КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/testovi_zavdanna_dla_tematichnogo_kontroly_morfologia.dhtml

	ТестовI завдання для тематичного контролю. МОРФОЛОГIЯ orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=6936
 1. Уперше термiн граматична категорiя увiв: а) О. Потебня; б) Л. Щерба;
 в) В. Виноградов; г) О. Пєшковський.
 2. Визначте, якi граматичнi категорiï характернi для всiх
 повнозначних змiнних частин мови: а) рiд, число, вiдмiнок; б) вид,
 особа, рiд; в) час, число, рiд; г) спосiб, особа, число.
 3. Назвiть, якi граматичнi категорiï характернi для iменних
 частин мови: а) рiд, число, особа; б) число, вiдмiнок, вид; в)
 особа, число, вiдмiнок; г) рiд, число, вiдмiнок.
 4. Визначте, за якими критерiями виокремлюються частини мови: а)
 iнтонацiйний, словотвiрний; б) смисловий, морфологiчний,
 синтаксичний; в) стилiстичний, iнтонацiйний, смисловий; г)
 синтаксичний, словотвiрний, стилiстичний. & Назвiть ученого,
 чия граматика довгi роки використовувалася всiма схiдними словянами
 як шкiльний пiдручник. а) М. Ломоносов; б) М. Смотрицький; в) Ф.
 Буслаєв; г) О. Востоков. о- Виберiть правильну вiдповiдь.
 Частиною мови є лексико-граматичний клас слiв, якi: а)
 вiдповiдають на однаковi запитання i мають спiльне лексичне
 значення; б) мають однаковi лексико-граматичнi ознаки; в)
 характеризуються тотожнiстю граматичних ознак i форм словозмiни; г)
 характеризуються спiльнiстю лексичного значення, тотожнiстю
 граматичних категорiй, системою морфемних i словотвiрних
 показникiв. 529 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА
 5. Зясуйте, кому належить розподiл на чотири класи, або категорiï
 слiв (частини мови, частки мови, модальнi слова, вигуки): в) В.
 Виноградову, б) Л. Щербi; в) О. Шахматову; г) Ф. Буслаеву.
 6. Укажiть, за якими критерiями розрiзняють службовi слова
 (прийменник, сполучник, частку): а) лексичним значенням,
 морфологiчними особливостями; б) рiзними функцiями в реченнi; в)
 особливостями морфемного оформлення, синтаксичною роллю; г)
 граматичними показниками, рiзними функцiями в реченнi.
 7. Прономiналiзацiя — це: а) уживання рiзних частин мови в ролi
 займенника; б) перехiд у вигук дiєслiв, iменникiв; в) перехiд
 iнших частин мови в сполучнi засоби; г) перехiд iнших частин мови
 до розряду прислiвникiв.
 8. Явиша переходу з однiєï частини мови в iншу охоплюють:
 а) самостiйнi частини мови; б) службовi слова й вигук; в) усi
 частини мови; г) iменнi частини мови.
 9. Укажiть рядок, у якому вказано ознаки службових слiв: а)
 вiдсутнiсть номiнативноï функцiï, граматичного значення,
 синтаксичноï функцiï; б) наявнiсть номiнативноï
 функцiï, вiдсутнiсть питання, несамостiйнiсть
 синтаксичноï функцiï; | в) вiдсутнiсть номiнативноï
 функцiï i граматичного значення, вiдсутнiсть питання; г)
 вiдсутнiсть номiнативноï функцiï, самостiйнiсть
 граматичного значення, синтаксичноï функцiï.
 10. Виберiть принцип, за яким числiвник видiляється в окрему
 частину мови: а) семантичний; б) морфологiчний; в) синтаксичний; г)
 словотвiрний.
 11. Чотнрикомпонентна система частин мови включає: а) iменник,
 дiєслово, прислiвник, службовi слова; б) iменник, прикметник,
 дiєслово, слова категорiï стану; в) iменник,
 дiєслово, прикметник, прислiвник; г) iмена, дiєслово,
 прислiвник, службовi слова.
