Тестовi завдання для тематичного контролю. МОРФОЛОГIЯ
1. Уперше термiн граматична категорiя увiв: а) О. Потебня; б) Л. Щерба;в) В. Виноградов; г) О. Пєшковський.
2. Визначте, якi граматичнi категорiï характернi для всiх
повнозначних змiнних частин мови: а) рiд, число, вiдмiнок; б) вид,
особа, рiд; в) час, число, рiд; г) спосiб, особа, число.
3. Назвiть, якi граматичнi категорiï характернi для iменних
частин мови: а) рiд, число, особа; б) число, вiдмiнок, вид; в)
особа, число, вiдмiнок; г) рiд, число, вiдмiнок.
4. Визначте, за якими критерiями виокремлюються частини мови: а)
iнтонацiйний, словотвiрний; б) смисловий, морфологiчний,
синтаксичний; в) стилiстичний, iнтонацiйний, смисловий; г)
синтаксичний, словотвiрний, стилiстичний. & Назвiть ученого,
чия граматика довгi роки використовувалася всiма схiдними словянами
як шкiльний пiдручник. а) М. Ломоносов; б) М. Смотрицький; в) Ф.
Буслаєв; г) О. Востоков. о- Виберiть правильну вiдповiдь.
Частиною мови є лексико-граматичний клас слiв, якi: а)
вiдповiдають на однаковi запитання i мають спiльне лексичне
значення; б) мають однаковi лексико-граматичнi ознаки; в)
характеризуються тотожнiстю граматичних ознак i форм словозмiни; г)
характеризуються спiльнiстю лексичного значення, тотожнiстю
граматичних категорiй, системою морфемних i словотвiрних
показникiв. 529 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА
5. Зясуйте, кому належить розподiл на чотири класи, або категорiï
слiв (частини мови, частки мови, модальнi слова, вигуки): в) В.
Виноградову, б) Л. Щербi; в) О. Шахматову; г) Ф. Буслаеву.
6. Укажiть, за якими критерiями розрiзняють службовi слова
(прийменник, сполучник, частку): а) лексичним значенням,
морфологiчними особливостями; б) рiзними функцiями в реченнi; в)
особливостями морфемного оформлення, синтаксичною роллю; г)
граматичними показниками, рiзними функцiями в реченнi.
7. Прономiналiзацiя — це: а) уживання рiзних частин мови в ролi
займенника; б) перехiд у вигук дiєслiв, iменникiв; в) перехiд
iнших частин мови в сполучнi засоби; г) перехiд iнших частин мови
до розряду прислiвникiв.
8. Явиша переходу з однiєï частини мови в iншу охоплюють:
а) самостiйнi частини мови; б) службовi слова й вигук; в) усi
частини мови; г) iменнi частини мови.
9. Укажiть рядок, у якому вказано ознаки службових слiв: а)
вiдсутнiсть номiнативноï функцiï, граматичного значення,
синтаксичноï функцiï; б) наявнiсть номiнативноï
функцiï, вiдсутнiсть питання, несамостiйнiсть
синтаксичноï функцiï; | в) вiдсутнiсть номiнативноï
функцiï i граматичного значення, вiдсутнiсть питання; г)
вiдсутнiсть номiнативноï функцiï, самостiйнiсть
граматичного значення, синтаксичноï функцiï.
10. Виберiть принцип, за яким числiвник видiляється в окрему
частину мови: а) семантичний; б) морфологiчний; в) синтаксичний; г)
словотвiрний.
11. Чотнрикомпонентна система частин мови включає: а) iменник,
дiєслово, прислiвник, службовi слова; б) iменник, прикметник,
дiєслово, слова категорiï стану; в) iменник,
дiєслово, прикметник, прислiвник; г) iмена, дiєслово,
прислiвник, службовi слова.
12. У незмiнюваних iменниках значення категорiï числа
виражається: а) семантично; б) синтаксично; в)лексично; г) за
допомогою флексiй.
13. Укажiть рядок, у якому всi iменники — твердоï групи: а)
календар, каменяр, стiл, море, палац; б) вiтер, плащ, дизель,
поводир, село; в) командир, абажур, мiсто, вiтер, граф; г)
годинник, лiкар, рiзьбяр, аромат, татусь.
