Зм'якшуючi й обтяжуючi обставини
Зм'якшуючi й обтяжуючi обставини є додатковим критерiєм, наосновi якого суд робить свiй висновок про ступiнь суспiльноï
небезпеки як доконаного злочину, так i особистостi винного Справедливе й
розмiрне покарання може бути призначено винному лише при тiм умовi, або
в ходi попереднього й судового наслiдку будуть iз достатньою повнотою
виявленi й належним чином оцiнений судом вся зм'якшуючоï й
обтяжуючоï обставини в ïхнiй сукупностi, особливо це важливо
при визначеннi мiри покарання неповнолiтнiм. Ïхнiй облiк
дозволяє суду строго iндивiдуалiзувати покарання за доконанi
злочини надає вироку в частинi покарання переконливiсть i тим
самим пiдсилює його виховне значення.
Я вiдзначала вище, що особистiсть кожноï людини багатогранна й
неповторна. Всiй гарнiй i поганiй, властивiй людинi, проявляється
в його вiдносинах з оточуючими людьми й залишає свiй матерiальний
слiд у виглядi певних учинкiв, якi завжди з достатньою повнотою можна
встановити й оцiнити в тих випадках, коли людин виявиться перед особою
правосуддя. Зм'якшуюча й обтяжуюча вiдповiдальнiсть обставини варто
вiдрiзняти вiд обставин, якi в сукупностi характеризують особистiсть
пiдсудного. До числа основних вiдмiтних рис зм'якшуючих i обтяжуючих
обставин можна вiднести ïх предусмотренность у законi, а також
зв'язок як iз вчиненим дiянням, так i з характеристикою особистостi
винного, i iстотнiсть ïхнього впливу на покарання
Перелiк обставин, що зм'якшують i обтяжують вiдповiдальнiсть,
визначається в ст. 61 i ст. 63 Кримiнального Кодексу
Росiйськоï Федерацiï. Аналiз цього перелiку показує, що
розглянутi обставини ставляться як до злочину, так i до особистостi
винного або характеризують злочини й особистiсть винного одночасно. Тому
зм'якшуюча й обтяжуюча вiдповiдальнiсть обставини можна визначити як
злочини, щоперебувають за межами складу, обставини, якi прямо або
побiчно ставляться до особистостi злочинця й пiдвищують або знижують
суспiльну небезпеку й позначаються на вiдповiдальностi й покараннi
Передбаченi в законi зм'якшуючi й обтяжуючi обставини в лiтературi
класифiкуються по рiзних пiдставах. Однi автори класифiкують розглянутi
обставини по елементах складу злочину. Iншi дiлять ïх на обставини,
що характеризують дiяння, i на обставини, що характеризують особистiсть
злочинця
Деякi автори також видiляють обтяжуючi й пом'якшувальнi обставини, що
ставляться до причин i умов здiйснення злочину. Але класифiкацiï,
що iснують у лiтературi, у певнiй мерi умовнi. Оскiльки при призначеннi
покарання найбiльше значення закон надає обставинам, що
характеризують протиправне дiяння й особистостей злочинця, те зм'якшуюча
й обтяжуюча вiдповiдальнiсть обставини доцiльно пiдроздiлити на злочини,
що характеризують тiльки; по-друге, — тiльки особистiсть винного;
по-третє, — злочин i особистiсть винного одночасно. На
пiдставi цiєï класифiкацiï розгляду передбачений закон
перелiк обставин, що зм'якшують i обтяжують вiдповiдальнiсть
До пом'якшувальних обставин, що характеризують тiльки злочин,
ставляться:
а) Здiйснення злочину при порушеннi умов правомiрностi необхiдноï
оборони, затримки особи, що зробило злочину, гостроï потреби,
обґрунтованого ризику, виконання наказу й розпорядження
Для з'ясування наявностi зазначених обставин необхiдно звернутися до ст.
