Журавель — символ народу (твiр — мiркування)

Журавель — розумний i завбачливий птах. Є безлiч легенд i казок про цього птаха. Наприклад, є вiдома легенда про походження журавлья з людини. Бог перетворив людину в цього птаха за неслухнянiсть, коли вiн заглянув без його дозволу в мiшок з рiзними змiями. От змiï звiдти й вилiзли. Отож болотний птах i повинна тепер збирати цих плазуючих
Журавель… Люди старшого вiку згадують своïх близьких, рiдних. Згадують усiх, хто закривавленим птахом полiг на поле бою. Бiля одного мiста я бачив пам'ятник. Над плитою iз червоного гранiту кружляє журавлина зграя, десять сталевих птахiв. Один журавель лежить унизу на кам'янiй плитi. Смертельно поранений птах назавжди вiдстав вiд своïх товаришiв i зi смутком дивиться ïм вслiд. Нiколи вже не злетiти йому. Так само вже не пiднятися тим, хто полiг на поле бою в роки минулоï вiйни. Вони загинули, щоб зберегти життя на землi Журавель також є символом Украïни. Тi люди, якi назавжди покинули рiдну Батькiвщину, iз сумом згадують Украïну. I насамперед, згадують журавлiв
Журавлi вернулися додому, в Украïну свою молодiсть i принесли вони пiсню про долю тих людей, якi пiзнали лихо. Тих, хто повинен був назавжди залишити Батькiвщину улюблену й братiв, тих, про кого поети всi пишуть, що ïхнiй голос — це спiв журавля
Здавна iснує дружба мiж людьми й журавлями. Старi люди говорять, що в будинку, на якому оселилися журавлi, будуть панувати добро й згода. А з якою радiстю зустрiчаємо ми цих красенiв, коли вони вертаються з далеких краïв. I скiльки смутку в нас на серце, коли вони летять у теплi краï