Адвокатури на сучасному етапi
Пiсля прийняття брежнєвськоï Конституцiï 1977 року насесiï ВР СРСР 30 листопада 1979 року був прийнятий загальносоюзний
Закон про адвокатури. Вiдповiдно були уведенi в дiю бiльше докладнi
закони про адвокатури на рiвнi союзних республiк. У Росiйськiй
Федерацiï Положення про адвокатури РСФСР було затверджено на
сесiï ВР РСФСР Законом вiд 20 листопада 1980 року
Органiзацiйно адвокатури побудована по колегiях. У вiдповiдностi зi ст.
3 глави 2 Положення про адвокатури РСФСР “колегiï адвокатiв
є добровiльними об'єднаннями осiб, що займаються
адвокатською дiяльнiстю”. Це значить, що адвокатури сьогоднi
являє собою децентралiзовану систему самоврядних громадських
органiзацiй — колегiй адвокатiв. Важливо помiтити, що колегiя
адвокатiв є правоохоронною громадською органiзацiєю, а не
рiзновидом органiзацiй сфери обслуговування. Надання юридичноï
допомоги громадянам i органiзацiям є Основним завданням адвокатур.
Iснують рiзнi види такоï допомоги. Однак нi в яких випадках дача
правових рад, складання рiзноманiтних юридичних документiв i iншi види
юридичноï допомоги не можна ототожнювати з обслуговуванням, з
послугами, тому що пiд наданням послуг мається на увазi вiдповiдна
виробничо-господарська дiяльнiсть по задоволенню матерiальних i iнших
запитiв населення. Стосовно до адвокатур нi про яку виробничу дiяльнiсть
мовлення не йде, а названi дiï адвокатiв спрямованi на сприяння
громадянам i органiзацiям у здiйсненнi ними своïх прав i в захистi
ними своïх iнтересiв у вiдповiдних державнi й суспiльних органах
Спочатку колегiя адвокатiв утвориться за заявою групи засновникiв, що
складає з осiб, що мають вище юридичне утворення. Речення про
утворення колегiï адвокатiв направляється в Мiнiстерство
юстицiï РФ, що при узгодженнi з ним направляє його в Раду
Мiнiстрiв автономноï республiки, у мiсцевi крайовi, обласнi, мiськi
органи влади для твердження й реєстрацiï
Дiяльнiсть президiï будується на основi колективностi
керiвництва, регулярноï звiтностi перед членами колегiï
адвокатiв. Президiя проводить своï засiдання при наявностi не менш
1/2 членiв президiï, але питання прийому до колегiï,
вiдрахування з ïï президiя вправi розглядати тiльки при
наявностi на засiданнi не менш 2/3 складу членiв президiï. Рiшення
приймаються бiльшiстю голосiв
Ревiзiйна комiсiя обирається Загальними зборами членiв
колегiï таємним голосуванням строком на 3 роки. Ревiзiйна
комiсiя вiдкритим голосуванням обирає зi свого складу голови й
свого заступника. У ïï функцiï входять проведення
ревiзiï фiнансово-господарськоï дiяльностi президiï
колегiï адвокатiв i юридичних консультацiй
Для органiзацiï роботи адвокатiв по наданню юридичноï допомоги
президiями колегiï адвокатiв у мiстах i iнших населених пунктах
створюються юридичнi консультацiï, якi мають поточний рахунок у
Держбанку або в ощадкасi, печатка й штамп iз позначенням свого
найменування й приналежностi до вiдповiдноï колегiï адвокатiв
. Юридична консультацiя являє собою основну робочу ланку
адвокатур, де ведеться прийом громадян, видаються довiдки й даються
роз'яснення по рiзних питаннях права, складаються заяви, скарги й iншi
документи правового характеру. Як офiцiйний орган колегiï адвокатiв
вона має право запиту рiзних довiдок, характеристик, паперiв по
справах, якi ведуть адвокати консультацiй. Рiзнi посадовi особи й
органiзацiï на вимогу консультацiï зобов'язанi надати рiзнi
матерiали
Кожний громадянин, що звертається до адвоката, має право на
конфiденцiйну консультацiю. Але при дачi рад i роз'яснень по окремих
правових питаннях вiд адвоката вимагають складання реєстрацiйних
карток. Цi картки є документами статистичного, фiнансового i
юридичного характеру, служать засобом забезпечення ефективностi роботи
адвоката, тому що пiдвищують почуття його вiдповiдальностi при дачi
юридичних рад. У той же час викликають сумнiв деякi пункти
реєстрацiйноï картки: змiст питання, вивченi документи,
вiдповiдь (з посиланням на закон) i характер складеного документа.