37, 38, 39, 42 Кримiнального Кодексу Росiйськоï Федерацiï.
Розв'язуючи питання про наявнiсть або вiдсутнiсть розглянутого даного
пом'якшувальноï обставини, суди повиннi враховувати не тiльки
вiдповiдностi або невiдповiдностi засобiв захисту й напади, але й
характер небезпеки, що загрожувала що обороняється, його сили й
можливостi по вiдбиттю зазiхання, а також всi iншi обставини, якi могли
вплинути на реальне спiввiдношення сил що зазiхав i защищались. Потрiбно
вiдзначити, що точнiше було б у законi (як у ст. 38, так i в пунктi ж
ст. 61 Кримiнального Кодексу) мазати про затримку особи, що совершили
суспiльно небезпечне зазiхання, тому що, чи буде воно визнано злочинцем,
вирiшити може тiльки суд
Затримуючий може не знати, що затримує не злочинця (наприклад,
несамовитого або не достигли зазначеного в законi вiку), вiн не
знає, що затримує особу, що зробила суспiльно небезпечне
дiяння (наприклад, що застрелило навiть без якого-небудь приводу
людини). Саме так надходить ст. 37 Кримiнального Кодексу, надаючи право
на необхiдну оборону не вiд злочинцiв, а вiд iменi, що робить суспiльно
небезпечне зазiхання, хоча останнє найчастiше, звичайно, є
злочинним. При розглядi справ про злочини неповнолiтнiх особливо
необхiдно враховувати ту обставину, що пiдлiтки у випадках
щиросердечного хвилювання, викликаного нападом, його раптовiстю, не
завжди в станi точно зважити характер небезпеки й обрати розмiрнi засоби
захисту, що, природно, може iнодi спричинити й бiльше тяжкi наслiдки, за
якi вони не можуть нести вiдповiдальнiсть.
б) Протиправнiсть або аморальнiсть поводження потерпiлого, що з'явилосяприводом для здiйснення злочину Дана обставина є зм'якшуюче
покарання тому, що зазначене поводження потерпiлого деякою мiрою
провокує злочин. Наприклад, особi, вiдновленому судом на роботi,
перешкоджають до неï приступитися, i вiн ударив того, хто йому
перешкоджав, заподiявши шкоду здоров'ю. Аморальнiсть поводження
потерпiлого полягає в тiм, що, хоча вiн i не порушує норми
права (на вiдмiну вiд протиправного поводження), але вчинки його
суперечать нормам моралi. Наприклад, подружня зрада
До пом'якшувальних обставин, що характеризують тiльки особистiсть
винного ставляться:
а) здiйснення злочину неповнолiтнiм
Пiдставою зм'якшення вiдповiдальностi є особливостi психiки
неповнолiтнього, свiдомiсть якого перебуває в стадiï
формування. Оскiльки не зложилися ще остаточно твердi погляди,
переконання, неповнолiтнiй бiльше пiддається впливу з боку осiб,
причому як негативному, що полегшує його шлях у злочинну
дiяльнiсть, так i позитивному, що, природно, спричиняється
можливiсть його виправлення протягом менших, чим для дорослих, строкiв
покарання. Неповнолiтнiм зiзнається особа, як я вже вiдзначала,
якому вчасно здiйснення злочину здiйснилося 14, але не здiйснилося 18
рокiв, говорить ст. 87 Кримiнального Кодексу
б) Здiйснення злочину жiнкою в станi вагiтностi. Зазначена обставина
розглядається як зм'якшуюче покарання в силу фiзiологiчних i
психiчних особливостей вагiтноï жiнки (пiдвищена дратiвливiсть,
нервознiсть, неврiвноваженiсть i т.п.). Зм'якшення покарання вагiтною
жiнкою викликано також, що випливає iз принципу гуманiзму
турботою, про здоров'я ïï самоï й дитини. Закон не
обмежує нi строки вагiтностi, нi коло злочинiв, при здiйсненнi
яких вона виступає пом'якшувальною обставиною
Закон також не вимагає прямого зв'язку стану вагiтностi зi
здiйсненням злочину. По справах про злочини неповнолiтнiх це зм'якшуюча
