Повiстка

Повiстка. Слово це вживається у значеннi: 1) коротке письмове
повiдомлення з пропозицiєю кудись зявитися або з якимось
нагадуванням, попередженням Не листоношi розсильнi вiйськкоматiв з
жмутками повiсток в руках шугають цiєï пiзньоï
години вiд будинку до будинку, вiд пiдïзду до пiдïзду (О.
Гончар). Мiлiцiонер забрав ïхнi повiстки, пропустив у
коридор i звелiв пiдождати на лавцi (В. Кучер); 2) попереджувальний
сигнал, зокрема на залiзницi, про те, що поïзд вийшов з
попередньоï станцiï, Нарештi продзвонили повiстку, а ще
за пiвгодини, важко сопучи, до станцiï пiдповз довжелезний порожняк
(А. Головко), Начальник станцiï: Ярмолаєнко! Повiстку
пасажирському (I. Микитенко).
Слово повiстка часом без достатнiх пiдстав сполучають iз словом
денна. …В цю нiч засiдатиме бюро партiйноï
органiзацiï, де на повiстцi деннiй, крiм iнших питань,
стоятиме прийом до партiï (Д. Бедзик).
Коли йдеться про перелiк питань, якi обговорюються на зборах, засiданнi,
слiд вживати словосполучення порядок денний, порядок дня.