Сатира раннiх оповiдань Антона Чехова

Раннi оповiдання А. П. Чехова вирiзняються яскравим гумором,
дотепнiстю i легкiстю оповiдi. Молодий письменник дарує читачевi
блискучий водевiльний гумор. Разом iз тим, тодi ж, у серединi 80-х
рокiв, у його творах з'являється нещадна сатира. Смерть чиновника,
Товстий i тонкий, Довiдка, Хамелеон, Унтер Пришибєєв по-
новому продовжують i розвивають кращi тра- ‘ дицiï Гоголя i
Салтикова-Щедрiна. Смерть маленького чиновника вiд страху, що в театрi
вiн ненавмисне чхнув на лисину генерала, є сатиричним
перебiльшенням, яке пiдкреслює всю сумну i ганебну правду життя.
Вершиною чеховськоï сатири 80-х рокiв є Унтер
Пришибєєв та Хамелеон. Унтер Пришибєєв мав
пiдзаголовок Побутова сценка. Але в цiй побутовiй сценцi втiлено
монументальний сатиричний образ, який став поряд iз найкращими образами
сатиричноï лiтератури. Пришибєєвщина стала символом
нахабного i тупого хамства, грубого втручання не в своï справи,
прагнення придушити все живе. Для свого часу образ
Пришибєєва став символом усiх реакцiйних сил епохи. Образ
Хамелеона також був характерним для епохи, коли явища ренегатства,
пристосовництва до дiйсностi. Звичайний полiцейський наглядач
Очумєлов стає типовим представником свого часу та свого
класу.
Так Чехов вiдроджував традицiï росiйськоï сатири. Образи з
багатьох чеховських оповiдань увiйшли в наш побут, iмена персонажiв
стали загальними. У цьому i є сила сатиричноï типiзацiï,
якою володiв А. П. Чехов уже в раннiх своïх творах.