Типи чергувань

Живi (позицiйнi) залежать вiд позицiï звука у словi i є
варiантами однiєï фонеми: [веисна] — [весни];
[роузњумна] — [розњум]. Iсторичнi зумовленi причинами, вiдсутнiми
в сучаснiй мовi (дiють при слово твореннi i словозмiнi): [вйазати]
— [вузол]; [збори] — [збiр]; [веизти] — [вњозйтн].
Iсторичнi подiляються на давнi i найдавнiшi. Найдавнiшi виникли ще в
дослов'янський перiод, є наслiдком фонетичних змiн, що вiдбулися в
iндоєвропейськiй мовi, наявнi в багатьох словянських мовах: [е]
— [о]: брести — бродити;
[i] — [а]: сiдати — садити; [е] [i]: мести —
вимiтати; [о] [а]: гонити — ганяти; [и] [i]: сито —
сiяти; [е] — [и] — 0 (нуль звука): беру — збирати
— брати; [и] — [ов]: рити — рови; [у] —
[ов]: кузня — коваль. Давнi вiдбулися лише в украïнськiй
мовi, причини ïх пояснює iсторична фонетика: [о], [е] з
[i] у вiдкритих/закритих складах: воля — вiльний, село
— сiл, року -р iк ; [о], [е] з 0 (нулем звука): шов —
швачка; швець — шевця; [о] з [и] у сполученнях ри, ли, ро,
ло: глотка — глитати, кров кривавий; [е] з [о] — пiсля
шиплячих та [й]: вечеря — вечори, копiєчка —
копiйок. Увага!
1. У деяких випадках чергування [о], [е] з [i] не вiдбувається:
а) у звукосполученнях -оро-, -оло~, -ере-, -еле-: город, перед,
шелест; б) у звукосполученнях -ор-, -ер-, -ов-: морква, жертва,
вовк; в) у словотворчих частинах: -вод, -воз, -нос, -роб, -ход:
водовоз, водонос, землероб; г) у суфiксах -енк-, -ен ьк-есен ьк-,
-ечк -т ель-, -ер-, -ор-: рiчечка, маленька, Вiтренко, учитель,
оператор. Фонологiя _______ 113 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА
МОВА (2пж.р еиПнгiуос, ллчояе скншаииюмп, ,л каяр ч[аиеє]хч
-от кап, е[Брйуе]г дав е тновкекорр,де имщмие хмп ,
рсчлиеогровгалахо. смноижм:е рваидсотсутпiа, тни а[ ощ] опцеi,р
ебедз кмраяйкиоïм;