В.О.Мандибура. ТІньова економІка як об'Єкт системного наукового дослІдження
страница №6
...у числЁ мЁжнародна) свЁдчить, що невеликЁ, але неминучЁсуми штрафЁв, що будуть неодмЁнно накладатись на порушникЁв, скажЁмо,
акцизних правил торгЁвлЁ та Ёнших
117
"тЁньовикЁв" бЁльше сприятимуть дотриманню законЁв з їх боку. У той час
як надвисокЁ штрафнЁ санкцЁї, навпаки, сприяють службовому приховуванню
таких порушень за рахунок корупцЁї ЁнспекторЁв, якЁ приймають побори замЁсть
того, щоб стягувати цЁ високЁ штрафнЁ суми Ёз суб'єктЁв пЁдприємницької
дЁяльностЁ.
По-третє, необхЁдно розробити Ё впровадити етично-правовЁ правила
поведЁнки державних службовцЁв, якЁ безперечно сприятимуть подоланню
правового нЁгЁлЁзму серед вЁтчизняних чиновникЁв, що на цей час порушують
права, честь Ё гЁднЁсть пЁдприємцЁв.
Для пЁдвищення загального рЁвня правової свЁдомостЁ в УкраїнЁ необхЁдно
насамперед створити належнЁ умови для усунення рудиментних наслЁдкЁв
глибокої неповаги Ё пЁдозрЁлостЁ державних структур Ё правоохоронних
органЁв, до самої особи пЁдприємця-власника.
У свою чергу, недовЁра до пЁдприємцЁв, яка виходить як вЁд державних
чиновникЁв, так Ё вЁд Ёснуючого правового поля, що регулює
господарсько-комерцЁйну дЁяльнЁсть, сприяє розвитку вЁдповЁдної зворотньої
недовЁри пЁдприємцЁв до держави, що заганяє у "тЁнь" найбЁльш корисних,
активних Ё здЁбних членЁв суспЁльства, якЁ до того ж в сучасних кризових
умовах задовольняють потреби населення у найнеобхЁднЁших товарах Ё послугах.
Вбачається, що спецЁально розроблена Ё вЁдповЁдним чином законодавче
закрЁплена система правил поведЁнки державних службовцЁв у стосунках Ёз
пЁдприємцями, у поєднаннЁ з системою їх конкретних заохочень, може допомогти
прискорити процес подолання стереотипу командно-бюрократичного менталЁтету.
До того ж ця система має поєднуватися Ёз створенням так званих "гарячих
лЁнЁй" для можливостЁ фЁксацЁї скарг на незадовЁльну роботу чиновникЁв Ёз
представниками пЁдприємницьких кЁл, а також запровадження конкретних та
помЁрно диференцЁйованих санкцЁй щодо покарання представникЁв державного
апарату за порушення цих правил поведЁнки.
По-четверте, слЁд значно спростити та суттєво скоротити кЁлькЁсть
державних ЁнстанцЁй, а також кЁлькЁсть обов'язкових вЁзитЁв пЁдприємцЁв до
державних установ Ё органЁзацЁй для реє-
118
страцЁї та виконання багаторазової звЁтностЁ, податкових платежЁв та
Ёнших надмЁрних бюрократичних вимог.
Насамперед потребують подальшого реформування та чЁткого законодавчого
регулювання (Ёз максимальним залученням до цього досягнень свЁтової
практики) тЁ сфери дЁяльностЁ, де на цей час чиновники мають право
вирЁшувати та контролювати справу на свЁй розсуд. Серед них можна видЁлити:
1) видача лЁцензЁй, дозволЁв, кЁлькЁсних обмежень (квот) на Ёмпорт,
паспортЁв, банкЁвських лЁцензЁй, оформлення митної документацЁї;
2) бюрократичне здЁйснення цЁнового контролю; 3) блокування виходу на
ринок нових фЁрм та ЁнвесторЁв Ё забезпечення монопольного становища; 4)
бюрократичне визначення виконавцЁв державних замовлень; 5) надання субсидЁй,
пЁльгових кредитЁв, податкових пЁльг, роздутих допомог та надання можливостЁ
ухилення вЁд сплати податкЁв; 6) вибЁрково-дискретне застосування суспЁльне
необхЁдних актЁв регулювальних (особливо тих, що стосуються охорони здоров'я
та екологЁї); 7) приховування чи засекречування бюджетних рахункЁв та Ёнших
видЁв "перетЁкання" державних коштЁв у приватнЁ кишенЁ тощо.
Тобто на порядку денному гостро стоїть питання оптимальної
економЁко-правової дерегуляцЁї пЁдприємницької дЁяльностЁ у приватному
секторЁ економЁки країни.
По-п 'яте, слЁд також налагодити правову та органЁзацЁйно-кадрову
роботу з метою пЁдвищення рЁвня професЁоналЁзму, цивЁлЁзованостЁ державного
апарату та посилення його вЁдповЁдальностЁ за прояви неуважного Ё
некоректного вЁдношення до пЁдприємцЁв усЁх форм власностЁ. Безперечним
також є те, що для прискорення процесу успЁшної легалЁзацЁї "тЁньової"
економЁки державнЁ службовцЁ мають заслужити вЁдповЁдну довЁру з боку
пЁдприємцЁв, що представляють новий (тобто приватний) сектор економЁки.
ЗмЁна державної полЁтики у напрямЁ цивЁлЁзованого, гуманного вЁдношення
законодавства та представникЁв державних структур до пЁдприємцЁв, дЁяльнЁсть
яких не йде всупереч суспЁльно-нацЁональним Ёнтересам, разом з Ёншими
заходами, що мають бути спрямованЁ на оптимальну лЁбералЁзацЁю Ё пом'якшення
умов пЁдприємницької дЁяльностЁ (особливо у сферЁ ма-
119
терЁального виробництва) допоможе зупинити масове зростання
"темно-сЁрої" складової "тЁньової" економЁки з подальшим створенням
необхЁдних умов та можливостей її легалЁзацЁї.