 12. У незмiнюваних iменниках значення категорiï числа
 виражається: а) семантично; б) синтаксично; в)лексично; г) за
 допомогою флексiй.
 13. Укажiть рядок, у якому всi iменники — твердоï групи: а)
 календар, каменяр, стiл, море, палац; б) вiтер, плащ, дизель,
 поводир, село; в) командир, абажур, мiсто, вiтер, граф; г)
 годинник, лiкар, рiзьбяр, аромат, татусь.
 14. Визначте рядок, у якому всi iменники чоловiчого роду: а) манжета,
 хлопя, магараджа, пустеля, прихвостень; б) розвiй, кефаль, приязнь,
 лазур, ситець; в) дрiб, степ, тюль, тюлень, нероба; г) бiль,
 нежить, воєвода, Сибiр, меланж. 530 Тестовi завдання для
 тематичного контролю
 15. Укажiть рядок, у якому всi iменники належать до II вiдмiни: а)
 комiсар, жито, веселка, мати, радiсть; б) серце, плащ, терен, сiмя,
 нежить; в) кiт, плакса, день, вiкно, Микола; г) князь, поет,
 лисеня, мiнi-футбол, сутiнь.
 16. Укажiть рядок, у якому всi iменники мають тiльки форму множини: а)
 граблi, дебати, черевики; б) заручини, кешi, ворота; в) переговори,
 iспити, вила; г) дрiжджi, обiцянки, проводи.
 17. Укажiть рядок, у якому всi iменники перебувають поза вiдмiнами: а)
 авто, шпроти, ледi, сутiнки, кiно; б) колiбрi, плавнi, канiкули,
 пальто; в) авеню, нiмець, райвно, депо, манто; г) Сочi, ситро,
 вапно, ножицi, пюре.
 18. Укажiть рядок, у якому всi iменники вживаються тiльки в однинi: а)
 село, вода, сталь, хлiб, Луганськ; б) сум, трагедiя, користь, стан,
 вiдвертiсть; в) гра, скло, рiдня, опера; керосин; г) борошно,
 печаль, тища, рiдина, Днiпро.
 19. Укажiть рядок, у якому всi прикметники — присвiйнi: а)
 Михайлiв, ведмежий, братiв, неньчин, Ольжин; б) батькiв, лисячий,
 морський, лiкарiв, мишачий; в) дядькiв, сiмейний, студентський,
 Климiв, бригадирiв; г) Химчин, сталевий, бабусин, мушиний,
 материнський.
 20. Укажiть рядок, у якому всi прикметники стоять у формi вищого
 ступеня порiвняння: а) свiжiший, наймудрiший, найбiльш корисний,
 чеснiший, бiльш високий; б) бiльш добрий, чеснiший, вищий, кращий,
 менш вiдомий; в) кращий, найвищий, розвинений, тяжчий, найменш
 корисний; г) жовтiший, найбiльш красивий, гiрший, менш мiцний,
 впевненiший.
 21. Перехiд iнших частин мови в прикметники називається: а)
 субстантивацiєю; б) адвербiалiзацiєю; в)
 адєктивацiєю; г) вербалiзацiєю.
 22. Прикметники, якi мають повну нестягнену форму: а) змiнюються за
 родами, числами, вiдмiнками; б) можливi лише в називному
 (знахiдному) вiдмiнку однини чоловiчого роду; в) можливi лише в
 називному (знахiдному) вiдмiнку однини жiночого та середнього роду
 та називному вiдмiнку множини; г) можливi в усiх формах роду й
 числа.
 23. Укажiть рядок, у якому всi прикметники — якiснi: а) бiлий,
 теплий, рiшучий, веселий, якiсний; б) джерельний, тямущий, сумний,
 лисий, старанний; в) рибячий, далекий, сталий, упертий, сонний; г)
 вiдважний, кмiтливий, осiннiй, пiнний, дешевий.