вiдповiдальнiсть обставина застосовується дуже рiдко. У випадку ж
здiйснення злочину неповнолiтньоï в станi вагiтностi потрiбне
особлива увага
в) Наявнiсть малолiтнiх дiтей у винного
Уважається, що малолiтнiй вiк — це вiк до 14 рокiв. Досить,
якщо у винного є одна дитина цього вiку. Спiльного проживання з
ним як умови для зм'якшення покарання Кримiнальний Кодекс не
вимагає. Це зм'якшуюча вiдповiдальнiсть обставина по справах про
злочини неповнолiтнiх практично не застосовується
г) Явка з винне, активне сприяння розкриттю злочину, викриттю iнших
спiвучасникiв злочину й розшуку майна, добутого в результатi злочину
Названi обставини дуже близькi до один одному, але не збiгаються, тому й
названi окремо (ст. 61. ч. 1, п. 1 i). Так, явка з винноï може бути
й без наступного активного сприяння розкриттю злочину, викриттю
спiвучасникiв i розшуку майна. Останнi, у свою чергу, можуть бути й без
явки з винноï. Звичайно, всi цi обставини можуть i сполучатися.
Явка з винною — це добровiльну особисту заяву (письмовим або усне)
винного, зробленим правоохоронним органам.
Вона можлива тiльки до пред'явлення особi правозастосовними органами
обвинувачення в здiйсненнi злочину. Активне сприяння розкриттю злочину,
викриттю спiвучасникiв i розшуку майна, добутого в результатi злочину,
може проявлятися в найрiзноманiтнiших формах. Наприклад, у вказiвцi, де
добувалися знаряддя злочину, хто саме був спiвучасниками i яка
ïхньою роллю, де вони ховаються й де перебуває майно й т.п.
Важливо, щоб особа добровiльно надходила таким чином, а не вимушено, пiд
яким-небудь тиском
д) Надання медичноï або iншоï допомоги потерпiлий
безпосередньо пiсля здiйснення злочину; добровiльне вiдшкодування
майнового збитку й моральноï шкоди, заподiяних у результатi
злочину, iншi дiï, спрямованi на загладжування шкоди, заподiяного
потерпiлому
Зазначене поводження винного може бути викликано рiзними мотивами:
жалiстю до потерпiлого, страхом перед покаранням, розрахунком на його
зм'якшення, каяттям у вчиненому й др.
До пом'якшувальних обставин, що характеризують злочин i особистiсть
винного одночасно, ставляться:
а) Доконанi вперше злочину невеликоï ваги внаслiдок випадкового
стiкання обставин
Особа вважається совершившим злочин уперше, якщо воно ранiше не
робило злочини або хоча б i робило, але за ним не збереглися кримiнально-
правовi наслiдки, тобто совершивший ïх був у встановленому порядку
звiльнена вiд кримiнальноï вiдповiдальностi або ïï, але
вона вже повнiстю реалiзована — особа не має судимостi.
Випадковий збiг обставин — це питання факту. Неповнолiтнiй може
зненацька потрапити в компанiю злочинцiв, що робили злочин i прийняти в
ньому участь, побоюючись за власне життя
б) Здiйснення злочину в результатi фiзичного або психiчного примуса або
в силу матерiальноï, службовоï або iншоï залежностi
Данi обставини створюють обстановку, при якiй особа, що зробила злочин,
деякою мiрою дiє вимушено. Воно може ïм протистояти, тому
вiдповiдальнiсть i не виключається, але вона зм'якшується,
оскiльки цi обставини придушують, хоча й не повнiстю, його волю
Фiзичний примус виражається в побиттi, позбавленнi волi,
заподiяннi шкоди здоров'ю. Психiчний примус — це погроза, виражена
усно, письмово, жестами, заподiяти шкода фiзичний (убити, побити),
майновий (знищити, ушкодити майно), моральний (принизити честь,
достоïнство), порушити iншi законнi права й iнтереси (наприклад,
звiльнити з роботи).
