Явища синкретизму в реченнi

У теорiï i практицi синтаксичного аналiзу нерiдко доводиться
рахуватися з яви щами синкретизму (перехiдностi) в системi речень, i
особливо в системi членi речення. Як вiдомо, структурнi схеми (моделi)
речень кiлькiсно обмеженi. Структурно-син таксичнi типи речень
членуються на бiльшу чи меншу кiлькiсть пiдтипiв (наприклад простi
ускладненi речення членуються на простi ускладненi речення з однорiдними
членами, з вiдокремленими членами, iз синтаксично iзольованими
елементами ре чення та iн.); складнi речення також мають розгорнуту
реченнєву градацiю; кожен iз структурних типiв i пiдтипiв речень,
у свою чергу, реалiзується в безкiнечнiй кiлькостi конкретних
iндивiдуальних речень — висловлень або представлених графiчно (пи
семно). Яке б речення будь-хто не вимовив чи не записав, його завжди
можна вiднести — за властивими йому структурно-семантичними
ознаками — до певного типу, пiдтипу (моделi) речень, якi загалом
можна перерахувати, але реально й конкретно вони представленi безмежною
кiлькiстю iндивiдуальних речень, кожне з яких мовленнєво
неповторне — хоча б за якоюсь окремою ознакою, передусiм за
ознакою стилiстичною. Водночас у класифiкацiï речень (як i членiв
речення), яка грунтується на спiльностi певноï
визначальноï, диференцiйноï ознаки чи ознак, що ïм
властивi, в цiлiй низцi випадкiв не повиннi залишатись поза увагою й
синкретичнi явища. Порiвняймо, наприклад, речення Я пишу i Пишу. Перше
— типово двоскладне речення. А друге? Неповне двоскладне чи повне
односкладне? Це синкретичне речення, бо до нього може бути застосований
двовимiрний пiдхiд i такий же аналiз: семантично-логiчний У цьому
випадку — це неповне двоскладне речення, бо в ньому є дiяч
(мовець) - логiчний субєкт i є виконуваним логiчний
предикат; дiя представлена вербально, словесно; тим часом субєкт
дiï позначений зредукованою особовою формою — флек сiєю
-у, яка комунiкативно замiщує пiдмет — займенник я . Коли ж
брати до уваги тiльки структурну сутнiсть цього речення (поза текстом),
то його слiд уже розглядати як односкладне речення, бо в ньому формально
представлений лише один головний дiєслiвний член речення.