По-шосте, необхЁдно усунути ЁснуючЁ дискримЁнацЁйнЁ елементи, що на цей
час мають мЁсце в чинному законодавствЁ та пЁдвищити ефективнЁсть захисту
прав власностЁ Ё ЁнтересЁв пЁдприємцЁв з боку виконавчої, законодавчої та
судової влади.
В цьому напрямку акцент слЁд зробити на тому, що процес вдосконалення
кримЁнального законодавства на цей час значно вЁдстає вЁд розвитку приватної
власностЁ Ё пЁдприємництва. Так, у КримЁнальному кодексЁ до цього часу ще
немає такого поняття, як захист прав приватної власностЁ (ЁндивЁдуальної,
акцЁонерної корпоративної). НеобхЁдно також подолати розподЁл норм
кримЁнального законодавства на ЁснуючЁ якЁснЁ рЁвнЁ щодо здЁйснення захисту
рЁзних форм власностЁ, встановивши при цьому єдине всеохоплююче поняття --
"чуже майно (власнЁсть)".
Вбачається, що широкий доступ суб'єктЁв приватної пЁдприємницької
дЁяльностЁ до надзвичайно потужних Ё ще не задЁ-яних потенцЁйних можливостей
державного правового захисту особистих майнових прав може стати достатньо
сильним стимулом Ё необхЁдним гарантом полегшення процесу легалЁзацЁї
"темно-сЁрої" економЁки.
НеобхЁдно також зазначити, що замЁсть посилення захисту майнових та
комерцЁйних прав пЁдприємцЁв на цей час новЁ статтЁ КримЁнального кодексу
вводять недостатньо обнадЁйливЁ за кЁнцевими наслЁдками їх практичної
реалЁзацЁї карнЁ заходи, такЁ як, скажЁмо, кримЁнальна вЁдповЁдальнЁсть за
самосуд (тобто насильницький самозахист особистих ЁнтересЁв учасниками
комерцЁйних вЁдносин). Так, наприклад, стаття 198-2 накладає кримЁнальну
вЁдповЁдальнЁсть за "примус до виконання або невиконання цивЁльно-правових
зобов'язань, або вимоги виконувати або не виконувати той чи Ёнший договЁр,
угоду або Ёнше цивЁльно-правове зобов'язання пЁд загрозою насилля...". Кожне
Ёз зазначених положень не може бути надЁйним бар'єром проти випадкЁв
самосуду, до якого за певних обставин можуть вдатися як легальнЁ, так Ё
"тЁньовЁ" бЁзнесмени за умов фактичної вЁдсут-
120
ностЁ надЁйної та адекватної економЁчним обставинам системи захисту їх
прав та ЁнтересЁв з боку держави.
Можна передбачати, що результативна ефективнЁсть зазначеної статтЁ
КримЁнального кодексу не може бути потенцЁйно високою, оскЁльки механЁзм її
дЁї повнЁстю залежатиме вЁд добровЁльного бажання бЁзнесменЁв, що дЁють в
"тЁньовЁй" економЁцЁ, вЁдкривати органам правосуддя свЁй нелегальний-
статус. Одночасно скорочення таких злочинЁв залежатиме вЁд наявностЁ
реальної альтернативної можливостЁ всЁх "пЁдприємцЁв-тЁньови-кЁв" звернутися
за ефективним захистом своїх майнових Ё комерцЁйних прав в органи цивЁльного
арбЁтражу або третейський суд, рЁшення яких будуть обов'язково виконанЁ з
необхЁдною оперативнЁстю Ё ефективнЁстю при дотриманнЁ необхЁдних правових
умов збереження комерцЁйної таємницЁ.
Для активного захисту прав пЁдприємцЁв приватної форми власностЁ та для
активЁзацЁї масового залучення учасникЁв "тЁньової" економЁки до легалЁзацЁї
своєї пЁдприємницької дЁяльностЁ необхЁдно також вдосконалити законодавчу Ё
органЁзацЁйно-процедурну базу посилення надЁйностЁ захисту їх майнових прав
Ё комерцЁйних ЁнтересЁв. У цьому напрямЁ одним Ёз необхЁдних моментЁв є
створення широкої мережЁ не тЁльки судових, але й напЁвофЁцЁйних органЁв
вирЁшення комерцЁйних спорЁв, таких як третейський суд. Це дозволить мати
право зберЁгання конфЁденцЁйностЁ сторЁн, а також створити процедурнЁ умови
для примусового виконання їх легально-обгрунтованих рЁшень вЁдповЁдними
оперативними органами державної виконавчої влади.
Надання пЁдприємцям реально гарантованої державою можливостЁ звернутися
за оперативним Ё справедливим захистом своїх прав, не використовуючи
можливостЁ таких форм захисту, що базуються на насильницько-кримЁнальних та
Ёнших протиправних методах, вирЁшення спЁрних питань буде сприяти створенню
необхЁдних умов для легалЁзацЁї "темно-сЁрої"" економЁки та подальшого
скорочення бази живлення економЁчної злочинностЁ в УкраїнЁ.
По-сьоме, необхЁдно органЁзувати бЁльш ефективний державний захист
приватного пЁдприємництва вЁд зазЁхань могутнЁх
121
владних корупцЁонерЁв, а також вЁд тиску на них "криваво-чорних"
правопорушникЁв.
