁднести розробку Ё схвалення Верховною Радою України
наступних законодавчих актЁв:
— про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу України щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за порушення бюджетного законодавства та
нецЁльове використання бюджетних коштЁв;
— про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу України щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за економЁчнЁ злочини, що завдали збиткЁв
державЁ;
— про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу України щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ громадян та посадових осЁб за приховування
доходЁв та ухилення вЁд повної та своєчасної сплати податкЁв;
— про "вЁдмивання" грошей та посилення кримЁнальної вЁдповЁдальностЁ
за операцЁї, пов'язанЁ з "вЁдмиванням" грошей;
— про попередження зловживань Ё злочинностЁ на ринку цЁнних паперЁв;
— про джерела походження первинного (стартового) капЁталу;
— про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу України щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за контрабанду Ё ухилення вЁд сплати мита
(ввЁзного та вивЁзного) та вже названЁ законодавчЁ акти, що мають
попереджати Ё карати злочиннЁсть, яка можлива у кредитно-банкЁвськЁй
системЁ.
Для забезпечення ефективної дЁєвостЁ органЁзацЁйно-процедурних
механЁзмЁв практичної реалЁзацЁї законодавчих актЁв вкрай необхЁдно створити
(або посилити) вЁдповЁднЁ органи державного нагляду та контролю.
Проте, дЁалектика життя засвЁдчує — не слЁд надмЁрно переоцЁнювати
силовЁ, карнЁ та забороннЁ заходи, що має здЁйснювати держава у напрямЁ
локалЁзацЁї "тЁньової" економЁчної дЁяльностЁ. Треба враховувати, що в
багатьох випадках ця дЁяльнЁсть є об'єктивною захисною реакцЁєю суб'єктЁв на
неможливЁсть Ёснування й розвитку в рамках офЁцЁйної економЁки та
невиваже-ної правової регламентацЁї. Так, скажЁмо, посилення репресивних
переслЁдувань резидентЁв України за "тЁньову" економЁчну
114
дЁяльнЁсть, яка не є по-справжньому суспЁльне небезпечною, вЁдповЁдно
спричиняє до появи якЁсно нових, складних та бЁльш конспЁративне досконалих
схем "тЁньової"" самореалЁзацЁї, а також до збЁльшення обсягЁв вЁдповЁдної
емЁграцЁї: капЁталу, пЁдприємцЁв та висококвалЁфЁкованих фахЁвцЁв. Ця
тенденцЁя є особливо небезпечною, оскЁльки вона зменшує Ё без того досить
незначний прошарок економЁчно активної та найбЁльш професЁйно пЁдготовленої
частини нацЁї — основної бази, що не тЁльки пЁдтримує, але й реалЁзує
економЁчнЁ реформи.
У той же час застосування невиправдано жорстких карних заходЁв
переслЁдування за деякими видами економЁчних правопорушень може не тЁльки не
покращити ситуацЁю, а навЁть навпаки, нашкодити Ё загубити новЁ паростки
пЁдприємництва, що зароджується у складних та здебЁльше несприятливих умовах
перехЁдного перЁоду пЁд тимчасовим прикриттям "тЁньової"" економЁки.
ВЁд того, чи будуть спроможнЁ владнЁ структури вЁдрЁзнити та
рацЁонально диференцЁювати "тЁньовЁ" правопорушення за рЁвнем їх об'єктивної
соцЁальної небезпеки та економЁчної шкоди Ё вЁдповЁдно з цим застосувати до
них диференцЁйованЁ санкцЁї, буде передусЁм залежати створення необхЁдних
умов для подальшої безболЁсної легалЁзацЁї тимчасових учасникЁв "тЁньового"
пЁдприємництва. Тобто мова йде про тих суб'єктЁв "тЁньової"" економЁки,
дЁяльнЁсть яких не заподЁяла справжнЁх збиткЁв суспЁльству, на вЁдмЁну вЁд
дЁйсно небезпечного кримЁнального Ё насильницького елементу органЁзованої
злочинностЁ. ВЁд цього залежатиме не тЁльки успЁх боротьби Ёз злочиннЁстю,
але й суттєво пЁдвищаться потенцЁйнЁ можливостЁ прискорення економЁчного,
соцЁального Ё духовного вЁдродження України.
У процесЁ розробки нових концептуальних пЁдходЁв на шляху вдосконалення
органЁзацЁйних, методичних Ё правових заходЁв, що слЁд застосовувати у
боротьбЁ зЁ злочиннЁстю, владнЁ структури держави повиннЁ вЁдмовитися вЁд
суто силового пЁдходу у боротьбЁ з усЁма проявами "тЁньової" злочинностЁ.
НеобхЁдно вибирати бЁльш диференцЁйованЁ та системнЁ пЁдходи щодо розробки
рЁзних методЁв, механЁзмЁв та засобЁв боротьби з протиправними явищами в
залежностЁ вЁд їх природи, ступеня
115
суспЁльної небезпечностЁ та враховуючи свЁтовий досвЁд проведення
роботи з їх успЁшного подолання.
