КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/analiz_chervone_y_chorne_stendalja.dhtml

	АналIз роману Червоне й чорне Стендаля Жюльен — син теслi. Його кумир — Наполеон i вiн жалує, що народився занадто пiзно, уже в часи Реставрацiï. Жюльен Сорель обдарований розумом, спрагою знань, рiзними здатностями. У маленькому мiстечку вiн страждає вiд того, що йому себе не реалiзувати. Батько й брати дивляться на нього як на ледаря. Священик рекомендує Жюльена як гувернера мiсцевому багатiєвi де Реналю, якому важливо довести перевагу над iншими
 Мадам де Реналь автор ставить дуже високо. I разом з тим вона дуже нещасна, обдiлена життям. Вона гарна, недурна. Замiж вийшла рано, не довiдавшись життя серця. Вона щиро вiруюча, а також турботлива мати. Поява Жюльена виявляється крутим поворотом у ïï життi. Вона присутня на уроках. Для Жюльена зустрiч iз г-жой де Реналь — успiх, розцiнений його самолюбством як посвiдчення його достоïнств. Вiн дозволяє ïй любити себе
 Служниця доносить духiвниковi на зв'язок де Реналь i Жюльена. Жюльен залишає мiстечко й вiдправляється в Безонскую семiнарiю. Це другий щабель. Там його ставлять на мiсце. Жюльен опановує наукою лицемiрства. Його шлях наверх, що йде успiшно, просувається. Значимий переворот — закiнчення семiнарiï. Начальник Семiнарiï рекомендує його маркiзовi де Ламо (легiтимiст, тобто за короля). Будинок свiтський. Син служить у полицю. Дочка Матильда — норовлива, свавiльна. Жюльен знайомить iз росiйським князем i одержує вiд нього записки. Жюльен стає вiдомим у короткий строк. Матильда вирiшує скорити Жюльена. Запрошує його на побачення до себе в кiмнату. Жюльен стає нареченим Матильди.
 Слухи доходять до його мiста. Г-жа де Реналь пише лист про його минуле. Жюльен читає лист i летить у мiстечко. Вiн стрiляє в г-жу де Реналь у церквi. Його вiдразу заарештовують. Жюльен стає жертвою суспiльних вiдносин. Фiнал дуже стислий. Страта не описана. Щира де Реналь i себелюбна Матильда. Матильда приïжджає у в'язницю, щоб викрасть Жюльена. Ïй не вдається це зробити. Тодi подiбно Марго вона викуповує голову улюбленого й ховає ïï власними руками. Автор повiдомляє про те, що всi складностi, що виникли в долi Матильди були вирiшенi. Вона народила вдалинi. Де Реналь теж приïжджала у в'язницю. Вона просила в Жюльена прощення. Жюльен розумiє, що вона — єдина, хто йому дорога й гiдна його любовi. Для неï все перестає iснувати. У любовi вона знаходить внутрiшню волю. Жюльен просить ïï вiдмовитися вiд думки про самогубство. Вона тримає слово Назва. Назву витлумачують по-рiзному:
 1) червоне — революцiя, перетворення, чорне — полiтична
 реакцiя
 2) червоне — життя й любов, чорне — смерть
 3) червонi й чорний — кольори рулетки, а рулетка — символ
 случаючи: виграш/програш


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/analiz_chervone_y_chorne_stendalja.dhtml