Привабливiсть кримiнальноï субкультури для неповнолiтнiх

Сутнiсть кримiнальноï субкультури .Основним фактором
взаємноï кримiналiзацiï в кримiнальних групах пiдлiткiв
є кримiнальна субкультура. Для ïï позначення
використовуються й iншi темини: друге життя, негативний^-негативнi-соцiально-
негативнi груповi явища, асоцiальна .
Уважається, що спочатку кримiнальна субкультура виникла в закритих
виховних i виправних установах, а потiм поширилася за ïхнiми
межами, захопивши бiльшу частину пiдлiткiв, насамперед — трудових
i педаггогически запущених. Кримiнальна субкультура як i будь-яка
культура по своïй сутностi агресивна . Вона вторгається в
культуру офiцiйну, зламуючи ïï цiнностi й норми, насаджуючи в
нiй своï правила й атрибутику. Вiдомо, що носiєм є мова
. Вiзьмемо наш велику й могутню росiйську мову. На сьогоднiшнiй день вiн
виявився пронизам термiнологiєю карного жаргону, на якому охоче
говорять як пiдлiтки, так i депутати державноï думи . Але ж втрата
чистоти нацiональноï мови — серйозний симптом наростання
процесу кримiналiзацiï суспiльства. Ця кримiналiзацiя в першу
очеред зачiпає подростающие поколiння, як найбiльш активну в
кримiнальному вiдношеннi частина суспiльства й найбiльш чуйну по
своïх вiкових особливостях до язикових iнновацiй
Носiями кримiнальноï субкультури є — рецидивiсти .
Вони акумулюють, пройшовши через в'язницi й колонiï, стiйкий
злочинний досвiд, злодiйськi закони й поняття, а потiм передають його
подростающему поколiнню. Тут можна говоритити про тр психологiчнi
механiзми вiдтворення пiдлiтковоï злочинностi ¹ . Перший
— персоналiзований , коли рецидивiст iз числа дорослих бере
шефство над конкретним пiдлiтком, знайомлячи його з законами злочинного
миру. Другий механiзм — через кримiналiзацiю всього населення ,
прилучаючи його до карноï мови, привчаючи мислити кримiнальними
категорiями. Третiй механiзм — через кримiнальну групу . Цi
групи стають школами первiсноï пiдготовки молодхих злочинцiв i
носiями традицiй злочинного способу життя. Оскiльки кримiнальнi групи по
всiй краïнi й iз зарубiжжям зв'язанi численними каналами (дорогами,
трасами), остiльки це сприяє унiверсалiзацiï, типiзацiï
норм i цiнностей кримiнальноï субкультури, швидкостi ïï
поширення
Пiд кримiнальною субкультурою розумiється сукупнiсть духовних i
матерiальних цiнностей, що регламентують i впорядковують життя й
дiяльнiсть кримiнальних спiвтовариств, що сприяє ïхнiй
живучостi, згуртованостi, кримiнальнiй активностi й мобiльностi,
наступностi поколiнь правопорушникiв. Основу кримiнальноï
субкультури сосотовляют далекi цивiльному суспiльству цiнностi,
традицiï, рiзнi, ритуали молодих злочинцiв, що об'єдналися в
групи.Ïï соцiальна шкода полягає в тiм, що вона потворно
соцiалiзує особистiсть пiдлiтка, стимулює переростання
вiковоï опозицiï в кримiнальну, саме тому i є механiзмом
вiдтворення злочинностi в молодiжному середовищi ²
.
Кримiнальна субкультура вiдрiзняється вiд звичайноï подростково-
юнацькоï субкультури кримiнальним змiстом норм, що регулюють
взаємини й поводження членiв групи мiж собою й зi стороннiми для
групи особами (з чужими, мiлiцiєю, громадськiстю, дорослими,
жiнками й т.п.). Вона прямо, безпосередньо й жорстко регулює
спосiб життя й кримiнальноï дiяльностi, вносячи певний порядок. У
нiй простежується :

• • рiзко виражена ворожiсть стосовно загальноприйнятих норм i ïï кримiнальний змiст;
  • внутрiшнiй зв'язок з карними традицiями;
  • скритнiсть вiд непосвячених;
  • наявнiсть цiлого набору (системи) строго регламентованих у груповiй свiдомостi атрибутiв

Кримiнальнiй субкультурi неповнолiтнiх властивi наступнi особливостi : 1) попрання прав особистостi, що виражаються в агресивному, жорстокому й цинiчному вiдношеннi до чужих, слабким i беззахисним;
2) вiдсутнiсть почуття жалю до людей, у тому числi й до своïм;

1. 1. нечеснiсть i лукавство
      до чужих;

1. 1. паразитизм, експлуатацiя низiв, знущання над ними;

1. 1. знецiнювання результатiв людськоï працi, що виражається у
      
      вандалiзмi;
      1. неповага прав спiврозмовникiв, що виражається
         в крадiжках i розкраданнях;
      2. заохочення цинiчного вiдношення до
         жiнки й половою розбещеностi;
      3. заохочення низинних инстинков i
         будь-яких форм асоцiального поводження
   .
   

