Граматики i словники украïнськоï книжноï мови 16-17 ст. та ïх значення

Граматики: 1586 перша цсл. граматика Кграматика словеньска языка
(передрук працi О осми частхъ слова- з XV ст. Iоанна Дамаскина). Цiкава
термiнологiя, потiм використовується в iнших працях.1574 буквар I.
Федорова1591 Граматика доброглаголиваго елинословенскаго языка (греко-
словянська граматика). Склали учнi Львiвськоï братськоï школи
пiд керiвництвом митрополита Арсенiя
1596 Зизанiя Лексис i Грамматiка словенска перший систематичний
пiдручник церковнословян. мови, призначений для шкiл. 1619 Граматика
словенска правилноє синтагма Мелетiя СмотрицькогоС. повний курс
церковнословян. мови в прийнятих тодi частинах: орфографiя, етимологiя
(тобто морфологiя), синтаксис. У роздiлi про орфографiю в давнину
давався й опис фонетики та орфоепiï. Ввiв нову лiтеру на позначення
дзвiнкого проривного задньоязикового приголосного ґ, узаконив
вживання букви й. Встановив правила вживання лiтер на позначення
голосних i приголосних, вживання великоï букви, роздiлових знакiв,
правила переносу тощо. Багато з його правил орфографiï й
пунктуацiï зберiгають чиннiсть у сучас. укр. лiт. мовi. 8 частин
мови: iмя, мiстоименiє, глагол, причастiє, нарiчiє,
предлог, союз, междометiє. Першим видiлив як категорiю
дiєприслiвник, названий ним дiєпричастiєм. Вiдкрив у
словян. вiдмiнi мiсц. вiдмiнок, який назвав сказательний падеж. Iменники
подiлив на пять склоненiй-вiдмiн, котрi в осн. рисах у шкiльних
граматиках зберiг. донинi. Вперше описав вiдмiнювання прикметникiв i
числiвникiв. Запропонований ним принцип подiлу дiєслiв на
дiєвiдмiни зберiг. у схiднословян. граматиках i в наш час. Першим
дав докладний опис розрядiв незмiнних частин мови й вигукiв, виклав
синтаксис церковнословян. мови. Збагатив словян. лiнгвiстичну
термiнологiю. Описана С. морфол. система близька до
старословянськоï пiзнього перiоду, але в нiй спостерiгається
певна кiлькiсть укр. елементiв. С. виступає ориг.
граматистомтеоретиком словян. системи. У цьому вiн не мав собi рiвних у
словян. фiлологiï аж до 2-ï пол. 18 ст. Його досягнення
використовуються i тепер. Учений здiйснив кодифiкацiю церковнословян.
мови схiднословян. редакцiï. За нормами Грамматiки… поступово
було впорядковано всi церковнословян. тексти на сходi i пiвднi
Славiï. Через друкованi церковнословян. тексти норми набули заг.
поширення й понинi функцiонують у конфес. вжитку. Уперше виразно
вiддiлив церковнословян. мову вiд живих словянських, проте схiднословян.
характер норм С. благотворно вплинув на усталення орфографiï й
пунктуацiï староукр. лiт. мови. Славинецького1643, 1645 Граматика
Ужевича Навч. 1637-41/42 у Кракiв. та 1641-45/46 Париз. ун-тах. Будучи
студентом Сорбонни, У. 1643 створив лат. мовою кн. Грамматыка
словенская. У 1645 написав iн. варiант твору. У граматицi описана гол.
чин. система укр. мови серед. 17 ст. Розкриваються також деякi
особливостi мiжсловян. церковнословян. мови, яку автор називає
священною (святою). Порiвняльний аспект. Особливостi польс., чес. i
хорв. мов. Про абстрактну словян. грамат. систему на кшталт
унiверсальноï граматики А. Арно та К. Лансло. Факти грецькоï,
латинськоï, гебрейськоï мов. Вдчувається вплив Мелетiя
Смотрицького. Укр. мовна система викладена вдало, хоч у автора виникали
труднощi при тлумаченнi деяких специф. словяно-укр. грамат. особливостей
(напр., ор. i мiсц. вiдмiнкiв, дiєприслiвника) засобами лат. схеми
й термiнологiï. Видiляє 8 ч/м. Особлива увага дiєслову,
вiдмiнюванню iменних ч/м (6 вiдмiнкiв), особливостям керування. Також
ступенi порiвняння, дiєприкм. форми, прийменники, фонетика.
