Наголос украïнськоï мови

Наголос — видiлення одного складу слова за допомогою
артикуляцiйних засобiв, властивих мовi, — мязовоï
напруженостi мовного апарату, збiльшення сили видиху, зростання
тривалостi Своïм характером наголос в украïнськiй мовi, як i в
бiльшостi словянських мов, є переважно динамiчний, тобто силовий,
заснований на силi видиху: наголошений 67 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА
ЛIТЕРАТУРНА МОВА сжшд. передусiм голосний у ньому, видiляється у
словi або фразi посиленням мязовоï калр>т* i натиску
видихуваного струменя повiтря, що збiльшує силу голосу. Дде
динамiчно наголос в украïнському словi вiдносно слабкий: видихова
енергiя — порiв няно з iншими словянськими мовами — загалом
значно рiвномiрнiше розподiляється мiж Його складами, тому
наголошений склад не рiзко видiлений з-помiж iнших складiв слова,
наголос мало зосереджений на ньому, вiн поодинокi склади у словi сказати
б, координує, а не пiдпорядковує собi. Украïнський
наголос у своïй основi є силовий, поєднує в собi
елементи наголосу часокiлькiсного (при якому наголошений склад
видiляється бiльшою тривалiстю тобто подовженням голосного звука)
i музичного, або тонiчного (коли наголошений склад вирiзняється
пiдвищенням або зниженням голосового тону). Проте цi два прин ципи
— при основному силовому — вiдiграють допомiжну роль (А/.
Наконечний).