Стендаль Ванiна Ванiнi

Ванiна Ванiнi — римська аристократка, чорноволоса дiвчина з
вогненним поглядом, що харчує презирство до боязких i незначним
душею молодим людям ïï кола, але самозабутньо полюбила юного
карбонарiя, чия вiдвага й готовнiсть загинути за звiльнення Iталiï
вiд австрiйцiв вiдповiдають пристрасностi й гордостi, якi видiляють
ïï саму. Виявившись перед необхiднiстю принести жертву боргу,
В. i Пьетро, подiбно персонажам лiтератури класицизму, повиннi вибирати
мiж вiрнiстю батькiвщинi й вiрнiстю почуття, i це вибiр долi. В.
вибирає любов; щоб зберегти Пьетро, вона видає полiцiï
iнших учасникiв очолюваноï ïм венти. Доконане з любовi злочин
не пiдлягає виправданню; воно неиськупаемо, якi б титанiчнi
зусилля не додавала В. з метою визволити з в'язницi улюбленого, що
добровiльно здався, щоб зняти iз себе пiдозри в зрадництвi. Доля В.
— ненависть ожидающего страти Пьетро й шлюб з людиною з вищого
свiтла, хоча вона до нього в найкращому разi байдужа. Сум'яття душi, що
заглушає голос розуму й змушує забути про кодекс честi, яким
виключається сама можливiсть доносу, переборене В., що
зштовхнулася з реальнiстю розправи над своïм обранцем: слабiсть
перемiняється розпачливою смiливiстю, любов спонукує не
зупинятися нi перед чим у прагненнях урятувати йому життя. Проте фiнал
iсторiï В. катастрофiчний, оськiльки героïка
сполучається насамперед з поняттям громадського обов'язку.