Берглери по карному праву Iзраïлю

Стаття 405 “Закону про покарання” мiстить наступнi положення:

      1.Той, хто ламає зовнiшню або внутрiшню частину будинку, або
      проникає в усередину, використовуючи ключi або вибиваючи дверi,
      вiкно, або iнший предмет, призначений для закриття входу в будинок
      — уважається “зломщиком”.

      2.”зломщиком” уважається той, хто вводить у будинок
      будь-яку частину свого тiла (наприклад руку, ногу), або
      пристосування, якi злочинець використовує не для злому, а для
      здiйснення додаткових дiй уже пiсля злому, наприклад крадiжки
3. той,хто зламує й входить або зламує й виходить — уважається ворвавшимся.

      3. той, хто входить у примiщення, застосовуючи погрози або виверт, або
      складається в змовi з людиною, що перебуває усерединi
      будинку, або проникає через непризначений для звичайного вхлда
      в будинок прохiд (наприклад: через димохiдну трубу) — є
      як би зломщиком i вошедшим.
Таким чином, основним поняттями, що визначають белгери є: 1)”зломщик”; 2)”вошедший”; 3)”ворвавшийся”; 4)”зломщик i вошедший”.
Вхiд i вторгнення в житло або примiщення, призначене для молитви
Стаття 406 “Закону про покарання” Iзраïлю розкриває цi дiï в такий спосiб:
4) Якщо людина входить у житло або примiщення, призначене для читання
      молитви, або перебувати там з намiром зробити крадiжку або будь-який
      iнший злочин, то вiн карається 5 роками позбавлення волi
5) У випадку, коли людин вторгається у вищевказанi в ст. 406 (п.1)
      мiсця, з намiром зробити крадiжку або будь-який iнший злочин, або
      виривається з нього пiсля здiйснення цих дiй, те тодi вiн буде
      покараний 7 роками позбавлення волi
Обоє цi випадку є окремими злочинами, iснують ïхнi певнi види, а саме:
Для першого злочину (ст. 406 (п.1))
1. Вхiд у житло або примiщення для читання молитви з намiром зробити крадiжку або який-небудь злочин

      6.”Знаходження” у тiм же мiсцi з тим же намiром
Для другого злочину (ст. 406 (п.2))
1.”Вторгнення” усередину примiщення з намiром зробити крадiжку або будь-яке iнше злочин