Заповнення картки по цих пунктах створює небезпека розголошення
таємницi, довiреноï адвокатовi. Доступ до вже заповненоï
реєстрацiйноï картки при оплатi консультацiï мають
бухгалтер i касир, будь-якi органи, що ревiзують. Але на них не
покладена вiдповiдальнiсть за збереження адвокатськоï
таємницi. Таким чином, чисто технiчне оформлення роботи адвоката
вступає в протирiччя iз правилами дотримання професiйноï
таємницi
Колегiя адвокатiв забезпечується власними засобами. Цi засобиутворяться iз сум, що вiдраховуються юридичними консультацiями вiд
оплати за надання юридичноï допомоги. Розмiр вiдрахувань до фонду
колегiï встановлюється Загальними зборами, але не може
перевищувати 30% сум, що надходять у юридичнi консультацiï. Витрата
засобiв колегiï виробляється президiєю вiдповiдно до
затвердженого кошторису. Внески на державне й соцiальне страхування
сплачуються колегiями вiдповiдно до дiючого законодавства Штати,
посадовi оклади, фонд зарплати й кошторис витрат адвокатiв не пiдлягають
реєстрацiï у фiнансових органах. Колегiï адвокатiв не
обкладаються державними й мiсцевими податками й зборами
Засобу, що надiйшли в юридичнi консультацiï вiд громадян i
органiзацiй за наданням ïм юридичноï допомоги, не утворять
прибутку, i тому податком на прибуток не обкладаються
Разом з тим, сума перевищення доходiв над витратами при здiйсненнi
колегiями дiяльностi, не вiднесеноï Положенням про адвокатури РСФСР
(ст. 19) до видiв юридичноï допомоги, надаваноï адвокатами
громадянам i органiзацiям (видання й продаж брошур, органiзацiя платних
семiнарiв i лекторiй, доходи вiд поза реалiзацiйними операцiями й iншi
доходи, отриманi колегiями i юридичними консультацiями по договорах, не
пов'язаним з наданням юридичноï допомоги) пiдлягає
оподатковуванню
Не можна залишити без уваги питання оплати працi адвокатiв. Правильне
ïхнє рiшення забезпечить пiдвищення якостi ïхньоï
роботи. Адвокат користується правом на вiдпустку, на допомогу з
державного соцiального страхування й на пенсiйне забезпечення. Як
вiдзначалося ранiше, праця адвокатiв оплачується iз засобiв, що
надiйшли в юридичну консультацiю вiд громадян i органiзацiй за зроблену
ïм юридичну допомогу. Гонорари, отриманi адвокатами за надання
юридичноï допомоги громадянам i органiзацiям, пiдлягають
оподатковуванню
Iншими нормативними джерелами регулювання служать Положення про порядок
оплати працi адвокатiв за рахунок держави й Iнструкцiя про
оподатковування колегiй Адвокатiв
Заробiток адвоката завжди був вiдрядним, що найбiльше повно
вiдповiдає принципу оплати працi по його кiлькостi i якостi. При
вiдряднiй зарплатi в промисловостi, сiльському господарствi й iнших
сферах додатка фiзичноï й розумовоï працi розмiр заробiтку
залежить винятково вiд кiлькостi й характерi доручень i не
обмежується нiякими межами. Так, протягом бiльше 50 рокiв,
оплачувалася й праця адвокатiв. Однак в 1975 роцi було уведене
Положення, яким установлений максимум заробiтку. Це нововведення
виявилося бар'єром до прагнення найбiльш дiяльних i квалiфiкованих
адвокатiв трудитися по здатностях. Тепер за 2-3 мiсяцi до закiнчення
року вони фактично припиняють працювати, тому що вже вичерпали грошовий
лiмiт. Однак при нинiшнiм положеннi заробiток адвоката не залежить вiд
конкретного результату його працi. I адвокат, самовiдданими зусиллями
добившийся сприятливого дозволу справи, i ледар, що нiчим не допомiг
своєму клiєнтовi, беручи участь у тiм же процесi, одержують
однакову плату. Прийняття адвокатом додатковоï винагороди вiд
громадян розцiнюється як груба провина, що влекет виключення з
адвокатур
Тим часом, практика колегiï адвокатiв свiдчить, що одними
дисциплiнарними заходами впливу цю проблему не вирiшити. Бажання
клiєнта матерiально стимулювати роботу адвоката необхiдно ввести в
законнi рамки. Зокрема, цi дiï треба поставити пiд контроль
колегiï
Держава в певних випадках i для певних осiб установлює можливiсть
одержання безкоштовноï юридичноï допомоги, але це не виходить,
що адвокат за ïï надання не повинен одержувати оплату. Уряд РФ
ухвалило Мiнiстерству фiнансiв передбачати в проектах республiканського
бюджету РФ видiлення Мiнiстерству юстицiï засобiв на оплату працi
адвокатiв по захисту осiб, звiльнених повнiстю або частково органом
дiзнання, попереднього наслiдку, прокурором або судом, у виробництвi
яких перебуває справа, вiд несення витрат на оплату юридичноï
допомоги
Тепер розглянемо безпосередньо склад колегiï адвокатiв.
