Пiдтвердьте чи спростуйте твердження нiмецького мислителя А. Шопенгауера: Для людини значно цiннiшим є те, що є в людинi, нiж те, що є в людини

У кожноï людини є своя система цiнностей. Хтось найбiльше
цiнує багатство, iнший славу, де-хто — родину, щире
спiлкування, дружнi стосунки. Часто цi прагнення переплiтаються, i
людину оцiню за тим, що в нiй переважає. З одного боку, не
багатство чи посада прикрашає дину, а ïï чеснiсть,
працьовитiсть, мудрiсть, щирiсть, справедливiсть. Проте з iншого в
сучасному життi не обiйтися без грошей, певного матерiального
забезпечення. Нiчого поганого немає в прагненнi людини, пiдвищуючи
свiй професiйний рiвень, пiднятися службовою драбиною вiдповiдно до
ïï здiбностей i старань. Але при цьому не можна поступатися
матерiальним принципами, робити собi з грошей, слави, багатства, влади
iдола. Художня лiтература щодо того подає нам чимало прикладiв. На
перший погляд, у життi головного героя п'єси О. Коломiйця Дикий
Ангел Платона Ангела найголовнiшим є грошi. Проте, читаючи
п'єсу, розумiємо, що це мудрий, люблячий батько, я якого
грошi мiрило працьовитостi й старанностi. А ось його сусiд, Крячко,
який дорiкав Платоновi за його ощадливiсть, суворе виховання дiтей,
тепер пожинає плоди свого виховання його син, не працюючи, став на
злочинну стежку й потрапив до колонiï. Згадаймо Володьку Лободу з
роману О. Гончара Собор. Вдаючи iз себе людину творчу, дiяльну, вiн
насправдi є кар'єристом, людцем, який вiддав рiдного батька
до притулку, зазiхнув на нацiональну святиню собор. Кажучи про цiнностi,
не можна оминути й Калитки з п'єси I. Карпенка-Карого Сто тисяч ,
Пузиря з комедiï Хазяïн, де люди заради багатства готовi на
все. Отже, хоча сучасний свiт дуже змiнився, проте загальнолюдськi
цiнностi працьовитiсть, поряднiсть, мудрiсть залишатимуться завжди.
(238 слiв)