Додаток

Додатком називається другорядний член речення, що виражає
вiдношення пред мета до дiï, стану чи одного предмета до iншого
(виконали вправу, приïзд товариша). Додатки бувають при
дiєсловах, iменниках, прикметниках, прислiвниках або вiд носяться
до слiв категорiï стану: посадити дерево, староста класу, багатий
на розум, наперекiр стихiï, шкода за минулим. До головних слiв вони
можуть приєднуватися як безпосередньо, так i за допомо гою
прийменникiв. Типова форма додатка — непрямий вiдмiнок iменника,
займенника предметного значення, наприклад: Даси дiтям волю, сам попадеш
в неволю (Нар. творчiсть); Одержати вiдповiдь вiд тебе (Б. Лепкий).
Додатки приєднуються до пояснюваного слова звязком керування.
Найчастiше пояснюваним словом є дiєслiвна форма, яка
керує додатком, наприклад: слухати лекцiю, передплатити журнал,
завдання виконано, призначається дiтям. Рiдше керують окремими
формами до- 361 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА даткiв iменники
(здебiльшого вiддiєслiвнi) та прикметники (тi, що виражають стан
предмета i переходять у слова категорiï стану), наприклад: любов до
батькiв — любити батькiв; радий зустрiчi. Керують додатками i
слова категорiï стану: легко пiсля щироï розмови (коли? за
якоï умови?). Додаток може виражатися словосполученням- нагороджено
дев ять учнiв; прочитав кiлька сторiнок. Додаток мас такi характернi
ознаки: а) це другорядний член речення; б) виражає обєктнi
(предметнi) вiдношення; в) виражається найчастiше iменниками в
непрямих вiдмiнках або субстантивованими словами; г) стоïть пiсля
головного слова; г) поєд нується з головним словом пiдрядним
звязком керування. Додатки, вираженi словоформами знахiдного вiдмiнка
без прийменника, залежнi вiд перехiдних дiєслiв, називаються
прямими. Прямими є також додатки в родовому вiдмiнку, якщо: а)
головне слово — перехiдне дiєслово з часткою не: Правди не
сховаєш. Семеро одного не ждуть (Нар. творчiсть); б) дiя
поширюється не на весь предмет, а лише на його частину: Мати
наливає води. Усi iншi додатки є непрямими. До тебе, люба
рiченько, Ще вернеться весна… (Л. Глiбов). Додаток у реченнi може
мати рiзнi вiдтiнки значення. Вiн може означати: обєкт; на який
спрямована дiя: слухаємо вчителя; обєкт; що є
результатом дiï: засiяли поле; знаряддя чи засiб дiï: пишемо
ручкою; предмет порiвняння з чимось або ознакою: вищий вiд нього.
об'єкт вимiру: склянка чаю; обєкт взаємин:
спiлкуватися з другом; субєкт дiï: виконано майстром.