Журавель — символ народу (твiр — мiркування)

Журавель — розумний i завбачливий птах. Є безлiч легенд i
казок про цього птаха. Наприклад, є вiдома легенда про походження
журавлья з людини. Бог перетворив людину в цього птаха за неслухнянiсть,
коли вiн заглянув без його дозволу в мiшок з рiзними змiями. От
змiï звiдти й вилiзли. Отож болотний птах i повинна тепер збирати
цих плазуючих

Журавель… Люди старшого вiку згадують своïх близьких, рiдних.
Згадують усiх, хто закривавленим птахом полiг на поле бою. Бiля одного
мiста я бачив пам'ятник. Над плитою iз червоного гранiту кружляє
журавлина зграя, десять сталевих птахiв. Один журавель лежить унизу на
кам'янiй плитi. Смертельно поранений птах назавжди вiдстав вiд
своïх товаришiв i зi смутком дивиться ïм вслiд. Нiколи вже не
злетiти йому. Так само вже не пiднятися тим, хто полiг на поле бою в
роки минулоï вiйни. Вони загинули, щоб зберегти життя на землi
Журавель також є символом Украïни. Тi люди, якi назавжди
покинули рiдну Батькiвщину, iз сумом згадують Украïну. I
насамперед, згадують журавлiв

Журавлi вернулися додому, в Украïну свою молодiсть i принесли вони
пiсню про долю тих людей, якi пiзнали лихо. Тих, хто повинен був
назавжди залишити Батькiвщину улюблену й братiв, тих, про кого поети всi
пишуть, що ïхнiй голос — це спiв журавля

Здавна iснує дружба мiж людьми й журавлями. Старi люди говорять,
що в будинку, на якому оселилися журавлi, будуть панувати добро й згода.
А з якою радiстю зустрiчаємо ми цих красенiв, коли вони вертаються
з далеких краïв. I скiльки смутку в нас на серце, коли вони летять
у теплi краï