Наголос украïнськоï мови

Наголос — видiлення одного складу слова за допомогою артикуляцiйних засобiв, властивих мовi, — мязовоï напруженостi мовного апарату, збiльшення сили видиху, зростання тривалостi Своïм характером наголос в украïнськiй мовi, як i в бiльшостi словянських мов, є переважно динамiчний, тобто силовий, заснований на силi видиху: наголошений 67 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА сжшд. передусiм голосний у ньому, видiляється у словi або фразi посиленням мязовоï калр>т* i натиску видихуваного струменя повiтря, що збiльшує силу голосу. Дде динамiчно наголос в украïнському словi вiдносно слабкий: видихова енергiя — порiв няно з iншими словянськими мовами — загалом значно рiвномiрнiше розподiляється мiж Його складами, тому наголошений склад не рiзко видiлений з-помiж iнших складiв слова, наголос мало зосереджений на ньому, вiн поодинокi склади у словi сказати б, координує, а не пiдпорядковує собi. Украïнський наголос у своïй основi є силовий, поєднує в собi елементи наголосу часокiлькiсного (при якому наголошений склад видiляється бiльшою тривалiстю тобто подовженням голосного звука) i музичного, або тонiчного (коли наголошений склад вирiзняється пiдвищенням або зниженням голосового тону). Проте цi два прин ципи — при основному силовому — вiдiграють допомiжну роль (А/. Наконечний).