Наймит, найманець

Наймит, найманець. Слово наймит до революцiï означало
найманого сiльськогосподарського робiтника. Опрiч Гафiйки, було ще два
наймити (М. Коцюбинський). Нiмець розлютувався, гукає на
наймитiв, збавляє всiм плату на поправку машини (Панас
Мирний). …Iде вiн (чоловiк) у ту економiю, чи в Таврiю, чи на Дон
з косою i повертається з косою та з такими долонями, наче б
ïх хто позасiвав мозолями, бо на чужiй землi комусь паляницi
родить, а наймитовi однi мозолi чи пухирi (М. Стельмах).
У переносному значеннi наймит, маючи забарвлення осуду,
виражає презирливе ставлення мовця до обєкта розмови.
Порiвн. у О. Гончара: Художник [Ференц] розповiдав бiйцям про життя в
Будапештi, про Салашi, якого вiн вважав своïм особистим ворогом.
Бандит, кримiналiст, нiмецький наймит!
Слово найманець у значеннi найманий працiвник зустрiчаємо
рiдко. Найчастiше воно вживається на позначення солдатiв i
офiцерiв найманих вiйськ. Цiкаво, що в цьому значеннi воно може
вживатися i з рiзко вираженим емоцiйним забарвленням, що виражає
осуд, презирство, i з нейтральним. Порiвн. Жорстоко поводяться бiлi
найманцi з мiсцевим населенням (з газ.) i …Жив колись у
Мiланi один нiмецький найманець… (Д. Боккаччо, Декамерон,
пер. М. Лукаша).
Дуже часто слово найманець виступає в переносному значеннi,
виражаючи прислужництво, запроданство, пiдступнiсть людей, яких так
називають. Нiякi пiдступи iмперiалiзму та його найманцiв не
можуть зломити непохитну волю багатомiльйонних мас до миру (Радянська
Украïна). Лiбкнехт i Люксембург… були по-звiрячому вбитi
найманцями нiмецького iмперiалiзму (Iсторiя КПРС).
Отже, в сучаснiй мовi найманець у значеннi найманий
сiльськогосподарський робiтник не вживається. Навпаки, слово
наймит не можна вжити на позначення солдата найманих вiйськ. У
переносному значеннi обидва слова вживаються паралельно, хоча кiлькiсну
(частотну) перевагу має слово найманець.