 24. Укажiть рядок, у якому всi займенники — неозначенi: а) хтозна-
 що, з будь-ким, нiщо, ми, ваш; б) хтось, будь на кому, бозна з ким,
 комусь, що-небудь; в) тебе, себе, ця, наш, той; г) котрий-небудь,
 казна-чий, нiхто, всякий, хтось. Рi 531 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА
 ЛIТЕРАТУРНА МОВА
 25. Укажiть рядок, у якому всi займенники — означальнi: а) хто,
 той, я, який, котрий; б ) кожен, цей. ваш, ти, хто; в) який-небудь.
 хтось, себе, той, наш; г) весь, iнший, кожний, самий, всякий.
 26. Визначте, у якому рядку всi займенники належать до одного
 семантичного розряду: а) мiй, наш, ваш, ïхнiй, себе; б) весь,
 сам. всякий, жоден, iнший; в) той, отакий, цей, скiльки, такий; г)
 нiхто, нiшо, нiякий, жоден, нiскiльки.
 27. Визначте, у якому рядку всi займенники спiввiдноснi з iменниками:
 а) хто, шо, скiльки, мiй, котрий; б) я, ти, вона, будь-хто, шось;
 в) хто-небудь, будь-хто, наш, вони, ми; г) увесь, кожен, iнший,
 сам, його.
 28. Укажiть рядок, у якому всi числiвники — кiлькiснi: а) другий,
 сто, двадцять, одна друга, пятеро; б) одна друга, четверо, сотий,
 шiстнадцять, три сьомих; в) пятдесятий, сорок, три восьмих,
 мiльйон, десятеро; г) нуль, восьмеро, пять шостих, мiльярд, шiстсот
 два.
 29. Укажiть рядок, у якому правильно вжито форму давального вiдмiнка
 числiвникiв: а) п'ятьом, трьом десятим, мiльйону, двом третiм,
 нулю; б) триста, тисячi, восьми, сiмдесяти, ста; в) девяноста,
 сорока, п'ятьма, мiльйону, двох; г) другому, двох третiх,
 шiстдесятьма, десяти, сiмом.
 30. Укажiть рядок, у якому записано числiвники, що мають однакову
 систему вiдмiнювання: а) пять, вiсiм, десять, двадцять, одинадцять;
 б) мiльйон, мiльярд, один, двiстi, тринадцять; в) сорок,
 дев'яносто, сто, тисяча, нуль; г) вiсiмдесят, двадцять, шiстдесят,
 триста вiсiм, тисяча один.
 31. Укажiть рядок, у якому правильно вжито форму мiсцевого вiдмiнка
 числiвникiв: а) трьомастами, мiльйону, нулем, ста, семистах; б)
 нулi, трьохстах, пятдесяти, тисячi, трьох десятих; в) тисячi,
 сiмдесяти, вiсьмома, шести, мiльйону; г) дев'яноста, сорока,
 дсвятистами, чотирьох, двадцятьом.
 32. Укажiть рядок, у якому правильно використано форму звязку
 числiвника з iменником: а) три книжки; три селянини, десять човнiв;
 б) два дня, вiсiм студентiв, пятеро курчат; в) двоє ножиць,
 чотири мiсяцi, пiвтора року; г) мiльйон фивень, троє зошитiв,
 вiсiмнадцять портфелiв.
 33. Укажiть рядок, у якому всi числiвники — складнi: а) пятсот,
 стодвадцятитисячний, семисотий, шiстдесят, триста; б) двi третi,
 пiвтори, сiмнадцять, чотириста, нуль; в) сто п'ятнадцять,
 вiсiмнадцятий, сороковий, вiсiмдесят, одна сьома; г) тридцять,
 шестеро, стонадцять, сорок вiсiм, сiмнадцять.
 34. Позначте рядок з дiєсловами активного стану: а) вiтатися з
 гостем, схилитися вiд печалi, лаштуватися до сну; б) писати твiр,
 не вiдвiдати хворого, купити хлiба; в) розплакатися вiд щастя,
 пишатися сином, прийняти рiшення; г) стати в ряд, спинити
 перехожого, дочекатися вiдповiдi. 532 Тестовi завлання для
 тематичного контролю
 35. Позначте рядок з неперехiдними дiєсловами: а) стояти прямо,
 побачити простiр, уникати зустрiчi; б) копати землю, сiсти на
 стiлець, тiшити малят; в) телефонувати друговi, спати довго,
 сприйняти на слух; г) вирощувати хлiб, агiтувати виборцiв, принести
 вiтання.
