Присудок

Присудок — головний член двоскладного речення, граматично
повязаний з пiдме том. Вiн може вказувати на дiю — процес, що
стосується пiдмета, виражати його якiсь сталi чи змiннi ознаки чи
належнiсть до певноï групи предметiв (саме тому присудок, крiм
питань шо робить предмет? що робиться з предметом?, може вiдповiдати на
питання хто (що) вiн є? ким або чим вiн став? та iн.). Присудок
— член речення багатозначний i за своєю структурою не
однорiдний. Розрiзняють присудки дiєслiвнi та iменнi.
Дiєслiвний присудок за способом свого вираження буває
простий i складений. Простий дiєслiвний присудок виражається
способовими словоформами чи ïх еквiва лентами. Складений
дiєслiвний присудок виражається iнфiнiтивом i допомiжним
дiєсловом в одному iз способiв. Iменний складений присудок
виражається поєднанням дiєслiвноï звязки з iмен
ною частиною.