Аналiз роману Червоне й чорне Стендаля
Жюльен — син теслi. Його кумир — Наполеон i вiн жалує,
що народився занадто пiзно, уже в часи Реставрацiï. Жюльен Сорель
обдарований розумом, спрагою знань, рiзними здатностями. У маленькому
мiстечку вiн страждає вiд того, що йому себе не реалiзувати.
Батько й брати дивляться на нього як на ледаря. Священик
рекомендує Жюльена як гувернера мiсцевому багатiєвi де
Реналю, якому важливо довести перевагу над iншими
Мадам де Реналь автор ставить дуже високо. I разом з тим вона дуже
нещасна, обдiлена життям. Вона гарна, недурна. Замiж вийшла рано, не
довiдавшись життя серця. Вона щиро вiруюча, а також турботлива мати.
Поява Жюльена виявляється крутим поворотом у ïï життi.
Вона присутня на уроках. Для Жюльена зустрiч iз г-жой де Реналь —
успiх, розцiнений його самолюбством як посвiдчення його достоïнств.
Вiн дозволяє ïй любити себе
Служниця доносить духiвниковi на зв'язок де Реналь i Жюльена. Жюльен
залишає мiстечко й вiдправляється в Безонскую семiнарiю. Це
другий щабель. Там його ставлять на мiсце. Жюльен опановує наукою
лицемiрства. Його шлях наверх, що йде успiшно, просувається.
Значимий переворот — закiнчення семiнарiï. Начальник
Семiнарiï рекомендує його маркiзовi де Ламо (легiтимiст,
тобто за короля). Будинок свiтський. Син служить у полицю. Дочка
Матильда — норовлива, свавiльна. Жюльен знайомить iз росiйським
князем i одержує вiд нього записки. Жюльен стає вiдомим у
короткий строк. Матильда вирiшує скорити Жюльена. Запрошує
його на побачення до себе в кiмнату. Жюльен стає нареченим
Матильди.
Слухи доходять до його мiста. Г-жа де Реналь пише лист про його минуле.
Жюльен читає лист i летить у мiстечко. Вiн стрiляє в г-жу де
Реналь у церквi. Його вiдразу заарештовують. Жюльен стає жертвою
суспiльних вiдносин. Фiнал дуже стислий. Страта не описана. Щира де
Реналь i себелюбна Матильда. Матильда приïжджає у в'язницю,
щоб викрасть Жюльена. Ïй не вдається це зробити. Тодi подiбно
Марго вона викуповує голову улюбленого й ховає ïï
власними руками. Автор повiдомляє про те, що всi складностi, що
виникли в долi Матильди були вирiшенi. Вона народила вдалинi. Де Реналь
теж приïжджала у в'язницю. Вона просила в Жюльена прощення. Жюльен
розумiє, що вона — єдина, хто йому дорога й гiдна його
любовi. Для неï все перестає iснувати. У любовi вона
знаходить внутрiшню волю. Жюльен просить ïï вiдмовитися вiд
думки про самогубство. Вона тримає слово Назва. Назву витлумачують
по-рiзному:
1) червоне — революцiя, перетворення, чорне — полiтична
реакцiя
2) червоне — життя й любов, чорне — смерть
3) червонi й чорний — кольори рулетки, а рулетка — символ
случаючи: виграш/програш