14. Визначте рядок, у якому всi iменники чоловiчого роду: а) манжета,
хлопя, магараджа, пустеля, прихвостень; б) розвiй, кефаль, приязнь,
лазур, ситець; в) дрiб, степ, тюль, тюлень, нероба; г) бiль,
нежить, воєвода, Сибiр, меланж. 530 Тестовi завдання для
тематичного контролю
15. Укажiть рядок, у якому всi iменники належать до II вiдмiни: а)
комiсар, жито, веселка, мати, радiсть; б) серце, плащ, терен, сiмя,
нежить; в) кiт, плакса, день, вiкно, Микола; г) князь, поет,
лисеня, мiнi-футбол, сутiнь.
16. Укажiть рядок, у якому всi iменники мають тiльки форму множини: а)граблi, дебати, черевики; б) заручини, кешi, ворота; в) переговори,
iспити, вила; г) дрiжджi, обiцянки, проводи.
17. Укажiть рядок, у якому всi iменники перебувають поза вiдмiнами: а)
авто, шпроти, ледi, сутiнки, кiно; б) колiбрi, плавнi, канiкули,
пальто; в) авеню, нiмець, райвно, депо, манто; г) Сочi, ситро,
вапно, ножицi, пюре.
18. Укажiть рядок, у якому всi iменники вживаються тiльки в однинi: а)
село, вода, сталь, хлiб, Луганськ; б) сум, трагедiя, користь, стан,
вiдвертiсть; в) гра, скло, рiдня, опера; керосин; г) борошно,
печаль, тища, рiдина, Днiпро.
19. Укажiть рядок, у якому всi прикметники — присвiйнi: а)
Михайлiв, ведмежий, братiв, неньчин, Ольжин; б) батькiв, лисячий,
морський, лiкарiв, мишачий; в) дядькiв, сiмейний, студентський,
Климiв, бригадирiв; г) Химчин, сталевий, бабусин, мушиний,
материнський.
20. Укажiть рядок, у якому всi прикметники стоять у формi вищого
ступеня порiвняння: а) свiжiший, наймудрiший, найбiльш корисний,
чеснiший, бiльш високий; б) бiльш добрий, чеснiший, вищий, кращий,
менш вiдомий; в) кращий, найвищий, розвинений, тяжчий, найменш
корисний; г) жовтiший, найбiльш красивий, гiрший, менш мiцний,
впевненiший.
21. Перехiд iнших частин мови в прикметники називається: а)
субстантивацiєю; б) адвербiалiзацiєю; в)
адєктивацiєю; г) вербалiзацiєю.
22. Прикметники, якi мають повну нестягнену форму: а) змiнюються за
родами, числами, вiдмiнками; б) можливi лише в називному
(знахiдному) вiдмiнку однини чоловiчого роду; в) можливi лише в
називному (знахiдному) вiдмiнку однини жiночого та середнього роду
та називному вiдмiнку множини; г) можливi в усiх формах роду й
числа.
23. Укажiть рядок, у якому всi прикметники — якiснi: а) бiлий,
теплий, рiшучий, веселий, якiсний; б) джерельний, тямущий, сумний,
лисий, старанний; в) рибячий, далекий, сталий, упертий, сонний; г)
вiдважний, кмiтливий, осiннiй, пiнний, дешевий.
24. Укажiть рядок, у якому всi займенники — неозначенi: а) хтозна-
що, з будь-ким, нiщо, ми, ваш; б) хтось, будь на кому, бозна з ким,
комусь, що-небудь; в) тебе, себе, ця, наш, той; г) котрий-небудь,
казна-чий, нiхто, всякий, хтось. Рi 531 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА
ЛIТЕРАТУРНА МОВА
25. Укажiть рядок, у якому всi займенники — означальнi: а) хто,
той, я, який, котрий; б ) кожен, цей. ваш, ти, хто; в) який-небудь.
хтось, себе, той, наш; г) весь, iнший, кожний, самий, всякий.
26. Визначте, у якому рядку всi займенники належать до одного
семантичного розряду: а) мiй, наш, ваш, ïхнiй, себе; б) весь,
сам. всякий, жоден, iнший; в) той, отакий, цей, скiльки, такий; г)
нiхто, нiшо, нiякий, жоден, нiскiльки.
27. Визначте, у якому рядку всi займенники спiввiдноснi з iменниками:
а) хто, шо, скiльки, мiй, котрий; б) я, ти, вона, будь-хто, шось;
в) хто-небудь, будь-хто, наш, вони, ми; г) увесь, кожен, iнший,
сам, його.
28. Укажiть рядок, у якому всi числiвники — кiлькiснi: а) другий,
сто, двадцять, одна друга, пятеро; б) одна друга, четверо, сотий,
шiстнадцять, три сьомих; в) пятдесятий, сорок, три восьмих,
мiльйон, десятеро; г) нуль, восьмеро, пять шостих, мiльярд, шiстсот
два.
