КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/STILISTIKA/stilistika_slovospoluchen.dhtml

	СтилIстика словосполучень orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5557
 Для культури мовлення важливим є стилiстичне використання всiєï рiзноманiтностi словосполучень у структурi речення. Словосполучення лексико- семантична й граматична цiлiсть щонайменше двох повнозначних слiв, поєднаних пiдрядним або сурядним звязком.
 Словосполучення становить речення або його частину: Розвинена мова; Любов i ненависть; Невже тебе не зачудовує, як наш народ в трудi росте? (П. Тичина). Словосполучення поза реченням (сонячний день, читати статтю, працюю наполегливо) не є комунiкативною одиницею.
 Для теорiï i практики стилiстики становлять iнтерес як пiдряднi словосполучення, якi бiльш частотнi, структурно i за змiстом рiзноманiтнiшi, так i с у ряднi словосполучення. У пiдрядному словосполученнi звязок мiж компонентами пiдрядний, бо форма залежного в ньому компонента (найчастiше окремого повнозначного слова, часто в поєднаннi з прийменником або часткою) детермiнується, зумовлюється семантикою i морфологiчними властивостями головного слова, а також i його синтаксичною функцiєю в реченнi. В пiдрядному словосполученнi звязок пiдрядний: або узгоджен: ня (безсмертний < подвиг), або керування (зневага > до ледарiв), або прилягання (вiдвiдаю — завтра).
 Слова у словосполученнях (i реченнях) завжди поєднуються семантично й граматично. Таке поєднання обовязкове. Без нього словосполучення неможливе. Поєднання слiв деревяне озеро, носити озеро безглуздi за змiстом, у них наявна тiльки морфологiчна модель деяких рiзновидiв словосполучення, пор.: глибоке озеро; вивчати озеро. У поєднаннях слiв глибоким озеро, вивчати озером немає нормативноï граматичноï (морфологiчноï) моделi словосполучення. В пiдрядному словосполученнi завжди наявне граматично незалежне слово (головне, стрижневе, опорне, пiдпорядковуюче, пояснюване, означуване) i граматично залежне (пiдпорядковане, пояснююче, означаюче).
 Суряднi словосполучення формуються сурядним звязком, який забезпечує поєднання синтаксично рiвноправних, незалежних один вiд одного компонентiв. Кiлькiсть таких компонентiв у закритих сурядних словосполученнях сягає двох одиниць: Не тiльки розумом, а й дiлами любiть Украïну; натомiсть у вiдкритих сурядних словосполученнях ця кiлькiсть може бути багатокомпонентною, кiлькiсно не обмеженою: Словом, я до безумства люблю небо, трави, зорi, задумливi вечори, нiжнi осiннi ранки (М. Хвильовий).
 Стилiстика словосполучень, тобто ïх функцiï, виявляються тiльки в контекстi, у реченнi. В окремо взятому словосполученнi: сонячнхСй ранок наявна лише модель (семантична й морфологiчна) пiдрядного словосполучення номiнативна одиниця з двох елементiв. Ця словесна модель може стати синтаксичною й комунiкативною одиницею (реченням) i набувати рiзних модифiкацiй, змiн, виявiв: Сонячний ранок; Сонячний ранок!; Сонячний ранок?; Сонячний ранок!? i т. iн. Отже, словосполучення поза реченням тiльки iснує, а будучи рег ченням, стилiстично дiє. З повною комунiкативною самостiйнiстю словосполучення виявляється лише у структурi речення .
 Основа розмежування лексично адекватних словосполучень (сонячний ранок) i речень (Сонячний ранок!) дещо руйнується спiльнiстю семантики цих мовних одиниць, однак таке руйнування не лiквiдовує принциповоï iндивiдуальноï своєрiдностi словосполучення порiвняно з однозвучним реченням: сонячний ранок це тiльки найменування певного явища природи за тiєю самою ознакою (вiн, ранок, сонячний): i сьогоднiшнiй, i вчорашнiй, i той, який був тиждень тому, та iн.; натомiсть Сонячний ранок! як конкретне речення зявляється тодi, коли йдеться про ранок саме той, а не iнший, наприклад, тiльки про сьогоднiшнiй, учорашнiй або якийсь iнший ранок. Стилiстичне використання таких мовних одиниць, як слова, словосполучення, сполучення слiв, реалiзується в реченнi. Будь-яке речення це наслiдок iндивiдуальноï, зрiдка колективноï мовленнєвоï творчостi.
