Стилiстика словосполучень

Для культури мовлення важливим є стилiстичне використання
всiєï рiзноманiтностi словосполучень у структурi речення.
Словосполучення лексико- семантична й граматична цiлiсть щонайменше двох
повнозначних слiв, поєднаних пiдрядним або сурядним звязком.
Словосполучення становить речення або його частину: Розвинена мова;
Любов i ненависть; Невже тебе не зачудовує, як наш народ в трудi
росте? (П. Тичина). Словосполучення поза реченням (сонячний день, читати
статтю, працюю наполегливо) не є комунiкативною одиницею.
Для теорiï i практики стилiстики становлять iнтерес як пiдряднi
словосполучення, якi бiльш частотнi, структурно i за змiстом
рiзноманiтнiшi, так i с у ряднi словосполучення. У пiдрядному
словосполученнi звязок мiж компонентами пiдрядний, бо форма залежного в
ньому компонента (найчастiше окремого повнозначного слова, часто в
поєднаннi з прийменником або часткою) детермiнується,
зумовлюється семантикою i морфологiчними властивостями головного
слова, а також i його синтаксичною функцiєю в реченнi. В
пiдрядному словосполученнi звязок пiдрядний: або узгоджен^: ня
(безсмертний < подвиг), або керування (зневага > до ледарiв), або
прилягання (вiдвiдаю — завтра).
Слова у словосполученнях (i реченнях) завжди поєднуються
семантично й граматично. Таке поєднання обовязкове. Без нього
словосполучення неможливе. Поєднання слiв деревяне озеро, носити
озеро безглуздi за змiстом, у них наявна тiльки морфологiчна модель
деяких рiзновидiв словосполучення, пор.: глибоке озеро; вивчати озеро. У
поєднаннях слiв глибоким озеро, вивчати озером немає
нормативноï граматичноï (морфологiчноï) моделi
словосполучення. В пiдрядному словосполученнi завжди наявне граматично
незалежне слово (головне, стрижневе, опорне, пiдпорядковуюче,
пояснюване, означуване) i граматично залежне (пiдпорядковане, пояснююче,
означаюче).
Суряднi словосполучення формуються сурядним звязком, який
забезпечує поєднання синтаксично рiвноправних, незалежних
один вiд одного компонентiв. Кiлькiсть таких компонентiв у закритих
сурядних словосполученнях сягає двох одиниць: Не тiльки розумом, а
й дiлами любiть Украïну; натомiсть у вiдкритих сурядних
словосполученнях ця кiлькiсть може бути багатокомпонентною, кiлькiсно не
обмеженою: Словом, я до безумства люблю небо, трави, зорi, задумливi
вечори, нiжнi осiннi ранки (М. Хвильовий).
Стилiстика словосполучень, тобто ïх функцiï, виявляються
тiльки в контекстi, у реченнi. В окремо взятому словосполученнi:
сонячнхСй ранок наявна лише модель (семантична й морфологiчна)
пiдрядного словосполучення номiнативна одиниця з двох елементiв. Ця
словесна модель може стати синтаксичною й комунiкативною одиницею
(реченням) i набувати рiзних модифiкацiй, змiн, виявiв: Сонячний ранок;
Сонячний ранок!; Сонячний ранок?; Сонячний ранок!? i т. iн. Отже,
словосполучення поза реченням тiльки iснує, а будучи
ре^г ченням, стилiстично дiє. З повною комунiкативною
самостiйнiстю словосполучення виявляється лише у структурi речення
.
Основа розмежування лексично адекватних словосполучень (сонячний ранок)
i речень (Сонячний ранок!) дещо руйнується спiльнiстю семантики
цих мовних одиниць, однак таке руйнування не лiквiдовує
принциповоï iндивiдуальноï своєрiдностi словосполучення
порiвняно з однозвучним реченням: сонячний ранок це тiльки найменування
певного явища природи за тiєю самою ознакою (вiн, ранок,
сонячний): i сьогоднiшнiй, i вчорашнiй, i той, який був тиждень тому, та
iн.; натомiсть Сонячний ранок! як конкретне речення зявляється
тодi, коли йдеться про ранок саме той, а не iнший, наприклад, тiльки про
сьогоднiшнiй, учорашнiй або якийсь iнший ранок. Стилiстичне використання
таких мовних одиниць, як слова, словосполучення, сполучення слiв,
реалiзується в реченнi. Будь-яке речення це наслiдок
iндивiдуальноï, зрiдка колективноï мовленнєвоï
творчостi.