Адвокатською дiяльнiстю можуть займатися тiльки особи, що складаються
членами колегiï адвокатiв. У члени колегiï приймаються
громадяни РФ, що мають вище юридичне утворення й стаж роботи зi
спецiальностi юриста не менш 2 рокiв. Випускники юридичних вузiв
приймаються членами в колегiю пiсля проходження ними стажування в
колегiï строком вiд 6 мiсяцiв до 1 року. Члени колегiï не
можуть перебувати на службi в державних i громадських органiзацiях.
Виключення може бути допущено президiєю колегiï для
адвокатiв, що займаються науковою або педагогiчною дiяльнiстю, а також
для працюючих у районах, у яких обсяг адвокатськоï роботи є
недостатнiм
Права адвокатiв вiдповiдно до Положення про Адвокатури вiд 20 листопада
1980 року
Члени колегiï адвокатiв мають певнi права й несуть вiдповiднi
обов'язки
Права :
право обирати й бути вибраним в органи колегiï адвокатiв
право ставити перед органами колегiï питання, що стосуються
дiяльностi колегiï
право брати особисту участь у всiх випадках обговорення органами
колегiï його дiяльностi або поводження
право вийти зi складу колегiï
право представляти права й законнi iнтереси осiб, що звернулися за
юридичною допомогою, виступаючи як представник
право запитувати через юридичну консультацiю довiдки, характеристики й
iншi документи, необхiднi у зв'язку з наданням юридичноï допомоги,
з державних i громадських органiзацiй, якi зобов'язанi видавати цi
документи або ïх копiï
Адвокат не може бути допитаний як свiдок про обставини, якi стали йому
вiдомi у зв'язку з виконанням ïм обов'язкiв захисника або
представника
Обов'язку
Адвокат зобов'язаний використовувати всi передбаченi законом засобу й
способи захисту прав i законних iнтересiв громадян i органiзацiй, що
звернулися до нього за допомогою
Адвокат не вправi прийняти доручення про надання юридичноï допомоги
у випадках, якщо в розслiдуваннi або дозволi справи бере участь посадова
особа, що є родичем адвоката або якщо адвокат ранiше брав участь у
цiй справi як суддя, слiдчого, обличчя, що робило дiзнання, прокурора,
свiдка, експерта, фахiвця, перекладача, зрозумiлого
Адвокат не вправi розголошувати вiдомостi, повiдомленi йому довiрителем
у зв'язку з наданням юридичноï допомоги
Права й обов'язки адвокатiв згiдно ЦПК РСФСР i УПК РФ.
Права
(Цивiльний процес)
Адвокати вправi представляти iнтереси сторiн
право знайомитися з матерiалами справи, робити виписки, знiмати
копiï, заявляти вiдводи, представляти докази, брати участь у
дослiдженнi доказiв, задавати питання учасникам процесу, заявляти
клопотання, представляти своï доводи й мiркування по всiм
виникаючим у ходi судового розгляду питанням, заперечувати проти
клопотань, доводiв i мiркувань iнших осiб, що беруть участь у справi,
оскаржити рiшення й визначення суду й користуватися iншими
процесуальними правами, наданими ïм сьогоденням кодексом
право запросити деякi документи, склавши запит через юридичну
консультацiю
право пiсля проголошення мовлень всiма учасниками дебатiв виступити
вдруге — право на реплiку Адвокат має право подати наглядову
скаргу вiд iменi клiєнта
Особи, що беруть участь у справi, зобов'язанi сумлiнно користуватися
всiма приналежними ïм процесуальними правами
Повноваження на ведення справи в судi дає представниковi право на
здiйснення вiд iменi представля_ всiх процесуальних дiй, крiм передачi
справи в товариський суд або третейський суд, повного або частковоï
вiдмови вiд позовних вимог, визнання позову, змiни предмета позову,
висновку свiтовоï угоди, передачi повноважень iншiй особi
(передоручення), оскарження рiшення суду, пред'явлення виконавчого листа
до стягнення, одержання присудженого майна або грошей
Цивiльний процес)
Адвокат зобов'язаний дiяти, вiдстоюючи права й законнi iнтереси
довiрителя
Адвокат повинен представляти всi докази в строк, тому що в противному
випадку прийде обґрунтовувати причину, по якiй докази не могли
бути представленi вчасно.