Слабка ефективнЁсть, певна корумпованЁсть та ще Ёснуючий застарЁлий
"ворожо-класовий" пЁдхЁд правоохоронних органЁв до пЁдприємцЁв (що до того ж
посилюється вЁдсутнЁстю на цей час ефективно дЁючої системи державного
захисту пЁдприємцЁв вЁд шантажу Ё тиску з боку кримЁнальних структур
нападЁв, рекету, кЁлерства, викрадень бЁзнесменЁв та членЁв їх родин з метою
викупу тощо) є одним з чинникЁв, що гальмує можливЁсть легалЁзацЁї значної
частини "тЁньової" економЁки в УкраїнЁ.
Для успЁшного виконання безпосереднЁх обов'язкЁв, що стоять перед
органами мЁлЁцЁї, а саме — захисту суспЁльства Ё економЁки вЁд агресивного
насильства з боку кримЁнально-небезпечних осЁб та їх органЁзованих
угруповань, — необхЁдно, передусЁм, звЁльнити мЁлЁцЁю та ЁншЁ силовЁ
державнЁ структури вЁд рутинної та малоефективної роботи з менш небезпечними
видами злочинностЁ, Ё особливо з "темно-сЁрою" пЁдприємницькою дЁяльнЁстю.
За цих умов основнЁ зусилля Ё потенцЁйнЁ ресурси правоохоронних органЁв
мають бути сконцентрованЁ на виявленнЁ, розкриттЁ та переслЁдуваннЁ
"криваво-чорних" злочинЁв (тобто кримЁнальних дЁй з елементами насильства
або загрози такого насильства) у вЁдношеннЁ до будь-якої особи, враховуючи
також Ё суб'єктЁв "тЁньової" економЁчної дЁяльностЁ.
Україна, як Ё будь-яка країна, що розбудовує демократичне суспЁльство,
має бути зацЁкавлена, передусЁм, в очищеннЁ свого внутрЁшнього
соцЁально-економЁчного середовища, а також надЁйному захистЁ населення вЁд
кримЁнального терору з боку "криваво-чорної" злочинностЁ. Саме тому
найближчим часом необхЁдно створити таку систему законодавчого забезпечення,
яка б дозволила правоохоронним органам будувати свою роботу у вЁдповЁдностЁ
Ёз присягою: однаково захищати всЁх без винятку жертв насильництва, що
потерпЁли вЁд злочинного свЁту Ё не вЁдволЁкатися на "боротьбу" Ёз
незначними правопорушеннями, якЁ на цей час Ёснують у "темно-сЁрому" секторЁ
"тЁньової" економЁки. У той же час роботою щодо легалЁзацЁї "темно-сЁрих
тЁньовикЁв" повиннЁ займатися виключно податковЁ Ё спецЁальнЁ органи
державної виконавчої влади.
122
У практику дЁяльностЁ правоохоронних органЁв потрЁбно впроваджувати
чЁткЁ пЁдходи щодо розмежування капЁталЁв кримЁнальних елементЁв та
"тЁньовикЁв-господарникЁв". Це вЁдповЁдним чином повинно випливати з
правових актЁв, якЁ юри-дично мають закрЁплювати цЁ якЁснЁ вЁдмЁнностЁ, що
особливо важливо для пЁдвищення результативностЁ у боротьбЁ з економЁчною
злочиннЁстю та корупцЁєю. У правотворчЁй Ё правозахис-нЁй дЁяльностЁ
необхЁдно також брати до уваги весь Ёснуючий арсенал (вЁд насильницьких до
економЁчних) засобЁв, що на цей час застосовує кримЁнальна система для
пЁдтримання свого "тЁньового правопорядку" Ё впроваджувати на базЁ цих знань
надЁйнЁ механЁзми їх знешкоджень.'
НеобхЁдно формувати нове ставлення громадськостЁ й офЁцЁйних структур
до вЁтчизняних пЁдприємцЁв, у тому числЁ Ё до тих, хто мешкає за кордоном.
Проте це питання є значно складнЁшим, нЁж здається на перший погляд.
НайскладнЁшим тут є реалЁзацЁя програми стимулювання репатрЁацЁї
капЁталЁв Ё перетворення їх на надЁйний ЁнвестицЁйний ресурс України. Вона
повинна бути проведена з урахуванням свЁтового досвЁду Ё сучасних
можливостей України. Але при її реалЁзацЁї важливо врахувати чотири суттєвЁ
особливостЁ.
По-перше, те, що український ринок має значнЁ переваги для вЁтчизняного
пЁдприємця, який вивЁз капЁтали за кордон (тобто, порЁвняно з Ёноземними
ринками, має вЁдносно вищу норму прибутку на вкладений капЁтал, краще знає
умови ІУ кон'юнктурнЁ особливостЁ вЁтчизняного ринку, має сталЁ осо-|ЄбистЁ
зв'язки Ё знайомства з представниками органЁв влади та ї|)ЯравлЁння тощо),
перед ринком країн Заходу сумнЁвЁв не ви-ЦКДикає. Але "бЁженцЁв" на цей час
стримує передусЁм небезпека ЦпереслЁдування з боку правоохоронних органЁв (у
зв'язку з ми-^^лим порушенням законЁв), а також можливий тиск на них з
кримЁнальних структур.
Так, на цей час "новЁ форми" вимагання, що пов'язанЁ з поверненням WIB
Ё боргЁв за невиконаними угодами та зобов'язаннями, встановлюють РЩЁйну
таксу за їх "вибивання" - до 50 % вЁд повернутої- суми боргу.