29. Укажiть рядок, у якому правильно вжито форму давального вiдмiнка
числiвникiв: а) п'ятьом, трьом десятим, мiльйону, двом третiм,
нулю; б) триста, тисячi, восьми, сiмдесяти, ста; в) девяноста,
сорока, п'ятьма, мiльйону, двох; г) другому, двох третiх,
шiстдесятьма, десяти, сiмом.
30. Укажiть рядок, у якому записано числiвники, що мають однакову
систему вiдмiнювання: а) пять, вiсiм, десять, двадцять, одинадцять;
б) мiльйон, мiльярд, один, двiстi, тринадцять; в) сорок,
дев'яносто, сто, тисяча, нуль; г) вiсiмдесят, двадцять, шiстдесят,
триста вiсiм, тисяча один.
31. Укажiть рядок, у якому правильно вжито форму мiсцевого вiдмiнка
числiвникiв: а) трьомастами, мiльйону, нулем, ста, семистах; б)
нулi, трьохстах, пятдесяти, тисячi, трьох десятих; в) тисячi,
сiмдесяти, вiсьмома, шести, мiльйону; г) дев'яноста, сорока,
дсвятистами, чотирьох, двадцятьом.
32. Укажiть рядок, у якому правильно використано форму звязку
числiвника з iменником: а) три книжки; три селянини, десять човнiв;
б) два дня, вiсiм студентiв, пятеро курчат; в) двоє ножиць,
чотири мiсяцi, пiвтора року; г) мiльйон фивень, троє зошитiв,
вiсiмнадцять портфелiв.
33. Укажiть рядок, у якому всi числiвники — складнi: а) пятсот,
стодвадцятитисячний, семисотий, шiстдесят, триста; б) двi третi,
пiвтори, сiмнадцять, чотириста, нуль; в) сто п'ятнадцять,
вiсiмнадцятий, сороковий, вiсiмдесят, одна сьома; г) тридцять,
шестеро, стонадцять, сорок вiсiм, сiмнадцять.
34. Позначте рядок з дiєсловами активного стану: а) вiтатися з
гостем, схилитися вiд печалi, лаштуватися до сну; б) писати твiр,
не вiдвiдати хворого, купити хлiба; в) розплакатися вiд щастя,
пишатися сином, прийняти рiшення; г) стати в ряд, спинити
перехожого, дочекатися вiдповiдi. 532 Тестовi завлання для
тематичного контролю
35. Позначте рядок з неперехiдними дiєсловами: а) стояти прямо,
побачити простiр, уникати зустрiчi; б) копати землю, сiсти на
стiлець, тiшити малят; в) телефонувати друговi, спати довго,
сприйняти на слух; г) вирощувати хлiб, агiтувати виборцiв, принести
вiтання.
36. Укажiть рядок, у якому всi дiєслова є безособовими: а)
свiтало, не сидиться, бракує, смеркає, нудить; б) iдеш,
маємо, морозить, сутенiє, маятись; в) щастить, спиться,
стомитися, дощить, вiдвертає; г) хочеться, цiлується,
носиться, вечорiє, копати.
37. Укажiть рядок, у якому записано дiєслова, iцо не вживаються в
наказовому способi: а) волокти, провiтрити, волiти, лихоманить,
смердить; б) перехотiти, мусити, свiтати, нездужати, смеркає;
в) витоптати, вiдвязати, пекти, чути, свiтає; г) вислати,
шукати, заïсти, бачити, могти.
38. Визначте, у якому рядку усi слова належать до дiєслiв: а)
виховувати, вихований, виховано, виховати, виховуй; б) переробити,
перероблений, переробивши, переробка, перероблено; в) любити,
улюблений, люблячи, любiть, залюблений; г) зроблено, зробивши,
зробiть, зроблений, зроби.
39. Укажiть рядок, у якому всi дiєслова належать до I
дiєвiдмiни: а) вiднести, лазити, бiгти, наряджати, пристати;
б) дружити, кохати, носити, записати, приголомшити; в) колоти,
казати, малювати, приïхати, стати; г) гуркотiти, пилососити,
стояти, нести, розорити.
40. Позначте рядок, у якому всi дiєслова стоять у формi простого
майбутнього часу: а) працюватиму, прийду, спiватиму, захочу, стану;
б) буду ïсти, стану, склею, напишу, буду працювати; в)
вiдповiм, буду, захочу, стану, приведу; г) дам, створю, буду вчити,
хотiтиму, пектиму.