Повноваження представника повиннi бути вираженi в дорученнi,
виданоï й оформленоï у вiдповiдностi сзаконом.
Представник не вправi: передавати справи в товариський суд або
третейський суд, повнiстю або частково вiдмовлятися вiд позовних вимог,
визнавати позов, змiнювати предмет позову, мiстити свiтову угоду,
передавати повноваження iншiй особi (передоручення), оскаржити рiшення
суду, пред'являти виконавчий лист до стягнення, одержувати присуджене
майно або грошi
Карний процес
Захисник не вправi розголошувати данi попереднього розслiдування, що
стали йому вiдомими у зв'язку зi здiйсненням захисту, якщо вiн був про
це заздалегiдь попереджено в порядку, установленому теперiшнiм Кодексом
(прокурор, слiдчий або дознаватель попереджають учасникiв карного
судочинства про неприпустимiсть розголошення без вiдповiдного дозволу
вiдомими даних, що стали ним, попереднього наслiдку, про що в них
береться пiдписка з попередженням про вiдповiдальнiсть). За розголошення
даних попереднього розслiдування захисник несе вiдповiдальнiсть у
вiдповiдностi зi статтею 310 Кримiнального кодексу Росiйськоï
Федерацiï
Адвокат допускається до участi в кримiнальнiй справi як захисник
по пред'явленнi посвiдчення адвоката й ордери
У випадку якщо захисник бере участь у виробництвi по кримiнальнiй
справi, у матерiалах якого втримуються вiдомостi, що становлять державну
таємницю, i не має вiдповiдного допуску до зазначених
вiдомостей, вiн зобов'язаний дати пiдписку об них нерозголошеннi
Дiяльнiсть захисника
Правовий статус адвоката при здiйсненнi ïм захисти або
представництва клiєнтiв у конституцiйному, цивiльному,
арбiтражному, адмiнiстративному й карному судочинствi, а також при
виробництвi по справах про адмiнiстративнi правопорушення буде
регламентуватися вiдповiдним процесуальним законодавством
Росiйськоï Федерацiï
Вiдповiдно до проекту: Виступаючи як захисник, представника або
консультанта клiєнта, адвокат вправi:
збирати вiдомостi, необхiднi для надання юридичноï допомоги, у тому
числi запитувати й одержувати довiдки, характеристики й iншi документи
вiд органiв державноï влади, органiв мiсцевого самоврядування,
суспiльних об'єднань i органiзацiй, якi зобов'язанi в порядку,
установленому законодавством Росiйськоï Федерацiï, видавати
зазначенi документи або ïхнi копiï;
опитувати осiб (з ïхньоï згоди), що приблизно володiють
iнформацiєю, що ставиться до справи, по якому адвокат
виступає як захисник, представника або консультанта;
збирати й представляти предмети, якi можуть бути визнанi речовинними
доказами, у порядку, установленому законодавством Росiйськоï
Федерацiï;
залучати на договiрнiй основi фахiвцiв для роз'яснення питань,
пов'язаних з наданням юридичноï допомоги;
безперешкодно зустрiчатися зi своïм клiєнтом наодинцi (у тому
числi в перiод його утримання пiд вартою), без обмеження числа побачень
i ïхньоï тривалостi, в умовах, що забезпечують
конфiденцiйнiсть;
фiксувати за допомогою технiчних засобiв або iншим законним способом
iнформацiю, що втримується в матерiалах справи, по якому адвокат
виступає як захисник або представника, дотримуючи при цьому
державну й iншу охоронювану законом таємницю;
робити iншi дiï, не суперечному законодавству Росiйськоï
Федерацiï
Адвокат не вправi:
займати в справi позицiю всупереч волi клiєнта, за винятком
випадкiв, коли адвокат переконаний у наявностi самообмови клiєнта;
робити публiчнi заяви про доведенiсть провини клiєнта, якщо той
неï заперечує;
вiдмовитися вiд прийнятоï на себе захисту
Негласне спiвробiтництво адвоката з органами, що здiйснюють оперативно-
розшукову дiяльнiсть, забороняється.