Кримiнальна субкультура, цiнностi якоï формується карним
миром з максимальним облiком вiкових особливостей пiдлiткiв, приваблива
для пiдлiткiв i юнакiв:

1. 1. наявнiстю широкого поля
      дiяльностi й можливостей для самоствердження й компенсацiï невдач,
      
      що осягли ïх у суспiльствi;
      1. процесом кримiнальноï
         
      дiяльностi, що включає ризик, екстремальнi ситуацiï й
      пофарбованоï нальотом помилковоï романтики, таємничостi
      
      й незвичайностi;
      1. зняттям моральних обмежень;
      2. вiдсутнiстю
         
      заборон на будь-яку iнформацiю й, насамперед, на
      
      iнтимну;
      1. облiком стану вiковоï самiтностi, пережитого
         
      пiдлiтком, i забезпеченням йому в своïй групi морального,
      фiзичноï, матерiальноï й психологiчного захисту вiд
      агресiï ззовнi.

Кримiнальна субкультура,
являючи собою цiлiсну культуру злочинного миру, з ростом злочинностi усе
бiльше розшаровується на ряд пiдсистем (субкультура злодiйська,
тюремна, рекитиров, повiй, шахраïв, фарцовщиков i iн.), що
протистоять офiцiйнiй культурi. Подростково-Юнацьке кримiнальна
субкультура — одна з самостiйних пiдсистем , тiсно пов'язаних з
iншими пiдсистемами карного миру
Емпiричнi ознаки кримiнальноï субкультури ¹ . Для
визначення емпiричних ознак (критерiïв) ступеня сформованостi й
дiєвостi кримiнальноï субкультури в молодiжному середовищi
навчального закладу, виправного закладу, населеному пунктi був
використаний метод експертних оцiнок. Експертами виступали начальники
виправних учереждений, працiвники iнспекцiй по справах неповнолiтнiх,
директори спецшкiл, карного розшуку. По ïхнiх оцiнках, призаки
прояву кримiнальноï субкультури у всiх названих мiсцях подiбнi, що
дозволяє використовувати ïх у психодиагностических метах
Всi критерiï, названi експертами, минулого зведенi в наступнi
класифiкованi групи:

1. 1. Ознаки ,
      щохарактеризують межгрупповие вiдносини й групова iєрархiя .

1. 1. Наявнiсть в учереждении ворогуючих мiж собою угруповань i конфлiктiв
      
      мiж ними
      1. Тверда групова стратифiкацiя з розподiлом людей на
         чужих i своïх, а своïх — на касти
      2. Наявнiсть
         
      рiзноманiтних привiлеïв для елiти i рiзних
      табу.
   2. Поширенiсть ритуалiв прописки новачкiв

1. 1. Ознаки, що
      характеризують вiдносини до слабких, низам i знедоленим .

1. 1. Факт появи
      знедолених (неприкасаемих).
   2. Таврування речей i предметiв, якими
      повиннi користуватися тiльки неприкасаемие.
   3. Схильнiсть низiв
      поборам i вимаганню
   4. Поширенiсть спецiальних способiв зниження
      статусу: мужолозтва, вафлерства, парафiну, прання нисков i
      
      др.
      1. Поширенiсть симуляций хвороб i покалiчення серед низiв.
   2. Ознаки , характеризующие вiдношення до режиму й виховноï
      роботи .

1. 1. Груповi порушення режиму учереждения й груповi
      непокори
   2. Груповi втечi, вiдходи з будинку,
      бродяжництво
   3. Вiдхилення авторитетiв вiд брудних
      робiт.
   4. Вiдхилення вiд навчальних занять, зборiв
   5. Вiдмова
      вiд роботи в офiцiйному активi або дворушництво
   6. Прояв актiв
      вандалiзму

1. 1. Ознаки , способи, щохарактеризують, проведення
      вiльного часу.

1. 1. Поширенiсть азартних iгор
   2. Поширенiсть тюремних способiв
      проведення дозвiлля, тюремноï лiрики й тюремних
      
      виробiв
      1. Групове вживання токсичних i наркотичних речовин,
         
      чифирования.