Однак вона повинна бути iстотн i реальноï, щоб вплинути на волю
особи. Необхiдно помiтити, що якщо примус має ознаки
непереборноï сили або гостроï потреби, воно виключає
вiдповiдальнiсть (ст. 39, ст. 40 Кримiнального Кодексу).
Неповнолiтнi менш здатнi протистояти погрозi або примусу, перебороти
вплив залежностi. Тому при призначеннi покарання неповнолiтнiм
розглянута обставина повинне робити великий вплив
Перелiк зазначених у частинi першоï ст. 61 Кримiнального Кодексу
пом'якшувальних обставин не є вичерпноï, оскiльки в частинi
другоï даноï статтi Кримiнального Кодексу говориться, що при
призначеннi покарання можуть ураховуватися в якостi зм'якшуючi й iншi
обставини. Це можуть бути обставин, що ставляться як iз самому
злочинному дiянню, так i до особистостi винного
Пiд обтяжуючими обставинами розумiються вихiднi за межi складу злочини
об'єктивнi й суб'єктивнi ознаки дiяння й особистостi
винного, якi пiдвищують ступiнь суспiльноï небезпеки злочинноï
подiï або злочинця.
До обтяжуючих обставин, що характеризують тiльки особистiсть винного,
ставляться наступнi:
а) Неодноразовiсть злочинiв, рецидив злочинiв
Неодноразовiсть злочинiв зiзнається здiйсненням двох або бiльше
злочинiв, передбачених однiєю статтею або частиною статтi
Кримiнального кодексу Рецидивом злочинiв зiзнається здiйснення
навмисного злочину особам, що мають судимiсть за ранiше доконаний
навмисний злочин (Ст. 16 i 18 КК РФ).
У ст. 18 уточнюється, що при визнаннi рецидиву злочинiв не
враховуються судимостi за злочини, доконанi особою у вiцi до
вiсiмнадцяти рокiв, а так само судимостi, знятi або погашенi в порядку,
передбаченому статтею 86 Кримiнального Кодексу.
б) Особливо активна роль у здiйсненнi злочину
Ця обставина повинне враховуватися як тодi, коли злочин зроблений
однiєю людиною, так i тодi, коли його зробила група осiб. Людина
вчиняє злочин з рiзним ступенем активностi. Вiн може зреагувати на
якiсь життєвi обставини й вчинити злочин раптово, а може довго до
нього готуватися й проявляти особливу наполегливiсть i винахiдливiсть
при його здiйсненнi. Всi цi обставини не можуть не впливати на розмiр
покарання. Якщо неповнолiтнiй вчиняє злочин групою, то обов'язково
враховується роль кожного учасника групи
в) Здiйснення злочину по мотивi нацiональноï , расовоï,
релiгiйноï ненавистi або ворожнечi, з помсти за правомiрнi дiï
iнших осiб, садизму, а також з метою сховати iнший злочин або полегшити
його здiйснення
Конституцiя РФ установлює, що держава гарантує рiвнiсть прав
i воль людини й громадянина незалежно вiд пiдлоги, раси, нацiональностi,
мови, походження, майнового й посадового положення, мiсця проживання,
вiдносини до релiгiï, переконань, приналежностi до суспiльних
об'єднань, а також iнших обставин. Забороняються будь-якi форми
обмеження прав громадян за ознаками соцiальноï, расовоï,
нацiональноï, язиковоï або релiгiйноï приналежностi. У
ст. 28 Конституцiï РФ говориться, що кожному гарантується
воля совiстi, воля вiросповiдання, включаючи будь-яку релiгiю або не
сповiдати нiякий, вiльно вибирати, мати й поширювати релiгiйнi й iншi
переконання й дiяти вiдповiдно до них. Найважливiшою гарантiєю
зазначених прав виступає посилено покарання за злочини, доконанi
по мотивi нацiональноï, расовоï релiгiйноï ненавистi або
ворожнечi
Здiйснення злочину з помсти за правомiрнi дiï пiдвищує
покарання тому, що злочинець перешкоджає iншим надходити
правомiрно, здiйснювати своï права, волi й обов'язки
Садизм — заподiяння особливих мучень жертвi, вiд яких злочинець
одержує задоволення, що свiдчить про його виняткову нелюдськiсть.
