Поводити (себе), поводитись

Поводити (себе), поводитись виявляти себе у взаєминах з iншими
людьми. Учителя сьогоднi найбiльше радувало те, як поводить себе
Лiда Шепель (О. Донченко). Та доки ми будемо панькатись з ним?
Записався в гурток, то й хай по-товариському поводить себе! (С.
Васильченко). Як селюк, що вирiс у глушинi, Улас вiдчував розгубленiсть
перед великим мiстом i зовсiм не знав, як себе поводити i як себе
тримати (Г. Тютюнник). Трохи рiдше вживають форму поводитись без
додатка (з додатком в орудному вiдмiнку i прийменником з слово
поводитись має значення ставитись до когось, орудувати
чимсь: Дiвчинка добре поводиться з меншою сестричкою. Вiн
не вмiє поводитися з новим iнструментом).
Неправильним є вживання словосполучення вести себе (Учнi 5 класу
нашоï школи погано ведуть себе на уроках).