Мiй улюблений твiр мистецтва

Iз всiх видiв мистецтв мене найбiльше вражає скульптура й
архiтектура. Може, на це вплинув мiй батько. Вiн у мене архiтектор.
Багато архiтектурних i скульптурних шедеврiв я знаю по iлюстративних
альбомах, якi є в нас будинку. Звичайно, я хочу побачити
золотоглавий Софiйський собор , що в Києвi, коней Клодта й
Адмiралтейство, що в Петербурзi, московськi храм Христа Рятiвника,
Кремль i пам'ятник Пушкiну, єгипетськi пiрамiди й символ Парижа
— Ейфелеву вежу, — i багато чого, багато чого iнше
Але це в перспективi. З рiдного Харкова я поки далеко ще не ïхав,
але й у нашiм мiстi є скульптурний шедевр свiтового рiвня. Це
знаменитий пам'ятник Т. Г. Шевченко , великому украïнському
поетовi, нашому улюбленому Кобзаревi Скульпторовi вдалося втiлити в
цьому пам'ятнику справжню суть великого спiвака Украïни: його любов
до рiдного народу. Ця любов вiдчувається й у самiй фiгурi Кобзаря,
у його поглядi, i в тiм оточеннi, у якому вiн перебуває. Для
скульптурних фiгур творцевi пам'ятника позували артисти знаменитого
театру Березиль, яким керував Лесь Курбас, талантливейший
украïнський режисер. Катерина з дитиною на руках — акторка
театру Чистякова, що стала згодом народною артисткою Украïни. Менi
вона бачиться сумною украïнською мадонною з дитиною. Доля театру й
самого Курбаса сумна: у перiод сталiнських репресiй театр був закритий,
фактично розiгнаний, а його керiвник арештований i розстрiляний. Але
залишилися втiленi в бронзi актори. Цей шедевр архiтектури не торкнули
навiть гiтлерiвськi окупанти
Ви давно були в саду Шевченко? Сходите, вдивитеся пристальнее в особу
поета, у скульптури навколишнiх його людей. Ви обов'язково
зрозумiєте: великi твори мистецтва iснують не тiльки у свiтовi
туристичнi центрах