I це не може не враховуватися при призначеннi покарання
Якщо неповнолiтнiй робить злочини з метою сховати iншi злочини, це теж
буде враховуватися при призначеннi покарання
До обтяжуючих обставин, що характеризують злочин i особистiсть винного
одночасно, ставляться:
а) Настання тяжких наслiдкiв у результатi здiйснення злочину. Дана
обставина пiдвищує небезпека доконаного злочину. Суд
ураховує вагу наслiдкiв як у тому випадку, коли вони є
обов'язковою ознакою об'єктивноï сторони злочину (имеющего
матерiальний склад), так i тодi, коли наслiдку не входять як необхiдну
ознаку в об'єктивну сторону злочину (имеющего формальний склад).
Наприклад, при крадiжцi завжди заподiюється матерiальний збиток,
що являє собою необхiдну ознаку складу кiнченого злочину. Але й у
тому випадку, коли крадiжка буде квалiфiкуватися по однiєï й
тiй же нормi незалежно вiд суми матерiального збитку, вага останнього не
може не враховуватися при призначеннi покарання, навiть коли крадiжку
робив неповнолiтнiй:
Наслiдку злочину можуть ставитися у вiдповiдальнiсть тiльки тодi, коли
особа заподiяла ïх винна. Це прямо передбачено принципом провини,
сформульованим у ст. 5 Кримiнального кодексу. Чи є наслiдки
тяжкими, суд вирiшує з урахуванням обставин справи
б) Здiйснення злочину в складi групи осiб, групи осiб по попереднiй
змовi, органiзованоï групи або злочинного спiвтовариства
Названi поняття розкриваються в ст. 35 Кримiнального кодексу. Цi злочини
найбiльше часто вiдбуваються неповнолiтнiми в спiвучастi. I завжди
враховуються судом при призначеннi покарання
в) залучення до здiйснення злочину осiб, якi страждають психiчними
розладами або перебувають у станi сп'янiння, а також осiб, що не досягли
вiку, з якого наступає кримiнальна вiдповiдальнiсть
Якщо злочин вiдбувається руками осiб, що страждають психiчними
розладами, що виключають осуднiсть, або осiб, що не досягли вiку, з
якого наступає кримiнальна вiдповiдальнiсть, то вiдповiдальнiсть
як виконавець несе той, хто залучив до його здiйснення казанних осiб
(має мiсце так зване посереднє виконання). Ясно, що такi
обставини повиннi пiдвищувати покарання злочинця
При пiдбурюваннi неповнолiтнього до здiйснення злочину дiï
дорослоï особи при наявностi ознак складу зазначеного злочину
повиннi квалiфiкуватися по ст. 150 Кримiнального Кодексу Росiйськоï
Федерацiï, а також за законом, що передбачає вiдповiдальнiсть
за спiвучасть (у формi пiдбурювання) у здiйсненнi конкретного злочину.