123
По-друге, слЁд зазначити, що можливЁ економЁчнЁ та соцЁальнЁ наслЁдки,
якЁ будуть мати мЁсце пЁсля здЁйснення заходЁв, спрямованих на легалЁзацЁю,
тобто законодавче оформлення своєрЁдної "правової ЁндульгенцЁї" нелегально
вивезеним капЁталам, що мають протиправне походження, в разЁ їх повернення в
Україну потребують ретельного вивчення. Адже йдеться про масштабну амнЁстЁю
фЁнансових наслЁдкЁв кримЁнального присвоєння нацЁонального багатства
України, що у формЁ втечЁ капЁталу "упливло" за кордон за певних економЁчних
та соцЁально-полЁтичних умов та можливостей.
У перЁод значного майнового розшарування суспЁльства (яке вЁдбувається
протягом останнЁх п'яти рокЁв), поширення бЁдностЁ Ё безробЁття, падЁння
рЁвня життя бЁльшої частини населення, загального загострення соцЁальної
кризи та зростання в суспЁльствЁ соцЁальної напруги це питання виходить за
межЁ звичайних заходЁв економЁчної полЁтики Ё переходить переважно у
полЁтичну площину. Йдеться передусЁм про таке рЁшення, яке б зачЁпало
Ёнтереси (причому не лише майновЁ, але й правовЁ, морально-етичнЁ, соцЁальнЁ
та полЁтичнЁ) кожного громадянина Ё суспЁльства у цЁлому. У зв'язку з цим
постановка зазначеного питання у практичному планЁ потребує як мЁнЁмум
репрезентативного вивчення громадської думки з цього приводу (що можливе
лише пЁд час всенародного обговорення або навЁть за умови проведення
референдуму з цього питання).
По-третє, за умови практичного застосування механЁзму амнЁстЁї
капЁталЁв, якЁ втекли за кордон, ця акцЁя не може вЁдбуватися перманентне, а
повинна бути обмеженою у часЁ (скажЁмо, пЁврЁчним або рЁчним перЁодом) Ё при
цьому мають бути визначенЁ межовЁ термЁни "втечЁ" капЁталЁв, стосовно яких
може бути застосована амнЁстЁя (скажЁмо до капЁталЁв, що втекли до 1996
року).
По-четверте, практика засвЁдчує, що головною особливЁстю поведЁнки
фактично кожного капЁталу, який втЁк зЁ своєї країни, пЁсля свого
багатократного кримЁнального масштабо-вання, є те, що у подальшому вЁн
вЁдшукує для себе "тиху" гавань, тобто надЁйне "сховище", де йому була б
гарантована можливЁсть збереження. Тому навЁть Ё за умови, коли власник
капЁталу отримує вЁд нього самий мЁнЁмальний прибуток, це йо-
124
го абсолютно влаштовує, оскЁльки вЁн бажає лише одного — бути надЁйно
прикритим вЁд ризику переслЁдування Ё конфЁскацЁї могутнЁстю Ё полЁтичною
стабЁльнЁстю держави, що стала для нього новим мЁсцезнаходженням. Саме тому
можна досить точно прогнозувати, що практично не вЁдбудеться очЁкуваного
масового повернення "тЁньових" капЁталЁв до України, навЁть за умови їх
повної "амнЁстЁї"" та надання всеосяжних "пЁльг", якЁ тЁльки може надати
держава власникам цих капЁталЁв.
Проте, одним Ёз найбЁльш обмЁркованих заходЁв, що може надати
можливЁсть повернутись до рЁдної країни певнЁй частинЁ капЁталЁв, якЁ її
покинули, є створення на територЁї України спецЁальної вЁльної ЁнвестицЁйної
зони з наявнЁстю депозитарЁїв Ё з реєстрацЁєю цЁнних паперЁв вЁдповЁдними
фЁнансово-розрахунковими Ёнститутами, що необхЁдним чином надЁйно
забезпечить додатковЁ гарантЁї збереження Ё конфЁденцЁйностЁ операцЁй з
титулами власностЁ зазначених суб'єктЁв пЁдприємницької дЁяльностЁ.
Важливим є питання щодо можливостЁ залучення у якостЁ легальних
ЁнвестицЁйних джерел величезних обсягЁв "тЁньових" коштЁв, що має населення
в самЁй УкраїнЁ? Чи працюватимуть цЁ акумульованЁ багатства найближчим часом
на економЁку України? Чи перетворяться зазначенЁ кошти на функцЁонуючЁ
капЁтали та джерела ЁнвестицЁйних ресурсЁв у нашЁй державЁ — питання досить
риторичне. Бажання легалЁзувати кримЁнальнЁ Ё напЁвкри-мЁнальнЁ капЁтали для
того, щоб Ёнвестувати їх у хворобливу економЁку (яка до того ж контролюється
"малозабезпеченими" чиновниками) може на практицЁ залишитися досить
Ёлюзорною мрЁєю. НайбЁльш вЁрогЁдним за цих умов є те, що "тЁньовЁ"
накопичення ще довгий час працюватимуть поза сферою суспЁльного
матерЁального виробництва, залишаючись "тЁньовими". НавЁть уСША, що
Ёсторично не проходили через перЁод кримЁнальної приватизацЁї держвласностЁ,
Ё мали бЁльш, нЁж сторЁчний досвЁд парламентаризму та двохсотрЁчний стаж
розбудови ринкових вЁдносин, процес "вЁдмивання" "тЁньової" економЁки 20-х
рокЁв тривав понад ЗО рокЁв Ё, в основному, завершився лише у 60-х роках. ,
Проте, незважаючи на вищесказане, не слЁд вЁдкидати мож-рЁДИвЁсть
санкцЁонування державою громадянам на обмежений Ч^ерЁод, Ёнвестувати кошти
(джерела надходження яких м'яко
125
кажучи є сумнЁвними), у сЁльське господарство, будЁвництво, в тому
числЁ житлове, легку, харчову промисловЁсть без подання декларацЁй про
джерела походження цих доходЁв.