41. Укажiть рядок, у якому всi дiєслова — наказового
способу: а) принеси, лаштуватися, дiстав би, висунула, поверни; б)
хай несуть, учiмося, будьмо, ставайте, малюймо; в) читай, сидiти,
тримай, врахував, мрiяв би; г) допоможи, хай приïдуть,
памятай, мовчи, вiднiс.
42. Позначте рядок iз дiєсловами, що належать до
архаïчноï дiєвiдмiни: а) змiнити, вибiлити, хотiти,
виставити, висiти; б) розповiсти, ïсти, вiдповiсти, дати,
повiсти; в) снувати, вiдпочити, бажати, стояти, мiцнiти; г) мати,
дружити, опанувати, приповiсти, створити.
43. Категорiя перехiдностi — це: а) загальнодiєслiвна
категорiя, яка виражає вiдношення дiï до обєкта й
суб'єкта; б) дiєслiвна категорiя, що виражає
вiдношення дiï до суб'єкта; в) загальнодiєслiвна
категорiя, що виражає вiдношення дiï до об'єкта;
г) загальнодiєслiвна категорiя, що виражає вiдношення
дiï до моменту мовлення.
44. Укажiть рядок з дiєсловами пасивного стану. а) вiрш
читається актором; пiсня виконується спiваком, картина
малюється художником; б) дитина збирається, посуд б
ється, фiльм демонструється; в) собака кусається,
дорога вється, сестра лаштується; г) Дощ ллється,
лист пишеться, дитина смiється. СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА
ЛIТЕРАТУРНА МОВА 4 Гкгмотте рядок з дiєсловами зворотно-
середнього стану: а> купити цукерок, не виправити помилки,
вивчити напам'ять; б) ск.ю б'ється. наряджатися на вечорницi,
злитися на сусiдку; в) арiя виконується, побачити друга,
сприяти налагодженню стосункiв; г) взятися за дверi, припинити
розмову, спiвати тихо.
#8. Позначте рядок, у якому допущено помилку при твореннi форм
# наказового способу;
а) знай, кричимо, рiж. хай подарує. вiдкиньте; б) несiть, нехай
простить, стережись, вiдпочинь, копаймо; в) поïдьмо, учiться, хай
заспiвають, вчи, розкажiть; г) дозвольте, нагодуй, хай скаже,
приносьте, кричiмо.
45. Визначте, у якому рядку всi дiєслова стоять у
дiєвiдмiнюванiй формi; в) вирощував би, вирощено, вирощуйте,
вирощуватимемо, вирощу; б) виростати, виростай, вирiс, виростеш,
хай виростає; в) виростив би. вирощу, хай виростить,
виростять, вирости; г) отримаю, отримуватимеш, отримавши, хай
отримає, отримав би.
46. Визначте рядок, у якому всi дiєслiвнi форми належать до
незмiнних: а) вкритий, вкрити, вкривши, вкрило, вкрито; б)
записано, записавши, записуючи, записати, записувати; в) посiяно,
посiяти, посiявши, посiйте, посiють; г) вiдкрити, вiдкривши,
вiдкритий, вiдкрито, вiдриваючи.
47. Укажiть рядок, у якому всi дiєслова — дiйсного способу;
а) написали, хотiв, прийду, пишу, спiватиме; б) сядьте, натиснути,
вiдвернули, мiцнiв, було б; в) ставати, надiслав би, вiдпочивай,
сказала, буде мрiяти; г) стримайся, поïхав, змiнила, сказав
би, позначив.
48. З'ясуйте, якi категорiï є загальнодiєслiвними: а)
вид, стан, час, б) вид, перехiднiсть, стан; в) вид. перехiднiсть,
спосiб, час; г) вид, перехiднiсть, стан, спосiб, час.
49. Пригадайте, якi граматичнi ознаки мас iнфiнiтив: а) вид,
перехiднiсть/неперехiднiсть, час; б) вид, час, стан; в) вид.
перехiднiсть/неперехiднiсть, стан; г) спосiб, час, особу, стан.
50. Позначте рядок, де всi дiєслова — перехiднi: а)
прочитати книгу, вiдповiсти на питання, стати лiкарем; б) слухати
музику, не побачити оленя, купити солi; в) малювати на паперi,
ходити пiшки, чути спiви; г) вiдкрити вогонь, перевiрити помилки,
стати на завадi.
