Сатиричне змалювання панiв i чиновникiв у поемi "Енеïда" I. Котляревського

Поему I. Котляревського Енеïда називають енциклопедiєю
украïнськоï дiйсностi кiнця XVIII столiття, i справдi, чого
тут лише нема! Змалювання нацiонального побуту страв, напоïв,
одягу; використання багатств фольклору казок, прислiв'ïв, пiсень;
показ украïнських традицiй вечорниць, поминок… Але, крiм
зовнiшнiх прикмет украïнського життя, у творi ще є спроби
показати стосунки мiж представниками рiзних верств тодiшнього
суспiльства. Саме тут автор вдається до сатиричного змалювання
панiв i чиновникiв, яких втiлено в образах богiв мешканцiв Олiмпу. У
кожного з них можна побачити типовi риси украïнського панства,
передусiм нехтування долями простих людей. В Енеïдi про це сказано
нiби жартома, адже жанр поеми бурлескна пародiя. Дiï богiв подано
у непривабливому, навiть грубому виглядi. Що ж це за дiï?
Здебiльшого зведення рахункiв мiж собою, постiйнi сварки, помста,
пiдступнiсть. А наслiдки цього трагiчнi: вiйни, катастрофи, стихiï.
Земнi персонажi Енеïди весь час змушенi вiдчувати на собi витiвки
Юнони, Еола, Нептуна, Iрисi та iнших, кому й дiла нема до людей. I.
Котляревський показує богiв аморальними, здатними до пiдлих
вчинкiв хабарництва, наклепiв. Якщо Зевс, найголовнiший з усiх богiв,
кружляв сивуху i оселедцем заïдав, то що ж дивуватися з Нептуна-
дряпiчки або з Еола-розпусника? Не кращi вiд богiв жiнки-богинi сварливi
i мстивi любительки iнтриг i плiток. Навiть Зевс не витримав, назвавши
ïхнi поступки негожими. Панiв i чиновникiв Котляревський вiдтворив
ще й iншим способом. Багатьох iз них автор помiстив у пекло, куди
потрапив Еней по дорозi до батька. Тут, можна сказати, поет
своєрiдно покарав усiх, хто знущався з простих людей. Дiсталося
вiд чортiв i цехмiстрам, i ратманам, i бургомiстрам, i писарям, i
суддям, якi по правдi не судили, та тiльки грошики лупили i одбирали
хабарi. Отже, поема Енеïда не просто бурлескний, веселий твiр. У
ньому є справжня сатира на тодiшнє панство й чиновництво, що
свiдчить не лише про талант I. Котляревського, але й про його
громадянську мужнiсть, любов до простого народу i неприйняття
соцiальноï несправедливостi.