КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/DOVIDNIK_LITERA/klasifikacia_prigolosnih.dhtml

	КласифIкацIя приголосних orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12451
 Приголоснi класифiкують: за участю голосу й шуму; за мiсцем творення, тобто мiсцем дi&iuml; активних i пасивних мовних орга нiв, якi беруть участь у вимовляннi звукiв; за способом творення, або як саме утворю&#1108;ться звук; за акустичним вираженням; за твердiстю й мякiстю, що зале жить вiд ступеня наближення се редньо&iuml; частини язика до твердого пiднебiння. За участю голосу й шуму приголос нi подiляють на: Сонорнi (вiд латинського sono rous звучний) це приголоснi, при твореннi яких голос переважа&#1108; над шумом (Ш < Г): [б], [ж], [н], ['].[*]. М .(Р ], [Р И Л - Шумнi приголоснi, що творять ся за допомогою шуму й голосу. За лежно вiд наявностi голосу вони подiляються на: 42 Фонетика. Графiка. Орфоепiя дзвiнкi: [<Л, [д], [ д ], [г], [з], [з'], [лг], 1&#1169; 1 [дяс, [аз], [5з'] У цих звуках шум переважав над голо сом (Г < Ш); глухi: [?<], [л], [с], [с ], [т ], [т], [ф, [*], [ш], [ц], [ц'I, [ч] цi звуки складаються тiльки з шуму. Шумнi звуки (дзвiнкi та глухi) ут ворюють акустичнi пари (крiм ф).
 УВАГА! Сонорнi звуки парних не мають. У шкiльнiй практицi &iuml;х вiдносять до дзвiнких звукiв.______ За мiсцем творення приголоснi подiляють на: Губнi: [б], [л], [в], [лi], [ф]. Язиковi. Цi приголоснi залежно вiд того, яка частина язика торка&#1108;ться до пiднебiння, подiляють на: передньоязиковi: [<?], [<?'], [яг], [ т ], [з], [з ], [с], [с], [ц], [ц], [&#038; ], [ '], [ж], [ч], [ш], [<&#038;], [л], [л], []. [к'], [р], [р]; середньоязиковi: [/]; задньоязиковi: [г], [к], [дг]. Глотковий (фарингальний): [г]. За пасивним органом передньо язиковi подiляють на: Альвеолярнi (пiднебiнно-зубнi): [ле&iuml;, М . [ш], [аж], [р], [р ]. Зубнi: решта передньоязикових приголосних.
 За способом творення приголоснi подiляють на: Зiмкненi ( проривнi): зiмкненi чистi: [б], [л], [д], [а ], [т ], [т], [г], [к] ротовi, [л], [н], [н ] носовi; африкати: [аж], [аз], [аз*], [ч], [чИч'З* Щiлиннi: [в], [ф], [з], [з ], [с], [с ], [ж], [ш], [у], [г], [х], [л], [л ]. Дрижачi: [р], [р'].
 За акустичним вираженням деякi приголоснi подiляють на: Шиплячi: [ж], [ч], [ш], [аж]. Свистячi: [з], [з'], [ц], [ц'], [с], [с'], За твердiстю i мякiстю приголоснi подiляють на: Мякi: [д'], [i'], [з'], [с'], [ц'], [л'], iк],[р'],[^'].иг Вони, крiм [/3, мають твердi вiдповiд ники й утворюють пари. Наприклад: [тин] [тiк] [сад] [сад] [лин] [л'iн]. Твердi: губнi: [б], [п], [в], [м], [ф] шиплячi: [ж], [ч], [&iuml;й], [дж] задньоязиковi: [&#1169;], [к], [х]; глотковий: [г]. Цi приголоснi парних не мають i мякими нiколи не бувають. Лише перед голосним [i] та йотованим звуками (якi познача&#1108;мо на письмi лiтерами я, ю, &#1108;) вони можуть бути помякшеними (напiвмякими). Таку вимову помякшених звукiв позна ча&#1108;мо знаком [] (як апостроф): [бiк], [вiк], [п'iк], [кiт], [пуре], [двiчi ]. 44 Способи позначення мякостi на письмi: за допомогою лiтери ь (знака мяк шення): сталь [стал'], сльози [сл ози], рель&#1108;ф [реил']еф]; за допомогою лiтери i: хлiб [хлiб], злiт [зл'iт]; за допомогою лiтер я, ю, &#1108;, якщо во ни стоять пiсля приголосного: лю ди [луди], земля [зеимл а], вилл&#1108;мо [вйл' :емо]. ЗАПАМЯТАЙТЕ! Словеснi формули класифiкацi&iuml; деяких приго лосних звукiв, якi склав мовознавець Iван Ющук: Мавпа Буф губнi приголоснi; Ми винили рiй сонорнi приголоснi; Усе це кафе Птах i чаша глухi приголоснi; Ще &iuml;жджу шиплячi приголоснi; Сце &iuml;здзу свистячi приголоснi (дитяча мова). Зразок характеристики звукiв: Наша цiль людське щастя i воля
 I. Франко. наша [наша] [н] приголосний, сонорний, пе редньоязиковий,
 зiмкнений носовий, твердий; [а] голосний, нелабiалiзований, заднього
 ряду, низького пiдняття, наголошений; [ш] приголосний, шумний, глу
 хий, передньоязиковий, щiлинний, шиплячий, твердий; [а] голосний,
 нелабiалiзований, заднього ряду, низького пiдняття, ненаголошений.
 цiль [ц iл ' ] I Фонетика. Графiка. Орфоепiя [ц ] приголосний,
 шумний, глу хий, передньоязиковий, африката, свистячий, мякий;
 [J] голосний, нелабiалiзований, переднього ряду, високого пiдняття; [л
 ] приголосний, сонорний, пе редньоязиковий, щiлинний, мякий.
 людське [лудс'ке ] [л'] приголосний, сонорний, пе редньоязиковий,
 щiлинний, мякий; [у] голосний, лабiалiзований, заднього ряду,
 високого пiдняття, ненаголошений; [д] приголосний, шумний,
 дзвiнкий, передньоязиковий, зiмкнений, твердий; [с ] приголосний,
 шумний, глу хий, передньоязиковий, щiлинний, свистячий, мякий; [тс]
 приголосний, шумний, глухий, задньоязиковий, проривний, твердий;
 [е] голосний, нелабiалiзований, переднього ряду, середнього пiднят
 тя, наголошений. щастя [шчас'т'а] [ш] приголосний, шумний, глу хий,
 передньоязиковий, щiлинний, шиплячий, твердий; [ч] приголосний,
 шумний, глу хий, передньоязиковий, зiмкнений, африката, шиплячий,
 твердий; [а] голосний, нелабiалiзований, заднього ряду, низького
 пiдняття, наголошений; [с] приголосний, шумний, глу хий,
 передньоязиковий, щiлинний, свистячий, мякий; [пi] приголосний,
 шумний, глу хий, передньоязиковий, зiмкнений, мякий; [а] голосний,
 нелабiалiзований, заднього ряду, низького пiдняття, ненаголошений.
 i-[i] [&iuml;] голосний, нелабiалiзований, переднього ряду,
 високого пiдняття, ненаголошений. воля [вола] [в] приголосний,
 сонорний, губний, щiлинний, твердий; [о] голосний, лабiалiзований,
 заднього ряду, середнього пiдняття, наголошений; [л*] приголосний,
 сонорний, пе редньоязиковий, щiлинний, мякий; [а] голосний,
 нелабiалiзований, заднього ряду, низького пiдняття, ненаголошений.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/DOVIDNIK_LITERA/klasifikacia_prigolosnih.dhtml