Загарбання украïнських земель сусiднiми державами

Уже в XIII столiттi виникає загроза Киïвськiй Русi з боку Литви, коли нею здiйснюються першi напади на захiдноукраïнськi землi. Остаточне загарбання Литвою захiдноукраïнських та пiвденно- руських земель припадає на XIV столiття (за князювання Вiтовта).
Водночас iз литовськими князями на украïнськi та бiлоруськi землi зазiхали польськi й угорськi королi, кримськi хани, турецькi султани, молдавськi правителi. Коли ж загострилися вiдносини Литви та Польщi стосовно украïнських земель, утворилася загроза нападу з боку Нiмеччини. Тодi литовський король Ягайло в 1385 роцi прийняв Кревську унiю про об'єднання Польщi та Литви в одну державу. До утвореноï держави увiйшли й украïнськi землi як частина Литви. Люблiнською унiєю було проголошено утворення держави Речi Посполитоï (1569).
У цей же час украïнський народ вiв тривалу боротьбу проти турецько- татарських нападникiв. Оттоманська iмперiя у XIV столiттi захопила Молдавiю, Буковину, Бессарабiю, нападає на Галичину, Подiлля. Постiйних нападiв зазнавали украïнськi землi з боку Кримського ханства.
Пiднесення культури, лiтератури, науки й освiти в епоху Вiдродження
Часи Середньовiччя змiнилися Ренесансом, i цей процес розпочався в Захiднiй Європi ранiше, нiж в украïнських землях, обтяжених наслiдками кривавих мiжусобиць, тривалим iноземним пануванням, вiйнами.
У деяких європейських краïнах (в Iталiï — XIV-ХУI ст., в iнших краïнах — кiнець XV — початок XVIII ст.) розпочався перехiдний перiод у культурному та iдейному розвитку вiд середньовiчноï культури до нового часу — Ренесанс, для якого найбiльш характерними рисами є гуманiстичний свiтогляд, пiднесення прекрасного, звернення до культурноï спадщини античностi. У добу Ренесансу з кiнця XVI до середини XVIII ст. утвердився стиль бароко, що передбачав пiдкреслену урочистiсть, декоративну пишнiсть, динамiчнiсть композицiï, мальовничiсть. Яскравими представникам бароко в Украïнi були:
архiтектори Iван Григорович Барський, Степан Ковнiр; письменники Лазар Баранович, Феофан Прокопович, Iоаникiй Галятовський, Григорiй Сковорода , Iван Вишенський;
Композитори Дмитро Бортнянський, Максим Березовський. На украïнських землях iз середини XIV столiття поступово пiднiмаються з руïн мiста, розвиваються ремесла, торгiвля. На першому планi в цьому розвитку виступають захiдноукраïнськi землi. Заснований у XIII столiттi, Львiв стає центром Галичини. Прагнучи звiльнитися з-пiд влади феодалiв, деякi мiста домагаються самоврядування (Магдебурзьке право). Ремiсники об'єднуються в цехи. У серединi XV столiття зароджуються парафiяльно-громадськi органiзацiï, що згодом розвинуться в братства. Набувають розвитку архiтектура, образотворче мистецтво (iконопис), прикладне мистецтво, музична культура.
Поширення католицизму. Створення греко-католицькоï церкви
У другiй половинi XVI столiття на украïнських землях рiзко посилюється феодальний, нацiональний та релiгiйний гнiт у зв'язку з прийняттям Люблiнськоï унiï (1569), яка юридично закрiпила панування польськоï шляхти в Украïнi. 1596 року в Брестi на церковному соборi (з'ïздi) була проголошена унiя, тобто об'єднання православноï церкви з католицькою та створення греко- католицькоï (унiатськоï) церкви.
Метою Брестськоï унiï було повернення украïнськоï церкви в бiк Захiдноï Європи. Ïï запровадження зумовило появу великоï кiлькостi полемiчноï лiтератури католицьких i православних авторiв. Унiя була причиною довгоï та важкоï боротьби внутрi малоруського народа i остаточно принесла незмiримi шкоди цiлому його духовному i полiтичному розвоєвi.., унiя в минувшинi не дала нашому народовi майже нiчого, не лишила в лiтературi южноруськiй анi одного цiнного пам'ятника.., натомiсть знаменито причинювалася до полонiзацiï руськоï iнтелiгенцiï, — писав Iван Франко.
Ревними прихильниками унiï стала частина украïнських феодалiв i священикiв, якi прагнули домогтися однакового соцiального i полiтичного становища з польськими магнатами. Боротьба украïнського народу проти покатоличення сприяла виникненню братств (Львiв, Луцьк, Могилiв, Киïв ) — громадських органiзацiй.
Поширення освiти, створення широкоï мережi шкiл
Брестська унiя зумовила згуртування православних сил на захист нацiональних, релiгiйних, культурних iнтересiв украïнського народу. Цiй справi мали сприяти виховання й освiта. У часи монгольськоï навали шкiльна справа занепала. Основними осередками ïï вiдродження стали Острог, Киïв, Львiв. Острозька школа була заснована князем Костянтином Острозьким у 1580 роцi. В останнiй третинi XVI — першiй половинi XVII столiття справу навчання i освiти очолили братства. Львiвська братська школа була вiдкрита в 1586 роцi. У Києвi — у 1615 роцi (на Подолi). У 1632 роцi Киïвська братська школа об'єдналась iз лаврською школою, заснованою в 1631 роцi Петром Могилою, i почала iснувати як Києво-Могилянська академiя.