Чапек i його звертання до фантастики

Фантастика не має для нього самодостатнього значення: за допомогою
ïï вiн розкриває протирiччя навколишнього життя, а також
знайомить нас iз досягненнями науки й технiки, говорить про майбутнi
вiдкриття. Фантастика Чапека носить соцiальний характер. Письменника
цiкавить не стiльки питання про те або iнше наукове вiдкриття, скiльки
про його вплив на долi людей
Чапек користується рiзноманiтними прийомами iносказання,
пародiï, карикатури, iронiï. Багато глав мають публiцистичний
характер. Разом з фантастикою значну роль грає й побутовий
елемент. Повсякденний побут маленьких людей, правдиво вiдбитий Чапеком,
пiдсилює роль фантастики й у той же час є ïй
противагою. Так, в Вiйнi iз саламандрами фантастичному миру саламандр
протипоставлений мир швейцара Повондри з його розпорядком дня, сiмейними
буденними турботами. З одного боку, фантастика й романтика пiвденних
морiв, з iншого боку — знайома Прага, Повондра, що вудить рибу й
мiркує про своïх онукiв Гiдним завершенням творчого шляху
письменника з'явилася п'єса Мати. У нiй Чапек привiтає
героïчну боротьбу за нацiональну незалежнiсть. Письменник не
називає краïну, у якiй живе вдова i ïï сини. Ця
сiм'я є свого роду символом: така сiм'я може бути в будь-якiй
краïнi. Батько загинув иа вiйнi, старший син присвятив своє
життя медицинi й умер у тропiчнiй краïнi вiд лихоманки. Другий син,
льотчик, також гине. Двоє молодших пiд час громадянськоï
вiйни боролися й були вбитi в протилежних таборах. У матерi залишився
тiльки один син — Тонi, тихий, замислений хлопчик
Образ матерi виростає в символ споконвiчноï материнськоï
любовi. Мати сподiвається, що ïй удасться удержати бiля себе
останнього сина. Але на краïну, у якiй вони живуть, вiроломно
нападають вороги. I коли мати чує, що вороги безжалiсно вбивають
дiтей, що ворожi льотчики скидають бомби на школи, вона зриває зi
стiни гвинтiвку й сама простягає ïï Тонi
Так Чапек пiсля тривалоï смуги оман i коливань прийшов до думки про
необхiднiсть боротьби з агресiєю. Бачачи зростаючу погрозу з боку
фашистськоï Нiмеччини, почуваючи, що над його рiдною краïною
згущаються хмари , Чапек вклав у п'єсу всю свою гарячу любов до
батькiвщини. П'єса перейнята жагучим закликом до захисту
рiдноï краïни. Образ матерi зливається з образом
батькiвщини. Так Чапек завершив свiй шлях на позицiях войовничого
гуманiзму, призиваючи кпобеде.