      7.”Вираваться” зсередини примiщення пiсля того, як зробив
      крадiжку або який-небудь злочин
Так само як злочину крадiжка й пограбування, берлгери має певнi ознаки actus reus, i mens rea.
Actus reus:
Першою ознакою є поводження злочинця, а саме:
“увiйшов”, “перебував”, “вторгся усередину” i “вирвався зсередини”.
Друга ознака — це обставини: “примiщення”
-житло — це примiщення, призначене для постiйного або тимчасового проживання людей -мiсце призначене для читання молитов — таким мiсцем може бути будь-яке примiщення, будинок, що служить людям для прочитання молитов
mens rea: “намiр зробити крадiжку або будь-який iнший злочин”
mens rea є загальним для всiх видiв берлгери, виключення становить той вид злочину, у якому злочинець виривається зсередини примiщення, уже пiсля того як зробив крадiжку або яке-небудь iнше злочин
Мова йде про наявнiсть особливого намiру в злочинця тобто метою входу, знаходження, або вторгнення в будинок повинне бути здiйснення крадiжки або будь-якого iншого злочину усерединi примiщення
У цих випадках здiйснення крадiжки має на увазi:
здiйснення всiх злочинiв, що пiдпадають пiд визначення крадiжки по ст.383, “Закону про покарання”
“Iншi злочини” у цьому зв'язку означає здiйснення будь- якого злочину за винятком майнових, тобто проти власностi, наприклад, зґвалтування
Обтяжуючi обставини
У вiдповiдностi зi ст. 408 “Закону про покарання” 1977 року, якщо зроблено злочин по ст. 406 або 407, i злочинець мав при собi вогнепальна або холодна зброя, то покарання збiльшується в 2 рази
Вторгнення або вiдхiд з будинку, що не є житлом i не призначено для молитви У вiдповiдностi зi ст. 407:
8) Той, хто вторгається в будинок, що не є житлом i не
      призначено для молитви, з намiром зробити крадiжку або який-небудь
      злочин, — карається позбавленням волi строком до п'яти
      лiт
9) Той, хто вторгається в такий же будинок i робить крадiжку або
      який-небудь iнший злочин, — карається позбавленням волi
      строком до семи лiт
За останнi десятилiття у Великобританiï прискореними темпами йде процес реформування й пристосування до сучасних умов багатьох галузей права, у тому числi й карному законодавствi. Iстотним змiнам, особливо, пiддалася система норм, що регулюють вiдповiдальнiсть за зазiхання проти власностi. Ранiше вiдповiдальнiсть за цi злочини регулювалася численними актами, прийнятими в рiзний час, а також, почасти, нормами загального права, погано погодженими мiж собою
Нове англiйське карне законодавство значно змiнило конструкцiï складiв рiзних злочинiв. Зокрема, замiсть колишнiх понять злодiйства, присвоєння й шахрайського звернення до своєï власностi, уведене єдине поняття крадiжки. Втратили силу розходження мiж берглери доконаним у денний i нiчний час, i ряд iнших розходжень в окремих видах зазiхань проти власностi
Значно змiненi санкцiï за злочини проти власностi. Збiльшено максимум покарання, що може бути призначене за вiдповiдний злочин, а так само, розширенi права суду у визначеннi санкцiï для конкретного правопорушника
Потрiбно вiдзначити, що при пiдготовцi проектiв нових законiв по боротьбi iз зазiханнями проти власностi, англiйськi юристи використовували досвiд iнших держав, частковостi, що були британських колонiй, законодавство яких у мiру свого розвитку значно вiдiйшло вiд первiсного англiйського варiанта. Посилання на досвiд закордонного законодавства — це нове явище в розвитку англiйськоï кримiнально- правовоï доктрини й законодавчоï практики
Карне право Iзраïлю, у законодавчому регулюваннi злочинiв проти власностi, значною мiрою треба положенням англiйського закону про крадiжку 1916 р. Це вiдбулося в силу довголiтньоï колонiальноï залежностi Iзраïлю вiд Англiï, сприйняття англiйського права i його адаптирования в державi. Однак закон про покарання 1977 р. мiстить i вiдмiннi положення. Цiль даноï роботи — простежити загальне й вiдмiнне в законодавчому регулюваннi зазiхань проти власностi в Англiï й Iзраïлевi на прикладi 3-х видiв майнових злочинiв: крадiжки, пограбування й берглери.
10. Крадiжка
Ознака присвоєння у визначеннi крадiжки за англiйським законом про крадiжку 1968 р. в Iзраïлевi є ознакою бере й несе; Майно — Рiч, яку можна украсти; приналежнiсть iншiй особi — без згоди власника.
Ознаки Бечестность i намiр назавжди позбавити — загальнi, тобто втримуються у визначеннi крадiжки обох краïн. Вiдрiзняє ïхня ознака несумлiнно, що втримується тiльки у визначеннi крадiжки за iзраïльським законом про покарання 1977 г.
Покарання за крадiжку в Англли становить тюремне ув'язнення строком до 10 рокiв. В Iзраïлевi законодавець обмежився лише трьома роками, однак строк може бути збiльшений по розсуду суду, залежно вiд обставин справи
11. ПОГРАБУВАННЯ
Дiюче карне законодавство Англiï не мiстить вказiвок на якi-небудь квалiфiкуючi ознаки пограбування (ранiше, наприклад, за законом про крадiжку 1916 г, до таких ознак ставилися: наявнiсть зброï, груповий характер злочину й так далi). Таким чином, англiйське законодавство не вважає за необхiдне проводити розходження мiж найпростiшими випадками застосування насильства або погрози при крадiжцi й небезпечних нападах збройних банд, тому що й тi м iншi дiï тепер охоплюються єдиним складом пограбування. Покарання за цей злочин дуже суворе, тому що передбачає довiчний висновок
Iзраïльський законодавець, на вiдмiну вiд англiйського, видiляє ознаки пограбування. Закон про покарання 1977 г, так само розрiзняє просте пограбування, i пограбування, доконане при обтяжуючих обставинах. Квалiфiкуючими ознаками простого пограбування є здiйснення крадiжки безпосередньо пiд час, до, або пiсля, застосовує або загрожує застосувати насильство до людини, або до його власностi, а так само намiр (Mens Rea). Покарання за цей вид пограбування — 14 рокiв позбавлення волi. Ознаками пограбування при обтяжуючих обставинах є коли грабiжник збройний або входив у злочинну групу i безпосередньо пiд час, до, або пiсля пограбування ранив якоï-небудь людини. Покарання за цей вид пограбування збiльшується до 20 рокiв тюремного ув'язнення Таким чином, iзраïльське карне право дає бiльше широке визначення пограбуванню, при цьому пiдроздiляючи його на види, i вiдповiдно видiляючи певнi ознаки як Actus Reus, так i Mens Rea для кожного з них, чого не можна сказати про законодавче регулювання цього питання Ванглии.