Найяскравiшi риси нацiонального характеру героïв роману Маруся Чурай Лiни Костенко

Героï роману Маруся Чурай (1979) живуть i дiють у вiдблиску
всеохоплюючого образу iсторичноï Украïни, яка пiднялась на
священну вiйну за своï права, державнiсть i незалежнiсть. Лiна
Костенко розкрила далеке, сховане у вiках корiння того руху, який
вiдчутно активiзувався i поширювався у надрах радянськоï
тоталiтарноï системи, пiдкресливши тим, що державнiсть i незалеж-
нiсть одвiчна мрiя украïнського народу. Лiна Костенко у цьому творi
найбiль-шою мiрою довела, що украïнськiй ментальностi притаманнi не
тiльки емоцiй-нiсть i лiризм, але й прагнення дiï, сильна воля та
iнтелект.
Полтава, де вiдбуваються основнi подiï роману, складова частина
Украïни. Мiське козацтво, запорожцi палкi патрiоти, якi захищають
свiй край вiл ворожих навал i готовi померти за Украïну славною
козацькою смертю. У них багато спiльних рис: вiдданiсть козацькiй
присязi, побратимству, вiдчайдушна хороб-рiсть, духовне благородство,
але кожний з них це яскрава iндивiдуалiзована постать. Сивочолий
полковник Пушкар, який i славу мав, i силу, зберiг розважливiсть розуму,
гуманнiсть, повагу до закону.
Почуття обов'язку ця непорушна святiсть є основною рисою
нацiонального характеру героïв роману. Вона яскраво втiлена в
образi Iвана Iскри. Тiльки-но заграли знову труби до походу, Iван
вiдгукується на поклик гетьмана.
Висока внутрiшня культура Iвана Iскри, душевне благородство виказують
себе у кожному поруховi його душi, у кожному вчинку. Маруся для Iскри не
просто дiвчина, вона для нього символ Украïни, легендарна
украïнська пiсня, поетичне украïнське єство. На судi
схвильовано i вирiшальне звучить його слово: Ця дiвчина не просто так,
Маруся, Це голос наш. Це пiсня. Це душа!.
Iншу нацiональну рису украïнського козацтва втiлює Лесько
Черкес. Справедлива, вiдчайдушна душа, вiн з презирством ставиться до
судейських: Ви, канцелюги, у чорнилi пальцi, бумажне кодло… в
походах небувальцi. Гарячий i поривистий Лесько Черкес зберiгає
вiрнiсть обов'язковi.
Носiєм справедливостi виступає у творi велитсий гетьман
Богдан Хмельниць-кий. Лiна Костенко пiдносить на вищий художнiй рiвень
постать державного мужа, увиразнює кращi риси характеру, якими
мусили б бути надiленi i якими були справдi провiдники украïнцiв у
попереднi вiки. У романi Маруся Чурай розум Богдана Хмельницького
осягає всi народнi проблеми. За його наказом пiднiмається
Украïна . Саме воля i мудрiсть гетьмана вирiшили долю Марусi Чурай.
В образi головноï героïнi художньо вмотивована одна iз
найкращих нацiональних рис характеру украïнцiв вiрнiсть даному
слову, вiрнiсть у коханнi, вiрнiсть материзнi. Такими були i батьки
героïнi. Це ж вони вчили доньку, що найбiльшим злом для
Украïни завжди була зрада. Недарма ж запорожець зронив на судi:
Зрадити в життi державу злочин, а людину можна?.
Вiчна провина зради це одна з найболючiших проблем нашоï
iсторiï i нашого сьогодення. Лiна Костенко просвiчує
ïï рентгеном своєï художньоï, пристрасноï
мис;ii, щоб надалi не було мiсця зрадi у незглибимiй душi украïнця.