г) Здiйснення злочину вiдносно особи або його близьких у зв'язку зi
здiйсненням даною особою службовоï дiяльностi або виконання
громадського обов'язку
Здiйснення злочину при зазначених обставинах, обумовлено суспiльно-
корисною дiяльнiстю особи, у вiдношеннi якого був зроблений злочин, або
близьких йому осiб. Злочинець прагне припинити дiяльнiсть по виконанню
службового або громадського обов'язку або помститися за неï. Тому
дана обставина й пiдсилює покарання
д) Здiйснення злочину вiдносно жiнки, свiдомо для винного вагiтностi, що
перебуває в станi, а також у вiдношеннi малолiтньоï,
iншоï беззахисноï або безпомiчноï особи, або особи, що
перебуває залежно вiд винного
Данi обставини пiдсилюють покарання, оскiльки злочинець
використовує бiльшу беззахиснiсть зазначених осiб, що знижує
ïхню можливiсть зробити йому опiр. Пiдвищується покарання
буде тодi, що коли зробив злочин усвiдомлював, що потерпiлий є
малолiтнiм, перебуває в беззахисному або безпомiчному станi
е) Здiйснення злочину з особливою жорстокiстю, садизмом, знущанням,
садизмом, а також мученнями для потерпiлого може виразитися, наприклад,
у нанесеннi великоï кiлькостi ран, перешкодити наданню допомоги
тяжкопораненому, катуванню й т.д. Винний усвiдомлює, що
заподiює особливi фiзичнi або психiчнi мучення потерпiлому. Це
враховується Кримiнальним Кодексом i пiдвищує покарання
ж) здiйснення злочину з використанням зброï, бойових припасiв,
вибухових речовин, вибухових або ïхнiх пристроïв, що iмiтують,
спецiально виготовлених технiчних пристроïв, отрутних i
радiоактивних речовин, лiкарських i iнших хiмiко-фармакологiчних
препаратiв, а також iз застосуванням фiзичного або психiчного примуса
Застосування злочинцями зазначених знарядь i засобiв обтяжує
вiдповiдальнiсть, оскiльки для здiйснення злочину обирається
спосiб, що створює пiдвищену небезпеку не тiльки для осiб, у
вiдношеннi яких воно вiдбувається, але й для iнших. Якщо,
наприклад, неповнолiтнiй пiдiрвав машину, то постраждати можуть i
оказавшиеся поруч.
з) Здiйснення злочину в умовах надзвичайного стану, стихiйного або
суспiльного нещастя, а також при масових безладдях
Поняття масових безладь розкривається в ст. 212 Кримiнального
Кодексу Росiйськоï Федерацiï. Необхiдно помiтити, що
пiдсилювати покарання буде саме використання названоï обстановки
для здiйснення злочину, а не простоï ïï збiг згодом його
здiйснення
г) здiйснення злочину з використання довiри, зробленого винному в силу
його службового становища або договору
Дана обтяжуюча обставина рiдко зустрiчається при призначеннi
покарання неповнолiтнiм
к) Здiйснення злочину з використанням форменого одягу або документiв
представника влади буде обставиною, що обтяжує покарання,
незалежно вiд того, чи минулого вони в злочинця на законнiй або
незаконнiй пiдставi
При призначеннi покарання суд повинен ураховувати характер кожноï
обтяжуючоï або пом'якшувальноï обставини i його вплив на
зменшення або збiльшення ступеня суспiльноï небезпеки злочинного
дiяння, особи його що совершили, на ступiнь вiдповiдальностi
цiєï особи, i, отже, на мiру покарання.
Беручи до уваги яка-небудь обтяжуюча обставина, суд не повинен залишати
без уваги пом'якшувальнi обставини, тому що це може спричинити
призначення покарання, що не вiдповiдає по своïй вазi
вчиненому. I, навпаки, переоцiнка пом'якшувальних обставин веде до
неґрунтовного зм'якшення покарання
Суди, при винесеннi вирокiв, ураховують зм'якшуючi й обтяжуючi
обставини, зазначенi в законi, але часто посилаються й на обставини, якi
не зазначенi взаконе.