Виступаючи як захисник, представника або консультанта клiєнта,
адвокат зобов'язаний:
чесно й сумлiнно вiдстоювати права й iнтереси клiєнта всiма не
забороненими законодавством Росiйськоï Федерацiï засобами;
виконувати вимоги про обов'язкову участь адвоката в карному судочинствi
(по призначенню органiв дiзнання, попереднього наслiдку, прокурора або
судна), а також надавати безкоштовну юридичну допомогу громадянам
Росiйськоï Федерацiï в iнших випадках, передбачених
законодавством Росiйськоï Федерацiï;
постiйно вдосконалювати своï знання й пiдвищувати свою
квалiфiкацiю;
дотримувати правил адвокатськоï етики й рiшення органiв
адвокатського самоврядування
За невиконання або неналежне виконання своïх професiйних обов'язкiв
адвокат несе вiдповiдальнiсть, передбачену законодавством
Росiйськоï Федерацiï. У цей час адвокатури не має
своïх центральних координуючих органiв в областi наукового
забезпечення, професiйноï дiяльностi, свого друкованого органа
(газети, журналу, бюлетеня й т.д.), системи пiдготовки кадрiв у вузах.
Немає єдиного пiдходу до здiйснення пiдготовки професiйних
адвокатiв. Важливим напрямком удосконалювання адвокатури є
виховання молодих фахiвцiв. На жаль, у бiльшостi юридичних вузiв i
факультетiв немає спецкурсу iз проблем дiяльностi адвокатури. У
результатi студенти й випускники вузiв мають досить приблизне подання
про адвокатську дiяльнiсть
Однак є серйознi пiдстави вважати, що мiсце адвоката в загальнiй
iєрархiï суспiльних професiй i ступiнь виконуваних ïм
функцiй в очах суспiльноï думки залишаються досить високими.Ранiше
закон передбачав не процесуальну дiяльнiсть захисника. Так, ст. 23 Основ
карного судочинства Сполучника РСР i союзних республiк фiксують право
захисника мати побачення з обвинувачуваним. Очевидно, що побачення
потрiбно ïм обом для обмiну iнформацiєю й визначення
лiнiï захисту. Але хiд побачення, процедуру обмiну
iнформацiєю карно-процесуальне законодавство не регламентує.
Ясно, що для встановлення що виправдують або зм'якшують вiдповiдальнiсть
обставин захисник повинен довiдатися вiд обвинувачуваного про можливих
свiдкiв, документи, речовиннi докази. Однак негайна заява клопотання про
допит названих обвинувачуваних осiб може виявитися, щонайменше,
передчасним: не виключено, що вони мають намiр у випадку виклику на
допит сховати свою поiнформованiсть або навiть повiдомити що ганьблять
обвинувачуваноï вiдомостi, спростування яких ускладнить захист.
Тому перш нiж клопотатися про допит цих осiб, захисник, природно, по
можливостi з'ясовує, якi показання треба вiд них очiкуватися
Як ранiше, так i в цей час не процесуальна дiяльнiсть захисника
передбачається, але як свiдковi, так i суду важливо знати, де й
ким був вилучений речовинний доказ зi своєï “природного
середовища”, де воно перебувало, ким i коли знайдене й передано
захисниковi. Допит захисника принципово неприпустима (стаття 56 УПК РФ).
