Класифiкацiя приголосних

Приголоснi класифiкують: за участю голосу й шуму; за мiсцем творення,
тобто мiсцем дiï активних i пасивних мовних орга нiв, якi беруть
участь у вимовляннi звукiв; за способом творення, або як саме
утворюється звук; за акустичним вираженням; за твердiстю й
мякiстю, що зале жить вiд ступеня наближення се редньоï частини
язика до твердого пiднебiння. За участю голосу й шуму приголос нi
подiляють на: Сонорнi (вiд латинського sono rous звучний) це приголоснi,
при твореннi яких голос переважає над шумом (Ш < Г): [б], [ж],
[н], ['].[*]. М .(Р ], [Р И Л - Шумнi приголоснi, що творять ся за
допомогою шуму й голосу. За лежно вiд наявностi голосу вони подiляються
на: 42 Фонетика. Графiка. Орфоепiя дзвiнкi: [<Л, [д], [ д ], [г], [з],
[з'], [лг], 1ґ 1 [дяс, [аз], [5з'] У цих звуках шум переважав над
голо сом (Г < Ш); глухi: [?<], [л], [с], [с ], [т ], [т], [ф, [*], [ш],
[ц], [ц'I, [ч] цi звуки складаються тiльки з шуму. Шумнi звуки (дзвiнкi
та глухi) ут ворюють акустичнi пари (крiм ф).
УВАГА! Сонорнi звуки парних не мають. У шкiльнiй практицi ïх
вiдносять до дзвiнких звукiв.______ За мiсцем творення приголоснi
подiляють на: Губнi: [б], [л], [в], [лi], [ф]. Язиковi. Цi приголоснi
залежно вiд того, яка частина язика торкається до пiднебiння,
подiляють на: передньоязиковi: [ [с], [ц], [ц], [& ], [ '], [ж], [ч], [ш], [<&], [л], [л], [].
[к'], [р], [р]; середньоязиковi: [/]; задньоязиковi: [г], [к], [дг].
Глотковий (фарингальний): [г]. За пасивним органом передньо язиковi
подiляють на: Альвеолярнi (пiднебiнно-зубнi): [леï, М . [ш], [аж],
[р], [р ]. Зубнi: решта передньоязикових приголосних.
За способом творення приголоснi подiляють на: Зiмкненi ( проривнi):
зiмкненi чистi: [б], [л], [д], [а ], [т ], [т], [г], [к] ротовi, [л],
[н], [н ] носовi; африкати: [аж], [аз], [аз*], [ч], [чИч'З* Щiлиннi:
[в], [ф], [з], [з ], [с], [с ], [ж], [ш], [у], [г], [х], [л], [л ].
Дрижачi: [р], [р'].
За акустичним вираженням деякi приголоснi подiляють на: Шиплячi: [ж],
[ч], [ш], [аж]. Свистячi: [з], [з'], [ц], [ц'], [с], [с'], За твердiстю
i мякiстю приголоснi подiляють на: Мякi: [д'], [i'], [з'], [с'], [ц'],
[л'], iк],[р'],[^'].иг Вони, крiм [/3, мають твердi вiдповiд ники й
утворюють пари. Наприклад: [тин] [тiк] [сад] [сад] [лин] [л'iн]. Твердi:
губнi: [б], [п], [в], [м], [ф] шиплячi: [ж], [ч], [ïй], [дж]
задньоязиковi: [ґ], [к], [х]; глотковий: [г]. Цi приголоснi парних
не мають i мякими нiколи не бувають. Лише перед голосним [i] та
йотованим звуками (якi позначаємо на письмi лiтерами я, ю,
є) вони можуть бути помякшеними (напiвмякими). Таку вимову
помякшених звукiв позна чаємо знаком [] (як апостроф): [бiк],
[вiк], [п'iк], [кiт], [пуре], [двiчi ]. 44 Способи позначення мякостi на
письмi: за допомогою лiтери ь (знака мяк шення): сталь [стал'], сльози
[сл ози], рельєф [реил']еф]; за допомогою лiтери i: хлiб [хлiб],
злiт [зл'iт]; за допомогою лiтер я, ю, є, якщо во ни стоять пiсля
приголосного: лю ди [луди], земля [зеимл а], виллємо [вйл' :емо].
ЗАПАМЯТАЙТЕ! Словеснi формули класифiкацiï деяких приго лосних
звукiв, якi склав мовознавець Iван Ющук: Мавпа Буф губнi приголоснi; Ми
винили рiй сонорнi приголоснi; Усе це кафе Птах i чаша глухi приголоснi;
Ще ïжджу шиплячi приголоснi; Сце ïздзу свистячi приголоснi
(дитяча мова). Зразок характеристики звукiв: Наша цiль людське щастя i
воля
I. Франко. наша [наша] [н] приголосний, сонорний, пе редньоязиковий,
зiмкнений носовий, твердий; [а] голосний, нелабiалiзований, заднього
ряду, низького пiдняття, наголошений; [ш] приголосний, шумний, глу
хий, передньоязиковий, щiлинний, шиплячий, твердий; [а] голосний,
нелабiалiзований, заднього ряду, низького пiдняття, ненаголошений.
цiль [ц iл ' ] I Фонетика. Графiка. Орфоепiя [ц ] приголосний,
шумний, глу хий, передньоязиковий, африката, свистячий, мякий;
[J] голосний, нелабiалiзований, переднього ряду, високого пiдняття; [л
] приголосний, сонорний, пе редньоязиковий, щiлинний, мякий.
людське [лудс'ке ] [л'] приголосний, сонорний, пе редньоязиковий,
щiлинний, мякий; [у] голосний, лабiалiзований, заднього ряду,
високого пiдняття, ненаголошений; [д] приголосний, шумний,
дзвiнкий, передньоязиковий, зiмкнений, твердий; [с ] приголосний,
шумний, глу хий, передньоязиковий, щiлинний, свистячий, мякий; [тс]
приголосний, шумний, глухий, задньоязиковий, проривний, твердий;
[е] голосний, нелабiалiзований, переднього ряду, середнього пiднят
тя, наголошений. щастя [шчас'т'а] [ш] приголосний, шумний, глу хий,
передньоязиковий, щiлинний, шиплячий, твердий; [ч] приголосний,
шумний, глу хий, передньоязиковий, зiмкнений, африката, шиплячий,
твердий; [а] голосний, нелабiалiзований, заднього ряду, низького
пiдняття, наголошений; [с] приголосний, шумний, глу хий,
передньоязиковий, щiлинний, свистячий, мякий; [пi] приголосний,
шумний, глу хий, передньоязиковий, зiмкнений, мякий; [а] голосний,
нелабiалiзований, заднього ряду, низького пiдняття, ненаголошений.
i-[i] [ï] голосний, нелабiалiзований, переднього ряду,
високого пiдняття, ненаголошений. воля [вола] [в] приголосний,
сонорний, губний, щiлинний, твердий; [о] голосний, лабiалiзований,
заднього ряду, середнього пiдняття, наголошений; [л*] приголосний,
сонорний, пе редньоязиковий, щiлинний, мякий; [а] голосний,
нелабiалiзований, заднього ряду, низького пiдняття, ненаголошений.