Термiн сполучення слiв неадекватний термiновi словосполучення: у
словосполученнi два члени речення (пiдрядне словосполучення) або два,
кiлька чи багато членiв речення (сурядне словосполучення), у сполученнi
слiв лише один: Чорне море; Вiнницька область; Микола Iванович; Нiна
Лаврентïiвна Iвасюк; пiду подивлюсь, передi мною, з тобою, iдiть же
i т. iн. Предикативна основа в реченнi На збори зявилась бiльшiсть
студентiв сформувалася з одного словосполучення (два члени речення), але
з двох сполучень слiв: зявилась <г- бiльшiсть (узгодження) i
бiльшiсть — студентiв (керування); Я буду працювати: одне
словосполучення з двох членiв речення i два сполучення слiв: Я ->
буду (узгодження), буду > працювати (прилягання).
Окреме словосполучення прийнято розглядати не тiльки на власне
синтаксичному рiвнi (iз застосуванням до нього термiна член речення), а
також на рiвнi лексико-морфологiчному як пiдрядне чи сурядне
поєднання щонайменше двох повнозначних слiв.
У словосполученнях, особливо пiдрядних (значно численнiших), широко
представлена синонiмiка мовлення, яка усвiдомлюється i
зреалiзовується не тiльки в контекстi речення, а й тодi, коли
лексично й стилiстично близькi словосполучення розглядають парами,
навiть i не в реченнєвому контекстi, напр.: Заповiт Шевченка
Шевченкiв Заповiт; розповiдь Миколи Миколина розповiдь; синочок батька
батькiв синочок; любов матерi материна любов; подарунок брата братiв
подарунок значення присвiйностi й офiцiйностi виразнiше
виявляється у словосполученнi з двох iменникiв.
Ще активнiше в усному i писемному мовленнi вживаються:
синонiмiчнi словосполучення з вiдносним прикметником, який синтаксично
пiдпорядкований iменниковi, i словосполучення, в яких замiсть
прикметника вживається iменник: нiчна тиша тиша ночi; дивiзiйний
штаб штаб дивiзiï (повнiстю термiнологiчне словосполучення); мiськi
вулицi вулицi мiста, делегацiя заводу заводська делегацiя;
синонiмiчнi безприйменниковi й прийменниковi словосполучення рiзноï
частиномовноï побудови: рiчний звiт звiт за рiк; примiський лiс лiс
при мiстi; безсловесна пiсня пiсня без слiв; безтурботна старiсть
старiсть без турбот; вихiдного дня у вихiдний день; придорожнi будинки
будинки вздовж дороги; пор. також: будинки вiд дороги й будинки через
дорогу (ïх синонiмiчнiсть менш очевидна);
синонiмiчнi словосполучення з вiддiєслiвним iменником (особливо в
публiцистичному мовленнi): питання про вступникiв (не розвязане)
…iз вступниками; нарада про тваринництво (…з тваринництва).
Пор.: бути, вiдсутнiм через хворобу стилiстично майже нейтральне, бути
вiдсутнiм з причини хвороби книжне сполучення слiв.
Синонiмiчними, отже й стилiстично розрiзнюваль- ними, вважаються
словосполучення пятиповерховий палац i палац iз пяти поверхiв; при
сорокаградуснiй температурi i при температурi в сорок градусiв.
Не менш розгалужена синонiмiка в системi дiєслiвних
словосполучень. Наприклад, у реченнi Украïнська мова
утверджується як державна (3 газети) синтаксично залежну частину
пiдрядного дiєслiвного словосполучення утверджується як
державна можна трансформувати, зокрема, на: у функцiï
державноï, на правах державноï, на державному рiвнi.
Рiзнi структурнi форми, а на ïх ґрунтi й стилiстична
своєрiднiсть синонiмiчних дiєслiвних словосполучень,
пояснюються здатнiстю певних дiєслiв пiдпорядковувати собi
iменники (або субстантивованi слова) iз залежним прийменником: плакати
вiд радостi плакати з радостi; страждати вiд сорому страждати iз сорому;
придатний до життя придатний для життя; працювати з дозволу працювати за
дозволом; пiдiбрати пiд колiр пiдiбрати за кольором; неприємнiсть
через нерозумiння (…вiд нерозумiння, …з нерозумiння); не
прийшов через хворобу (…по хворобi); увiйшов до кiмнати (…в
кiмнату); просiяти крiзь сито(…через сито); ïхати в
метро(…на метро); жити мiж людьми (…мiж людей); лiтати над
хмарами (…над хмари, …понад хмари); працював
вечорами(…по вечорах); летiти на лiтаку (…лiтаком) та iн.
У сурядних словосполученнях синонiмiка дещо менш розгалужена, але також
досить широка й стилiстично виразна, пор.: Працею людина i сильна, i
красива (О. Гончар) i Працею людина сильна, красива (багато важить
iнтонування таких словосполучень).
Кожне iз словосполучень мови, яке використовується на
синтаксичному рiвнi, завжди позначене певною стилiстичною
функцiєю. Нестилiстичних словосполучень (як i слiв) немає.