Групи суспiльно-побутовоï лiрики 20 ст
Нова радянська дiйснiсть витворила ще одну групу суспiльно-побутовоï лiрики колгоспнi пiснi. Насаджувана радянська iдеологiя
вiдобразилась у фольклорi в темах прославлення колективiзацiï,
електрифiкацiï села, оспiвання працi на благо радянськоï
батькiвщини. У цих пiснях провiднi мотиви трудових буднiв:
У колгоспах i радгоспах, в лiсосiцi й шахтi Всюди нашi славнi люди на
трудовiй вахтi…;
Соцзмагання: Ми в роботi на гербiв будемо рiвнятись, За високi
урожаï будемо змагатись;
П´ятирiчок: Збиралися лiсоруби в глибокi затоки.
Виконають п´ятирiчку за чотири роки.
Навiть у тему кохання вплiтаються реалiï радянськоï дiйсностi:
Звила я вiночок з колгоспного проса, Мене хлопцi люблять я чорноволоса.
Як би мене, мамко, хлопцi не любили, Коли мою ланку в газетi хвалили.
Подекуди колгоспна лексика настiльки пронизує цi пiснi, що вони
набирають пародiйного звучання:
Кажуть люди, кажуть, Чуєш, чорнобрива, Беруть мене
хлопцi Що я файна дiвка, Ти поправдi файна. Першою у танцi,
Аяв нашiм селi, гоя-гой! Будеш пасувати, гоя-гой! Бо я у колгоспi, гоя-
гой!
Краща бригадирка! До мого комбайна! Перша на дiлянцi!
Але крiм вiдображення планомiрно впроваджуваноï радянською
iдеологiєю пропаганди, в украïнському фольклорi є ряд
народних сатиричних спiванок про колгоспну дiйснiсть, якою ïï
бачили селяни:
У колгоспi добре жить Один робить сiм лежить;
Чи про тодiшнi побутовi умови:
Батьку Сталiн, дай нам мила, Бо вже вошi мають крила.
Подiбною до колгоспноï є пiсеннiсть будзагонiв про трудовi
буднi на радянських новобудовах (Днiпрогес, БАМ та iн.). Такi тексти не
закорiненi у народнiй традицiï, у багатьох випадках створенi штучно
на вимогу часу (точнiше, пануючоï iдеологiï). Тому вони не
набувають поширення i невдовзi зовсiм зникають з побутування.
Серед сучаних явищ в уснiй творчостi можна помiтити тенденцiю виникнення
студентських пiсень (з усiма атрибутами студентського життя,
вкрапленнями студентського жаргону). Досить чiтко окресленою є й
група туристських пiсень, що творяться у середовищi украïнських
бардiв (яких можна умовно вважати модифiкованим типом народних спiвцiв),
а потiм побутують анонiмно, як народнi. Можна видiлити й групу
скаутських пiсень, зокрема пластунських, якi мають усi ознаки народних.
Однак цi групи суспiльноï лiрики фольклористичною наукою на даний
час не дослiджуються.
Отже, суспiльно-побутова пiсеннiсть, яка виникла у 1516 ст., продовжила
розвиток жанру лiричноï пiснi на основi давнiшоï
календарноï та родино-обрядовоï творчостi. Кожна iз суспiльних
груп творила пiснi, породженi явищами свого соцiального середовища, а
тому цей жанровий рiзновид народноï творчостi є художнiм
осмисленням iсторiï, життя i побуту в рiзнi епохи рiзними верствами
населення. Оскiльки теми i проблеми, заторкнутi в них, не стосувалися
широкого загалу, вони не набули масового побутування, а тому й не
поширенi такою мiрою, як родинно-побутова лiрика. Поетика суспiльно-
побутових пiсень не вiдрiзняється вiд поетики iнших лiричних
пiсень.