 Термiн сполучення слiв неадекватний термiновi словосполучення: у словосполученнi два члени речення (пiдрядне словосполучення) або два, кiлька чи багато членiв речення (сурядне словосполучення), у сполученнi слiв лише один: Чорне море; Вiнницька область; Микола Iванович; Нiна Лаврентïiвна Iвасюк; пiду подивлюсь, передi мною, з тобою, iдiть же i т. iн. Предикативна основа в реченнi На збори зявилась бiльшiсть студентiв сформувалася з одного словосполучення (два члени речення), але з двох сполучень слiв: зявилась <г- бiльшiсть (узгодження) i бiльшiсть — студентiв (керування); Я буду працювати: одне словосполучення з двох членiв речення i два сполучення слiв: Я -> буду (узгодження), буду > працювати (прилягання).
 Окреме словосполучення прийнято розглядати не тiльки на власне синтаксичному рiвнi (iз застосуванням до нього термiна член речення), а також на рiвнi лексико-морфологiчному як пiдрядне чи сурядне поєднання щонайменше двох повнозначних слiв.
 У словосполученнях, особливо пiдрядних (значно численнiших), широко представлена синонiмiка мовлення, яка усвiдомлюється i зреалiзовується не тiльки в контекстi речення, а й тодi, коли лексично й стилiстично близькi словосполучення розглядають парами, навiть i не в реченнєвому контекстi, напр.: Заповiт Шевченка Шевченкiв Заповiт; розповiдь Миколи Миколина розповiдь; синочок батька батькiв синочок; любов матерi материна любов; подарунок брата братiв подарунок значення присвiйностi й офiцiйностi виразнiше виявляється у словосполученнi з двох iменникiв.
 Ще активнiше в усному i писемному мовленнi вживаються:
 синонiмiчнi словосполучення з вiдносним прикметником, який синтаксично пiдпорядкований iменниковi, i словосполучення, в яких замiсть прикметника вживається iменник: нiчна тиша тиша ночi; дивiзiйний штаб штаб дивiзiï (повнiстю термiнологiчне словосполучення); мiськi вулицi вулицi мiста, делегацiя заводу заводська делегацiя;
 синонiмiчнi безприйменниковi й прийменниковi словосполучення рiзноï частиномовноï побудови: рiчний звiт звiт за рiк; примiський лiс лiс при мiстi; безсловесна пiсня пiсня без слiв; безтурботна старiсть старiсть без турбот; вихiдного дня у вихiдний день; придорожнi будинки будинки вздовж дороги; пор. також: будинки вiд дороги й будинки через дорогу (ïх синонiмiчнiсть менш очевидна);
 синонiмiчнi словосполучення з вiддiєслiвним iменником (особливо в публiцистичному мовленнi): питання про вступникiв (не розвязане) …iз вступниками; нарада про тваринництво (…з тваринництва). Пор.: бути, вiдсутнiм через хворобу стилiстично майже нейтральне, бути вiдсутнiм з причини хвороби книжне сполучення слiв.
 Синонiмiчними, отже й стилiстично розрiзнюваль- ними, вважаються словосполучення пятиповерховий палац i палац iз пяти поверхiв; при сорокаградуснiй температурi i при температурi в сорок градусiв.
 Не менш розгалужена синонiмiка в системi дiєслiвних словосполучень. Наприклад, у реченнi Украïнська мова утверджується як державна (3 газети) синтаксично залежну частину пiдрядного дiєслiвного словосполучення утверджується як державна можна трансформувати, зокрема, на: у функцiï державноï, на правах державноï, на державному рiвнi.
 Рiзнi структурнi форми, а на ïх ґрунтi й стилiстична своєрiднiсть синонiмiчних дiєслiвних словосполучень, пояснюються здатнiстю певних дiєслiв пiдпорядковувати собi iменники (або субстантивованi слова) iз залежним прийменником: плакати вiд радостi плакати з радостi; страждати вiд сорому страждати iз сорому; придатний до життя придатний для життя; працювати з дозволу працювати за дозволом; пiдiбрати пiд колiр пiдiбрати за кольором; неприємнiсть через нерозумiння (…вiд нерозумiння, …з нерозумiння); не прийшов через хворобу (…по хворобi); увiйшов до кiмнати (…в кiмнату); просiяти крiзь сито(…через сито); ïхати в метро(…на метро); жити мiж людьми (…мiж людей); лiтати над хмарами (…над хмари, …понад хмари); працював вечорами(…по вечорах); летiти на лiтаку (…лiтаком) та iн.
 У сурядних словосполученнях синонiмiка дещо менш розгалужена, але також досить широка й стилiстично виразна, пор.: Працею людина i сильна, i красива (О. Гончар) i Працею людина сильна, красива (багато важить iнтонування таких словосполучень).
 Кожне iз словосполучень мови, яке використовується на синтаксичному рiвнi, завжди позначене певною стилiстичною функцiєю. Нестилiстичних словосполучень (як i слiв) немає.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/STILISTIKA/stilistika_slovospoluchen.dhtml