Василь Стефаник майстер психологiчноï новели
Як коротко, сильно i страшно пише ця людина. Творчiсть Василя Стефаника
ввiйшла в золотий фонд украïнськоï лiтератури. Сучасники
високо цiнили його твори , називаючи В. Стефаника спiвцем
селянськоï душi i володарем дум селянських. Улюблений жанр
письменника новела. Сьогоднi Василя Стефаника називають майстром
психологiчноï новели. Саме цим вiн завоював собi свiтову славу. До
кращих психологiчних творiв письменника належить новела Новина, в якiй
змальовано нестерпнi умови життя галицького селянства, трагедiю бiдняка
Гриця Летючого, що став злочинцем. Жахливi злиднi, душевнi муки
штовхнули його на вбивство рiдних дiтей. Тут не має нiчого
вигаданого. У селi Трiйцi в 1898 роцi сталася та подiя, що лягла в
основу Новини.
В.Стефаник великий знавець психологiï найкритичнiшi хвилини життя.
Його завжди найболючiший стан героïв. Ось одна сцена з новели.
Тихим вечором знайомими лугами Гриць iде до рiчки. На серцi важкий
камiнь. Дiти голоднi й холоднi. Та то вже i не дiти, то мерцi. Великi
оловянi очi i кiсточки, зiбранi докупи шкiрою. Ото i все, що залишилося
вiд дiтей. Не може батько вже дивитися ïм у вiчi, не може
нагодувати бо, не може споглядати, як вони накидаються на шмат хлiба.
Веде Гриць за руку Гандзуню, а меншу Доцьку несе на руках. Якийсь камiнь
давить йому груди, щось пече в серцi й головi. Вiн поспiшає в
напруженому мовчаннi. Попереду в промiннi мiсяця заблищала рiка. Гриць
здригнувся: та блискуча рiчка викликала тривожнi почуття, заморозила
його, а той камiнь, що тис груди, став ще важчим. Тривожний стан Гриця
пiдкреслюють емоцiйно забарвленi дiєслова: задихався, побiг,
скреготав зубами. Батько сповнений бажання швидше позбавити мук себе i
дiтей, тому вiн борзенько взяв Доцьку i з усiєï сили кинув
ïï у воду. Дiтовбивство найтяжчий злочин. Та не Гриць —
злочинець, а тi умови, тi обставини, в яких вiн жив. Батько топить свою
дитину, щоб врятувати ïï вiд мук життя, вiд голодноï
смертi. Хiба вiн не любив Доцьку?! Ще й як! Але краще смерть, нiж таке
життя. Для пiдкреслення душевних мук Гриця письменник зосереджує
увагу читача на психологiчних деталях. Простуючи до мiста, щоб заявити
про злочин, Гриць збирається перейти рiчку вбрiд: Вступив уже у
воду по кiсточки та й задеревянiв. Дотик холодноï води нагадав
йому, що сталося, викликав тривогу. А ще рiчка могила доньки. I шепчучи
молитву, Гриць пiшов до мосту. Такого ж глибокого психологiчного
звучання набувають новели Лан, Катруся, Кленовi листочки, Камiнний
хрест.
Наприклад, новела Лан, Твiр на пiв сторiнки, але який глибокий змiст i
психологiчне спрямування. Малесеньке дитятко в той час, коли мати жала
панську ниву, наткнулося на корча i пiшло з життя, так i не пiзнавши
його.
Тема новели Камiнний хрест дещо iнша. В нiй автор розповiдає про
тих селян, якi в пошуках кращоï долi вiдïздили в далекi чужi
краïни. Iван Дiдух головний герой новели. Безвихiдне становище
змушує Дiдуха емiгрувати до Канади. З великим спiвчуттям
малює Стефаник своïх героïв, вкладаючи в ïх уста
слова голосiння: Пiдемо свiтами i розвiємося на старiсть, як лист
по полю.
Таким чином, у новелах В. Стефаника йде стисла, але тривожна розповiдь
про життя народу. Своïми новелами В. Стефаник стверджує, що
справжнiм письменником можна назвати тiльки того. Чия творчiсть
невiдємна вiд життя народу.
