Ватикан? Iсторiя держави
В Iталiï, у захiдно-центральному районi мiста Рима, перебуває
уникальнейшее держава-мiсто Ватикан. Ця маленька дiлянка мiста не
має нi iнфраструктури, що нi добуває галузi, нi заводiв, нi
фабрик. Зате, це зовсiм унiкальна держава тримає влада над
величезним, перевищуючим його в безлiч разiв, католицьким миром. Ватикан
має свiй уклад, неповторним суспiльним ладом, зберiгає
безлiч нацiональних традицiй i є одним бiльшим музейним експонатом
свiтовоï культури
Ця крихiтна держава несе тiльки одна мета — воно є центром
свiтовоï католицькоï церкви, а також резиденцiєю тата
римського — головного патрiарха миру. Саме отут перемiшуються
життя великого сучасного мiста з тихим церковним життям древнього миру
Зовсiм очевидно, що ця держава вимагає окремого пильного розгляду
Близько 2000 рокiв тому в маленькому iудейському селищi в бiднiй
сiм'ï теслi Йосипа, у його дружини Марiï народився син, якого
нарекли Iсусом. Саме ця подiя залучила за собою поява новоï
релiгiï — християнство . Сутнiсть цiєï
релiгiï полягала у вiрi в єдиного Бога, що уклав сполучник
(Завiт) з вибраним Ïм народом — євреями
Єдина релiгiя християнства iснувала аж до XI столiття. Саме в
цьому столiттi Римська — Католицька церква, в однобiчному порядку,
включила в загальцерковне сповiдання вiри принципово нове твердження про
Святий Трiйцi (так званоï Филиокве), що з'явилося причиною Великого
розколу. Схiднi християнськi церкви вiдтодi стали називатися
православними, а всi захiднi областi (iєрархiï), пiдлеглi
Риму, виявилися в Римсько-католицькоï, або просто католицькоï
церкви
У сучасному свiтi Римсько-католицька церква нараховує бiльше 900
млн. послiдовникiв, що набагато перевищує число iнших
послiдовникiв рiзних напрямкiв християнства (православних i
протестантiв). На чолi католицькоï церкви коштує римський
тато — саме так з III — IV в.в. стали називати себе
єпископи Рима. З VI столiття цей термiн закрiпилося за главою
християнськоï громади вiчного мiста Рима. Римськi Єпископи,
що називають себе намiсниками бога на землi, поставили себе в
привiлейоване положення, претендуючи на почесне (по переказi, Петром i
Павлом) i юридичне (як церква столицi Iмперiï) першiсть всiх
християнських церков
З Рима по всiй Європi простягнулася павутина могутнiх католицьких
монастирiв, що перебували пiд юрисдикцiєю тата й не залежних вiд
мiсцевоï феодальноï влади. Створювалися й активно дiючi
численнi вiйськово-релiгiйнi й жебручий орден
Пiд час Франко-прусской вiйни 1870-1871г. г. iз Церковноï
папськоï областi була виведена французька папська гвардiя, i
самостiйна папська держава перестала iснувати. Столиця папськоï
держави, Рим, стала столицею Iталiï й разом з територiєю
Церковноï областi ввiйшла до складу Iталiйськоï держави. Лише
в 1929 роцi татовi Пию XI удалося пiдписати з фашистським режимом
Муссолiнi Латеранские угоди, що вiдновили папську область, на
територiï якоï була створена священна мiсто-держава Ватикан
У наш час Ватикан, мiжнародний центр католицькоï церкви й
резиденцiя його глави тата римського — усього лише крихiтна
держава в центрi Iталiйськоï столицi — мiстi Римi. Держава
Ватикан, iз площею 440 га й населенням бiля однiєï тисячi
чоловiк, мiстить у собi площа й собор св. Петра , папськi палаци, сади й
прибудови, а також ряд церков i будинкiв (Латеранский палац, вiлла
Костельгондольфо й iн.) розташованих у рiзних частинах Рима i його
околиць (мал.1).
Рис.1. План держави Ватикан
Ватикан має свiй герб, прапор , гiмн, грошi, пресу, поштовi марки,
валюту, банк, сервер Internet, гвардiю жандармерiю й, головне, свого
монарха — тата римського. Основна функцiя Ватикану —
релiгiйна, сфера дiяльностi — увесь свiт, кiлькiсть вiруючих
католикiв — 600-700 млн. людина, а апарат церковнослужителiв
нараховує 400 тис. чоловiк i бiльше одного мiльйона членiв
чернечих орденiв. Особливо багато католикiв в Iталiï, Iспанiï,
Португалiï, Францiï, Бельгiï, Австрiï, у
латиноамериканських краïнах (Таблиця 1).