ЕмпЁрика перЁоду ринкової трансформацЁї є такою, що на цей час вже
досить наївною здається нещодавно поширена серед науковцЁв Ё представникЁв
владних структур теза, за якою ринок все сам розставить на свої мЁсця, а
перехЁд до ринкової економЁки, лЁбералЁзацЁя вЁдносин мЁж державою Ё її
суб'єктами, а також мЁж самими суб'єктами господарсько-комерцЁйної
дЁяльностЁ автоматично лЁквЁдуює "тЁньову" економЁку Ё дозволять вивести її
на "свЁтло".
СвЁдченням того, що це далеко не так, є не тЁльки набутий вЁтчизняний
досвЁд, а й досить бурхливий розвиток "тЁньової" економЁки в бЁльшостЁ країн
Заходу.
Безумовно можливо очЁкувати об'єктивного самовЁдмирання тих проявЁв
"тЁньової"" економЁки, якЁ зросли на нивЁ адмЁнЁстративно-командної системи
та її "вЁдлуння". У той же час не слЁд думати, що начебто вся дЁюча у "тЁнЁ"
частка економЁки може бути легалЁзованою лише шляхом дерегуляцЁї, тобто
зняттям тих чи Ёнших заборон Ё обмежень у дЁяльностЁ суб'єктЁв економЁчних
вЁдносин або зменшенням податково-фЁскального тиску на них до самої нижчої
позначки, яку може собЁ дозволити держава.
В економЁчнЁй полЁтицЁ та законодавчЁй дЁяльностЁ, що спрямованЁ на
обмеження "тЁньових" процесЁв, слЁд прагматичне усвЁдомити, що реально на
легалЁзацЁю, навЁть за самих сприятливих для "тЁньового" бЁзнесу умов,
пЁдуть лише тЁ, хто в межах своєї "тЁньової" дЁяльностЁ прагне не стЁльки
миттєво нажитися, скЁльки легЁтимне Ё швидко заробити та самореалЁзуватися у
якостЁ пЁдприємцЁв. Значну ж частину "тЁньовикЁв" по той бЁк суспЁльних
ЁнтересЁв та закону привела ненажерлива гонитва за надприбутками, що
отримуються будь-яким, переважно кримЁнальним шляхом. І якщо новЁ" якЁсно
досконалЁ законодавчЁ правила перекриють для них саму можливЁсть отримання
надприбуткЁв, то навряд чи вони Ёз цим погодяться Ё будуть дЁяти у
вЁдповЁдностЁ до чинного законодавства. МожливостЁ розвитку ринку Ё їх
особиста аморальнЁсть природно пЁдштовхне цих суб'єктЁв лише до змЁни форм
дЁяльностЁ, пошуку нових сфер
126
Ё джерел отримання надприбутку, навЁть якщо вони матимуть кримЁнальне
походження.
ТЁ, хто звик дЁяти "по той бЁк закону", саме "на тому боцЁ" Ё
почуватимуть себе "як риба в водЁ". Тому для них легалЁзацЁя економЁчної
дЁяльностЁ означає передусЁм змЁну способу життя, складу думки, необхЁднЁсть
налагодження нових зв'язкЁв, дотримання нових правил, навЁть якщо вони Ё
встановленЁ у вЁдповЁдностЁ до потреб забезпечення дЁяльностЁ цивЁлЁзованої
ринкової економЁки. ОскЁльки все ж таки це є правила, до яких необхЁдно
пЁдпорядковувати власне приватне пЁдприємництво, тобто пЁдкорятись певнЁй
фЁксованЁй Ё суб'єктивно досить незручнЁй системЁ законодавчих обмежень Ё
заборон.
Тому корумпована "чорна" економЁка Ё мафЁознЁ структури будуть постЁйно
створюватимуть протидЁю справжньому, а не декларативному розкрЁпаченню
ринку, а також налагодженню надЁйного механЁзму захисту державної "кишенЁ"
(тобто державних фЁнансових ресурсЁв Ё державної власностЁ) вЁд усЁх
можливих форм їх використання як зметаю особистого забезпечення, так Ё в
Ёнших корисних (особистих, групових або кланових) цЁлях.
Немає пЁдстав вважати, що бЁльшЁсть вЁтчизняних бЁзнесменЁв
безповоротньо втратила природну здатнЁсть дЁяти розумно. Інакше кажучи, вони
можуть досить точно спрогнозувати Ё пЁдрахувати найбЁльш вЁрогЁднЁ особистЁ
витрати Ё прибутки вЁд своїх дЁй. Якщо переваги будуть бЁльшими за витрати
(або, Ёншими словами, за реальнЁ незручностЁ та збитки), пЁдприємець дЁятиме
вЁдповЁдно зЁ своїми Ёнтересами максимЁзацЁї прибутку.
НинЁ пЁдприємцЁ чудово розумЁють, що ймовЁрнЁ витрати, якЁ пов'язанЁ з
приховуванням доходЁв вЁд податкЁв, мають бути значно нижчими, нЁж
передбачуванЁ прибутки й вигоди. Для конкре-; тного суб'єкта негативнЁ
наслЁдки, якЁ вЁн може вЁдчувати у разЁ | Незаконних дЁй, подЁляються на два
загальнЁ типи — почуття про-|У|Ини (на зразок докорЁв совЁстЁ) та страх
кримЁнального переслЁдування Ё можливого покарання. На сьогоднЁшнЁй день
ситуацЁя ркладається таким чином, що пЁдприємцевЁ набагато вигЁднЁше не
вЁддавати державЁ левову частку свого прибутку, а залишити її ЩобЁ. Це
вЁдбувається тому, що у багатьох громадян за умов пато-
127
логЁчного антисуспЁльного домЁнування вЁдносин тотальної продажностЁ
(не слЁд плутати з нормальними ринковими вЁдносинами) повнЁстю стає
атрофованим моральне почуття провини за свої антисуспЁльнЁ вчинки, а тЁ
прикрощЁ Ё негаразди, що пов'язанЁ з можливим кримЁнальним покаранням за
них, як правило випадають на долю далеко не всЁх правопорушникЁв.
