Непрямий безприйменниковий додаток

Непрямий безприйменниковий додаток виражається формами родового, да вального та орудного вiдмiнкiв, що залежать вiд неперехiдних дiєслiв.
      1. У формi родового вiдмiнка непрямий додаток поєднується з
      групами дiєслiв, яким властивi значення досягнення результату
      (досягти, дочекатися, домогтися та iн.)> стосунку до обєкта
      (триматися, торкнутися та iн.), позбавлення обєкта (.зрек
      тися, позбавити та iн.), уникання обєкта (уникати, боятися,
      страхатися та iн.), мiри наявностi обєкта (вистачати,
      бракувати та iн.), навчання, опанування обєктом (учитися,
      навчитися та iн.), достатностi охоплення обєкта (напитися,
      наслухатися, ” надивитися та iн.), бажання, волевиявлення (бажати,
      жадати, хотiти, волiти та iн.), наприклад: Любовi й щастя хочеться
      людинi (М. Рильський); Ми дочекалися весни, ми вже пiдходимо до
      брами (В. Сосюра); Хай зречеться вiн усiх життєвих дрiбниць
      (О. Довженко). Родовий безприйменниковий додаток також може залежати
      вiд предикативного вiддiєслiвного iменника, прислiвника,
      наприклад: Мальвi жаль було гiр, ватрища, овечого запаху, казок i
      безнастанного погейкування та спiву Ахмета (Р. Iваничук); Читання
      книги захопило юнака.
      2. Непрямий додаток, виражений формою давального безприйменникового
      вiдмiнка, є типовим прикладом вираження обєкта, на який
      дiя не поширюється безпосередньо. Цей додаток може бути
      обовязковим i супровiдним компонентом речення. Обовязковими є
      додатки, що поєднуються з дiєсловами, якi мають загальнi
      значення залежностi вiд обєкта, погодження з ним (коритися,
      присягати, кланятися та iн.), успiху (щастити, таланити та iн.),
      ставлення до обєкта, виявлення почуттiв (радiти, дякувати,
      заздрити, заважати, мстити та iн.); супровiднi непрямi додатки
      залежать вiд перехiдних дiєслiв i мають виразне значення
      адресата або ж виступають як супровiднi компоненти при неперехiдному
      дiєсловi й указують на обєкт; що безпосередньо не
      охоплюється дiєю, чи на реальний субєкт дiï
      або стану, наприклад: Вiн менi нiчого не каже! (О. Кобилянська);
      Недарма ж цей Колядко не сподобався м енi з першого погляду (О.
      Гончар); Не буде щастя нi менi, нi люду, поки на свiтi нещаслива
      буде хоча б одна людина роботяща (М. Вiнграновський); Кожний вiрш
      свiй i поему вiн присвячував народу (М. Рильський); Отодi-то була
      радiсть нашiй Украïнi (М. Костомаров); Чубинському зробилось
      душно (М. Коцюбинський). 365 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА
      МОВА Давальний безприйменниковий додаток залежить i вiд прикметника
      (вдячний колективовi, вiдомий усiм), наприклад: В нашому мiстi
      гарнiзон був вiрний Тимчасовому урядовi (Ю. Смолич).
      3. Непрямий безприйменниковий додаток у формi орудного вiдмiнка
      залежить вiд кiлькох груп дiєслiв, що вимагають
      обєктного поширення. Орудний вiдмiнок в обєктнiй
      функцiï вимагається опорним компонентом, тодi як орудний
      вiдмiнок в обставиннiй функцiï є факультативним. Опорним
      дiєсловам властивi загальнi зна чення стосунку до обєкта
      (дорожити, ризикувати, цiкавитись, захоплюватись та iн.);
      керiвництва, володiння обєктом (керувати, оволодiти,
      командувати); видiлення обєкта з можливим вiдтiнком
      обставинного значення способу дiï (сипати, дихати, кипiти,
      сповнюватися, заростати та iн.); надання руху обєктовi
      (хитати, воруши ти, розводити та iн.); надiлення вiдповiдним
      обєктом (нагородити, забезпечувати, оснащувати та iн.);
      вживання вiдповiдного обєкта (харчуватися та iн.); обмiну
      обєктами (дiлитися, обмiнюватися та iн.), наприклад: Кiнь
      збивав куряву некованими копитами (Р. Iваничук); Пашить медами
      скосиста гора (Л. Костенко); Я тиш ком-нишком милувалась ним (I.
      Драч); Душа моя живе твоïм печальним iменем прозорим (М.
      Вiнграновський); Красу природи i всього довкiлля треба розумiти
      серцем (I. Цюпа); А вже й поля iмлою обгорнулись (Л. Костенко).
      Додаток, виражений орудним вiдмiнком без прийменника, часто
      пiдпорядковується опорному слову - прикметнику i
      дiєприкметнику (задоволений результатами, вiдомий успiхами).
      Додаток в орудному вiдмiнку часто спiввiдноситься з пiдметом у
      називному вiдмiнку. У такому разi обєкт дiï стає
      граматичним пiдметом, а субєкт д iïдодатком. Такi речення
      є пасивними конструкцiями, тимчасом як вираження
      суб'єкта дiï - називним вiдмiнком, а обєкта —
      орудним засвiдчує активну конструкцiю, наприклад: Робiтники
      будують будинок — Будинок будується робiтниками.