Вбачається, що чЁткий класифЁкацЁйний розподЁл обов'язкЁв
правоохоронних органЁв, який має бути проведений вЁдповЁдно до видЁв
злочинностЁ, згрупованих за рЁвнем їх суспЁльної небезпечностЁ, а саме:
"криваво-чорна", "чорно-кримЁнальна" (або "нацЁонально-небезпечна") Ё
"темно-сЁра", може дозволити уникнути досить збиткового дублювання зусиль Ё
сконцентрувати весь Ёнтелектуальний, органЁзацЁйний, матерЁально-технЁчний
потенцЁал Ё досвЁд окремих пЁдроздЁлЁв правоохоронних органЁв на конкретних,
суттєво вЁдмЁнних один вЁд одного видах злочинних антисуспЁльних явищ, якЁ
вимагають докорЁнно рЁзних пЁдходЁв як до наукового аналЁзу, так Ё до
методЁв їх подолання.
Так, наприклад, якщо боротьба Ёз "криваво-чорною" злочиннЁстю
об'єктивно потребує концентрованого посилення традицЁйно жорстких, силових Ё
оперативних методЁв боротьби з кримЁнальним свЁтом, то в той же час робота
щодо попередження Ё лЁквЁдацЁї "нацЁонально-небезпечної",
"адмЁнЁстративно-бЁлокомЁрцевої" злочинностЁ Ё корупцЁї потребує
висококвалЁфЁкованого, обережного Ёнтелектуального пЁдходу вЁдповЁдних
спецЁалЁстЁв для виявлення складних Ё надзвичайно законспЁрованих
фЁнансових, податкових та Ёнших економЁчних злочинЁв.
У той же час боротьба Ёз масовою та ненасильницькою за своїм змЁстом
економЁчною злочиннЁстю потребує абсолютно Ёнших пЁдходЁв, що повиннЁ
включати Ё певну декримЁналЁзацЁю багатьох Ёз мало небезпечних для
суспЁльства та громадян явищ "тЁньової"" економЁки.
Особливо слЁд зупинитися на так званих проявах "темно-сЁрих" видЁв
дЁяльностЁ суб'єктЁв ринку. Адже, як зазначалося ранЁше, окрЁм самого факту
їх приховування вЁд державних органЁв, цЁ протиправнЁ види дЁяльностЁ самЁ
по собЁ не є кримЁнально-небезпечними, а навпаки, у певному економЁчному
вЁдношеннЁ вони є навЁть досить корисними для суспЁльства. При цьому
посилення карних заходЁв до цих учасникЁв "тЁньової" економЁки створює умови
для того, щоб заганяти їх дЁяльнЁсть ще глибше у тЁнь, пЁдштовхувати їх на
спЁвробЁтництво Ёз дЁйсно
116
небезпечними для суспЁльства злочинцями, змушуючи шукати надЁйне
прикриття з боку мафЁозне органЁзованих структур.
НауковЁ дослЁдження свЁдчать, що з метою прискорення легалЁзацЁї бЁльш
свЁтлої частини "тЁньової"" економЁки, тобто переходу її "темно-сЁрої"
частини в легальну, офЁцЁйну економЁку, необхЁдно реалЁзувати комплекс
конкретних заходЁв.
По-перше, необхЁдно провести економЁчнко-правову ЁнвентаризацЁю Ёз
подальшою вЁдповЁдною декримЁналЁзацЁєю бЁльшостЁ з Ёснуючих проявЁв
"темно-сЁрих" правопорушень, у залежностЁ вЁд оцЁночного визначення ступеня
їх соцЁально-економЁчної небезпеки (скажЁмо, класифЁкуючи їх за трьома
рЁвнями), або вЁдсутностЁ такої (це насамперед стосується кримЁнального
переслЁдування, що на цей час Ёснує за спекуляцЁю, дрЁбнЁ порушення правил
валютного контролю тощо).
СлЁд зазначити, що основним напрямом тут повинен стати такий пЁдхЁд, за
яким переслЁдування, покарання Ё утримання вартЁсно-майнової компенсацЁї
може бути застосовано до тих конкретних пЁдприємцЁв, якЁ своїми нечесними,
шахрайськими або протиправними дЁями завдали реальних збиткЁв своїм
партнерам, клЁєнтам або тим чи Ёншим приватним особам. При цьому слЁд
наголосити на тому, що застосування карних санкцЁй повинно здЁйснюватися вЁд
ЁменЁ конкретних суб'єктЁв, якЁ постраждали Ё за конкретнЁ протиправнЁ дЁї у
цивЁльному правовому порядку, а не вЁд ЁменЁ держави в кримЁнальному
порядку, як це вЁдбувається на цей час.
Широка декримЁналЁзацЁя Ё пом'якшення багатьох кримЁнальних санкцЁй з
одночасним послабленням податкового тиску на суб'єктЁв пЁдприємницької
дЁяльностЁ дозволить створити умови для переводу "тЁньової"" економЁки в
офЁцЁйний, тобто податково-лояльний, вЁдкрито функцЁонуючий сектор
економЁки.
По-друге, необхЁдно пом'якшити Ё диференцЁювати штрафнЁ санкцЁї та
покарання за суттєво нешкЁдливЁ "темно-сЁрЁ" правопорушення з метою їх
легшого Ё безболЁсного зупинення.
Практика (у том...
