Iсторiя кохання Фауста i Гретхен у трагедiï I. Гете Фауст

Ця iсторiя починається з кухнi вiдьми, на якiй Фауст за допомогою
вiдьми отримує чарiвний напiй, разом з яким до нього
повертається молодiсть. Фауст має надiю знайти щастя у
коханнi юноï Гретхен. Вiн намагається жити людським житгям,
ïх пристрастями, примхами. Але разом з красунею Гретхен вiн знайде
i вуличних плiткарок, заздрiсних подруг, хитрого i жадiбного попа.
Гретхен найпоетичнiший з жiночих образiв у свiтовiй лiтературi. Дочка
бюргера, проста i невибаглива, вона зображена як дитя природи. Гретхен
багато працює, як i всi нiмецькi жiнки: готує ïжу,
прибирає дiм, шиє, спiває пiснi, ворожить на квiточцi.
Наïвна, проста i довiрлива, вона дуже подобається Фаусту i
вiдповiдає на його почуття коханням. Але вона у полонi релiгiйних
та побутових звичаïв, ïï лякає вiльний i
незрозумiлий Фауст.
Кохання, яке має давати лише радощi для Гретхен, скоро
перетворюється на муку, на невiльнi злочини. Гине у поєдинку
з Фаустом ïï брат Валентин, помирає вiд снодiйного,
даного дочкою, мати Гретхен. Вона сама знищена людським осудом, бо
народила безшлюбне дитя. Мiщани виганяють ïï з мiста i нещасна
Гретхен стає вбивцею рiдноï дитини вона топить новонароджене
дитя у лiсовому струмку. Нещасна Гретхен втрачає розум, вона
чекає страти у мiськiй в'язницi. Фауст iз Мефiстофелем
намагатимуться врятувати ïï, забрати з в'язницi, але чиста i
прекрасна душею Гретхен вiдмовиться вiд допомоги нечистоï сили,
вiдштовхне вiд себе Фауста: вiн не такий, як усi, вiн винний в усiх
ïï стражданнях. У фiнальнiй сценi смертi Гретхен у вiдповiдь
на крик Мефiстофеля Вона загинула! зверху прозвучить: Вона врятувалась!
Це голос Господа, який огортає своєю любов'ю усяку вiруючу
душу.
Фауст розумiє, що винний у загибелi Гретхен, це пiдштовхує
його до нових мандрiв. Але вiн завжди пам'ятатиме ïï нiжну,
прекрасну, втiлення жiночностi, любовi, тепла, оновленого життя.
Образ Гретхен i ïï трагiчного кохання до Фауста надихнув
поетiв, музикантiв, художникiв на створення нових книг, музики, картин.
Серед них Майстер i Маргарита Михайла Булгакова, Фауст-симфонiя Гектара
Берлiоза. В оперi Шарля Гуно Фауст з усiєï трагедiï Гете
композитором використаний лише епiзод кохання Фауста i Гретхен-
Маргарити. До генiального поетичного твору Гуно додав своï
генiальнi мелодiï, давши Фаусту i Маргаритi сценiчне життя. У
Нiмеччинi опера йде пiд назвою Маргарита. Образи Гете вiчнi, як вiчне
кохання.