Проте, при оптимальному зменшеннЁ податкового тиску на бЁзнес ситуацЁя
може певним чином змЁнитися, оскЁльки ймовЁрнЁ витрати починають
перевищувати передбачуванЁ вигоди. За цих умов пЁдприємець розумЁє, що краще
вЁддати третину своїх доходЁв, нЁж надовго потрапити за грати чи сплачувати
обтяжливЁ штрафи.
СлЁд зазначити, що учасники "тЁньової" економЁки не можуть Ё не бажають
легалЁзувати свою дЁяльнЁсть також Ё з тЁєї причини, щоб у кЁнцевому випадку
не попасти у своєрЁдну економЁчну пастку, тобто продовжувати платити
нелегальнЁ побори за особистий захист, що здЁйснюють по вЁдношенню до них
кримЁнальнЁ структури, та розпочати в повному обсязЁ сплачувати податки
державЁ, яка до того ж неспроможна захистити їх нЁ вЁд поборЁв корумпованих
чиновникЁв, нЁ вЁд "економЁчно активних стражЁв" правопорядку, нЁ вЁд
кримЁнальних структур.
Тому здЁйснення конкретних та ефективних правових та
органЁзацЁйно-процедурних заходЁв, спрямованих на захист Ё звЁльнення
пЁдприємцЁв з легцат тотальної корупцЁї, з одного боку, Ё
кримЁнально-мафЁозного рекету, з Ёншого, є одною з головних Ё необхЁдних
умов обмеження небажаної "тЁнЁзацЁї" економЁки.
Можна сподЁватись, що тЁльки при системному масованому Ё чЁтко
сконцентрованому наступЁ на мафЁозно-терористичну злочиннЁсть Ё вЁдповЁдному
делегуваннЁ повноважень по боротьбЁ з економЁчною Ё "тЁньовою"
неорганЁзованою злочиннЁстю Ёншим, спецЁально створеним для цього державним
органам, можливо добитися позитивних результатЁв, як у боротьбЁ Ёз
злочиннЁстю, так Ё стосовно легалЁзацЁї "темно-сЁрих" сегментЁв "тЁньової"
економЁки. Дотримуючись цього шляху, Україна може Ё повинна стати
цивЁлЁзованою правовою державою, що поважає Ё створює необхЁднЁ умови
законослухняним, сумлЁнно Ё плЁдно працюючим пЁдприємцям.
128
ПІСЛЯМОВА
Як вЁдвернути процес масштабної "тЁнЁзацЁї" Ё кримЁ-налЁзацЁї економЁки
України?
Як звести обсяги вЁтчизняної "тЁньової" економЁки до прийнятного
мЁнЁмуму?
ЦЁ питання настЁльки складнЁ, мЁсткЁ, системнЁ Ё дискусЁйнЁ, що в межах
однЁєї роботи їх неможливо повнЁстю розкрити. Тут лише намЁченЁ деякЁ
принципи, окресленЁ пЁдходи та визначенЁ механЁзми вирЁшення досить широкого
спектру питань обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁї" та локалЁзацЁї
"чорно-кримЁнальних" проявЁв економЁчної дЁяльностЁ. Насамперед, це
стосується принципЁв, напрямЁв, положень, пЁдвищення ефективностЁ реалЁзацЁї
законодавчої стратегЁї, що за певних умов можуть вже найближчим часом знайти
свою практичну реалЁзацЁю.
ДЁалектика розвитку суспЁльних процесЁв засвЁдчує очевидну
неефективнЁсть застосування виключно репресивних заходЁв, спрямованих на
обмеження "тЁньових" процесЁв. Покладання надЁї на те, що лише
санЁтарно-каральнЁ акцЁї правоохоронних органЁв здатнЁ суттєво полЁпшити
ситуацЁю в цЁй сферЁ, принаймнЁ Ёлюзорно. ОскЁльки навЁть в найлЁпшому разЁ
(за умови абсолютно чесної, ефективної Ё високопрофесЁйної роботи
правоохоронних органЁв) цЁ заходи завжди будуть тЁльки запЁзнЁлою
функцЁональною реакцЁєю на тЁ чи ЁншЁ прояви "чорного" пЁдприємництва та
кримЁнальної економЁчної дЁяльностЁ. У гЁршому випадку хвороба лише
заганятиметься всередину, занурюватиметься ще глибше у "тЁнь" Ё тому стане
ще бЁльш небезпечнЁшою. Тому практика життя об'єктивно змушує знаходити Ц Ё
впливати на першопричини тих явищ Ё вЁдносин, що надЁйно * живлять "тЁньовЁ"
процеси.