 36. Укажiть рядок, у якому всi дiєслова є безособовими: а)
 свiтало, не сидиться, бракує, смеркає, нудить; б) iдеш,
 маємо, морозить, сутенiє, маятись; в) щастить, спиться,
 стомитися, дощить, вiдвертає; г) хочеться, цiлується,
 носиться, вечорiє, копати.
 37. Укажiть рядок, у якому записано дiєслова, iцо не вживаються в
 наказовому способi: а) волокти, провiтрити, волiти, лихоманить,
 смердить; б) перехотiти, мусити, свiтати, нездужати, смеркає;
 в) витоптати, вiдвязати, пекти, чути, свiтає; г) вислати,
 шукати, заïсти, бачити, могти.
 38. Визначте, у якому рядку усi слова належать до дiєслiв: а)
 виховувати, вихований, виховано, виховати, виховуй; б) переробити,
 перероблений, переробивши, переробка, перероблено; в) любити,
 улюблений, люблячи, любiть, залюблений; г) зроблено, зробивши,
 зробiть, зроблений, зроби.
 39. Укажiть рядок, у якому всi дiєслова належать до I
 дiєвiдмiни: а) вiднести, лазити, бiгти, наряджати, пристати;
 б) дружити, кохати, носити, записати, приголомшити; в) колоти,
 казати, малювати, приïхати, стати; г) гуркотiти, пилососити,
 стояти, нести, розорити.
 40. Позначте рядок, у якому всi дiєслова стоять у формi простого
 майбутнього часу: а) працюватиму, прийду, спiватиму, захочу, стану;
 б) буду ïсти, стану, склею, напишу, буду працювати; в)
 вiдповiм, буду, захочу, стану, приведу; г) дам, створю, буду вчити,
 хотiтиму, пектиму.
 41. Укажiть рядок, у якому всi дiєслова — наказового
 способу: а) принеси, лаштуватися, дiстав би, висунула, поверни; б)
 хай несуть, учiмося, будьмо, ставайте, малюймо; в) читай, сидiти,
 тримай, врахував, мрiяв би; г) допоможи, хай приïдуть,
 памятай, мовчи, вiднiс.
 42. Позначте рядок iз дiєсловами, що належать до
 архаïчноï дiєвiдмiни: а) змiнити, вибiлити, хотiти,
 виставити, висiти; б) розповiсти, ïсти, вiдповiсти, дати,
 повiсти; в) снувати, вiдпочити, бажати, стояти, мiцнiти; г) мати,
 дружити, опанувати, приповiсти, створити.
 43. Категорiя перехiдностi — це: а) загальнодiєслiвна
 категорiя, яка виражає вiдношення дiï до обєкта й
 суб'єкта; б) дiєслiвна категорiя, що виражає
 вiдношення дiï до суб'єкта; в) загальнодiєслiвна
 категорiя, що виражає вiдношення дiï до об'єкта;
 г) загальнодiєслiвна категорiя, що виражає вiдношення
 дiï до моменту мовлення.
 44. Укажiть рядок з дiєсловами пасивного стану. а) вiрш
 читається актором; пiсня виконується спiваком, картина
 малюється художником; б) дитина збирається, посуд б
 ється, фiльм демонструється; в) собака кусається,
 дорога вється, сестра лаштується; г) Дощ ллється,
 лист пишеться, дитина смiється. СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА
 ЛIТЕРАТУРНА МОВА 4 Гкгмотте рядок з дiєсловами зворотно-
 середнього стану: а> купити цукерок, не виправити помилки,
 вивчити напам'ять; б) ск.ю б'ється. наряджатися на вечорницi,
 злитися на сусiдку; в) арiя виконується, побачити друга,
 сприяти налагодженню стосункiв; г) взятися за дверi, припинити
 розмову, спiвати тихо.