1. 1. Ознаки , способи, щохарактеризують,
      спiлкування , упiзнання й зв'язки .

1. 1. Поширенiсть кличок як
      засобу стигматизацiï
   2. Поширенiсть татуювань як
      знаковоï системи спiлкування, прийнятих у карному
      
      середовищi
      1. Распостраненность карного жаргону й iнших
         способiв спiлкування
   Проведений аналiз
   

дозволяє зробити висновок про те, що багато елементiв
кримiнальноï субкультури, по-перше, полiфункцiональнi
(татуювання, що виконують одночасно функцiï стратифiкацiï,
стигматизацiï й комунiкацiï, упiзнання своïх i клички
виконуючi тi ж функцiï); по-друге, кожний елемент
кримiнальноï субкультури має основну функцiю (татуювання
— функия стратифiкацiï, клички — функцiя
комунiкацiï); по-третє, кожний елемент кримiнальноï
субкультури по-рiзному переломлюється в психологiï групи
й интериоризируется iндивiдом (задоволенiсть кличкою або
татуюванням, до прагнення свеми способами позбутися вiд них). Знання
прихильностi групи й особистостi до певних цiнностей (захопленiсть
карате, культуризмом, боксом i т.д.) дозволяє з достатньою
ймовiрнiстю прогнозувати ïхнє поводження й приймати
заздалегiдь необхiднi мiри профiлактики
За останнi роки в краïнi розпалася ранiше iснуюча радянська
система мер боротьби зi злочиннiстю неповнолiтнiх . Ця система включала
понад 50 соцiальнi iнститути — рiзнотипних державних i громадських
органiзацiй i установ
Дуже дорогу цiну суспiльство змушене платити у зв'язку з демонтажом
системи профiлактики , згортання багатомiльйонного руху громадськостi
за змiцнення правопорядку. Втратившись таких ïï структурних
компонентiв, як народнi дружини, ради профiлактики, суспiльнi пункти
охорони правопорядку, товариськi суди, пости народного контролю й т.п. i
не створивши нiчого нового, держава не просто послабила свiй
профiлактичний потенцiал, а як би провело смугу вiдчуження мiж офiцiйною
судово-правовою владою й населенням. Але ж стосовно до злочинностi
потрiбний i повинен бути широкий суспiльний контроль, контроль,
заснований на зацiкавленостi всього цивiльного суспiльства
Настiльки невиправданим виявився демонтаж системи правогого освiти й
виховання населення. Такме ïï ланки, як викладання основ права
на всiх щаблях утворення, правовi народнi унiверситети, постiйнi
телепередачi i юридичнi рубрики в газетах i журналах, несли не тiльки
потрiбну правову iнформацiю, але й формували моральнiсть,
гражданственность, законопослушание. Велiння часу — вiдродження
системи профiлактики злочинного поводження ¹ i подальший
ïï розвиток, створення нових форм, з подальшим постiйним
ïï вдосконаленням
У доперестроечной кримiнологiчнiй лiтературi докладно були викладенi
загальнi вимоги до органiзацiï системи профiлактики злочинностi
неповнолiтнiх. Зараз же, многолетне накопичений досвiд, профiлактики
злочинностi не використовується
Дослiдження проведенi правоохоронними органими показують, що злочиннiсть
неповнолiтнiх бiльше чутлива, чим доросла злочиннiсть, до мiр боротьби
сней.
Чим же досягалося зниження злочинностi пдростков, у рядi шкiл, училищ i
регiонiв краïни? ¹ Це насамперед — реалiзацiя на
рiвнi регiону — загальсоцiальних , економiчних ,
органiзацiйних мiр , здiйснюваних мiсцевими органами влади. Так, у
рядi мiсць, де рiвень злочинностi учнiв значно нижче, нiж по iнших
регiонах, iстотну рольсиграли координацiйнi ради , створюванi в кожнiй
областi iз представникiв правоохоронних органiв, громадських органiзацiй
i системи утворення, якi забезпечували планомiрнiсть i комплекснiсть
використовуваних мiр, спрямованих на усунення умов життя й виховання, що
сприяють виникненню й формуванню кримiнальних груп неповнолiтнiх. Це не
тiльки глобальнi соцiальнi мiри , спрямованi на стабiлiзацiю
полiтичноï, екномической, соцiальнiй обстановцi в краïнi, без
дозволу якоï про докорiнний перелом у боротьбi iз сучасною
злочиннiстю не може бути й мовлення. Це — сфера полiтики й
