Велесова книга найдавнiша iсторична памятка прадавнiх украïнцiв

Велесова книга унiкальна й незвичайна знахiдка для украïнських
читачiв. Щоправда, за кордоном фахiвцi й любителi роздумують над
загадковою книгою з дощечок уже з пiвстолiття. Якщо цей язичницький
лiтопис iсторiï Русi справжнiй, а не майстерна пiдробка, то перед
нами вiдкривається цiла сторiнка непiзнаного з життя наших
предкiв. Виявляється, Русь IХ ст. була не варварською
краïною, а культурною, яка цiкавилася минулим i знала його.
Iснувала там ще до прийняття християнства своя писемнiсть. Релiгiя
свiтла й гуманiстична: руси не вважали себе виробом бога, його речами, а
мислили себе його нащадками, внуками Даждьбога. Не було навiть поняття
пекла.
На вiдмiну вiд вiдомих лiтописiв, Велесова книга не опис князювань, а
скорiше збiрник релiгiйно-повчального змiсту. Дуже шанували руси
своïх дiдiв i пращурiв, тому розповiдали про ïх дiяння. На
прикладi ïх життя утверджували необхiднiсть єднання, любовi
до батькiвщини, вiри у своïх богiв, якi допомагали у боротьбi з
ворогами.
Свiт уявлявся нашим предкам у трьох субстанцiях: Яве реальний свiт, Наве
свiт померлих, нематерiальний, потойбiчний, i Праве свiт iстини,
законiв, що керують Явою.
Оповiдi про богiв Велеса, Перуна, Сварога, Даждьбога, Хорса, Ярила, про
Днiпро, Дон i нашу землю оповитi щирiстю й поетичнiстю народного
свiтогляду. Ось як про край прадавнiх украïнцiв написано на
четвертiй дощечцi: сини Орiя вирушають у землi, де течуть мед i молоко.
На шiстнадцятiй дощечцi написано про широченну Рай-рiку, що тече до
моря. Це про Днiпро. На пятнадцятiй сторiнцi деревяноï книги
оспiванi перемоги праведного Кия i Києва-града. На однiй дощечцi
є такi слова: А греки, хотячи охрестити нас, аби ми забули
своïх богiв, сподiвалися, що в такий спосiб вони навернуть нас до
себе та зроблять з нас невiльникiв. Значна частина дослiдникiв,
посилаючись на цi слова, ввжає, що Велесова книга це оборона вiри
предкiв, це клич на захист давнiх духовних святинь.
Русам доводилося багато воювати, щоб не потрапити у рабство. Вони
виявляли велику мужнiсть у боротьбi й терплячiсть та наполегливiсть. I
була та боротьба i битва велика тридцять лiт, пишеться на сьомiй
дощечцi. I римляни, знаючи, якi ми вiдважнi, коли боремося за життя,
полишили нас. Так i греки хотiли пiдкорити нас i тi полишили нас у
спокоï.
I ще є одна приваблива думка у цiй книзi: краще торгувати, анiж
воювати.
Велесова книга дає своïм читачам не лише знання з
iсторiï, а й приносить естетичну насолоду поетичними образами Птицi-
Матерi, Матерi-Слави, Обiдоносицi та iншими, символiчнiстю й
метафоричнiстю висловiв, патрiотичною наснагою. Таємницi дощечок
ще чекають своïх дослiдникiв.