Головнi члени речення. Пiдмет. Способи вираження пiдмета

Головнi члени речення. Пiдмет i присудок є структурно необхiдними
членами двоскладного речення, через них виражається
предикативнiсть — найважливiша граматична ознака
комунiкативноï синтаксичноï конструкцiï. Причому
дiєслiвний присудок здатен повною мiрою реалiзовувати i значення
модальностi, часу та особи (персональносгi) через вiдповiднi
морфологiчнi форми способу, часу, особи. Те, що у парi головних членiв
пiдметовi вiдводять провiдну роль, бiльшою мiрою продик товано
традицiєю, а не граматичною реальнiстю. Пiдмет — головний
член двоскладного речення, до якого вiдноситься присудок. Вiн граматично
не залежить вiд.iнших членiв речення. Основним засобом вираження пiдмета
є iменник чи iменниковий займенник (осо бовий, питальний,
неозначений та iншi, якi вiдповiдають на питання хто? що?) у називному
вiдмiнку. Але пiдмет може виражатися й iншими самостiйними чи навiть
службовими словами, лексичними та синтаксичними словосполученнями й
цiлими реченнями, якщо вони вживаються в значеннi iменника у називному
вiдмiнку.