Наголошувати

Наголошувати. В переносному значеннi вiдзначати щось, пiдкреслювати, звертати особливу увагу на щось. Вимагає пiсля себе або прямого додатка в знахiдному вiдмiнку (наголошувати що?), або додатка з прийменником на в мiсцевому вiдмiнку (наголошувати на чому?). Вони [молодi новелiсти] оспiвують патрiотизм, iдейнiсть, комунiстичну цiлеспрямованiсть радянськоï людини, вони наголошують вiдважнiсть, наполегливiсть, колективiстичнiсть, талановитiсть в характерi радянськоï людини (Ю. Смолич). Щодо Максимовича, то слiд сказати, що цей один iз перших у нас збирачiв i ентузiастiв вивчення народноï творчостi першим наголосив на звязку Слова [о полку Iгоревiм] саме з украïнською народною творчiстю (М. Рильський).
Слово наголошувати, трапляється, сполучають з непрямим додатком у знахiдному вiдмiнку з прийменником на (очевидно, внаслiдок плутання двох можливих варiантiв: наголошувати що? i на чому?) наголошувати на що? Промовець наголошував саме на цю рису (запис усноï мови). Знизавши плечима на пристрасну Боженкову мову, вiн [Iван Бриль] заговорив повагом, з неприхованою посмiшкою наголошуючи на окремi вирази, якими б вiн хотiв особливо дошкулити супротивниковi; То як мислиш собi, свате, га? цiкавився Максим думкою Iвана… з особливим смаком наголошуючи на незвичне сват, замiсть звичного за двадцять рокiв дружби куме (Ю. Смолич).
Мабуть, поєднання слова наголошувати з додатком у знахiдному вiдмiнку з прийменником на не виправдане.