Збiднити, збiднiти

Збiднити, збiднiти. Збiднити зробити бiдним. З болем я думаю про те, як
ми збiднили своï фiльми, коли почали уникати в кiно напливу
роздумiв i спогадiв, уникати красивоï натури та ефектного
освiтлення (О. Довженко). Отже, наше основне завдання: боротьба з усяким
спрощенням i примiтивiзмом, з усякими свiдомими i несвiдомими спробами
принизити героя наших днiв, збiднити його внутрiшнiй свiт, його
благороднi душевнi пориви (А. Малишко). Iнколи в усному мовленнi й на
письмi це слово плутають iз збiднiти. Збiднiти стати бiдним. Ви ж тим не
збiднiєте… (I. Нечуй-Левицький). Тягались вони, тягались,
вимотували з них грошенята, вимотували. Дiйшло до того, що як Василь
збiднiв, так i Онисько знищiв (Панас Мирний). Не збiднiли б од того.-
(М. Коцюбинський).