Дiючий, дiйовий

Дiючий, дiйовий. Персонажа драматургiчного твору слiд називати дiйовою
особою, а не дiючою, як це часом дехто робить. Помилково вбачаючи в
п'єсах Островського примiтивiзм композицiï, вiдсутнiсть
драматичноï динамiки, наявнiсть великоï кiлькостi сцен i
епiзодичних персонажiв, мало зв'язаних а основним змiстом п'єс,
автор рецензiï [I. Франко] вважав, проте, що всi цi недолiки
компенсуються правдивою характеристикою дiйових осiб i справдi
майстерним зображенням оточення (М. Гудзiй). Народ козацька маса,
селянство мiське, ремiсництво є активною дiйовою особою в оперi К.
Данькевича [Богдан Хмельницький] (Радянська Украïна). Дiйовi особи:
Моя утома. Ниви у червнi. Сонце (М. Коцюбинський). Навпаки, навряд чи
варто називати армiю, яка бере безпосередню участь у воєнних дiях,
дiйовою. От, брате, трапляються якi факти в дiйовiй армiï на фронтi
Вiтчизняноï вiйни (Ю. Яновський). Листи вiд Гриця приходили тепер
iз дiйовоï армiï i були повнi турботи за матiр (П. Панч). У
сучаснiй лiтературнiй мовi правильним вважається словосполучення
дiюча армiя. Для поповнення своïх рядiв i посилення зв'язку з
масами партiя [у 1919 р.] оголосила партiйний тиждень… З
величезним пiднесенням пройшов партiйний тиждень у дiючiй армiï*
(Iсторiя КПРС). Там, у Симбiрську, прапорщики з Полтави докладають усiх
зусиль, щоб потрапити в тиловi вiйськовi установи… Щорс, навпаки,
сам просить командування послати його в дiючу армiю, на фронт (С.
Скляренко). Дiючий ще означає функцiонуючий, працюючий i
вживається в лiтературнiй мовi як означення: дiюча модель, дiюча
людина (та, що дiв; порiвн. дi&ча людина дiяльна, тобто та, що
активно дiв). У Радянському Союзi дiючi вулкани в лише на Далекому Сходi
(В. Бон- дарчук). Перед усiма працiвниками промисловостi та iнших
галузей народного господарства стоïть завдання повнiше й
рацiональнiше використовувати дiюче устаткування (Комунiст
Украïни). Постiйно дiючi сiльськогосподарськi виставки, як правило,
влаштовуються у великих республiканських, крайових i обласних центрах (з
газ.). Художнiй смак думаючих, дiючих, працюючих людей вводить глибини
думки, рiвень узагальнень життєвих явищ в критерiй художностi i
вiдмовляв бездумним, описовим речам у правi називатися художнiми (М. Ша-
мота). Вживати слово дiючий у складi дiєприкметникового ввороту
лiтературна мова уникає: в цьому разi вона частiше вдається
до описового способу вживав пiдрядне означальне речення. Наприклад,
перевага надається конструкцiï речення Партизанськi загони,
якi дiють у цiй мiсцевостi, об'єдналися, а не речення Партизанськi
загони, дiючi в цiй мiсцевостi, об'єдналися. Замiсть дiючий у
таких словосполученнях, як дiючий правопис, дiюча програма, дiюче
законодавство тепер у лiтературнiй мовi частiше вживається чинний
(чинний правопис, чинне законодавство). Слово дiючий означав здатний
дiяти, активний. …Iндустрiальний пейзаж також може набрати
глибокого актуального змiсту i стати дiючим виховним засобом
(Мистецтво)* Поминаючи змiст наведеного речення i спиняючись лише на
формi викладу думки, зазначимо, що в такому i подiбних випадках варто
краще вживати не слово дiючий, а синонiмiчне йому дiйовий, бо наголос на
письмi не ставиться, i можна прочитати це слово як дiючий. Точнiсть
передачi думки в такому равi втрачається. У значеннi ефективний,
вагомий, результативний найчастiше вживається слово дiйовий.
Система контролю дiйовий засiб удосконалення керiвництва комунiстичним
будiвництвом на основi справдi демократичних принципiв, надiйна зброя
боротьби 8 бюрократизмом i тяганиною, школа комунiстичного виховання мас
(Резолюцiя XXII з'ïзду Комунiстичноï партiï Радянського
Союзу на Звiт Центрального Комiтету КПРС). Комунiстичне виховання не
може бути дiйовим, якщо воно вiдiрване вiд життя, практики будiвництва
нового суспiльства (Комунiст Украïни). Найбiльш вiдчутним i дiйовим
для Тичини… був вплив… Т. Шевченка (Л. Но- виченко). Отже,
про героïв роману, п'єси, опери, кiнофiльму слiд говорити, що
вони дiйовi особи, а не дiючi особи; навпаки, армiю, яка бере
безпосередню участь у воєнних дiях, треба називати дiючою, а не
дiйовою, а про ефективнi, результативнi дiï, заходи кажемо, що вони
дiйовi.

Подякувати Помилка?

Дочати пiзнiше / подiлитися