51. Назвiть, яких вiдмiнкових форм вимагають перехiднi дiєслова:
а) знахiдного, родового вiдмiнкiв; б) знахiдного (без прийменника),
родового (за наявностi заперечноï частки не чи частину вiд
цiлого), орудного вiдмiнкiв; в) знахiдного (без прийменника),
родового (за наявностi заперечноï частки не чи частину вiд
цiлого) вiдмiнкiв; г) знахiдного вiдмiнка (без прийменника).
52. Укажiть рядок, у якому всi дiєслова утворюють видовi пари: а)
падати — впасти, писати — списати; ходити —
прийти; б) писати — написати, ходити — перейти; чути
— вiдчути; в) вiтати — привiтати, розписати —
розписувати; ïсти — поïсти; г) робити —
переробити, лити — залити; мити — вмити. вказiвки на
вказiвки на 534 р Тестовi завдання для тематичного контролю
53. Укажiть рядок з дiєприкметниками, що перейшли у прикметники:
а) прiле насiння, варена картопля, печений гарбуз; б) засiяна
пшениця, зшите пальто, зрiзане волосся; в) написаний лист, печена
картопля, вiдкритi дверi; г) збудований дiм, битий шлях, рiжучий
iнструмент.
54. Укажiть рядок з активними дiєприкметниками: а) прочитана
книга, вiдпрацьований параграф, запрошена дiвчина; б) квiтучий сад,
посинiлий вiд холоду, всохлий вiд спраги; в) вишита сорочка,
намальована картина, опале листя; г) показаний фiльм, затужавiлi
стежки, запорошений снiгом.
55. Укажiть рядок, у якому всi дiєприслiвники — доконаного
виду: а) пригнавши, працювавши, пiдстрибуючи, поздоровивши,
вiдповiвши; б) пiдписавши, пiднявши, здригнувшись, вiддавши,
принiсши; в) синiючи, знайшовши, вiдстаючи, ïхавши,
прихилившись; г) шукаючи, мрiючи, виказавши, вiйшовши, порiвнюючи.
56. Укажiть рядок з активними дiєприкметниками минулого часу: а)
змарнiлий, опалий, здичавiлий, позеленiлий, пророслий; б)
забiганий, створений, посивiлий, працюючий, повернений; в)
викочений, посинiлий, розгаданий, проспiваний, мислячий; г)
порожевiлий, осiлий, топлений, битий, написаний.
57. Укажiть рядок, у якому всi прислiвники — модальнi: а) сам на
сам, краще, по-украïнському, важко, коли-небудь; б) очевидно,
мабуть, по-моєму, по-друге, може; в) на жаль, ледве, вниз,
потiм, перегодя; г) радiсно, на щастя, приємно, по-перше,
безперечно.
58. Визначте, у якому рядку всi прислiвники кiсно-означальнi: а) добре,
урочисто, наголо, спокiйбно, впевнено; б) швидко, мало, спокiйно,
важко, високо; в) мелодiйно, дружно, тихо, сухо, голосно; г)
наново, близько, розумно, густо, легко.
59. Укажiть рядок, у якому всi прислiвники — обставиннi: а)
манiвцями, приємно, тодi, далеко, натщесерце; б) згори,
морозно, здалеку, гаряче, зовсiм; в) найкраще, вiч-на-вiч, вiтряно,
навколо, безлюдно; г) кругом, мабуть, чесно, спокiйно, дуже.
60. Укажiть рядок, у якому є слова категорiï стану: а)
морозить, жаль, погано, треба, жаль; б) варто, свiтає,
улiтку, прикро, вiтряно; в) необхiдно, свiтить, тихо, лiньки,
варто; г) холодно, каже, чiтко, чутно, соромно.
61. Укажiть рядок зi словами категорiï стану: а) жаль, морозить,
можна, страх, треба; б) по-украïнськи, вiдверто, грiх,
морозно, страшно; в) приємно, важливо, красиво, дощить,
варто; г) вiтряно, щедро, прекрасно, необхiдно, сумнiвно.
62. Прийменник — це: а) службова частина мови, за допомогою
якоï виражаються вiдношення мiж предметами та вiдношення
дiï або ознаки до предмета; б) частина мови, яка служить для
безпосереднього вираження емоцiй, почуттiв i волевиявлень людини;
в) службова частина мови, яка служить для звязку однорiдних членiв
речення та частин складного речення; 535 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА
ЛIТЕРАТУРНА МОВА г) службова частина мови. ЯКа над ас слову чи
реченню додаткового вiдтiнку або служить засобом творення форм слiв
та похiдних слiв.