Таблиця 1. Розподiл послiдовникiв католицькоï
церкви по мирi (данi католицькоï церкви)* .
Абсолютним монархом Ватикану, що розташовує всiєю повнотою
законодавчоï, виконавчоï й судовоï влади, є тато.
Тато за посередництвом римськоï курiï центрального
адмiнiстративного апарата католицькоï церкви, що складає з
конгрегацiй, секретарiатiв, канцелярiй, трибуналiв, керує
всiєю церквою i ïï численними органiзацiями, що дiють у
переважнiй бiльшостi краïн мира
Головних католицьких iєрархiв-кардиналiв, єпископiв тато
призначає iз представникiв духiвництва рiзних краïн. Колегiя
кардиналiв — конклав-довiчно обирає зi свого середовища
тата, що, будучи :по Католицькому вiровченню вiкарiєм Iсуса
Христа, спадкоємцем св. Петра, вищою главою всесвiтньоï
церкви, захiдним патрiархом, примасом Iталiï, архiєпископом i
митрополитом римськоï провiнцiï, сувереном держави-мiста
Ватикану, вiнчає багатоступiнчасту iєрархiю авторитарно-
монархiчноï органiзацiï католицизму
Вибори тата вiдбуваються у Ватиканi у знаменитiй Сiкстинськiй капелi
Апостольського палацу, зводи якоï розписанi великими Мiкеланджело.
За традицiєю процес виборiв тата вiдбувається в iзольованому
примiщеннi, всi входи в нього опечатуються (ранiше кардиналiв просто
замуровували на перiод засiдання конклаву). Кардинали, ïхнi
особистi секретарi, що обслуговує .персонал виявляються в
iзоляцiï вiд зовнiшнього миру доти, поки не завершаться вибори
нового тата. В iсторiï папства бували випадки, коли через
суперництво угруповань у церковному керiвництвi й боротьби мiж
єпископами рiзних краïн за прiоритет у римськiй курiï
обрання тата вiдтягалося на мiсяцi й навiть роки. Про результати
голосувань римляне, що збираються на площi перед палацом, могли судити
по диму iз грубноï труби Сiкстинськоï капели. Чорний колiр
диму (разом з бюлетенями спалюється сира солома) означав, що
черговий тур голосувань нiкому з кандидатiв не дав переваги; бiлий дим
(спалюються тiльки бюлетенi) — новий тато вибраний. Ця
своєрiдна середньовiчна традицiя збереглася до наших днiв
Вибори нинiшнього, 264-го тати вiдбулися 20 i 21 червня 1963 р. Лише на
другий день пополуднi, пiсля декiлькох турiв голосування, римляне
побачили бiлий димок над Сiкстинською капелою; а незабаром з балкона
храму св. Петра старшина колегiï кардиналiв Тиссеран оголосив:
Habemus papam (Ми маємо тата). Ïм став миланский
архiєпископ, кардинал Джованни Батисту Монтини, що обрав собi iм'я-
павло VI.
У такий спосiб хочеться вiдзначити, що Ватикан має свiй зовсiм
унiкальний державний лад, що не має аналогiв в iнших краïнах
миру
Як суверенна держава Ватикан обмiнюється дипломатичними
представниками з iншими державами. В 1968 р. у бiльш нiж 60 краïнах
були акредитованi папськi дипломати рiзних рангiв i статусiв
(нунцiï, пронунции, iнтернунцiï, апостолические легати), при
папському престолi представленi уряди близько 60 краïн. Цiкаво, що
Iталiя й Ватикан також обмiнюються послами
В 20 державах, у тому числi у Великобританiï й Сполучених Штатах
Америки, Ватикан має представництва (апостолические
делегацiï), що не носять дипломатичного характеру, а при рядi
мiжнародних органiзацiй, у тому числi ООН, ЮНЕСКО, постiйних
спостерiгачiв
Ватикан пiдтримує дипломатичнi вiдносини з Республiкою Куба. В
1966 р. мiж Ватиканом i Соцiалiстичною Федеративною Республiкою
Югославiєю була досягнута домовленiсть про акредитацiю ïхнiх
представникiв вiдповiдно в Белградi й Ватиканi. В 1964 роцi була
пiдписана часткова угода мiж Ватиканом i Угорською Народною Республiкою,
що регулює деякi практичнi питання, пов'язанi з дiяльнiстю
католицькоï церкви Ввенгрии.