 #8. Позначте рядок, у якому допущено помилку при твореннi форм
 # наказового способу;
 а) знай, кричимо, рiж. хай подарує. вiдкиньте; б) несiть, нехай
 простить, стережись, вiдпочинь, копаймо; в) поïдьмо, учiться, хай
 заспiвають, вчи, розкажiть; г) дозвольте, нагодуй, хай скаже,
 приносьте, кричiмо.
 45. Визначте, у якому рядку всi дiєслова стоять у
 дiєвiдмiнюванiй формi; в) вирощував би, вирощено, вирощуйте,
 вирощуватимемо, вирощу; б) виростати, виростай, вирiс, виростеш,
 хай виростає; в) виростив би. вирощу, хай виростить,
 виростять, вирости; г) отримаю, отримуватимеш, отримавши, хай
 отримає, отримав би.
 46. Визначте рядок, у якому всi дiєслiвнi форми належать до
 незмiнних: а) вкритий, вкрити, вкривши, вкрило, вкрито; б)
 записано, записавши, записуючи, записати, записувати; в) посiяно,
 посiяти, посiявши, посiйте, посiють; г) вiдкрити, вiдкривши,
 вiдкритий, вiдкрито, вiдриваючи.
 47. Укажiть рядок, у якому всi дiєслова — дiйсного способу;
 а) написали, хотiв, прийду, пишу, спiватиме; б) сядьте, натиснути,
 вiдвернули, мiцнiв, було б; в) ставати, надiслав би, вiдпочивай,
 сказала, буде мрiяти; г) стримайся, поïхав, змiнила, сказав
 би, позначив.
 48. З'ясуйте, якi категорiï є загальнодiєслiвними: а)
 вид, стан, час, б) вид, перехiднiсть, стан; в) вид. перехiднiсть,
 спосiб, час; г) вид, перехiднiсть, стан, спосiб, час.
 49. Пригадайте, якi граматичнi ознаки мас iнфiнiтив: а) вид,
 перехiднiсть/неперехiднiсть, час; б) вид, час, стан; в) вид.
 перехiднiсть/неперехiднiсть, стан; г) спосiб, час, особу, стан.
 50. Позначте рядок, де всi дiєслова — перехiднi: а)
 прочитати книгу, вiдповiсти на питання, стати лiкарем; б) слухати
 музику, не побачити оленя, купити солi; в) малювати на паперi,
 ходити пiшки, чути спiви; г) вiдкрити вогонь, перевiрити помилки,
 стати на завадi.
 51. Назвiть, яких вiдмiнкових форм вимагають перехiднi дiєслова:
 а) знахiдного, родового вiдмiнкiв; б) знахiдного (без прийменника),
 родового (за наявностi заперечноï частки не чи частину вiд
 цiлого), орудного вiдмiнкiв; в) знахiдного (без прийменника),
 родового (за наявностi заперечноï частки не чи частину вiд
 цiлого) вiдмiнкiв; г) знахiдного вiдмiнка (без прийменника).
 52. Укажiть рядок, у якому всi дiєслова утворюють видовi пари: а)
 падати — впасти, писати — списати; ходити —
 прийти; б) писати — написати, ходити — перейти; чути
 — вiдчути; в) вiтати — привiтати, розписати —
 розписувати; ïсти — поïсти; г) робити —
 переробити, лити — залити; мити — вмити. вказiвки на
 вказiвки на 534 р Тестовi завдання для тематичного контролю
 53. Укажiть рядок з дiєприкметниками, що перейшли у прикметники:
 а) прiле насiння, варена картопля, печений гарбуз; б) засiяна
 пшениця, зшите пальто, зрiзане волосся; в) написаний лист, печена
 картопля, вiдкритi дверi; г) збудований дiм, битий шлях, рiжучий
 iнструмент.