Словники: Рукописний твiр невiд. автора Лексисъ съ толкованiємъ
словенскихъ словъ просто (не ранiше 50-х pp. 16 ст., залишився в
рукописi) складено iз заг. церковнословян. слiв, небагатьох антропонiмiв
i топонiмiв, налiчує 896 вокабул (при 127 словах немає
перекладiв). Внутр. абеткування не витримано), iмена введено у формi
наз. в. одн., дiєслова в 1-й ос. одн. теп. ч. Багато слiв подано
не в вихiдних формах. Матерiали Лексиса… згодом використали
Лаврентiй Зизанiй та Памво Беринда.1627,1653 Лексикон Памво Беринди
Праця Лексiконъ славеноросскiй и именъ тлъкованiє
Складається з двох частин: Лексiконъ церковнословян.-укр. словник;
Имена свойственная… зiбрання тлумачень топонiмiв й антропонiмiв, а
також заг. назв несловян. походження. У передмовi до словника Беринда
розповiдає про великi перешкоди, якi вiн мав у своïй працi
вiд впливових осiб, що були проти вживання простоï мови. У памятцi
майже 7 000 статей (бл. 5 000 у 1-й частинi, 2 000 у 2-й, у т. ч. бл. 1
400 онiмiв). Гол. джерела Лексис… Лаврентiя Зизанiя, ономастикони
Максима Грека, Мануïла Ритора. Виявлено використання багатомовних
словникiв доби Киïв . Русi та зарубiжних, староукр.
глосографiï тощо. Джерелом церковнословян. реєстру книги
були: Острозька Бiблiя (всi ïï книги Старого й Нового Завiту),
церковнословян. рукописи й друки до поч. 17 ст. Реєстр
Лексiкона… дiбрано за диференц. принципом: специфiчнi
церковнословян. слова (питомi й запозиченi), спiльнословян. лексеми, що
архаïзувалися в укр. мовi кiн. 16 поч. 17 ст., є в ньому й
укр. слова. Несловянськi елементи (у 2-й частинi працi) супроводяться
ремарками, якi вказують на ïх запозичення, й укр.
Вiдповiдниками, що сприяло нормалiзацiï лексики староукр. лiт. мови
на нар. основi. Нормалiзацiï служило й чiтке формальне за допомогою
двокрапки розмежування реєстру й перекладноï частини. Остання
зi старанно пiдiбраними еквiвалентами вокабул, з широким набором
синонiмiв одне з найб. зiбрань укр. лексики кiн. 16 поч. 17 ст. У
Лексiконi… надр. низку тлумачень енциклопед. характеру. Значення
слова автор розкриває i за допомогою етимол. вiдомостей. Докладно
опрацьовано семантику багатозначних реєстрових слiв. Б. нерiдко
вказував на метафоричне й образне вживання слова, вперше в укр.
лексикографiï застосувавши ремарки преносн, инорчн, метафор..
Серед. XVII — Синонiма славеноросская перший укр. словник
активного типу (тобто з укр. реєстром), укр.-церковнословян.
лексикон, укладений на Надднiпрянщинi. Це зворотна переробка
Лексикона… Памва Беринди, гол. чин. першоï його частини. На
основi кiлькох статей книги автор укладав одну статтю чи навпаки на
основi однiєï статтi Лексикона… кiлька нових. У
Синонiмi… бл. 30 вокабул не перекладено, отже, праця не завершена.
У реєстрi памятки бл. 5 000 вокабул, розмiщених за абеткою у
прийнятих в староукр. Л. вихiдних формах. Вокабули не вiдокремленi вiд
перекладу роздiл, знаками, ремарок немає (крiм вiдсилання зри).