129
Генеруванню "тЁньової"" економЁки Ё органЁзованої злочинностЁ сприяють
також причини адмЁнЁстративно-правового характеру, в основЁ яких лежить
недосконалЁсть чинного законодавства, що дозволяє посадовим особам
безвЁдповЁдально Ё безкарно використовувати державнЁ та службовЁ
повноваження з корисливою метою, створюючи при цьому сприятливЁ умови для
шахрайства та Ёнших форм економЁчної злочинностЁ. Цьому передусЁм сприяє
об'єктивна можливЁсть одержати надто м'яке покарання за свої дЁї або зовсЁм
уникнути його, що розбещує корумпованих службовцЁв Ё сприяє втягуванню у
протиправну дЁяльнЁсть все нових Ё нових посадових осЁб. Тому обЁйтись без
застосування жорстких репресивних заходЁв на певних напрямах боротьби з
кримЁнальною економЁкою просто неможливо. Досить важливо вже найближчим
часом ретельно пЁдготувати Ё провести великомасштабну та довгострокову акцЁю
(не плутати Ёз "кампанЁєю") боротьби з "бЁлокомЁрцевою" злочиннЁстю Ё
"криваво-чорною" економЁкою. Це у подальшому дасть змогу сформувати
нормальне конкурентне середовище, коли у виграшЁ будуть виключно чеснЁ
пЁдприємцЁ, а не тЁ, що дЁють за законами "чорного" ринку, використовуючи
при цьому особистЁ зв'язки з представниками державних та кримЁнальних
структур.
Очевидним є висновок, що економЁчне зростання Ё обмеження процесЁв
"тЁнЁзацЁї" стануть можливими лише тодЁ, коли полЁтична влада створить
необхЁднЁ умови для легальної економЁчної самоорганЁзацЁї. СьогоднЁ державна
полЁтика ще не сприяє по-справжньому самореалЁзацЁї економЁки переважно на
легальному, а не на "тЁньовому", нелегальному рЁвнЁ. Сприяти легальнЁй
самоорганЁзацЁї для держави означає значне Ё швидке скорочення
формально-адмЁнЁстративного контролю за дЁяльнЁстю приватного пЁдприємництва
та перехЁд до "гри" за твердими правилами. До тих пЁр, поки держава буде
кон'юнктурне пЁдходити до цих правил Ё сама їх порушувати, добитись
вЁдчутних зрушень щодо реального обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁї'" навряд чи
вдасться. Тому необхЁдно насамперед забезпечити сприятливЁ правогосподарськЁ
умови для бЁзнесу, пов'язанЁ Ёз суттєвим вдосконаленням податкової,
приватизацЁйної, зовнЁшньоекономЁчної, ЁнвестицЁйної полЁтики тощо.
130
Для ефективної протидЁї "тЁньовЁй" Ё кримЁнальнЁй економЁчнЁй
дЁяльностЁ та її локалЁзацЁї необхЁдно розробити спецЁальну комплексну
державну програму, яка повинна передбачати реалЁзацЁю цЁлої низки заходЁв
правового, органЁзацЁйного, економЁчного Ё наукового характеру. В основу
цЁєї програми можуть бути покладенЁ наступнЁ основнЁ елементи:
— здЁйснення комплексної податкової реформи, що передбачатиме
розширення бази оподаткування, з одночасним скороченням номЁнальних величин
податкових ставок Ё загального фЁскального тиску на товаровиробника та
прийняття податкового кодексу;
— реформування нацЁональної системи бухгалтерської звЁтностЁ з метою
її спрощення, унЁфЁкацЁї Ё вЁдповЁдної правової регламентацЁї;
— прийняття пакету законодавчих актЁв, що має забезпечити цивЁлЁзоване
функцЁонування банкЁвської системи країни, обмежити можливЁсть її
використання з метою ухилення вЁд сплати податкЁв, "вЁдмивання" грошей та
рЁзних проявЁв фЁнансових шахрайств;
— створення сприятливЁших Ё бЁльш надЁйнЁших, нЁж в Ёнших державах,
умов для Ёнвестування й залучення фЁнансових ресурсЁв;
— прийняття пакету законодавчих актЁв, якЁ б посилювали захист
приватної та публЁчної форм власностЁ, забезпечували надЁйну правову
захищенЁсть пЁдприємцЁв;
— прийняття Ё реалЁзацЁї (за умови пЁдтримки широкою громадськЁстю)
програми легалЁзацЁї "тЁньових" капЁталЁв, передусЁм тих, якЁ не мають
кримЁнально-кривавого та нацЁональне небезпечного походження (включаючи
гарантЁї амнЁстЁї для капЁталЁв, що мають повернути з-за кордону);
— зосередження роботи репресивного Ё правоохоронного апарату на
локалЁзацЁї органЁзованої злочинностЁ та кримЁнальних промислЁв, а також на
захистЁ власностЁ, економЁчних прав Ё життя громадян вЁд кримЁналЁтету;
— створення Ё державне фЁнансування мобЁльних науково-практичних груп
для дослЁдження багатоаспектних проявЁв "тЁньової" економЁки, її суспЁльної
небезпеки та механЁзмЁв обмеження.
131
РеалЁзацЁя цих заходЁв дозволить значною мЁрою локалЁзувати "тЁньову"
економЁчну дЁяльнЁсть Ё використати "тЁньовЁ" капЁтали для розвитку
нацЁональної економЁки.
"ТЁньовий" капЁтал у процесЁ функцЁонування тЁсно пов'язаний з владними
структурами. РозЁрвати цей зв'язок — головне завдання обмеження "тЁньової""
дЁяльностЁ. Інакше процес стане незворотним, та й "тЁньовий" капЁтал не
зможе чи не наважиться вийти з тЁнЁ. Саме у цЁй площинЁ має лежати основне
поле дЁяльностЁ правоохоронних органЁв — боротьба з корупцЁєю Ё
органЁзованою злочиннЁстю. НайважливЁшим напрямом боротьби Ёз "чорною"
економЁкою є суворе дотримання законностЁ у дЁяльностЁ всЁх ланок
управлЁнського апарату, винищення корупцЁї в органах державної влади на всЁх
її рЁвнях.
