Наголошувати

Наголошувати. В переносному значеннi вiдзначати щось, пiдкреслювати,
звертати особливу увагу на щось. Вимагає пiсля себе або прямого
додатка в знахiдному вiдмiнку (наголошувати що?), або додатка з
прийменником на в мiсцевому вiдмiнку (наголошувати на
чому?). Вони [молодi новелiсти] оспiвують патрiотизм, iдейнiсть,
комунiстичну цiлеспрямованiсть радянськоï людини, вони
наголошують вiдважнiсть, наполегливiсть, колективiстичнiсть,
талановитiсть в характерi радянськоï людини (Ю. Смолич). Щодо
Максимовича, то слiд сказати, що цей один iз перших у нас збирачiв i
ентузiастiв вивчення народноï творчостi першим наголосив на
звязку Слова [о полку Iгоревiм] саме з украïнською народною
творчiстю (М. Рильський).

Слово наголошувати, трапляється, сполучають з непрямим
додатком у знахiдному вiдмiнку з прийменником на (очевидно,
внаслiдок плутання двох можливих варiантiв: наголошувати що? i
на чому?) наголошувати на що? Промовець наголошував саме
на цю рису (запис усноï мови). Знизавши плечима на
пристрасну Боженкову мову, вiн [Iван Бриль] заговорив повагом, з
неприхованою посмiшкою наголошуючи на окремi вирази, якими б вiн
хотiв особливо дошкулити супротивниковi; То як мислиш собi, свате, га?
цiкавився Максим думкою Iвана… з особливим смаком наголошуючи
на незвичне сват, замiсть звичного за двадцять рокiв дружби куме (Ю.
Смолич).

Мабуть, поєднання слова наголошувати з додатком у
знахiдному вiдмiнку з прийменником на не виправдане.