Присвiйнi прикметники
Присвiйнi прикметники виражають належнiсть предмета певнiй людинi або (рiдше) тваринi: батькова хата, Андрiïв брат, Оксанин зошит, директорiв наказ, лисяча голова. Значення присвiйних прикметникiв однотипнi, всi вони ви- ражають iндивiдуальну належнiсть предмета людинi або тва- ринi. Лише у випадку уособлення неживих предметiв вжива- 175ються прикметники з присвiйним значенням, похiднi вiд назв неiстот, наприклад: А мiсяцiв батько {його сонцем звуть) саме люльку закурив (Тич.). Присвiйнi прикметники мають своï словотворчi типи i своєрiднi граматичнi ознаки. Твiрними основами присвiйних прикметникiв виступають лише iменниковi i тiльки назви iстот (за рiдкiсними винятками у разi уособлення неживих пред- метiв). Присвiйнi прикметники творяться: а) вiд назв людей за допомогою суфiксiв -iв (- ïв), -ин (-ïн): Петрiв, Василiв, товаришiв, Сергiïв, сестрин, Миколин, Марiïн; б) вiд назв тварин за допомогою суфiксiв -ач-(ий), -яч-(ий), -ин-(ий), -ïн-(ий): курячий, орлиний, солов'ïний. У поодиноких прикметниках, похiдних вiд назв тварин, ви- ступають суфiкси -iв, -ин: соловейкiв, зозулин. Деякi присвiйнi прикметники мають нульовий суфiкс, наприклад: вовчий, ове- чий. Присвiйнi прикметники, утворенi вiд назв людей, у називному й знахiдному вiдмiнках мають коротку форму (ковалiв, Iванiв, материн, Софiïн, доччин), а прикметники, похiднi вiд назв тва- рин, мають повну форму (гусячий, качиний, собачий). Якщо прикметник виражає належнiсть предмета не однiй тваринi, а позначає загальну родову вiднесенiсть чи влас- тивiсть тiєï або iншоï тварини, то вiн входить до розряду при- свiйно-вiдносних або присвiйно-якiсних прикметникiв. Пор.: ведмежа голова, орлиний клюв (присвiйнi прикметники); ведмежа шуба, собача зграя, орлине пiр'я (вiдноснi); вед- межа послуга, собачий холод, орлиний зiр (якiснi при- кметники). Не виражають значення присвiйностi й прикметники, що входять до складу фразеологiчних словосполучень i термiноло- гiчних назв, наприклад: ахiллесова п'ята, гордiïв вузол, дамоклiв меч, адамове яблуко, торрiчеллiєва пустота, петровi батоги (бот.), воловий язик (дiал., назва квiтiв). Не мають присвiйного значення i прикметники, що стали геогра- фiчними назвами або прiзвищами, наприклад: Киïв, Харкiв, Шевченкове, Павлiв, Янiв, Ковалишин. Присвiйнi прикметники вживаються в усно- розмовному стилi, в мовi художньоï лiтератури i фольклору. В iнших стилях ук- раïнськоï мови присвiйнi прикметники вживаються рiдко. Зна- чення iндивiдуальноï вiднесеностi особi в науковому, публiцис- 176тичному та iнших стилях мови найчастiше передається формами родового вiдмiнка iменника: твори Франка, музика Лисенка, свiтогляд письменника, слово вчителя, заява Iгнатенка, наказ директора. Присвiйнi прикметники, утворенi вiд назв тварин, порiвняно рiдко вживаються навiть у розмовному та в художньому сти- лях мови.