НеобхЁдно Ёстотно змЁцнити довЁру до влади шляхом ефективного захисту
населення вЁд рЁзного роду фЁнансових шах-райств, надЁйного захисту
заощаджень, капЁталЁв Ё самого Ёнституту приватної власностЁ.
Форсована, економЁчно вивЁрена та надЁйно забезпечена досконалою та
стабЁльною законодавчою базою ЁнтеграцЁя України у свЁтовЁ господарськЁ
зв'язки, а також створення умов для масового залучення капЁталу з-за кордону
не тЁльки можуть надати безцЁнну допомогу у структурнЁй перебудовЁ економЁки
та налагодженнЁ ринкових вЁдносин, а й, що не менш важливо, допоможуть
вЁдЁрвати "тЁньовий" капЁтал вЁд бюрократично-монопольних та
кримЁнально-мафЁозних структур.
НеобхЁдно ясно усвЁдомлювати всю масштабнЁсть завдань витЁснення
"тЁньової" економЁки, а також те, що цЁ завдання можуть вирЁшуватись рЁвно
настЁльки Ё такими темпами, наскЁльки швидко ми зможемо присунутись до
"бЁлого", тобто цивЁлЁзованого ринку в масштабах всЁєї країни. У цьому
процесЁ офЁцЁйний ринок повинен продиктувати Ё нав'язати свою волю
пЁдпЁльнЁй економЁцЁ, а не навпаки.
ПотрЁбно суттєво покращити Ёнформування суспЁльства щодо процесЁв, якЁ
вЁдбуваються у "тЁньовому" секторЁ економЁки, особливо у сферЁ "чорної""
економЁчної дЁяльностЁ. ОскЁльки поверховЁ знання якЁсних особливостей цЁєї
складової "тЁньового" сектору економЁки на цей час не дозволяють розробити
132
ефективнЁ науковЁ рекомендацЁї та досконалЁ програми, що мають бути
покладенЁ в основу механЁзмЁв подолання "тЁнЁзацЁї" вЁтчизняної економЁки.
У боротьбЁ з "тЁньовими" процесами треба враховувати об'єктивну
реальнЁсть та свЁтовий досвЁд, який свЁдчить, що в реальних полЁтичних,
економЁчних Ё соцЁальних умовах повнЁстю подолати тЁньову економЁку
практично неможливо. ОрЁєнтиром може бути лише її обмеження до рЁвня
розвинутих країн свЁту, досягти якого у стислЁ строки можна лише за умов
ефективного розвитку економЁки, створення надЁйної Ё стабЁльної правової
системи регулювання ринкових вЁдносин, Ёстотного пЁднесення рЁвня життя
бЁльшої частини населення країни.
Для цього необхЁдно швидко пройти об'єктивно необхЁдний шлях до
вЁдкритого суспЁльства з правочинною декримЁналЁзо-ваною економЁкою.
ЗацЁкавити виробника у швидкЁй побудовЁ "чистої"" економЁки, можливЁстю
працювати на себе, не живлячи продуктами своєї працЁ жодних паразитуючих
кримЁнальних елементЁв, незалежно вЁд їхнього статусу, яким вони
прикриваються (чи державою, чи мафЁєю). СлЁд також здЁйснити комплекс
заходЁв соцЁального характеру, серцевиною яких має бути реформа оплати працЁ
та реальнЁ дЁї влади в напрямЁ подолання бЁдностЁ в УкраїнЁ.
На завершення слЁд наголосити, що ефективне обмеження та легалЁзацЁя
"тЁньової" економЁки можливЁ лише за умов громадської злагоди, стабЁльностЁ
Ё змЁцнення довЁри до всЁх гЁлок влади в УкраїнЁ.
133
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА........................................................................................
1. "ТІНЬОВА" ЕКОНОМІКА ЯК ОБ'ЄКТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ............................................... 7
1.1. ТеоретичнЁ аспекти аналЁзу "тЁньової" економЁки та визначення ТЁ
структурних складових...................7
1.2. ЯкЁснЁ особливостЁ розвитку "тЁньової" економЁки в умовах
адмЁнЁстративно-командної системи
господарювання.............................................................15
1.3. ОцЁнка масштабЁв та структури "тЁньової" економЁки СРСР --
генетичної основи розвитку тЁньових" процесЁв у незалежнЁй
УкраїнЁ............
24
ЗО
2. СПЕЦИФІКА УМОВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
"ТІНЬОВОЇ" ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНИ...................................................................................
2.1. Чинники, якЁснЁ особливостЁ розвитку та основнЁ джерела живлення
вЁтчизняної "тЁньової"
економЁки.......................................................................30
2.2. МеханЁзми поширення впливу "чорних" економЁчних структур на
систему державного управлЁння та
економЁку..................................................................44
2.3. Експертно-аналЁтичнЁ оцЁнки масштабЁв сучасної "тЁньової"
економЁки...................
134
54
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ СТРАТЕГІЇ ТА МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ "ТІНЬОВОЇ"
ЕКОНОМІКИ............................................................................
78
3.1. АналЁз правових чинникЁв сприяння розвитку
процесЁв "тЁнЁзацЁї" економЁки України.................... 78
3.2. ДосвЁд США щодо створення умов правового обмеження проявЁв
"тЁнЁзацЁї" економЁки, який може бути застосований у вЁтчизнянЁй практицЁ
........................................................................94
3.3. Вдосконалення правових та органЁзацЁйно-процедурних пЁдходЁв
проведення диференцЁйованої полЁтики щодо окремих секторЁв та суб'єктЁв
•тЁньової" економЁки
.113
ПЁСЛџМОВА .