 54. Укажiть рядок з активними дiєприкметниками: а) прочитана
 книга, вiдпрацьований параграф, запрошена дiвчина; б) квiтучий сад,
 посинiлий вiд холоду, всохлий вiд спраги; в) вишита сорочка,
 намальована картина, опале листя; г) показаний фiльм, затужавiлi
 стежки, запорошений снiгом.
 55. Укажiть рядок, у якому всi дiєприслiвники — доконаного
 виду: а) пригнавши, працювавши, пiдстрибуючи, поздоровивши,
 вiдповiвши; б) пiдписавши, пiднявши, здригнувшись, вiддавши,
 принiсши; в) синiючи, знайшовши, вiдстаючи, ïхавши,
 прихилившись; г) шукаючи, мрiючи, виказавши, вiйшовши, порiвнюючи.
 56. Укажiть рядок з активними дiєприкметниками минулого часу: а)
 змарнiлий, опалий, здичавiлий, позеленiлий, пророслий; б)
 забiганий, створений, посивiлий, працюючий, повернений; в)
 викочений, посинiлий, розгаданий, проспiваний, мислячий; г)
 порожевiлий, осiлий, топлений, битий, написаний.
 57. Укажiть рядок, у якому всi прислiвники — модальнi: а) сам на
 сам, краще, по-украïнському, важко, коли-небудь; б) очевидно,
 мабуть, по-моєму, по-друге, може; в) на жаль, ледве, вниз,
 потiм, перегодя; г) радiсно, на щастя, приємно, по-перше,
 безперечно.
 58. Визначте, у якому рядку всi прислiвники кiсно-означальнi: а) добре,
 урочисто, наголо, спокiйбно, впевнено; б) швидко, мало, спокiйно,
 важко, високо; в) мелодiйно, дружно, тихо, сухо, голосно; г)
 наново, близько, розумно, густо, легко.
 59. Укажiть рядок, у якому всi прислiвники — обставиннi: а)
 манiвцями, приємно, тодi, далеко, натщесерце; б) згори,
 морозно, здалеку, гаряче, зовсiм; в) найкраще, вiч-на-вiч, вiтряно,
 навколо, безлюдно; г) кругом, мабуть, чесно, спокiйно, дуже.
 60. Укажiть рядок, у якому є слова категорiï стану: а)
 морозить, жаль, погано, треба, жаль; б) варто, свiтає,
 улiтку, прикро, вiтряно; в) необхiдно, свiтить, тихо, лiньки,
 варто; г) холодно, каже, чiтко, чутно, соромно.
 61. Укажiть рядок зi словами категорiï стану: а) жаль, морозить,
 можна, страх, треба; б) по-украïнськи, вiдверто, грiх,
 морозно, страшно; в) приємно, важливо, красиво, дощить,
 варто; г) вiтряно, щедро, прекрасно, необхiдно, сумнiвно.
 62. Прийменник — це: а) службова частина мови, за допомогою
 якоï виражаються вiдношення мiж предметами та вiдношення
 дiï або ознаки до предмета; б) частина мови, яка служить для
 безпосереднього вираження емоцiй, почуттiв i волевиявлень людини;
 в) службова частина мови, яка служить для звязку однорiдних членiв
 речення та частин складного речення; 535 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА
 ЛIТЕРАТУРНА МОВА г) службова частина мови. ЯКа над ас слову чи
 реченню додаткового вiдтiнку або служить засобом творення форм слiв
 та похiдних слiв.
 63. Укажiть рядок, у якому прийменники вжито з родовим вiдмiнком
 iменника: а) прийти до кав'ярнi, брат iз сестрою, не прийти
 внаслiдок хвороби; б) запитав у майстра, вiдвiдав хворого, став на
 завадi; в I виагання з атлетики, витягти з води, замовкнути з
 переляку; г) шафа iз дзеркалом, iти з батьком, налити у склянку.
 64. Визначте, у якому рядку видiленi слова с прийменниками: а) Кругом
 гори дика первiсна природа… (I. Цюпа); б) Кругам музик
 обступили хлопцi та дiвчата (I. Нечуй-Левицький); в) Круг за кругом
 ходить кривий Оннсысо… (1. Цюпа); г) Кругом хати наче сто
 коней гасало… (Панас Мирний).
