Василь Стефаник майстер психологiчноï новели

Як коротко, сильно i страшно пише ця людина. Творчiсть Василя Стефаника ввiйшла в золотий фонд украïнськоï лiтератури. Сучасники високо цiнили його твори , називаючи В. Стефаника спiвцем селянськоï душi i володарем дум селянських. Улюблений жанр письменника новела. Сьогоднi Василя Стефаника називають майстром психологiчноï новели. Саме цим вiн завоював собi свiтову славу. До кращих психологiчних творiв письменника належить новела Новина, в якiй змальовано нестерпнi умови життя галицького селянства, трагедiю бiдняка Гриця Летючого, що став злочинцем. Жахливi злиднi, душевнi муки штовхнули його на вбивство рiдних дiтей. Тут не має нiчого вигаданого. У селi Трiйцi в 1898 роцi сталася та подiя, що лягла в основу Новини.
В.Стефаник великий знавець психологiï найкритичнiшi хвилини життя. Його завжди найболючiший стан героïв. Ось одна сцена з новели. Тихим вечором знайомими лугами Гриць iде до рiчки. На серцi важкий камiнь. Дiти голоднi й холоднi. Та то вже i не дiти, то мерцi. Великi оловянi очi i кiсточки, зiбранi докупи шкiрою. Ото i все, що залишилося вiд дiтей. Не може батько вже дивитися ïм у вiчi, не може нагодувати бо, не може споглядати, як вони накидаються на шмат хлiба.
Веде Гриць за руку Гандзуню, а меншу Доцьку несе на руках. Якийсь камiнь давить йому груди, щось пече в серцi й головi. Вiн поспiшає в напруженому мовчаннi. Попереду в промiннi мiсяця заблищала рiка. Гриць здригнувся: та блискуча рiчка викликала тривожнi почуття, заморозила його, а той камiнь, що тис груди, став ще важчим. Тривожний стан Гриця пiдкреслюють емоцiйно забарвленi дiєслова: задихався, побiг, скреготав зубами. Батько сповнений бажання швидше позбавити мук себе i дiтей, тому вiн борзенько взяв Доцьку i з усiєï сили кинув ïï у воду. Дiтовбивство найтяжчий злочин. Та не Гриць — злочинець, а тi умови, тi обставини, в яких вiн жив. Батько топить свою дитину, щоб врятувати ïï вiд мук життя, вiд голодноï смертi. Хiба вiн не любив Доцьку?! Ще й як! Але краще смерть, нiж таке життя. Для пiдкреслення душевних мук Гриця письменник зосереджує увагу читача на психологiчних деталях. Простуючи до мiста, щоб заявити про злочин, Гриць збирається перейти рiчку вбрiд: Вступив уже у воду по кiсточки та й задеревянiв. Дотик холодноï води нагадав йому, що сталося, викликав тривогу. А ще рiчка могила доньки. I шепчучи молитву, Гриць пiшов до мосту. Такого ж глибокого психологiчного звучання набувають новели Лан, Катруся, Кленовi листочки, Камiнний хрест.
Наприклад, новела Лан, Твiр на пiв сторiнки, але який глибокий змiст i психологiчне спрямування. Малесеньке дитятко в той час, коли мати жала панську ниву, наткнулося на корча i пiшло з життя, так i не пiзнавши його.
Тема новели Камiнний хрест дещо iнша. В нiй автор розповiдає про тих селян, якi в пошуках кращоï долi вiдïздили в далекi чужi краïни. Iван Дiдух головний герой новели. Безвихiдне становище змушує Дiдуха емiгрувати до Канади. З великим спiвчуттям малює Стефаник своïх героïв, вкладаючи в ïх уста слова голосiння: Пiдемо свiтами i розвiємося на старiсть, як лист по полю.
Таким чином, у новелах В. Стефаника йде стисла, але тривожна розповiдь про життя народу. Своïми новелами В. Стефаник стверджує, що справжнiм письменником можна назвати тiльки того. Чия творчiсть невiдємна вiд життя народу.