Землi Ватикану священнi, i тому вважається, що отут цвiте й
плодоносить усе, що тiльки посаджено. Сади Ватикану унiкальнi. Отут
ростуть тисячi дивовижних рослин , зiбраних iз усього свiтла. Гордiсть
ботанiчного саду — три релiктових китайських дерева з мудрованою
назвою. У самому Китаï таке дерево залишилося в єдиному
екземплярi. За садом доглядають 36 садiвникiв, але лише один з них живе
на територiï. Iншi, як i ще 2500 чоловiк обслуговуючого персоналу,
приходять на роботу
Починається Ватикан iз собору святого Петра , що коштує на
величезнiй круглiй площi. Собор святого Петра було вирiшено будувати ще
в 324 роцi на мiсцi, де по переказi й був замучений святий Петро.
Варвари розiпнули його долiлиць головою. Було тодi святому мучениковi 95
лiт
Собор, що вiдвiдують туристи зараз, не перший будинок на цьому мiсцi.
Але нинiшнiй собор теж має вiк поважний. Дата його народження
— 1506 рiк. Первiсний проект належить архiтекторовi Браманте. А
потiм удосконалений Рафаелем i Мiкеланджело. Купол, пiднятий на висоту
132 метра, уважається не тiльки шедевром з погляду живопису й
архiтектури, але й iнженерно-будiвельноï справи. Автор iдеï
— Мiкеланджело. Йому в ту пору було 72 року. Це остання його
робота
Дивно, але при розкопках у пiдвалах собору, глибоко пiд пiдлогою в 1940
роцi була знайдена гробниця. Вiруючi переконанi, що це i є моцi
святого Петра — хоронителя ключiв вiд Раю
Могила апостола — мiсце прочан iз усього свiтла. Є повiр'я:
якщо потерти про надгробье який-небудь предмет — вiн стає
талiсманом-оберегом. У самому соборi є скульптура сидячого Петра.
Туристи коштують у черзi, щоб доторкнутися до його правоï ступнi.
Уважається, що в такий спосiб Петро прощає прикоснувшемуся
всi грiхи.
Собор зберiгає драгоценнейшие для людства скульптури. Одна з них
— Пьетта Мiкеланджело. Йому було 24 роки, коли вiн виточив цю
композицiю. Дiва Марiя тримає на колiнах остигле тiло свого сина
— Христа. Це перша робота великого майстра i єдина, де вiн
поставив свiй пiдпис. Всi iншi роботи великого скульптора впiзнавалися
по манерi виконання
Цю роботу молодоï Мiкеланджело пiдписав через самолюбство. Знавцi
скульптури приписували цей утвiр популярному в тi роки скульпторовi. Усi
ходили й захоплювалися, але не автором добутку, а iншим. Уночi юний
скульптор пролiз у собор i вибив на мармурi своє безсмертне iм'я.
Зараз ця невелика по розмiрi скульптурна група перебуває пiд
куленепробивним склом. Такi запобiжнi заходи прийняли пiсля того, як
один манiяк кинувся на неï смолотком. Скульптура Мiкеланджело
коштує недалеко вiд входу. У соборi п'ять дверей. Але вiдкритi
тiльки чотири. П'яту, замуровану, має право вiдкривати лише Тато в
святий рiк. Це трапляється один раз в 25 рокiв. У святi дверi
наступного разу можна буде ввiйти в 2000 роцi
У центрi собору величезний бронзовий балдахiн над вiвтарем святого
Петра, на ньому завжди горить 95 свiч. Автор цього металевого шедевра
— Бернини.
У Ватиканi 3000 залiв, але лише деякi вiдкритi для туристiв, хоча сама
випадна екскурсiя розрахована на 3 години. Один iз самих знаменитих
залiв Ватикану — Сiкстинська капела. Це приватна каплиця Тата
Сикста IV. Сикст IV був бiльшим цiнителем краси, тому для розпису стiн i
стелi каплицi вiн запросив Мiкеланджело
Щороку Ватикан переживає величезне паломництво вiруючих католикiв
i туристiв. Вiдвiдавши Ватикан, люди вважають, що вони
возз'єдналися iз чимсь зовсiм унiкальним, непорушним, святим. Саме
таке враження створює про себе ця карликова держава-мiсто
своïми старими, як сама вiчнiсть храмами й творами мистецтва. Цей
священний район вiчного мiста Рима є не тiльки резиденцiєю
тата — вiн є колискою свiтовоï католицькоï церкви,
а також свiтовим, унiкальним музейним експонатом.
7. Список лiтератури.
Католицизм, М. П. Мчедлов, 2-е Изд., М. Политиздат, 1974.
Релiгiï миру, Я. Н. Щапов, Освiта, 1994.
Економiчна географiя миру, В. П. Максаковский, Освiта, 1995.
Географiчний довiдник. Захiдна Європа, Освiта, 1996.