 65. Укажiть рядок, у якому всi прийменники — складнi: а) коло,
 з-помiж, вiдповiдно до, при, за; б) у напрямку до, близью, попiд,
 всупереч, протягом; в) з-за, посеред, помiж, побiля, попри; г) у
 звязку з, всерединi, понад, перед, край..
 66. Укажiть рядок, у якому всi прийменники — первиннi: а)
 близьмо, навколо, з, через, од; б) iз, за, без, вiд, до; в) мiж,
 коло, на, коло, близько; г) при, по, про, ради, задля.
 67. Сполучник — це: а) службова частина мови, за допомогою
 якоï виражаються вiдношення мiж предметами та вiдношення
 дiï або ознаки до предмета; б) службова частина мови, яка
 служить для звязку однорiдних членiв речення та частин складного
 речення; в) службова частина мови, яка надає слову чи реченню
 додаткового вiдтiнку або служить засобом творення форм слiв та
 похiдних слiв; г) частина мови, яка служить для безпосереднього
 вираження емоцiй, почуттiв i волевиявлень ЛЮДИНИ.
 68. Укажiть рядок з обставинними сполучниками: а) щойно, дарма що, аби,
 якщо, через те що; б) та, як тiльки, хоч, i, або; в) неначе, так
 що, але, щоб, вiдколи; г) коли, чи. як тiльки, мов, в мiру того як.
 69. Укажiть рядок, де всi сполучники — суряднi: а) не тiльки, але
 й…; проте; щоб, зате; б) i; але; немов; проте, або в) однак;
 або; хоч; i; та (i); г) ларма що; незважаючи на те, що; нiби; чи;
 мов.
 70. Частка — це: а) службова частина мови, яка служить для звязку
 однорiдних членiв речення та частин складного речення; б) частина
 мови, яка служить для безпосереднього вираження емоцiй, почуттiв i
 волевиявлень лювини; в) службова частина мови, яка надає
 слову чи реченню додаткового вiдтiнку або служить засобом творення
 форм слiв та похiдних слiв; г) службова частина мови, за допомогою
 якоï виражаються вiдношення мiж предметами та вiдношення
 дiï або ознаки до предмета.
 71. Укажiть рядок, iз вказiвними частками: а) таки, мов, от, немовби,
 тiльки; 536 б) ось. це, ото, онде, он; в) не, якраз, хiба, авжеж,
 би; г) ось, навiть, чи, щоб, небудь.
 72. Укажiть рядок, у якому всi частки — модальнi: а) мов, ледве,
 нiбито, так, еге ж; б) тiльки, лише, оце, чи, не; в) навряд чи,
 хiба, невже, аби, майже; г) не, авжеж, аякже, нiбито, казна.
 73. Позначте рядок зi словотвiрними частками: а) будь-, аби-, де-, нi,
 казна-; б) нi-, би, хтозна-, будь-, як; в) -небудь, хай, -сь, би,
 не; г) що-, атож, б, аби, будь-.
 74. Укажiть рядок з формотворчими частками: а) хай, би, б, нехай, ся;
 б) небудь, нi, хай, щоб, будь; в) б, чи, як, казна, навiть; г)
 будь, би, хай, хоч, невже.
 75. Укажiть рядок, де всi слова — вигуки: а) му-у, добрий вечiр,
 тьху; б) як, щоб, немовби; в) атож, ку-ку-рi-ку, ох; г) ках-ках,
 агов, i.
 76. Укажiть рядок зi звуконаслiдувальними словами: а) кру-кру, ой, гей,
 ух, геть; б) годi, геть, дзень, бух, му-у-у; в) ку-ку, тьох-тьох,
 гав-гав, няв-няв. дiнь-дiнь; г) ну, тьху, ух, плиг, кру-кру.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/testovi_zavdanna_dla_tematichnogo_kontroly_morfologia.dhtml