дiяльностi полiтикiв i влади вцелом. Важливо вiдтворити нижчий рiвень
профiлактичноï роботи, безпосередньо навчальнi заклади й посадовi
особи на мiсцях. Вона должа включати як загальнi мiри , так i
спецiально цiлеспрямованi психолого-педагогiчнi , спецiально^-
кримiнологiчнi заходу попередження групових i iндивiдуальних
злочинiв неповнолiтнiх
Загальнi мiри включають пiдвищення якостi всього навчального процесу
, удосконалювання його органирзации, методичного рiвня. Це —
чiтке виконання навчального плану, попередження пропускiв занять без
поважних причин i прогулiв, обеспечиние повсякденноï зайнятостi
учнiв пiсля занять, проведення культурних заходiв (празничних вогникiв,
дискотек, концертiв, походiв, межшкольних спортивних змагань i т.д.).
Загальнi мiри включають також мiри виховнi . Сюди ставиться не тiльки
пiдвищення ролi, що виховує, навчання, але й гуманiзацiя
мiжособистiсних вiдносин педагогiв з учнями. Це досить важлива й гостра
проблема, по скольку за офiцiйним даними Мiнiстерства утворення 46
вiдсоткiв учителiв навiть не приховують, що користуються авторитарними
методами без облiку Конвенцiï про права дитини ¹ .
Представте тiльки собi — який рiвень дидактогении ² у
нашiй краïнi, при такому вiдсотку авторитарних учителiв. Скiльки у
вiтчизнянiй педагогiцi говорилося, що пiдлiток, учень не тiльки
об'єкт, але суб'єкт виховання, що головним iнструментом
виховання є колектив учнiв. Одним з iнструментiв виховного процесу
повиннi стати стихiйно вiдроджуванi громадськi органiзацiï
пiдлiткiв i молодi (пiонери, спортклуби, драмгуртки, активiзацiя органiв
учнiвського самоврядування, проведення учнiвських конференцiй i iн.).
Звичайно, цi загальнi й виховнi мiри не принесуть результатiв, якщо не
будуть пiдкрiпленi вiдповiдними соцiальними й економiчними заходами,
пов'язаними iз соцiальним захистом особистостi, що гарантують права на
працю, вiдпочинок, соцiальне забезпечення ¹ .
Боротися з рецидивною злочиннiстю неповнолiтнiх можна за допомогою
забезпечення соцiальноï адаптацiï пiдлiткiв, що вертаються з
виховально-трудових колонiй i спецiальних навчально-виховних установ.
Але тут виникають труднощi через те, що майже половина числа пiдлiткiв,
що залишають цi заклади, — сироти, якi втратилися батькiвського
пiклування. Ïх нiхто не чекає, многим нiде жити, не на що
iснувати. Проблема працевлаштування таких людей також залишається
не вирiшеноï
Недолiки в нормотворческой дiяльностi також є величезною проблемою
при боротьбi зi злочиннiстю неповнолiтнiх. Передбачалася розробка в
тримiсячний строк проектiв нормативних актiв про реорганiзацiю системи
державних органiв, якi здiйснювали функцiï по профiлактицi,
попередженню злочинностi й iнших правопорушень неповнолiтнiх, про
створення вiдповiдних структур у системi органiв виконавчоï влади
всiх рiвнiв i про захист прав неповнолiтнiх. Однак передбаченi в Указi
Президента Росiйськоï Федерацiï вiд 16 вересня 1992 року Про
першочерговi мiри в областi державнiй молодiжнiй полiтицi мiри й закони
iз цих питань дотепер не перетворенi в життя, хоча строки, установленi
для ïхньоï пiдготовки давно вже минули
Якоï ж мiри потрiбно почати, щоб зупинити, а по можливостi й
зменшити рiст злочинностi серед пiдлiткiв? У першу чергу варто
задуматися про зайнятiсть молодi. Чому б не почати будувати й
вiдновлювати спортклуби, дитячi майданчики, пiонерськi табори, парки
вiдпочинку? Чому б не спробувати пiдвищувати рiвень професiйноï
пiдготовки практичних психологiв, педагогiв, спiвробiтникiв ИДН i КДН,
не вести пропаганду здорового способу життя, працi й т.д.?
Величезну роль грають у життi дiтей батьки. Ïм потрiбно зрозумiти,
що не треба забувати про духовну й про моральний сторонах виховання.
Адже дiти хочуть бути понятими, почувати себе потрiбними й мати рiвнi з
усiма права. Треба, щоб дiти ставали дорослими на очах батькiв, при них
допомоги
Треба пам'ятати одне: — Злочиннiсть перемогти неможливо, але не боротися з нею теж не можна!.