Присвiйнi прикметники

Присвiйнi прикметники виражають належнiсть предмета певнiй людинi або
(рiдше) тваринi: батькова хата, Андрiïв брат, Оксанин зошит,
директорiв наказ, лисяча голова. Значення присвiйних прикметникiв
однотипнi, всi вони ви- ражають iндивiдуальну належнiсть предмета людинi
або тва- ринi. Лише у випадку уособлення неживих предметiв вжива-
175ються прикметники з присвiйним значенням, похiднi вiд назв неiстот,
наприклад: А мiсяцiв батько {його сонцем звуть) саме люльку закурив
(Тич.). Присвiйнi прикметники мають своï словотворчi типи i
своєрiднi граматичнi ознаки. Твiрними основами присвiйних
прикметникiв виступають лише iменниковi i тiльки назви iстот (за
рiдкiсними винятками у разi уособлення неживих пред- метiв). Присвiйнi
прикметники творяться: а) вiд назв людей за допомогою суфiксiв -iв (-
ïв), -ин (-ïн): Петрiв, Василiв, товаришiв, Сергiïв,
сестрин, Миколин, Марiïн; б) вiд назв тварин за допомогою суфiксiв
-ач-(ий), -яч-(ий), -ин-(ий), -ïн-(ий): курячий, орлиний,
солов'ïний. У поодиноких прикметниках, похiдних вiд назв тварин,
ви- ступають суфiкси -iв, -ин: соловейкiв, зозулин. Деякi присвiйнi
прикметники мають нульовий суфiкс, наприклад: вовчий, ове- чий.
Присвiйнi прикметники, утворенi вiд назв людей, у називному й знахiдному
вiдмiнках мають коротку форму (ковалiв, Iванiв, материн, Софiïн,
доччин), а прикметники, похiднi вiд назв тва- рин, мають повну форму
(гусячий, качиний, собачий). Якщо прикметник виражає належнiсть
предмета не однiй тваринi, а позначає загальну родову вiднесенiсть
чи влас- тивiсть тiєï або iншоï тварини, то вiн входить
до розряду при- свiйно-вiдносних або присвiйно-якiсних прикметникiв.
Пор.: ведмежа голова, орлиний клюв (присвiйнi прикметники); ведмежа
шуба, собача зграя, орлине пiр'я (вiдноснi); вед- межа послуга, собачий
холод, орлиний зiр (якiснi при- кметники). Не виражають значення
присвiйностi й прикметники, що входять до складу фразеологiчних
словосполучень i термiноло- гiчних назв, наприклад: ахiллесова п'ята,
гордiïв вузол, дамоклiв меч, адамове яблуко, торрiчеллiєва
пустота, петровi батоги (бот.), воловий язик (дiал., назва квiтiв). Не
мають присвiйного значення i прикметники, що стали геогра- фiчними
назвами або прiзвищами, наприклад: Киïв, Харкiв, Шевченкове,
Павлiв, Янiв, Ковалишин. Присвiйнi прикметники вживаються в усно-
розмовному стилi, в мовi художньоï лiтератури i фольклору. В iнших
стилях ук- раïнськоï мови присвiйнi прикметники вживаються
рiдко. Зна- чення iндивiдуальноï вiднесеностi особi в науковому,
публiцис- 176тичному та iнших стилях мови найчастiше передається
формами родового вiдмiнка iменника: твори Франка, музика Лисенка,
свiтогляд письменника, слово вчителя, заява Iгнатенка, наказ директора.
Присвiйнi прикметники, утворенi вiд назв тварин, порiвняно рiдко
вживаються навiть у розмовному та в художньому сти- лях мови.