63. Укажiть рядок, у якому прийменники вжито з родовим вiдмiнком
iменника: а) прийти до кав'ярнi, брат iз сестрою, не прийти
внаслiдок хвороби; б) запитав у майстра, вiдвiдав хворого, став на
завадi; в I виагання з атлетики, витягти з води, замовкнути з
переляку; г) шафа iз дзеркалом, iти з батьком, налити у склянку.
64. Визначте, у якому рядку видiленi слова с прийменниками: а) Кругом
гори дика первiсна природа… (I. Цюпа); б) Кругам музик
обступили хлопцi та дiвчата (I. Нечуй-Левицький); в) Круг за кругом
ходить кривий Оннсысо… (1. Цюпа); г) Кругом хати наче сто
коней гасало… (Панас Мирний).
65. Укажiть рядок, у якому всi прийменники — складнi: а) коло,
з-помiж, вiдповiдно до, при, за; б) у напрямку до, близью, попiд,
всупереч, протягом; в) з-за, посеред, помiж, побiля, попри; г) у
звязку з, всерединi, понад, перед, край..
66. Укажiть рядок, у якому всi прийменники — первиннi: а)
близьмо, навколо, з, через, од; б) iз, за, без, вiд, до; в) мiж,
коло, на, коло, близько; г) при, по, про, ради, задля.
67. Сполучник — це: а) службова частина мови, за допомогою
якоï виражаються вiдношення мiж предметами та вiдношення
дiï або ознаки до предмета; б) службова частина мови, яка
служить для звязку однорiдних членiв речення та частин складного
речення; в) службова частина мови, яка надає слову чи реченню
додаткового вiдтiнку або служить засобом творення форм слiв та
похiдних слiв; г) частина мови, яка служить для безпосереднього
вираження емоцiй, почуттiв i волевиявлень ЛЮДИНИ.
68. Укажiть рядок з обставинними сполучниками: а) щойно, дарма що, аби,
якщо, через те що; б) та, як тiльки, хоч, i, або; в) неначе, так
що, але, щоб, вiдколи; г) коли, чи. як тiльки, мов, в мiру того як.
69. Укажiть рядок, де всi сполучники — суряднi: а) не тiльки, але
й…; проте; щоб, зате; б) i; але; немов; проте, або в) однак;
або; хоч; i; та (i); г) ларма що; незважаючи на те, що; нiби; чи;
мов.
70. Частка — це: а) службова частина мови, яка служить для звязку
однорiдних членiв речення та частин складного речення; б) частина
мови, яка служить для безпосереднього вираження емоцiй, почуттiв i
волевиявлень лювини; в) службова частина мови, яка надає
слову чи реченню додаткового вiдтiнку або служить засобом творення
форм слiв та похiдних слiв; г) службова частина мови, за допомогою
якоï виражаються вiдношення мiж предметами та вiдношення
дiï або ознаки до предмета.
71. Укажiть рядок, iз вказiвними частками: а) таки, мов, от, немовби,
тiльки; 536 б) ось. це, ото, онде, он; в) не, якраз, хiба, авжеж,
би; г) ось, навiть, чи, щоб, небудь.
72. Укажiть рядок, у якому всi частки — модальнi: а) мов, ледве,
нiбито, так, еге ж; б) тiльки, лише, оце, чи, не; в) навряд чи,
хiба, невже, аби, майже; г) не, авжеж, аякже, нiбито, казна.
73. Позначте рядок зi словотвiрними частками: а) будь-, аби-, де-, нi,
казна-; б) нi-, би, хтозна-, будь-, як; в) -небудь, хай, -сь, би,
не; г) що-, атож, б, аби, будь-.
74. Укажiть рядок з формотворчими частками: а) хай, би, б, нехай, ся;
б) небудь, нi, хай, щоб, будь; в) б, чи, як, казна, навiть; г)
будь, би, хай, хоч, невже.
75. Укажiть рядок, де всi слова — вигуки: а) му-у, добрий вечiр,
тьху; б) як, щоб, немовби; в) атож, ку-ку-рi-ку, ох; г) ках-ках,
агов, i.
76. Укажiть рядок зi звуконаслiдувальними словами: а) кру-кру, ой, гей,
ух, геть; б) годi, геть, дзень, бух, му-у-у; в) ку-ку, тьох-тьох,
гав-гав, няв-няв. дiнь-дiнь; г) ну, тьху, ух, плиг, кру-кру.