Тому захисник у всiх випадках повинен у своєму клопотаннi
повiдомити, вiд кого отриманий представлений предмет. Iнакше цей предмет
не може бути прийнятий як речовинний доказ нi слiдчим, нi судом. Важливо
вiдзначити, що захисник не повинен представляти слiдчому й у суд
предмети, знайденi ïм особисто (наприклад, при вiдвiдуваннi мiсця
подiï), а також отриманi вiд невiдомих осiб. Заслуговує на
увагу питання про юридичну природу виготовлених захисником фотознiмкiв,
планiв, схем, що вiдображають обстановку мiсця подiï й iнших
обставин, що мають значення в справi. Зовнi такi фотознiмки, плани й
т.п. не вiдрiзняються вiд документiв. Але документ як доказ
припускає iснування вiдповiдального за його складання особа, що
може бути допитано. Однак захисник не може бути пiдданий допиту про
обставини справи, що йому вiдомо у зв'язку з виконанням своïх
професiйних обов'язкiв. Виготовленi ним особисто схеми, фотографiï,
плани можуть служити наочними аргументами в його клопотаннях про
виконання додаткових слiдчих дiй, але не доказами. Iнша справа, коли для
виготовлення фотознiмка, плану й т.п. захисник запрошує фотографа,
технiка й iн. Засвiдчений такою особою фотознiмок, план або схема мають
необхiднi ознаки документа
Висновок
Найважливiшим iнструментом змiцнення зворотного зв'язка вiд суспiльства
до держави служить адвокатури. Саме тому необхiдно розширювати
самостiйнiсть, права й вiдповiдальнiсть адвокатур. Зараз компетенцiя
органiв державного керування по керiвництву адвокатурами iстотно
обмежена. Але, не дивлячись на це все центральнi й мiсцевi органи
керування юстицiєю вправi видавати iнструкцiï з питань
дiяльностi адвокатури, установлювати порядок надання адвокатами
юридичноï допомоги, порядок оплати працi адвокатiв i порядок
органiзацiï й проходження стажування особами, що бажають бути
прийнятими вколлегию.
У цей час назрiла необхiднiсть передати колегiям адвокатiв право самим
визначати свою чисельнiсть по праву самоврядування. Регулювання зверху
чисельностi адвокатiв, часто без облiку дiйсного положення справ на
мiсцях, приводить до того, що президiï колегiй не можуть приймати
нових членiв, тобто поповнювати колегiю, а, отже, забезпечити всi
юридичнi консультацiï адвокатами
Попит на юридичнi послуги рiзко зрiс, особливо з боку пiдприємцiв,
але фахiвцiв-адвокатiв у сферi ринковоï економiки явно недостатньо.
Вiльнi мiсця стали займати рiзного роду юридичнi фiрми, компетентнiсть
яких не завжди вiдповiдає сучасним вимогам
Доцiльно ввести в законодавство як гарантiя професiйноï
незалежностi адвоката норму, що забороняє органу, у безпосереднiм
веденнi якого перебуває справа, по якому адвокат здiйснює
захист, проводити вiдносно цього адвоката перевiрку й порушувати проти
його адмiнiстративне або карне переслiдування. Якщо ж у дiях адвоката
втримується адмiнiстративне або кримiнально карне правопорушення,
то питання про залучення його до вiдповiдальностi необхiдно узгоджувати
iз президiєю колегiï адвокатiв, без згоди якоï залучення
до вiдповiдальностi не повинне мати мiсце
Саме вiдсутнiсть гарантiй професiйноï недоторканностi адвоката, що
побоюється “помсти” з боку свого безпосереднього
процесуального супротивника, є одним з факторiв неефективного
захисту
Багато положень дiючого закону не дозволяють адвокатам повною мiрою
стати вiльн i незалежними, органiзувати свою фiрму, бюро. Кожний крок
колегiй регламентований, ïхня дiяльнiсть абсолютно не
вiдповiдає навiть мiнiмальним мiжнародним стандартам. Зараз
розробляється президентський проект нового Закону про адвокатури.
Вiдповiдно до його положень юридичну допомогу громадянам, захист
ïхнього права в судi повиннi здiйснювати тiльки адвокати,
об'єднанi у свою колегiю або асоцiацiю, сполучник. У рамках
суб'єкта федерацiï, як правило, буде дiяти одна колегiя. У
рамках колегiï допускається створення адвокатських фiрм,
бюро, контор. Можна буде працювати й на iндивiдуальнiй основi.
Передбачається введення лiцензування адвокатськоï дiяльностi.
Будь-який юрист, що має дворiчний стаж роботи зi своєï
професiï, що здав квалiфiкацiйний iспит, вправi одержати лiцензiю.
Якщо з якоï-небудь причини в нiй буде вiдмовлено, у нього ïсти
право звернутися в суд. Значно розширюються процесуальнi права
адвокатiв: можливiсть збирати доказу, зажадати необхiднi документи й
т.д. Будуть розширенi гарантiï ïхньоï адвокатськоï
дiяльностi (наприклад, кримiнальна справа вiдносно адвоката може
збуджуватися тiльки прокуратурою суб'єкта федерацiï або
генеральною прокуратурою).
